ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ

МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ТЕСТИ

З навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «Бакалавр»

Напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»

У вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства аграрної політики та продовольства України

Київ

«Агроосвіта»

2014

ТЕМА 1

«СИСТЕМА МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

1. Маркетингове дослідження – це:

– вивчення теорії і практики маркетингу;

+ дослідна діяльність, спрямована на задоволення інформаційно-аналітичних потреб маркетингу;

– розробка маркетингових планів і стратегій щодо управління різноманітними ринковими явищами і процесами;

– проведення експерименту.

2. Предмет маркетингових досліджень у загальному розумінні – це:

– якийсь суб’єкт системи «підприємство-ринок-економіка»;

– недоліки у товарному виробництві;

+ існуюча маркетингова проблема;

– цінова ситуація на ринку.

3. Маркетингове дослідження – це:

– функція управління;

+ функція маркетингу;

– етап життєвого циклу товару;

– елемент комплексу маркетингу.

4. Вивченням пішохідного трафіка населених пунктів присвячений:

– ремаркетинг;

– мікромаркетинг;

– макромаркетинг;

+ геомаркетинг.

5. Системність маркетингових досліджень полягає у:

+ виявленні і вивченні зв’язків між елементами ринку;

– адекватному відтворенні реальної ринкової ситуації;

– врахуванні всіх компонентів ринкового середовища;

– використанні науково обґрунтованих підходів і принципів дослідження явищ.

6. Об’єктивність маркетингових досліджень полягає у:

– виявленні і вивченні зв’язків між елементами ринку;

+ адекватному відтворенні реальної ринкової ситуації;

– врахуванні всіх компонентів ринкового середовища;

– використанні науково обґрунтованих підходів і принципів дослідження явищ.

7. Надійність маркетингових досліджень досягається за рахунок:

– виявлення і вивчення зв’язків між елементами ринку;

– адекватного відтворення реальної ринкової ситуації;

– врахування всіх компонентів ринкового середовища;

+ використання науково обґрунтованих підходів і принципів дослідження явищ.

8. Комплексність маркетингових досліджень досягається за рахунок:

– виявлення і вивчення зв’язків між елементами ринку;

– адекватного відтворення реальної ринкової ситуації;

+ врахування всіх компонентів ринкового середовища;

– використання науково обґрунтованих підходів і принципів дослідження явищ.

ТЕМА 2

«МАРКЕТИНГОВА ІНФОРМАЦІЯ»

1. Інформація зі статистичного довідника є:

– первинною;

+ вторинною;

– повторною зовнішньою;

– епізодичною.

2. Якщо інформація використовується в тих самих операціях маркетингу, збирається багаторазово і безперервно, то її називають:

– внутрішньою;

+ постійною;

– вторинною;

– первинною.

3. Джерела збору внутрішньої маркетингової інформації:

– періодичні друковані видання;

+ балансові звіти підприємства;

– виставки, ярмарки;

– прас-листи постачальників.

4. З чого зазвичай починають збір інформації:

– зі збору первинної інформації;

+ зі збору вторинної інформації;

– з опитувань споживачів;

– з аналізу даних.

5. Статистичний банк, банк моделей, банк даних входять до складу:

+ аналітичної системи маркетингу;

– системи внутрішньої звітності;

– системи збору поточної маркетингової інформації;

– системи маркетингових досліджень.

6. Характерною рисою спостереження як методу отримання маркетингової інформації є:

– активна участь спостерігача в досліджуваному процесі;

– використання природних умов для проведення досліджень;

+ пасивна реєстрація подій;

–телефонне опитування респондентів.

7. Закриті питання анкети не слід використовувати в тих випадках, коли:

– необхідно відібрати респондентів за деякими ознаками;

– у респондентів існує чітке й усвідомлене уявлення досліджуваної проблеми;

+потрібно отримати відомості про респондента;

– потрібно дослідити конкурентні переваги послуг.

8. Відкриті питання використовуються тоді, коли:

– у аудиторії ще немає чіткої позиції щодо поставленої проблеми;

+ необхідно отримати оцінку респондентом якого-небудь події;

– потрібно виявити різницю між респондентами;

–процес досліджень знаходиться у фазі вибору цілей і постановки завдань.

9. Можливість враховувати невербальну інформацію реалізується таким способом зв’язку, як:

+ інтерв’ю;

– пошта;

–телефонна розмова;

– інтернет.

10. Припущення про зв’язок двох або більше факторів маркетингу є:

– аксіомою;

+ гіпотезою;

– теорією;

– концепцією.

11. Джерела збору внутрішньої маркетингової інформації:

– періодичні друковані видання;

+ плани продажів продукції;

– виставки, ярмарки;

– прайс-листи постачальників.

12. До джерел збору зовнішньої маркетингової інформації відносять:

– технологічні карти виробництва продукції;

– плани продажів продукції;

+ матеріали виставок, ярмарок;

– балансові звіти підприємства.

13. Інформація,що буде первинною під час дослідження ринку горілки в країні:

– звіт про дослідження ринку спиртних напоїв, яке проводилося в минулому році для відомої фірми;

+ відзиви сторонньої людини про різні види горілки;

– звіт про продажі підприємства-виробника;

– дані статистичного довідника.

14. Найбільш проблемним конструювання вибірки є на рівні:

– району;

– міста;

+ країни;

– області.

15. Проведення дослідження регіонального ринку невеликим підприємством здебільшого здійснюється на базі:

– первинної інформації;

+ вторинної інформації;

– внутрішньої інформації;

– епізодичних даних.

16. Проведення дослідження районного ринку великим підприємством здебільшого здійснюється на базі:

+ первинної інформації;

– вторинної інформації;

– внутрішньої інформації;

– епізодичних даних.

17. За формами планування маркетингова інформація поділяється, зокрема, на:

– внутрішню і зовнішню;

– первинну і вторинну;

+ стратегічну і тактичну;

– відкриту і закриту.

18. За етапами процесу прийняття маркетингових рішень інформація поділяється, зокрема, на:

– первинну і вторинну;

– стратегічну і тактичну;

– прогнозну і поточну;

+ планову і контрольну.

19. Синдикативність маркетингової інформації полягає у її:

– обмеженому доступі для використання;

– приналежності лише до фінансового сектору економіки;

+ частковій вартості оплати і використанні обмеженим колом користувачів;

– постійному накопиченні у базах даних.

ТЕМА 3

«ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ІЗ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ МАРКЕТИНГОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ»

1. Власні організаційні форми проведення маркетингових досліджень – це:

– творчі колективи викладачів та студентів вищих навчальних закладів;

– дослідницькі фірми;

– рекламні агенції;

+ відділи маркетингових досліджень.

2. Організаційна форма маркетингових досліджень для відпрацювання проектів з високим рівнем ризику:

– проблемні групи;

+ венчурні групи;

– тимчасові консультативні групи;

– контактні аудиторії.

3. Реальна перевага під час проведення фірмою самостійного маркетингового дослідження :

– більш глибоке знання особливостей досліджуваного ринку, товару;

+ глибше розуміння проблемної ситуації;

– більш висока об’єктивність інформації, отриманої в процесі дослідження;

– велика вартість проведення.

4. План вибірки складається дослідниками, в першу чергу, в такий спосіб, щоб:

+ обрана сукупність відповідала поставленим завданням;

– дати опитуваним можливість відповідати самостійно;

– провести оперативний контроль;

– виявити причинно-наслідкові зв’язки шляхом відсіву суперечливих пояснень.

5. Синдиковані дослідницькі організації:

+ проводять загальні дослідження зі стандартизованим набором даних;

– проводять конкретні дослідження зі специфічним набором даних;

– проводять повний комплекс маркетингових досліджень;

– проводять дослідження лише у фінансовому секторі економіки.

6. Аутсорсинг маркетингових досліджень полягає у:

– постійному аудиті маркетингової інформації;

– залученні професійних маркетологів власної компанії;

+ залученні сторонніх організацій (фахівців) до проведення досліджень;

– контролі за ефективністю досліджень.

