Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розслідування та облік нещасних випадків
Розслідування проводиться: - у разі раптового погіршення стану здоров’я працівника; - одержання ним поранення, травми; - гострого професійного захворювання чи отруєння; - теплового удару, опіку, обмороження, утоплення; - ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний: 1. Терміново організувати надання першої медичної допомоги, забезпечити доставку його до лікувального закладу. 2. Повідомити про випадок роботодавця, керівника профспілки. 3. Зберегти до прибуття комісії з розслідування ту обстановку на робочому місці, яка була на момент нещасного випадку. Роботодавець зобов’язаний: 1. Повідомити про нещасний випадок: - - Фонд соціального страхування від нещасних випадків; - - при пожежі – органи державної пожежної охорони; - - при отруєннях – державну санітарно-епідеміологічну службу; 2. Створити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше 3-х осіб та організувати розслідування.
Склад комісії: - керівник служби ОП (голова комісії); - керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався випадок; - представник профспілок.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана протягом 3-х діб: 1. Обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і потерпілого. 2. Визначити відповідність безпеки праці вимогам законодавства з ОП. 3. З’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку; визначити, пов’язаний чи не пов’язаний цей випадок із виробництвом. 4. Скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у 3-х примірниках, а також акт за формою Н-1 у 6-ти примірниках, або акт за формою НПВ і передати їх на затвердження роботодавцю. 5. У разі гострого професійного захворювання чи отруєння, пов’язаного з виробництвом, крім Н-1, складається у 4-х примірниках карта обліку професійного захворювання за формою П-5. Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти форми Н-5, Н-1 або НПВ протягом 1-ї доби після закінчення розслідування.
Затверджені акти протягом 3-х діб надсилаються: - потерпілому (Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти П-5 у разі виявлення професійного захворювання); - керівникові структурного підрозділу, де стався нещасний випадок (Н-1 або НПВ); - робочому органу виконавчої дирекції Фонду (Н-5, Н-1 або НПВ, П-5); - територіальному органу Держпромгірнагляду (Н-1 або НПВ); - профспілковій організації (Н-1 або НПВ); - керівникові служби ОП підприємства (Н-5, Н-1 або НПВ та матеріали розслідування); - органу, до сфери управління якого належить підприємство або місцевій держадміністрації (копія Н-1).
Акт розслідування нещасного випадку, акт Н-1 або НПВ, матеріали розслідування зберігаються 45 років на підприємстві (або державному архіві). Спеціальному розслідуванню підлягають: 1. Нещасні випадки зі смертельними наслідками. 2. Групові нещасні випадки (2 і більше осіб). 3. Випадки смерті працівників на підприємстві. 4. Випадки зникнення працівників під час виконання трудових обов’язків. 5. Нещасні випадки з тяжкими наслідками, у т.ч. з інвалідністю. Спеціальні розслідування проводяться протягом 10 робочих днів – складається акт Н-5, Н-1, П-5 (органами прокуратури, Держпромгірнагляду, національному НДІ ОП, дирекції Фонду). Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь Зв’язок професійних захворювань з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічні характеристики умов праці. Підозра на професійне захворювання: ↓ Лікувально-профілактичний заклад направляє працівника на консультацію до головного спеціаліста з профпатології міста. ↓ У спірних випадках – до Інституту медицини праці АМН України.
На кожного хворого складається повідомлення за встановленою формою, яке протягом 3-х діб надсилається роботодавцю; у санітарно-епідеміологічну службу; лікувальний заклад, який обслуговує це підприємство; дирекції Фонду. Комісія проводить розслідування обставин і причин професійного захворювання і складає акт за формою П-4 (у 6-ти примірниках), який надсилається потерпілому, лікувальному закладу, дирекції фонду, профспілкам та зберігається 45 років. Роботодавець у 5-денний термін після закінчення розслідування причин професійного захворювання повинен розглядати матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійному захворюванню.
Аналіз, прогнозування та профілактика нещасних випадків та професійних захворювань. Імовірнісно-статистичні та детерміністичні методи аналізу травматизму. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві. Основні заходи щодо запобігання травматизму та професійних захворювань. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 193. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |