Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ВКАЗІВКИ НА ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ4.1 Інтерференція, дифракція світла [Л1;§32.1] 4.2 Дифракційна решітка. [Л1; § 32.6]
ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дифракція – це огинання хвилею перешкод, розміри яких співвимірні з довжиною хвилі. Якщо перешкода велика, то за нею хвилі немає. Якщо розмір перешкоди малий, то хвилі заходять за її краї, а дуже малу перешкоду огинають так, що за нею фронт хвилі не змінюється. Явище дифракції світлових хвиль можна спостерігати дуже близько від перешкоди, якщо розміри перешкоди співвимірні з довжиною хвилі, і на значній відстані від перешкоди, якщо перешкода велика порівняно з довжиною хвилі.
Для спостереження можна взяти або дуже маленький диск або дуже вузьку щілину.
Дифракція на щілині виглядає так. По центрі буде світла смуга, а по обидва боки від неї розміщуються темні і світлі смуги, чергуючись. Якщо диск або щілину освітлювати білим світлом, то картина матиме райдужне забарвлення. Явище відхилення світла від прямолінійного поширення називається дифракцією світла. Оскільки довжина світлової хвилі є дуже малою, то і розміри перешкод чи щілини мають бути малими. Наприклад, під час проходження монохроматичного світла через круглий отвір, розмір якого сумірний з довжиною падаючих світлових хвиль, на екрані навколо центральної світлової плями спостерігаються темні і світлі кільця, що чергуються .  Особливо чітку дифракційну картину утворюють дифракційні решітки. Дифракційна решітка – оптичний прилад, це складається із сукупності дуже вузьких щілин, розділених непрозорими проміжками.
Інтерференційний максимум спостерігається під кутом
де Промисловість виготовляє дифракційні грати, які містять 50 штрихів/мм, 100 штрихів/мм, 600 штрихів/мм, 1200 штрихів/мм і дзеркальні грати з 6000 штрихів/мм.
Дифракційна решітка Якщо a - ширина прозорої частини, а b - непрозорої, то:
де Ширина щілини і штриха позначається Спрямуємо на грати паралельний пучок променів. Кожна точка щілини буде відхиляти промені у всіх напрямах, зокрема, і під кутом Дифракционная решетка - спектральний прилад. Спектри, що отримано за допомогою дифракційної решітки
Якщо дивитися через решітку i щілину на джерело світла (лампочку розжарювання чи свічку), то на чорному фоні екрана , можна спостерігати по обидва боки від щілини дифракційні спектри 1-го, 2-го і т. д. порядків. Довжина хвилі де d — період решітки, k — порядок спектра, Оскільки кути, під якими спостерігаються максимуми 1-го і 2-го порядків, не перевищують 5°, то замість синусів кутів можна брати їх тангенси. З малюнка 195 видно, що
Відстань а від решітки до екрана визначають за допомогою лінійки, а відстань b від щілини до вибраної лінії спектра — за шкалою екрана. Довжина хвилі
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ 6.1 Розташувати лампу, щілину і дифракційну решітку так, щоб вони знаходились на одній прямій. Відстань від лампи до приладу дорівнює 3-5 м. 6.2 Вставити дифракційну решітку у рамку на довгій лінійці приладу .Екран із шкалою встановити на кінці лінійки. 6.3 Дивлячись на лампу через решітку розташувати прилад так, щоб через щілину екрану було видно нитку лампи. 6.4 Відрахувати на шкалі зміщення від щілини до середини червоної частини спектру Акр. 6.5 Відрахувати на шкалі зміщення від щілини до середини фіолетової частини спектру Аф. 6.6 Повторити п.5 для жовтого спектру. 6.7 Виміряти відстань l від решітки до екрану. 6.8 Із формули
6.9 Повторити дослід і виміри для інших відстаней між екраном і решіткою. 6.10 Результати занести у таблицю. 6.11 Період решітки знайти, знаючи, що на одному міліметрі довжини решітки розташовано 100 штрихів.
Рисунок 1 Рисунок2 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-10; просмотров: 216. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |
||||||||||||||||||||||||||
Так як довжини світлових хвиль дуже малі, то будь-які реальні розміри предмета будуть для них великими перешкодами. Тому спостерігати явище дифракції світла можна лише на значній відстані від перешкоди.
Якщо джерело розмістити перед цими предметами, то на екрані буде спостерігатись дифракція. Вигляд буде такий: по центру екрану буде спостерігатися світлий кружечок оточений темними і світлими кільцями, які чергуються.
, що визначається ФРМУЛОЮ ДИФРАКЦІЙНОЇ РЕШІТКИ: 
,
— порядок максимуму.
Грати використовують в приладах для спектрального аналізу.
- ширина решітки; 
- кількість щілин.
- період дифракційної решітки або стала решітки
Для білого світла Для монохроматичного червоного світла Для фіолетовогосвітла
У роботі на визначення довжини світлової хвилі використовують дифракційну решітку з періодом 1/100 мм (період вказано на решітці). Решітка — це основна частина вимірювальної установки, показаної на малюнку 194. Решітка l встановлена в тримачі 2, що прикріплений до кінця лінійки 3. На лінійці розміщується чорний екран 4 з вузькою вертикальною щілиною 5 посередині. Екран можна переміщувати вздовж лінійки, щоб змінювати його відстань до дифракційної решітки. На екрані і лінійці шкали з міліметровими поділками. Вся установка закріплена на штативі 6.
визначається за формулою: 
(вважаючи 
; к=1) отримаємо значення довжини хвиль:
; 
; 