7. Інформацію про реакцію покупців на ціну товару, асортимент, упаковку, рівень якості, а також про обсяг, частоту, місце купівлі та причини відмови від купівлі відносять до інформації стосовно:

– параметрів ринку;

+ поведінки покупців на ринку;

– майбутніх перспектив діяльності фірми;

– конкурентного середовища.

8. Європейська організація з проведення маркетингових та соціологічних досліджень має абревіатуру:

+ ESOMAR;

– EMOS;

– ЮНЕСКО;

– ЄВЛАП.

ТЕМА 4

«СТРУКТУРА І ПРОЦЕС МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ»

1. Перший крок в алгоритмі процесу маркетингових досліджень – це:

+ визначення проблеми;

– збір та систематизація інформації;

– формування цілей і задач маркетингових досліджень;

– представлення результатів керівництву.

2. Останній етап процесу маркетингових досліджень – це:

– розробка дослідницького проекту;

– збір і систематизація інформації;

+ прийняття маркетингових рішень;

– визначення проблеми.

3. Етап процесу маркетингових досліджень,який потребує найбільших витрат:

– розробка дослідницького проекту;

+ збір та систематизація інформації;

– оцінювання інформації;

– визначення проблеми.

4. Розрахунок вибірки – це:

– визначення способу опитування;

– встановлення кількості одночасно опитуваних;

+ визначення кількості опитуваних;

– аналіз даних опитування.

5. Алгоритм маркетингового дослідження – це:

– комплекс використаних методів;

+ послідовність етапів проведення;

– основні підходи і принципи організації;

– розробка бюджету.

6. Контроль у маркетинговому дослідженні проводиться, в першу чергу:

– для збору додаткової інформації, не отриманої в ході основного етапу дослідження;

– з метою перевірки кваліфікації інтерв’юерів;

+ для виявлення помилок і підвищення ступеня надійності отриманої інформації;

– з метою перевірки споживачів.

7. Вирішальний чинник під час визначення обсягу вибірки в дослідженні:

– обраний метод;

– структура генеральної сукупності;

+ завдання дослідження, необхідна глибина аналізу;

– розмір генеральної сукупності.

8. Титульний аркуш звіту про маркетингове дослідження включає:

– основну інформацію, вагомі результати та рекомендації;

+ тему звіту, назву організації;

– перелік усіх розділів та параграфів;

– детальні матеріали дослідження, його метод.

9. Відбиває головну суть звіту, забезпечує читача мінімальною інформацією для оцінювання результатів, висновків, рекомендацій така частина звіту, як:

– вступ;

– висновки і рекомендації;

+ резюме;

– основна частина.

10. Розкриває необхідність і важливість дослідження, суть проблеми, історію проекту, мету дослідження й гіпотези така частина звіту, як:

– резюме;

– висновки і рекомендації;

+ вступ;

– основна частина.

11. Завершальним етапом маркетингового дослідження є:

– оформлення звіту;

– написання резюме;

– аналіз маркетингової інформації;

+ подання звіту про результати.

12. У процесі проведення маркетингового дослідження серед запропонованих логічно першим є етап:

– представлення звіту;

– аналізу даних;

+ визначення цілей дослідження;

– збирання інформації.

13. У процесі проведення маркетингового дослідження серед запропонованих логічно другим є етап:

– представлення звіту;

– аналізу даних;

– визначення цілей дослідження;

+ збирання інформації.

14. У процесі проведення маркетингового дослідження серед запропонованих логічно третім є етап:

– представлення звіту;

+ аналізу даних;

– визначення цілей дослідження;

– збирання інформації.

15. У процесі проведення маркетингового дослідження серед запропонованих логічно четвертим є етап:

+ представлення звіту;

– аналізу даних;

– визначення цілей дослідження;

– збирання інформації.

ТЕМА 5

«МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ПЕРВИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ»

1. Основна мета польового маркетингового експерименту – це:

– економічний аналіз;

+ визначення маркетингових змінних в умовах реальної ринкової ситуації;

– загальні уявлення про кон’юнктуру ринку;

– вивчення попиту.

