Центральноукраїнський національний технічний університет

ЗВІТ

про педагогічну практику на кафедрі ___________________________________________

факультету__________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

(назва навчального закладу)

з “___” _____________ 20__ р. до “___” _____________ 20__ р.

Студента(ки) __ курсу,

Групи _______________

П.І.Б.

Керівник практики від

факультету:

посада, П.І.Б.

_____________________

(підпис)

Кропивницький 2017

Зміст

Вступ

1. Графіг освітнього процесу

2. Робочий навчальний план

3.Центральноукраїнський національний технічний університет

4. Кафедра Загального землеробства

5. План-конспект

Додатки

Вступ

Україна є аграрно-промисловою державою. Вона має величезні можливості для розвитку багатьох галузей промисловості та агропромислового комплексу. На сьогоднішній день за виробництвом окремих видів сільськогосподарської продукції Україна займає передові позиції в світі.

Сільське господарство України — одна з провідних галузей економіки України.

Крім стабільного забезпечення населення країни якісним, безпечним, доступним продовольством, сільське господарство України спроможне на вагомий внесок у розв'язання світової проблеми голоду. Його потенціал виробництва значно перевищує потреби внутрішнього ринку.

Кіровоградщина – одна з найбільших аграрних областей України. Проте фахівців вищої кваліфікації за головною професійною спеціальністю – агрономія в області готують лише в Центральноукраїнському національному технічному університеті, що робить даний навчальний заклад надзвичайно важливим для нашої області.

Графік освітнього процесу

Організація освітнього процесу у Центральноукраїнському національному технічному університеті здійснюється відповідно до Конституції України, законів України «Про вищу освіту», "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність" та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, державних стандартів освіти та інших актів законодавства України з питань освіти.

Організація освітнього процесу здійснюється на засадах автономії вищого навчального закладу, яка надає самостійність, незалежність і відповідальність університету у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених законодавством України.

Академічна мобільність надає можливість учасникам освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами.

Академічна свобода забезпечує самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Нормативні вимоги організації освітнього процессу передбачають акредитацію освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або

Освітньої діяльності університету за цією програмою на предмет відповідності стандарту вищої освіти, спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання.

Освітній процес забезпечує отримання вищої освіти, як сукупності систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних  цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на  рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Здобувачами вищої освіти є особи, які навчаються в університеті на  певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації.

Освітній процес провадиться з метою забезпечення здобуття вищої,  післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб.

Результатом провадження освітнього  процессу є формування сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти якість освітньої діяльності визначається рівнем організації освітнього процесу в університеті, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань.

Освітній процесс - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у Центральноукраїнському національному технічному університеті через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Мета освітнього процессу полягає у реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, задоволенні потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринках праці. Забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб.

Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, ступеневості освіти, її наступності та неперервності, органічного єднання освітньої і наукової діяльності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Зміст освіти формується науково обґрунтованою системою дидактичного та методичного навчального матеріалу для відповідних освітніх ступенів. Складовим змісту освіти є нормативний та вибірковий компоненти. Нормативний компонент змісту освіти визначають відповідні державні стандарти освіти, а вибірковий - вищий навчальний заклад. Зміст освіти визначають також освітньо - професійна програма підготовки, структурно -логічна схема, навчальні програми дисциплін, інші но рмативні акти органів державного управління освітою та вищого навчального закладу; його відображено у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах і дидактичних засобах.

Освітній процесздійснюється з урахуванням інноваційних освітніх технологій, механізмів і процедур, визнаних в Європейському просторі вищої освіти.

Організація освітнього процессу представлена системою організаційних, дидактичних та методичних заходів, спрямованих на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки фахівців. Організація освітнього процесу базується на Європейській кредитній трансферно-накопичувальній системі.

Це орієнтована на студента система для накопичення і трансферу кредитів на основі прозорості результатів навчання і навчального процесу, її метою є сприяння плануванню, наданню, оцінюванню, визнанню  та підтвердженню кваліфікацій та навчальних дисциплін (модулів), а також сприяння мобільності студентів.

Кредит ЄКТС є одиницею вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить 60 кредитів ЄКТС.

