Основні напрями та форми участі держави і місцевого самоврядування у сфері господарювання. (2 год.)

План:

1. Державна підтримка господарської діяльності. Роль держави в організації та забезпеченні функціонування державного сектору економіки.

2. Державна реєстрація суб’єктів господарської діяльності.

3. Ліцензування деяких видів господарської діяльності.

4. Засоби державного регулювання господарської діяльності.

5. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю.

6. Облік господарської діяльності і звітність перед уповноваженими державними органами.

Теми рефератів:

1. Правовий режим патентування певних видів підприємницької діяльності за законодавством України.

2. Проблеми удосконалення системи заходів регулюючого впливу держави на суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Система органів виконавчої влади, що беруть участь у регулюванні господарської діяльності.

4. Порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

5. Ліцензування господарської діяльності.

Термінологічний словник: дайте визначення термінів: 

 державна реєстрація, ліцензування, патентування, квота, стандартизація, сертифікація. державне керівництво економікою, програмування, управління, контроль, нормативне регулювання механізм правового регулювання, економічна стратегія, економічна тактика, ліцензування, ліцензія, патентування, торговий патент.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Опрацьовуючи дану тему, Вам слід звернути увагу на причини, які зумовлюють необхідність здійснення державного керівництва у сфері господарювання (наявність державного сектору економіки, необхідність впливу на макроекономічні показники, потреба досягнення сталого розвитку, уникнення циклічності розвитку економіки тощо). Це допоможе зрозуміти цілі, які повинна переслідувати держава, здійснюючи таке регулювання. Його принципи закріплено в Господарському кодексі. З ними необхідно ознайомитися, розкрити їх сутність та значення. Держава реалізовує свій вплив на сферу господарювання шляхом здійснення економічної політики, яка втілюється у стратегії та тактиці. Вам слід знати значення цих термінів, основні напрямки економічної політики держави.

Економічна політика держави втілюється у певні правові форми – прогнозування і програмування, контроль, управління, нормативне регулювання, здійснюється з допомогою специфічних методів – адміністративних та економічних. Потрібно ознайомитися зі змістом цих форм та методів. З-поміж правових форм здійснення державного керівництва економікою слід найбільшу увагу приділити нормативному (правовому) регулюванню економіки та розкрити механізм цього правового регулювання (його структуру, стадії).

Для безпосереднього впливу на сферу господарювання держава має спеціальні засоби. Це державне замовлення і завдання, ліцензування, патентування, квотування, стандартизація, сертифікація, застосування нормативів і лімітів, регулювання цін і тарифів, пільги, дотації, компенсації, цільові інновації та субсидії. Потрібно знати ці засоби, умови та можливі наслідки їх застосування. Особливо детально необхідно розкрити поняття і значення ліцензування та патентування, спільні та відмінні риси між ними. Які види господарської діяльності підлягають ліцензуванню, які патентуванню. Слід зазначити, що зазначеним проблемам присвячені окремі нормативно-правові акти, з якими варто ознайомитися.

Рекомендована література

Основна

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. (Глава 2) // Голос України. — 2003. — № 49—50. — 14 березня

2. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23.03.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 25 (23.06.2000). — Ст. 195.

3. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 р. // Урядовий кур’єр. —2003. — № 198. — 22 жовт.

4. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 31—32. — Ст. 263.

5. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 36. — Ст. 299.

6. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 20. — Ст. 82.

7. Закон України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 31. — Ст. 145.

8. Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 32. — Ст. 169.

9. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 51—52. — Ст. 447.

10. Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21.12.2000 р. // Відомості Верхов­ної Ради України. — 2001. — № 7. — Ст. 35.

11. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 40. — Ст. 365.

12. Положення про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740.

13. Указ Президента України від 25.05.2000 р. № 721/2000 «Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва» (зм. № 1050/2000 від 09.09.2000 р.).

14. Декрет Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 р. № 24—92 «Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» № 4033-XII від 25.02.1994 р.

 Додаткова

15. Грущинський І. М., Кравчук В. М., Пограничний Є. П. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності. — Львів: Престиж-Інформ, 2000.

16. Москаленко В. С. Проблеми вдосконалення механізмів регулювання економічних відносин // Колізії у законодавстві України: Зб. наук. виступів і повідомлень: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 23—24 жовтня 1995 р., Київ. — К.: Генеза, 1996. — С. 88—91.

17. Проблемы становления хозяйственного законодательства Украины: Сб. науч. статей и материалов конф. — Донецк: ИЗПИ АН Украины, 1993.

18. Труш І. Упорядкуваня механізму проведення перевірок СПД контролюючими органами // Право України. — 2002. — № 4. — С. 32—35.

19. Саниахметова Н. Государственное регулирование экономики и предпринимательства

20. // Підприємництво, господарство і право. — 2001. — № 7. — С. 3—6.