2. Особливість експерименту порівняно з іншими методами дослідження:

– одержання репрезентативної інформації про специфіку поведінки одержувачів реклами;

+ можливість зафіксувати причинно-наслідкові зв’язки між інтенсивністю маркетингового впливу і поведінкою споживачів;

– можливість у ході проведення впливати на реальну споживчу поведінку покупців;

– можливість спостерігати за поведінкою споживачів.

3. Експеримент як метод збору інформації полягає у:

– вивченні і фіксації поведінки суб’єктів;

– відтворенні дії маркетингових чинників за допомогою математичних моделей;

+ одержанні інформації стосовно взаємозв’язків між залежними і незалежними змінними;

– спостереження за технологічним процесом.

4. Панель у маркетинговому дослідженні – це:

– електронний планшет, у якому фіксуються зібрані дані;

– частина вулиці, на якій проходить опитування;

+ постійна вибірка осіб і організацій;

– формула розрахунку вибірки.

5. Головна переваги телефонного інтерв’ю:

– висока репрезентативність одержуваної інформації;

– висока швидкість збору інформації;

– можливість впливу, інтерв'юера на респондента;

+ низька вартість дослідження.

6. Основний недолік інтерв’ювання за допомогою електронної пошти:

– низька оперативність проведення опитування;

– неможливість масового опитування населення;

+ слабкий, не порівнянний з поштовим опитуванням рівень повернення анкет;

– невелика вартість.

7. Основна перевага опитування телефоном:

– широка аудиторія опитуваних;

– можливість впливу на респондента;

+ висока швидкість опитування;

– висока вартість.

8. Стандартне інтерв'ю є:
+ структуроване;

– напівструктуроване;

– довільне;

– особисте.

9. Групова дискусія в фокус-групі:

+ сприяє активізації асоціативних зв’язків у свідомості учасників;

– базується на спілкуванні респондентів тільки з модератором;

– відносяться до кількісних методів дослідження;

– відображає виключно стандартне мислення людей.

10. Групове інтерв’ю у вільній формі за участю модератора та незнайомих між собою учасників за заздалегідь розробленим сценарієм має назву:

+ фокус-групи;

– глибинного інтерв’ю;

– холл-тесту;

– опитування face-to-face.

11. Тестування продуктів в умовах, в яких відбувається їх споживання в реальному житті є перевагою методики:

+ нome-test;

– глибинного інтерв’ю;

– холл-тесту;

– опитування face-to-face.

12. Слабоструктурована особиста бесіда інтерв’юера з респондентом у спонукальній формі лежить в основі метода:

+ глибинного інтерв’ю;

– нome-test;

– холл-тесту;

– опитування face-to-face.

13. Одержання інформації про знання, переконання, переваги, ступінь задоволення, думки споживачів здійснюється в процесі:

+ опитування;

– моделювання;

– експериментування;

– контролювання.

14. За рівнем формалізації спостереження методи збору первинної маркетингової інформації можуть бути:

– персональні;

+ неструктуровані;

– польові;

– приховані.

15. Ситуації, що імітуються для отримання інформації про респондентів поза опитуванням, відносять до:

– експертних методів маркетингових досліджень;

+ проективних методів маркетингових досліджень;

– методу мозкового штурму;

– методу анкетування респондентів.

16. Асоціації, тести на завершення пропозицій, з ілюстраціями і малюнками, рольові ігри, ретроспективні бесіди належить до групи:

– панельних методів маркетингових досліджень;

+ проективних методів маркетингових досліджень;

– контекстуальних методів маркетингових досліджень;

– методів прогнозування.

17. Для отримання достовірної інформації про респондентів з делікатних питань краще застосовувати:

– експертні методи маркетингових досліджень;

+ проективні методи маркетингових досліджень;

– метод мозкового штурму;

– метод анкетування респондентів.