Графік освітнього процессу Центральноукраїнського національного технічного університету визначає календарні терміни теоретичної та практичної підготовки, підсумкового контролю (екзаменаційних сесій), підготовки дипломних  робіт (проектів), державної атестації, канікул, а саме:

Кількість тижнів теоретичного навчання за рік – 30, в семестрі – як правило 15.

Якщо кількість тижнів практики перевищує 4, відповідно пропорційно зменшується кількість навчальних тижнів у семестрах на цьому курсі.

На випускному курсі, де передбачене дипломне проектування, відповідно пропорційно зменшується кількість навчальних тижнів.

В кожному семестрі після виконання 50% обсягу теоретичного навчання проводиться тиждень модульно - атестаційного контролю. По

завершенню курсу теоретичного навчання проводиться підсумково-заліковий тиждень, екзаменаційна сесія в кожному семестрі складає 3 тижні.

Кількість аудиторних занять в одному кредиті ЕКТС для здобувачів ступеня бакалавра становить від 50% до 33%.

Перелік навчальних дисциплін і практик має узгоджуватися з вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики відповідної спеціальності. При цьому, практики, як цикл підготовки, входять до числа навчальних дисциплін.

Кількість навчальних дисциплін (обов'язкових та вибіркових з урахуванням практик) становить в середньому до 16-ти на рік та, відповідно, до 8 на семестр, обсягом не менше 3 кредитів.

Навчальним планом для певної спеціальності визначається перелік обов’язкових дисциплін (максимум – 75% від загального обсягу кредитів EKTC). Загальний обсяг вибіркових дисциплін має складати не менше 25 % від загального обсягу кредитів EKTC.

Навчальними планами встановлюється перелік вибіркових дисциплін для студентів з числа професійно-орієнтовних для певної спеціальності в обсязі 15 % і 10% відводиться для вільного вибору студента. Дисципліни вибіркового блоку повинні бути сформовані в альтернативному варіанті, надано кілька пропозицій для вибору студентом.

Для дисциплін вільного вибору студента – кількість пропозицій повинна бути не менше 2 на кожну дисципліну, що обирається.  

Студент визначається з набором дисциплін вибіркового блоку шляхом подач і заяви в деканат до початку заліково-екзаменаційної сесії попереднього семестру.

Навчальний рік триває 12 місяців (52 тижні) і розпочинається як правило з 1 вересня. Навчальний рік за денною формою навчання поділяється на 2 семестри (осінній і весняний) згідно навчального плану. У навчальному році планується 34-36 тижнів теоретичного навчання (з них від 4-6 тижнів –екзаменаційні сесії), 2 тижні проміжної атестації та 2 тижні підсумкової контролю.

Канікули встановлюються двічі на рік, їх конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу  на кожний навчальний  рік. Канікулярний період у студентів за навчальний рік (крім випускного курсу) становить 8-11 тижнів.

Початок і закінчення навчання студента на відповідному курсі оформлюється наказами ректора.

Навчальний рік включає дні: теоретичного навчання, поточного (модульного) контролю знань студентів, семестрового (підсумкового) контролю (екзаменаційної сесії), державної атестації, всіх видів практик, вихідні та святкові дні, канікули.

Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра(спеціаліста).

Тривалість навчального дня студента не більше 9 академічних годин. Тривалість навчального тижня - 6 академічних днів. Тривалість навчального семестру визначається навчальним планом.

Перелік навчальних дисциплін і практик має узгоджуватися з вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики відповідної спеціальності.

При цьому практики, як цикл підготовки, входять до числа навчальних дисциплін.

Згідно з графіком освітнього процесу станом на 2017/2018 навчальний рік (Додаток 1) графік навчаня студентів п’ятого курсу кафедри загального землеробства має наступний вигляд:

І семестри починається 1 вересня 2017 року й триває до 30 грудня 2017 року (18 тижнів). Протягом цього періоду проводиться два рубіжних контролі, І –з 2 по 7 жовтня, ІІ – з 6 по 11 листопада.

Навчальний план Центральноукраїнського національного технічного університету включає також самостійну роботу студента, з 13 по 25 листопада. Самостійна робота студента (СРС) включає в себе:

- слухання лекцій, участь у семінарських заняттях, виконання практичних і лабораторних робіт;

- відпрацювання тем лекцій та семінарських занять, виконання практичних і лабораторних робіт;

- підготовка рефератів і курсових робіт, написання дипломної роботи;

- підготовка до модульного контролю та іспитів;

- робота з літературою та ін.