Семінарське заняття № 3.

Правові засади обмеження монополізму в економіці України. (2год.)

 План:

1.  Поняття, значення та основні принципи економічної конкуренції.

2. Правовий статус антимонопольних органів. Правові засади державного регулювання економічної конкуренції.

3. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень, їх ознаки та види.

4. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.

Теми рефератів

1. Система законодавства про захист економічної конкуренції.

2. Організаційно-правові методи боротьби з порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.

Термінологічний словник: дайте визначення термінів: 

 конкуренція, монополізм, природна монополія, антиконкурнетні дії, недобросовісна конкуренція, Антимонопольний комітет України.

Методичні рекомендації

Однією з конституційних основ правопорядку у сфері здійснення господарської діяльності є забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання лише законом.

До напрямів економічної політики держави належить також антимонопольно-конкурентна політика, спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб’єктів господарювання, забезпечення їх взаємодії на умовах недопущення проявів дискримінації одних суб’єктів іншими, насамперед у сфері монопольного ціноутворення та за рахунок зниження якості продукції, послуг, сприяння зростанню ефективної соціально орієнтованої економіки.

Студентам слід знати, що розуміють під економічною конкуренцією. Необхідно проаналізувати позитивні та негативні риси економічної конкуренції, визначити її вплив на розвиток сфери господарювання.

Потрібно розкрити систему органів державної влади та місцевого самоврядування, які мають певні повноваження у сфері захисту та розвитку економічної конкуренції, визначити їх компетенцію.

Порушення правил економічної конкуренції спрямоване на те, щоб надати певному суб’єкту необґрунтовані переваги на ринку. Особливо небезпечним явищем для економічної конкуренції є монополізм.

Необхідно вміти визначати суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку певних товарів, робіт, послуг. Для цього необхідно знати відповідні ознаки. Під час вивчення цього питання студентам слід звернути увагу на правила визначення монопольного становища двох чи більше суб’єктів господарювання.

Слід зазначити, що сам факт монопольного становища суб’єкта господарювання не є правопорушенням, однак часто монополісти зловживають своїм становищем. Такі дії і є правопорушенням.

Студентам слід знати які дії, відповідно до чинного законодавства, можна вважати зловживанням монопольним становищем на ринку (недопущення, усунення чи обмеження конкуренції та ряд інших дій, спрямованих на утиски прав споживачів та інших суб’єктів, які були б неможливими без займання монопольного становища на ринку). Необхідно знати конкретні дії, які закон визнає зловживанням монопольним становищем на ринку.

Поряд із зловживанням монопольним становищем на ринку існує ще ряд порушень законодавства про захист економічної конкуренції, наприклад, антиконкурентні узгоджені дії, антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб’єктів господарювання, яка полягає в тому, що суб’єкти господарювання схиляють інших суб’єктів до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також примушують інших суб’єктів господарювання до антиконкурентних узгоджених дій та участі в концентрації суб’єктів господарювання. Правопорушенням також є концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України у разі, якщо наявність такого дозволу необхідна.

Особливої уваги потребує розгляд такого виду порушень у сфері економічної конкуренції, як недобросовісна конкуренція. Під недобросовісною конкуренцією розуміють будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Перелік дій, які належать до недобросовісної конкуренції, закріплено в Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Опановуючи цю тему, студенти мають дослідити сутність кожного з правопорушень, спрямованих проти нормального розвитку конкуренції, з’ясувати, у чому воно полягає, хто є його суб’єктом тощо. Необхідно знати заходи впливу, які відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування мають право застосовувати до порушників, заходи відповідальності, передбачені законом (накладення штрафу, примусовий поділ, відшкодування шкоди, вилучення незаконно одержаного прибутку (доходу), вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб’єкта господарювання, спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей тощо).

Глибше вивчення питання про відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції потребує докладного вивчення Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Рекомендована література:

Основна

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30 (23.07.96). – Ст. 141. (Зі змінами і доповненнями від 8.12.2004 р.).

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11 (28.03.2003). – Ст. 462. (Остання редакція – 09.01.2007 р.).

3. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України № 1798-XII від 6 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6 (11.02.92). – Ст. 56. (Остання редакція – 15.12.2006 р.).

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 12 липня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – №51 (додаток). – Ст. 1122. (Остання редакція – 16.05.2007 р.).

5. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25-26 (29.06.2001). – Ст. 131. (Остання редакція – 31.05.2007 р.).

6. Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №40 (03.10.95). – Ст. 297. (Остання редакція – 25.03.2005 р.).

7. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-ХІІ від 26 листопада 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50 (14.12.93). – Ст. 472. (Остання редакція – 28.12.2007 р.).

8. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» № 236/96-ВР від 7 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164. (Остання редакція – 15.05.2003 р.).

9. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64. (Остання редакція – 23.02.2006 р.).

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання» № 219 від 28 лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9 (15.03.2002). – Ст. 405. (Остання редакція – 17.07.2003 р.).

11. Розпорядження Антимонопольного комітету України «Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку» № 49-р від 5 березня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14 (19.04.2002). – Ст. 778.

12. Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження Положення про порядок подання заяв до органів Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання» № 26-р від 12 лютого 2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 11 (29.03.2002). – Ст. 542. (Остання редакція – 17.11.2005 р.).

13. Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України» № 5 від 19 квітня 1994 // Нормативні бази документів. (Остання редакція – 17.08.2006 р.).

14. Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження Типових вимог до узгоджених дій суб’єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб’єктів господарювання» № 27-р від 12 лютого 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 11 (29.03.2002). – Ст. 543. (Остання редакція – 8.11.2005 р.).

15. Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції» № 182-р від 25 грудня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 7 (01.03.2002). – Ст. 323. (Остання редакція – 26.08.2003 р.).

16. Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України» № 32-р від 23 лютого 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 14 (20.04.2001). – Ст. 622. (Остання редакція – 6.03.2007 р.).

17. Оглядовий лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» № 04-5/3180 від 3 грудня 2004 р. // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 2. (Остання редакція – 29.03.2005 р.)., також див. лист № 01-8/1222 від 11.07.2005 р. назва та ж // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 5.

18. Оглядовий лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів Антимонопольного комітету України (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)» № 01-8/459 від 17 квітня 2001 р. // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3.

 19. Булгакова I.В. Господарське право України: Навч. посібник / I.В. Булгакова. – К.: Прецедент, 2006. – С. 9-20, 52-64, 200-202, 276-310.

21. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій. – К.: Атіка, 2005. – С. 12-25, 132-133, 344-370.

22. Господарське право України: Підруч. Для студ. Вищ. Навч. закл. / М.К. Галянтич, С.М. Грудницька, О.М. Міхатуліна. – К.: МАУП, 2005. – С. 11-51, 177-183, 118-154.

23. Господарське право: Навч. посібник / за ред. М.Л. Шелухiна. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. – С. 179-215.

24. Жук Л.А. Господарське право: Навч. посібник / Л.А. Жук, I.Л. Жук, О.М. Неживець. – К.: Кондор, 2007. – С. 39-62, 314-330.

25. Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. І допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

26. Хозяйственное право: Учебник / Ред. Мамутов В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – С. 183-216, 372-377.

Додаткова

27. Базік О. Практика застосування законодавства про захист економічної конкуренції / О. Базік, М. Фесенко // Конкуренція. – 2006. – № 2. – С. 10-14.

28. Бакалінська О. Захист економічної конкуренції: окремі питання правового регулювання // Юридичний журнал. – 2003. – № 11. – С. 45-50.

29. Бакалінська О. Деякі аспекти формування конкурентного законодавства і права України // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С 66-71.

30. Балабушко М. Дослідження проблем стратегічної поведінки суб’єктів господарювання щодо відповідності законодавству про захист економічної конкуренції / М. Балабушко, А. Павленко // Конкуренція. – 2005. – № 4. – С. 48-53.

31. Безсмертний О. Вміти прогнозувати ситуацію: контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на соціально значимих ринках // Конкуренція. – 2004. – № 1. – С. 32-35.

32. Безсмертний О. Контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на кооперативних ринках // Конкуренція. – 2006. – № 1. – С. 50-52.

33. Беляневич О. Механізм правового регулювання відносин, що виникають у сфері економічної конкуренції // Конкуренція. – 2003. – № 3. – С. 28-30.

34. Бєліков О. Оспорювання рішень Антимонопольного комітету // Юридичний журнал. – 2007. – № 10. – С. 86-89.

35. Богаченко-Мишевский А. Госзакупки под контролем: о новых полномочиях Антимонопольного комитета Украины // Юридическая практика. – 2006. – 11 апр. (№ 15). – С. 9.

36. Валітов С. Правове регулювання припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції органами влади та місцевого самоврядування при організації пасажирських перевезень // Конкуренція. – 2006. – № 1. – С. 35-40.

37. Варнаков Е. Как обратиться за помощью в АМКУ: (О требованиях к подаче заявлений относительно нарушения законодательства о защите экономической конкуренции) // Частный предприниматель. – 2005. – Окт. (№ 20). – С. 32-33.

38. Віхров О. Управління господарською діяльністю як категорія господарського права // Право України. – 2007. – № 12. – С. 47-52.

39. Вознюк О. Гносеологічний аспект становлення конкуренційного права як галузі права // Конкуренція. – 2004. – № 6. – С. 37-43.