18. Комбінацією методик зовнішнього спостереження і особистого інтерв’ю в ході ініціації купівлі є:

– метод експертних оцінювань;

– метод провідних індикаторів;

– retail Audit, або аудит роздрібної торгівлі;

+ mystery shopping.

19. Вид дослідження ринку, до якого відносять вивчення різних довідників та статистичної літератури:

+кабінетні дослідження;

– некабінетні дослідження;

– польові дослідження;

–якісні дослідження.

20. Вид дослідження ринку,до якого відносять анкетування:

– кабінетні дослідження;

– некабінетні дослідження;

+ польові дослідження;

–якісні дослідження.

21. Вид дослідження ринку,до якого відносять спостереження:

– кабінетні дослідження;

– некабінетні дослідження;

+ польові дослідження;

–якісні дослідження.

22. Holl-тест – це метод дослідження думок:

+ великої групи споживачів в обмеженому просторі;

– великої групи споживачів на вулиці;

– малої групи споживачів в обмеженому просторі;

– малої групи споживачів у них вдома.

23. Метод дослідження ринку,який входить до складу іншого:

+ анкетування до опитування;

– спостереження до експерименту;

– імітація до анкетування;

– опитування до спостереження.

24. Невеликий обсяг вибірки характерний для:

+ якісних методів дослідження;

– збору зовнішньої інформації;

– кількісних методів дослідження;

– збору внутрішньої інформації.

25. Зведення та статистична обробка даних характерні для:

– якісних методів дослідження;

– збору зовнішньої інформації;

+ кількісних методів дослідження;

– збору внутрішньої інформації.

26. Якісні дослідження є, в першу чергу, вимогливими до:

– кількості питань;

– швидкості питань;

+ точності питань;

– комплексності питань.

27. Сутність методу Дельфі як методу збирання первинної маркетингової інформації полягає в тому, що:

– відбувається попередній аналіз думок експертів у процесі їх спільного засідання;

– відбувається взаємний аналіз думок експертів за безпосередніх контактів між ними;

+ відбувається взаємний аналіз поглядів експертів за відсутності безпосередніх контактів між ними;

– виробляється спільна позиція на основі відкритої дискусії за безпосередньої участі експертів із застосуванням закритого голосування.

ТЕМА 6

«ВИВЧЕННЯ МІСТКОСТІ РИНКУ ТА ЙОГО СЕГМЕНТІВ»

1. Моніторинг у маркетинговому дослідженні полягає у:

– відображенні результатів на комп’ютерному моніторі;

+ замірі змін різних характеристик ринку в динаміці;

– моделі, що описує ринкову ситуацію;

– перегляді принципів маркетингової діяльності.

2. Контент-аналіз документальної інформації – це:

– бібліографічна довідка, бібліографічний огляд;

+ кількісний метод аналізу документів;

– пошук необхідної інформації в пресі;

– якісний метод аналізу інформації.

3. Метод переведення якісних характеристик дослідження у кількісні називається:

+ квантифікація;

– кореляція;

– факторний аналіз;

– математичного моделювання..

4. Потенційний ринок підприємства – це:

– сукупність усіх реальних і потенційних покупців;

+ сукупність покупців, які мають достатній доход і доступ для придбання продукції підприємства;

– сукупність підприємців, які проявляють зацікавленість до продукції підприємства;

– сукупність реальних покупців.

5. Ринок проникнення – це:

+ сукупність покупців, які вже купують продукцію підприємства;

–частина кваліфікаційно-доступного ринку, обрана підприємством для подальшої роботи;

– сукупність усіх реальних та потенційних покупців продукції підприємства;

– ринок покупця.

6. Реальна місткість ринку – це:

– обсяги продажу товарів на конкретному ринку;

– максимально можливі обсяги товару на конкретному ринку;

+ обсяги продажу товарів у цей відрізок часу на конкретному ринку;

– прогнозовані обсяги продаж на потенційному ринку.

7. Вивіз товарів у складі інших товарів – це:

– непрямий імпорт;

– експорт;

+ непрямий експорт;

– імпорт.