Після проходження самостійної роботи в університеті з 27 листопада по 23 грудня проводиться екзаменаційна сесія. В цей період підводяться підсумки навчальної роботи студентів протягом семестру.

Під час сесії проводяться екзамени за окремим розкладом, який затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи. Перерва між екзаменами, якщо вона необхідна студентам для самопідготовки, повинна становити не менше 3—4 днів. Перед кожним екзаменом обов'язково проводиться консультація.

Час і місце проведення екзамену планується з урахуванням його форми: усної чи письмової. Час і місце проведення екзамену дозволяється змінювати тільки за погодженням з деканом факультету (завідувачем відділення). Не пізніше як за місяць до початку екзаменаційної сесії деканат (відділення) ознайомлює викладачів і студентів з розкладом екзаменів і його копія вивішується на стенді деканату (відділення).

Декан факультету (завідувач відділення) може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів студентам, у зв'язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально. Поза екзаменаційною сесією можуть скласти екзамени і студенти, які навчалися за індивідуальним графіком або виявили особливі знання протягом семестру.

У разі якщо після складання екзаменаційної сесії наявна заборгованість, що виникла в студента в результаті відсутності атестації або одержанні незадовільної оцінки за результатами підсумкового контролю знань, він має змогу здати академічної заборгованості протягом тижня ліквідації академічних заборгованостей, який тривай з 25 по 30 грудня.

Зимові канікули тривають з 1 по 27 січня.

З 29 січня по 24 лютого студенти проходять практику. Залік по практиці проводиться з 26 лютого по 3 березня.

ІІ семестри починається 5 березня 2018 року й триває до 30 червна 2018 року (16 тижнів). Протягом цього періоду проводиться один рубіжних контроль, з 9 по 14 квітня.

З 7 по 19 травня проводиться екзаменаційна сесія. В цей період підводяться підсумки навчальної роботи студентів протягом семестру.

Тиждень ліквідації академічних заборгованостей тривай з 25 по 30 червня.

Канікули тривають з 2 липня по 31 серпня.

Робоча навчальний план дисципліни

До основних документів, які регламентують організацію навчального процесс у в університеті і є складовими стандартів вищого навчального закладу, відносяться:

- навчальний план;

- інтегрований навчальний план;

- індивідуальний навчальний план студента;

- робочий навчальний план;

- робоча програма навчальної дисципліни.

Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається для різних форм навчання на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і затверджується ректором.

У навчальному плані відображено також обсяг часу, передбаченого на самостійну роботу. Він розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки і затверджується керівником вищого закладу освіти.

На основі навчального плану вищим навчальним за­кладом формується робочий навчальний план, тобто план на поточний навчальний рік. Він конкретизує форми про­ведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби поточ­ного та підсумкового контролю за семестрами. Декан фа­культету його затверджує.

З метою інтенсифікації навчального процесу у вищому навчальному закладі практикується складання студента­ми індивідуальних навчальних планів. Такий план є нор­мативним документом, за яким здійснюється навчання студента з огляду на вимоги освітньо-професійної програ­ми відповідного рівня підготовки та освітньо-професійних інтересів і потреб студента.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складо­вою державного стандарту освіти.

Для кожної навчальної дисципліни, що входить до освітньо-професійної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча на­вчальна програма дисципліни, яка є нормативним доку­ментом вищого навчального закладу. Вона містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення, визначає форми та засо­би поточного і підсумкового контролю. Складовими робо­чої програми є: тематичний план, пакет методичних матеріалів для здійснення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.

Робочі навчальні програми нормативних і вибіркових навчальних дисциплін розробляються відповідними кафе­драми (предметними або цикловими комісіями). При їх підготовці дотримуються таких вимог: високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного про­гресу; виховний потенціал; генералізація навчального ма­теріалу на основі фундаментальних положень сучасної на­уки; групування його довкола провідних ідей і наукових теорій; розвантаження програм від надто ускладненого і другорядного матеріалу; реалізація міжпредметних зв'яз­ків; реалізація ідеї взаємозв'язку науки, практики і вироб­ництва тощо.

Зміст освіти, що визначається навчальними програма­ми, конкретизується в підручниках, навчальних посібни­ках та методичних вказівках.

