Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань.

Профілактика травматизму та професійних захворювань

1. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.

Основні причини виробничих травм та професійних захворювань (організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, економічні)

Основні причини травматизму

І. Організаційні:

1. неякісне навчання з питань ОП;

2. відсутність контролю;

3. порушення вимог інструкцій, правил, норм;

4. порушення правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту;

5. використання механізмів та устаткування не за призначенням.

ІІ. Технічні:

Класифікація нещасних випадків, характеристика професійних захворювань.

Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру. Розподіл травм за ступенем тяжкості, кількістю потерпілих, зв′язком з виробництвом.

Нещасні випадки класифікуються за:

-  наслідками,

- кількістю потерпілих  

- стосовно їх зв’язку з виробництвом.

1. За наслідками нещасні випадки підрозділяються на

- легкі - такі, що призвели до необхідності переведення працівника на легшу роботу, або спричинили нетривалу втрату працездатності (не менше як на один робочий день).

- тяжкі - якщо стався нещасний випадок з тяжкими наслідками то характер і ступінь тяжкості травми, отриманої працівником, встановлюється медичним заключенням спеціалізованого медичного закладу відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ України.

- смертельні.

2. За кількістю потерпілих нещасні випадки поділяються на одинарні та групові (одночасно постраждали два і більше працівників).

3. Стосовно зв'язку з виробництвом нещасні випадки можна  поділити  на:

- виробничого - під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків,

- невиробничого характеру (рис. 1.8). До нещасних випадків невиробничого характеру належать такі випадки, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого, однак не пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків, що сталися під час: прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства; виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не входить до службових обов'язків), участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях тощо.

Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

    - за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, устаткування, механізмів, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

     - унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням цих речовин у виробничих процесах, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння до нещасного випадку, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;

- під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- у разі смерті або самогубства на підприємстві за винятком тих випадків, які зазначені у НПАОП 00.0-6.02-04.

У вищезазначених випадках комісією з розслідування складається акт форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом.

Визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівника під час  виконання трудових обов'язків, в тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися з ними в період:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підпри­ємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутріш­нього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

- пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

- підготовки до роботи та проведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого роботодавцем порядку;

- виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);

- ліквідації аварій, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

- інші випадки, зазначені у Порядку.

Визнаються також пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися на території:

 - під час перерви, що надається згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства,  

-   у зв'язку з:

           + проведенням виробничої наради,

+ отриманням заробітної плати,

 + проходженням обов'язкового медичного огляду,  

 +  у випадках, передбачених колективним договором (угодою),  .

Залежно від того, як за висновками роботи комісії з розслідування класифікується конкретний нещасний випадок, нею складається акт про нещасний випадок тої чи іншої форми.

Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань.

Нормативні документи, що регламентують розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Порядок проведення розслідування та спеціального розслідування нещасних випадків

1. Нормативно-правові акти з ОП (НПАОП – 00.0 – 6.02-04) «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку:

- нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

2.  До «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» підлягають  нещасні випадки, що пов’язані з виконанням трудових обов’язків.  

3. Міністерством Освіти і Науки України визначається  Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями, студентами, курсантами, стажистами під час навчально-виховного процесу