8. Ознаками сегментування ринку продукції виробничо-технічного призначення є:

– клімат, щільність населення;

+ галузь промисловості, розмір підприємства, місцезнаходження;

– спосіб життя, стиль життя;

– освіта, релігія, раса.

9. Ознакою сегментування споживчих ринків є:

– галузь промисловості, розмір підприємства, місцезнаходження;

– організація постачання, профіль підприємства;

– область використання продукції, розмір замовлення;

+ вік, стать, родинний стан.

10. Стратегія спрямування діяльності підприємства на конкретний сегмент ринку – це:

– інтегрований маркетинг;

– диференційований маркетинг;

+ концентрований маркетинг;

– споживчий маркетинг.

11. Тип цільового ринку, внаслідок сегментування якого фірма зупиняється на поставці декількох товарів декільком ринкам:

– ринкова спеціалізація;

– недиференційований маркетинг;

+ вибіркова спеціалізація;

– масовий маркетинг.

12. Насиченість ринку полягає у:

– наявності достатньої кількості виробників;

– наявності достатньої кількості споживачів;

+ наявності платоспроможного попиту на продукцію;

– наявності широкого товарного асортименту.

13. Поділ споживачів за релігійними переконаннями визначається:

– природно-географічною ознакою;

+ соціально-культурною ознакою;

– політичною ознакою;

– економічною ознакою.

14. Інноваційність ринку визначається:

– природно-географічною ознакою;

– соціально-культурною ознакою;

– політичною ознакою;

+ науково-технічною ознакою.

15. Яка стратегія є більш доцільною для підприємства з малою часткою ринку, значним обсягом капіталу та високою репутацією на зростаючому ринку:

+ розвитку ринку;

– розвитку продукту;

– диверсифікації;

– широкого проникнення.

16. Рішення активно діяти у двох ринкових сегментах і розробляти для кожного з них власну маркетингову програму відносять до:

– агрегованого маркетингу;

+ диференційованого маркетингу;

– недиференційованого маркетингу;

– концентрованого маркетингу.

17. Рішення працювати у межах всього ринку і мати єдину маркетингову програму відносяться до:

– агрегованого маркетингу;

– диференційованого маркетингу;

+ недиференційованого маркетингу;

– концентрованого маркетингу.

18. Рішення працювати у межах вузького ринкового сегмента з недиференційованою маркетинговою програмою відносять до:

– агрегованого маркетингу;

– диференційованого маркетингу;

– недиференційованого маркетингу;

+ концентрованого маркетингу.

ТЕМА 7

«ДОСЛІДЖЕННЯ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ»

1. Дає загальне уявлення про співвідношення попиту та пропозиції, тенденції та перспективи ринку:

– дослідження конкурентів;

– дослідження сировинної бази;

– дослідження реклами;

+ дослідження кон’юнктури ринку.

2. Попит на сільськогосподарську продукцію:

– переважно еластичний;

+ переважно нееластичний;

– абсолютно нееластичний;

– має одиничну еластичність.

3. Попит на енергоносії:

– переважно еластичний;

+ переважно нееластичний;

– абсолютно нееластичний;

– має одиничну еластичність.

4. Попит на електротехніку:

+ переважно еластичний;

– переважно нееластичний;

– абсолютно нееластичний;

– має одиничну еластичність.

5. До характерних ознак ринку сільськогосподарської продукції не відносять:

– обмеженість асортименту;

+ еластичність попиту;

– сезонність постачання;

– залежність від природних умов.

6. Ринок сільськогосподарської продукції належить до:

– ринків монополістичної конкуренції;

– олігопольних ринків;

+ ринків чистої конкуренції;

– ринків чистої монополії.

7. Перший крок в алгоритмі розробки анкет:

– формування анкети;

– розробка питань;

– попереднє тестування анкети;

+ визначення цілей опитування.

8. Анкетування –– це:

+ опитування у формі письмових відповідей, що даються респондентами;

– вивчення біографічних даних респондентів;

– розробка переліку питань для опитувального листа;

– спостереження за поведінкою споживачів.