Робочий навчальний план Центральноукраїнського національного технічного університету кафедри загального землеробства спеціальності «Агрономія» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр наведено в додатку 2.

Даний робочий навчальний план містить наступні положення для першого року навчання:

- Кількість кредитів ECTS в першому році становить 60;

- Кількість годин запланованих планом в першому році 1800.

- В першому семестрі проводиться 308 занять, з них лекцій - 196, практичних – 112. На самостійну роботу відведено 397 годин, загальна кількість робочих годин становить - 855;

- В другому семестрі проводиться 210 годин аудиторних занять, з них лекцій – 150 годин, практичних – 60 годин. На самостійну роботу відведено 210 годин, загальна кількість робочих годин становить - 945;

- Робочим навчльним планом передбачено проходження студентами педагогічної практики, протягом чотирьох тижнів на яку відведено 180 годин, форма контролю – диференційований залік;

- На проходження науково дослідної практики відведено 5 тижнів, 225 годин, форма контролб – диференційований залік.

Робочий навчальний план для окремих дисциплін передбачає наступні положення:

Інтелектуальна власність

- термін викладання – І курс, І семестр, Кількість кредитів ECTS – 2, кількість годин за навчальним планом – 60 годин, з них аудиторних – 28 годин, у тому числі лекцій – 14 годин, практичних - 14 годин, самостійної роботи – 32 години.

Охорона праці в галузі та цивільний захист

- термін викладання – І курс, І семестр, Кількість кредитів ECTS – 3, кількість годин за навчальним планом – 90 годин, з них аудиторних – 28 годин, у тому числі лекцій – 28 годин, самостійної роботи – 32 години, форма контролю – екзамен.

Адаптивні системи землеробства

- термін викладання – І курс, І семестр, Кількість кредитів ECTS – 5, кількість годин за навчальним планом – 150 годин, з них аудиторних – 56 годин, у тому числі лекцій – 28 годин, практичних - 28 годин, самостійної роботи – 64 години, форма контролю – екзамен.

Економіка та організація аграрного сервісу

- термін викладання – І курс, І семестр, Кількість кредитів ECTS – 4, кількість годин за навчальним планом – 120 годин, з них аудиторних – 42 годин, у тому числі лекцій – 28 годин, практичних - 14 годин, самостійної роботи – 78 години, форма контролю – залік.

Аграрне та економічне право

- термін викладання – І курс, ІІ семестр, Кількість кредитів ECTS – 3, кількість годин за навчальним планом – 90 годин, з них аудиторних – 30 годин, у тому числі лекцій – 20 годин, практичних - 10 годин, самостійної роботи – 60 години, форма контролю – залік.

Фітосанітарний моніторинг/прогноз фіто санітарного стану посівів польових культур

- термін викладання – І курс, І семестр, Кількість кредитів ECTS – 4,5, кількість годин за навчальним планом – 135 годин, з них аудиторних – 42 годин, у тому числі лекцій – 28 годин, практичних - 14 годин, самостійної роботи – 63 години, форма контролю – екзамен.

Спеціальна генетика

- термін викладання – І курс, І семестр, Кількість кредитів ECTS – 3, кількість годин за навчальним планом – 90 годин, з них аудиторних – 42 годин, у тому числі лекцій – 28 годин, практичних - 14 годин, самостійної роботи – 48 години, форма контролю – залік.

Системи сучасних інтенсивних технологій

- термін викладання – І курс, І семестр, Кількість кредитів ECTS – 4, кількість годин за навчальним планом – 120 годин, з них аудиторних – 42 годин, у тому числі лекцій – 28 годин, практичних - 14 годин, самостійної роботи – 48 години, форма контролю – екзамен.

Еколого-біологічне рослинництво

- термін викладання – І курс, ІІ семестр, Кількість кредитів ECTS – 3, кількість годин за навчальним планом – 90 годин, з них аудиторних – 40 годин, у тому числі лекцій – 30 годин, практичних - 10 годин, самостійної роботи – 20 години, форма контролю – екзамен.

Інформаційно-консультативне забезпечення АПК/Дорадництво в агропромисловому виробництві

- термін викладання – І курс, ІІ семестр, Кількість кредитів ECTS – 3, кількість годин за навчальним планом – 90 годин, з них аудиторних – 30 годин, у тому числі лекцій – 20 годин, практичних - 10 годин, самостійної роботи – 30 години, форма контролю – екзамен.