40. Дочинець Н. Роль державних регіональних органів у справах захисту прав споживачів у розвитку вітчизняного консюмеризму // Регіональна економіка. – 2005. – № 4. – С. 167-172.

41. Загороднюк Г. Ответственность в сфере конкуренции: вопросы ответственности за нарушение антимонопольного законодательства / Г. Загороднюк, А. Райчук // Юридическая практика. – 2005. – 18 окт. (№ 42). – С. 20.

42. Захист конкуренції // Юридичний вісник України. – 2007. – 8-14 верес. (№ 36). – С. 1-48. – Тематична добірка.

43. Иващенко С. А правила все строже...: анализ изменений законодательства о защите экономической конкуренции // Юридическая практика. – 2005. – 21 июня (№ 25). – С. 6.

44. Коніщева Н.Й. Визначення поняття «державний контроль за господарською діяльністю» / Н.Й. Коніщева, В.О. Власов // Вісник економічної науки України. – 2007. – № 2. – С. 71-78.

45. Корчак Н. До питання про правову природу інституту антимонопольного регулювання // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 12. – С. 48-51.

46. Корчак Н. Матеріально-правове значення презумпцій в інституті антимонопольного регулювання // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 6-9.

47. Корчак Н. Соціально-правова природа відповідальності в інституті антимонопольного регулювання // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 11. – С. 67-71.

48. Корчак Н. Співвідношення норм та оціночних понять в інституті антимонопольного регулювання // Конкуренція. – 2004. – № 3. – С. 32-36.

49. Корчак Н. Теоретико-правові аспекти відповідальності в інституті антимонопольного регулювання в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 10. – С. 118-121.

50. Кулішенко В. Неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання як вид недобросовісної конкуренції // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 72-79.

51. Кулішенко В. Ознаки недобросовісної конкуренції // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 9. – С 32-35.

52. Мельниченко О. АМКУ підтримує розвиток конкуренції: органи Антимонопольного комітету проводять постійну роботу щодо підвищення кваліфікації своїх працівників та щодо вдосконалення механізму захисту конкуренції // Юридична газета. – 2004. – 11 берез. – № 5. – С. 4-5.

53. Мойсик В. Захист економічної конкуренції: Україна виходить на європейський рівень / В. Мойсик, О. Мельниченко // Конкуренція. – 2005. – № 3. – С. 54-61.

54. Нагребельний В. Правові основи державного управління економічною сферою та їх вдосконалення // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2/3. – С. 301-313.

55. Никульников Д. Рассматривать ли анонимное обращение?: правовой аспект возможности рассмотрения коллективного обращения к органам Антимонопольного комитета Украины // Юридическая практика. – 2006. – 30 мая (№ 22) . – С. 9.

56. Плетньова О. Нормативно-правове визначення статусу антимонопольного комітету України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 50-52.

57. Проценко І. Деякі аспекти вибору права для регулювання зобов’язань, що виникли внаслідок недобросовісної конкуренції // Юридичний журнал. – 2003. – № 11. – С. 24-26.

58. Решения Госкомитета Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства // Право и практика. – 2003. – № 34. – С. 3-143.

59. Савчук В. Адаптація законодавства україни щодо захисту економічної конкуренції до норм і стандартів Європейського Союзу: етапи становлення // Вісник Нац. академії держ. управління при Президентові України. – 2005. – № 3. – С. 368-376.

60. Савчук В. Діяльність Антимонопольного комітету України щодо забезпечення державної політики захисту від недобросовісної конкуренції // Вісник Нац. академії держ. управління при Президентові України. – 2005. – № 4. – С. 227-233.

61. Семенюк Ю. Правове регулювання обмеження монополізму // Юридичний журнал. – 2003. – № 11. – С. 40-44.

62. Удалов Т.К. Коментар до окремих положень Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2004. – № 4. – С. 71-83.

63. Удалов Т. Оскарження рішень органів антимонопольного комітету України // Юридичний журнал. – 2006. – № 7. – С. 108-111.

64. Федоровська О. Деякі аспекти захисту економічної конкуренції // Юридичний вісник України. – 2003. – 19-25 лип. – № 29. – С. 8.

65. Хміль М.М. Недобросовісна конкуренція – форма зловживання правом у сфері підприємницької діяльності // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 1. – С. 63-66.

66. Шаров І. Захисту конкуренції – законодавчу підтримку // Конкуренція. – 2003. – № 5. – С. 2-3.

67. Яблонська А. Обмеження монополізму та захист економічної конкуренції за законодавством України // Податковий, банківський, митний консультант. – 2004. – 13 верес.(№ 36). – С.10-11.

68. Яворський Я. Правове регулювання недобросовісної конкуренції: світовий досвід та Україна // Право України. – 2005. – № 10. – С. 39-41.

Семінарське заняття № 4.