9. Оптимальний час відповіді на питання опитувальної анкети:
+ до 20-30 хв;

– до 30-40 хв;

– до 60 хв;

– до 50 хв.

10. Найбільшим коефіцієнтом еластичності відзначається попит на:

– цукор;

– сіль;

+ фрукти і овочі;

– хліб.

11. Про який тип дослідження іде мова, якщо жінок 50 років і старше попросили щоденно записувати відвідувані ними протягом одного місяця магазини і кіоски:

+ панель споживачів;

– дослідження розподілу частот;

– панель роздрібних торгівців;

– аудит роздрібної торгівлі.

12. До кількісних методів досліджень ринкової кон’юнктури відносять:

– глибинне інтерв’ю;

– mystery shopping;

– фокус-групи;

+ телефонне опитування.

13. До кількісних методів досліджень попиту відносять:

– глибинне інтерв’ю;

– mystery shopping;

– фокус-групи;

+ особисте інтерв’ю.

14. Додатковому експертному оцінюванню зазвичай піддають результати:

– mystery shopping;

– фокус-групи;

+ кабінетних досліджень;

– home-test.

15. Товари з великою часткою ринку та високими темпами зростання продажів в Матриці Бостонської консалтингової групи мають назву:

– важкі діти;

– дійні корови;

– собаки;

+ зірки.

16. Товари з малою часткою ринку та високими темпами зростання продажів в Матриці Бостонської консалтингової групи мають назву:

+ важкі діти;

– дійні корови;

– собаки;

– зірки.

17. Товари з малою часткою ринку та низькими темпами зростання продажів в Матриці Бостонської консалтингової групи мають назву:

– важкі діти;

– дійні корови;

+ собаки;

– зірки.

18. Товари з великою часткою ринку та низькими темпами зростання продажів в Матриці Бостонської консалтингової групи мають назву:

– важкі діти;

+ дійні корови;

– собаки;

– зірки.

ТЕМА 8

«ПРОГНОЗНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗБУТУ»

1. Метод маркетингових досліджень, що використовується за недостатності або неможливості збору інформації про збут:

– метод ділових контактів;

– метод фокус-груп;

+ метод пробних продаж;

– опитування.

2. Об'єктивне ймовірнісне судження про динаміку найважливіших характеристик ринку та альтернативні варіанти їх за умов виконання сформульованих гіпотез – це:

+ прогноз товарного ринку;

– стан товарного ринку;

– характеристика товарного ринку;

– кон’юнктура ринку.

3. Вихідний етап процесу прийняття рішень про купівлю – це:

– пошук інформації;

– оцінювання альтернатив;

+ усвідомлення проблеми;

– розробка плану.

4. Метод прогнозування обсягів продажів в умовах, коли про перспективні товари покупці знають набагато більше, ніж продавці, є:

– методом Дельфі;

– методом провідних індикаторів;

+ обстеженням намірів споживачів;

– методом експертних оцінювань.

5. Метод мозкового штурму, сукупність індивідуальних прогнозів продавців і Дельфі-метод відносять до групи методів:

– проекційних методів;

– анкетуваня;

+ експертних оцінок;

– аудиту роздрібної торгівлі.

6. Визначення питомої ваги покупців, що здійснили купівлі в магазині протягом певного часу, найбільш доцільно за допомогою:

+ спостереження;

– опитування;

– експерименту;

–кабінетного дослідження.

7. У процесі прийняття рішення про придбання товару серед запропонованих логічно першим є етап:

– рішення про купівлю;

– оцінювання варіантів придбання;

+ усвідомлення проблеми;

– пошук інформації.

8. У процесі прийняття рішення про придбання товару серед запропонованих логічно другим є етап:

– рішення про купівлю;

– оцінювання варіантів придбання;

– усвідомлення проблеми;

+ пошук інформації.

9. У процесі прийняття рішення про придбання товару серед запропонованих логічно третім є етап:

– рішення про купівлю;

+ оцінювання варіантів придбання;

– усвідомлення проблеми;

– пошук інформації.