Світове сільське господарство та зовнішня економічна діяльність/Світова сільськогосподарська діяльність

- термін викладання – І курс, ІІ семестр, Кількість кредитів ECTS – 3, кількість годин за навчальним планом – 90 годин, з них аудиторних – 40 годин, у тому числі лекцій – 30 годин, практичних - 10 годин, самостійної роботи – 50 години, форма контролю – залік.

Моделювання технологічних процесів і систем

- термін викладання – І курс, ІІ семестр, Кількість кредитів ECTS – 3, кількість годин за навчальним планом – 90 годин, з них аудиторних – 40 годин, у тому числі лекцій – 30 годин, практичних - 10 годин, самостійної роботи – 20 години, форма контролю – екзамен.

Прогноз та програмування врожаїв сільськогосподарських культур

- термін викладання – І курс, ІІ семестр, Кількість кредитів ECTS – 3, кількість годин за навчальним планом – 90 годин, з них аудиторних – 30 годин, у тому числі лекцій – 20 годин, практичних - 10 годин, самостійної роботи – 30 години, форма контролю – екзамен.

Методика викладання у вищій школі

- термін викладання – І курс, І семестр, Кількість кредитів ECTS – 3, кількість годин за навчальним планом – 90 годин, з них аудиторних – 28 годин, у тому числі лекцій – 14 годин, практичних - 14 годин, самостійної роботи – 32 години, форма контролю – екзамен.

Другий навчальний рік триває 1 семестр та включай в себе педагогічну практику й дипломне проектування. На переддипломну практику відведено ECTS кредитів - 9, кількість годин за навчальним планом становить - 270. Надипломну практику відведено ECTS кредитів – 21, кількість годин за навчальним планом становить – 630. Загальна кількість кредитів ECTS на ІІІ семестр навчання становить – 30, а загальні кількість годин за навчальним планом складає 900.

Центральноукраїнський національний технічний університет

Історія Центральноукраїнського національного технічного університету бере свій початок з квітня 1929 року, коли в м. Зінов'євськ, в умовах прискореної індустріалізації країни, було створено вечірній робітничий індустріальний інститут сільськогосподарського машинобудування. Інститут розташувався у приміщенні колишнього Єлисаветградського земського реального училища. Зараз там знаходиться Кропивницький інженерний коледж ЦНТУ.

Приміщення колишнього земського реального училища, де розташовувався Зінов'євський вечірній робітничий інститут сільськогосподарського машинобудування.

Директором новоствореного інституту було призначено Сергія Гнатовича Воробйова. інститут готував інженерні кадри для виробництва сільськогосподарських машин із спеціальностей "ливарна справа", "ковальсько-штампувальне виробництво", "обробка дерева" та "механічна обробка". На 1 грудня 1930 року в інституті навчалося 212 студентів. Ще 246 слухачів готувалися на робітничому факультеті. Навчальний процес забезпечували 30 викладачів, серед яких було 3 професори (С.Г. Воробйов, П.А. ільяшевич, Д.А.Толчинський) та 18 доцентів. Інститут започаткував підготовку аспірантів.

30 грудня 1930 року відбувся перший випуск інженерів, які навчалися за скороченою програмою з урахуванням попередньої підготовки у технікумах. Двадцять одному випускникові було присвоєно кваліфікацію інженера-механіка.

Інститут проіснував недовго. 26 лютого 1933 року Народний комісаріат важкої промисловості СРСР видав наказ про його ліквідацію. Вже на той час вуз підготував близько 350 фахівців. Серед його випускників були В.І. Даниленко - директор технікуму сільськогосподарського машинобудування, перший директор Кіровоградського вечірнього відділення Харківського політехнічного інституту, Я.П. Крючков - директор заводу "Червона Зірка", М.Д. Карманов - директор заводу тракторних гідроагрегатів та багато інших визначних господарників.

Значну частину студентів ліквідованого інституту було переведено до організованого технікуму сільськогосподарського машинобудування, який на сьогодні є структурним підрозділом Кіровоградського національного технічного університету.

Інтенсивний розвиток сільськогосподарського машинобудування у післявоєнні роки продиктував потребу відновлення підготовки інженерних кадрів у нашому місті. Неодноразово подавалися клопотання до ЦК КПРС та Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР про необхідність відкриття у Кіровограді вищого навчального закладу, зорієнтованого на сільськогосподарське машинобудування.

В травні 1956 року, згідно з наказом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР, на базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування було організовано вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту. З розвитком матеріальної бази та створенням кваліфікованого науково-педагогічного колективу у 1962 році відбулася реорганізація Кіровоградського вечірнього відділення у філіал Харківського політехнічного інституту з організацією підготовки спеціалістів за денною та вечірньою формами навчання.

Кіровоградській філіал ХПІ, а з 1967 року інститут сільськогосподарського машинобудування (будівля по вул. Орджонікідзе, 5).

Обласні та міські партійні та радянські органи, промислові підприємства всіляко сприяли становленню навчального закладу. В результаті проведеної організаційної роботи 9 червня 1967 року за наказом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти України було створено Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування, який за роки свого існування підготував для народного господарства близько 30 тисяч фахівців. Серед випускників Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування відомі керівники і організатори виробництва, державні діячі, розробники нової техніки, винахідники, визнані вчені. Сьогодні більша частина викладачів Кіровоградського національного технічного університету - це випускники Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування. Вони справді палкі патріоти свого навчального закладу.

Останніми роками в умовах економічної кризи колектив нашого вузу ефективно працював над питаннями розгортання нових напрямків підготовки фахівців, впровадження нових навчальних технологій, комп'ютеризації навчального процесу, підготовки власних науково-педагогічних кадрів. Все це сприяло тому, що інститут досяг найвищого ІV рівня акредитації освітньої діяльності.

Результатом плідної роботи колективу Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування стала Постанова Кабінету Міністрів України за № 1972 від 14.12.1998 року про реорганізацію нашого навчального закладу у Кіровоградський державний технічний університет.

Ураховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів Кіровоградського державного технічного університету, його вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, Президент України Л.Д. Кучма своїм Указом від 5 березня 2004 року надав університету статус національного. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України №1291 від 27 жовтня 2016 року Кіровоградський національний технічний університет перейменовано на Центральноукраїнський національний технічний університет.

Не можна не назвати тих керівників, які крок за кроком вели колектив навчального закладу до рівня університету. Це В.І. Даниленко, О.І. Баулін, В.М. Пестунов, В.О. Степанов, Г.Р.Носов, В.Р. Кучеренко, В.О. Кондратець, М.І. Черновол.

Сьогодні наш університет - потужний навчально-виховний і науковий центр України. Він має добре розвинені зв'язки з машинобудівними заводами та об'єднаннями України, підприємствами агропромислового комплексу, транспорту, будівництва, електропостачання, фінансово - банківськими установами та приватними фірмами, для яких готує фахівців. Це його випускники визначатимуть образ України у майбутньому.

Університет має широкі міжнародні зв'язки з навчальними закладами та науковими центрами Росії, Болгарії, Швейцарії, Чехії, Бельгії, Куби, Франції, Англії, Німеччини та ін. До навчального процесу залучаються представники Корпусу миру США. Зараз в університеті навчається 95 студентів з 14 країн далекого зарубіжжя, а за період його існування підготовлено понад 550 спеціалістів для 65 країн світу.

Крім освітньо - професійної діяльності, університет виконує функції науково - методичного центру з питань сільськогосподарського машинобудування, електроенергетики, екології, автоматики, економіки та ін. Як єдиний у регіоні вищий навчальний заклад, що забезпечує кадрами промисловість і сільське господарство, університет виконує і координує наукові дослідження в межах регіону, здійснює оперативну перепідготовку фахівців за необхідними напрямками.

Формами навчання у  Центральноукраїнському національному технічному університеті є очна (денна) та заочна (дистанційна).

Очна (денна) форма навчання є основною формою здобуття певного освітнього ступеня.

Заочна форма навчання є формою здобуття певного освітнього ступеня з урахуванням передбачених чинним законодавством можливостей для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

Дистанційна форма навчання - це форма навчання, яка за рахунок використання інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ) може бути реалізована як в умовах географічної віддаленості слухача і викладача, так і безпосередньо у ЦНТУ з метою формування самостійної діяльності слухача. Різні форми навчання можуть поєднуватись.