10. У процесі прийняття рішення про придбання товару серед запропонованих логічно четвертим є етап:

+ рішення про купівлю;

– оцінювання варіантів придбання;

– усвідомлення проблеми;

– пошук інформації.

ТЕМА 9

«ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА»

1. Сила,яка не належить до п’яти основних сил, що діють на конкуренцію:

+ держава, її економічна політика;

– товари-замінники, можливість їх появи;

– постачальники, можливість зміни їхніх позицій;

– споживачі, можливість зміни споживчої поведінки.

2. Основна функція конкуренції в ринкових умовах:

– стимулювання монопольних товаровиробників;

+ стимулювання впровадження досягнень науково-технічного прогресу;

– визначення неефективних форм власності та господарювання;

– вплив на формування неефективних ринкових організаційних структур.

3. Основою стратегії послідовників є:

– наступ на позиції лідера;

– захист позиції;

– спеціалізація на невеликих не цікавих для інших сегментах ринку;

+ рух за лідером, співпраця з ним.

4. Галузева конкуренція – це:

+ конкуренція між підприємствами, що працюють в одній галузі;

– конкуренція між підприємствами, які пропонують продукцію, покликану надати одні і ті самі послуги;

– конкуренція між різноманітними підприємствами, що борються за одну і ту саму групу споживачів;

– конкуренція торгових марок.

5. Конкуренція між різними товарами, які задовольняють одну і ту саму потребу, – це:

+ функціональна;

– предметна;

– видова;

– цінова.

6. Стратегія конкурентної боротьби, пов’язана з досягненням унікальності в якому-небудь аспекті, що є важливим для великої кількості споживачів:

– стратегія «ціна-кількість»;                                       

+ стратегія диференціації;

– стратегія фокусування;

– стратегія «зняття вершків».

7. Основою стратегії ринкових лідерів є:

– спеціалізація;

+ захист позиції;

– наступ на нові позиції;

– розширення меж ринку.   

8. Чиста конкуренція характеризується ситуацією:

+ на ринку існує велика кількість продавців, якій протидіє значна кількість покупців;

– число конкурентів невелике або коли декілька підприємств домінують на ринку, створюючи сильну взаємозалежність;

– кількість конкурентів невелика, їх сили приблизно рівні, але разом з тим товари диференційовані;

– на ринку домінує єдиний товаровиробник.

9. Конкурентна ситуація на ринку, коли декілька підприємств домінують, створюючи сильну взаємозалежність:

+ олігопольна;  

– монополістична конкуренція;

– монополія;

– чиста конкуренція.  

10. Ринкова сила підприємства визначається:

+ співвідношенням ціни продаж підприємства, що приймається ринком, і цін конкурентів;

– різницею між питомими витратами підприємства на виробництво продукції та аналогічним показником підприємств-конкурентів;

– обсягом продажів підприємства;

– рентабельністю підприємства.

11. Метод «мозкового штурму» у дослідженні конкуренції – це:

+ метод експертизи, заснований на спільній одноразовій дискусії експертів;

– метод експертизи, заснований на спільній багаторазовій дискусії експертів;

– метод експертизи, заснований на роздільному багаторазовому обговоренні проблеми експертами;

– проведення одноразового експерименту.

12. Суб’єктом мікросередовища маркетингу є:

– держчиновники;

+ конкуренти;

– податкові органи;

– уряд.

13. Для аналізу конкурентного середовища використовується методика:

+ SWOT-аналізу;

– матриці БКГ;

– маркетинг-мікс;

– піраміда А. Маслоу.

ТЕМА 10

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ

1. Ознакою якої моделі споживчої поведінки є приналежність людини до якоїсь референтної групи:

– економічної;

+ соціологічної;

– психологічної;

– культурної.

2. До комунікативних блоків анкети належать:

– преамбула, інструкції, звернення до респондента;

– ідентифікаційні дані респондентів;

+ контактні питання;

– вступ до анкети.

3. Комплекс чинників, що стимулюють людину до певних дій з метою задоволення потреб, –– це:

– попит;

+мотивація;

– орієнтація;

– бажання.