Кримінальне право (Угорське кримінальне уложення про злочини і проступки 1879 р.)

Злочин чи проступок – лише діяння, оголошене як таке законом. Кримінальний закон не має зворотної сили, крім в разі пом’якшення відповідальності і міри покарання. Дія кримінального закону поширюється на вчинені на території Угорської монархії підданими та іноземцями злочини, а також на угорських підданих та іноземців, що вчинили за кордоном державні злочини (супроти Угорської держави) чи підробку грошових знаків (що перебувають в обігу в Угорській монархії), навіть якщо вони за ці злочини відбули покарання (чи були помилувані) за кордоном (щоправда, відбуте покарання може бути зараховане при призначенні покарання за угорським законом, а помилування може бути визнане угорським міністром). Угорський підданий не підлягає видачі іноземній державі, а іноземець може бути виданий лише в його рідну державу. Іноземні кримінальні вироки не підлягають виконанню в Угорській монархії.

Види злочинів: верховна зрада (вбивство короля, заподіяння йому тілесних ушкоджень чи розладу здоров’я, позбавлення короля особистої свободи чи передача його ворогу та замах на ці дії; спроба насильницької зміни порядку престолоспадкування, державного ладу, державної єдності, насильницького приєднання до іншої держави тощо), державна зрада, образа короля та насильницькі дії проти членів королівського дому, бунти та опори супроти конституції, законів та урядових установ і органів; посягання чиновників на особисту свободу, недоторканість житла, таємницю поштових відправлень; злочини і проступки проти моральності, проти життя, проти здоров’я, проти власності; проти збройних сил; проти громадського порядку; службові злочини і проступки та інші.

Замах на злочин чи проступок – це дія, якою розпочато, але не завершено вчинення замисленого злочину чи проступку. За замах призначається м’якша міра покарання в межах санкції статті, що передбачає даний злочин чи проступок, або й нижча і легша міра покарання, ніж передбачена тією санкцією; притому якщо стаття передбачає смертну кару, то за замах призначається цухтгауз строком не менше 5 років, а якщо стаття передбачає пожиттєвий цухтгауз, то – цухтгауз не менше 3 років. Замах не карається, якщо особа добровільно відмовилась від вчинення злочину або якщо добровільно до виявлення злочину відвернула настання небезпечних наслідків.

Співучасники злочину чи проступку: виконавці, підмовники і пособники. Виконавці і підмовники відповідають нарівні за санкцією статті, що передбачає даний злочин чи проступок, а пособники – як за замах.

Злочином вважається лише умисне діяння, а проступком – умисне і необережне.

Не притягаються до відповідальності і не несуть покаранняособи, що вчинили діяння у несвідомому стані чи при душевному розладі (тобто душевнохворі), глухонімі; внаслідок непереборної сили чи загрози невідворотної небезпеки для життя і здоров’я самої особи чи близьких їй осіб, внаслідок необхідної оборони (захист з метою відвернення безпосереднього протизаконного посягання на дану особу чи її майно, або на інших осіб і їх майно); притому діяння, вчинене у стані крайньої необхідності (для порятунку від безпосередньої невідворотної небезпеки для життя винного чи близьких йому осіб) – каране. Неосудними вважаються також діти віком до 12 років, а діти віком 12-16 років – якщо вони не усвідомлювали злочинності вчинюваного ними діяння (притому вони поміщуються у виправний притулок). Осудні особи віком 12-16 років не підлягають смертній карі, пожиттєвому цухтгаузу, а також позбавленню службових і політичних прав, а віком 16-20 років – смертній карі і пожиттєвому цухтгаузу.

Види покарань: смертна кара, цухтгауз, державна в’язниця, виправний дім, в’язниця, грошовий штраф (перелік подано за ступенем тяжкості покарань). Смертна кара, цухтгауз і виправний дім призначаються лише за злочини, в’язниця – лише за проступки, а державна в’язниця – за проступки, якщо на строк менше 5 років, і за злочини, якщо на строк 5 і більше років; грошовий штраф як самостійне покарання призначається лише за проступки, а як додаткове покарання – і за злочини, і за проступки.

Страта здійснюється через повішання у закритому приміщенні. Поміщення у цухтгауз – це пожиттєве чи строкове (2-15 рр.) ув’язнення. Ув’язнення в державній в’язниці триває 1день-15 рр. Ув’язнення у виправному домі триває 6 місяців – 10 рр. Грошовий штраф становить 1 гульден–4 тисячі гульденів. Цухтгауз – це одиночне (для ув’язнених на строк до 3 рр. – упродовж третини строку покарання, для ув’язнених на строк 3 і більше рр. – упродовж 1 р., а для довічно ув’язнених – перші 10 рр.) ув’язнення у центральній каральній установі.

Особи, ув’язнені більш як на 3 роки у цухтгаузі чи у виправному домі, що відбули дві третини строку, а також довічно ув’язнені у цухтгаузі, що відбули 10 років, при належній поведінці переводяться для відбування решти строку у перехідну в’язницю.

Умовному достроковому звільненню під поліційним наглядом підлягають при належній поведінці особи, ув’язнені у цухтгаузі менше як на 3 роки чи у виправному домі або іншому місці позбавлення волі більше як на 1 рік, а також утримувані у перехідній в’язниці - по відбутті ними трьох четвертей строку, а пожиттєво ув’язнені у цухтгаузі – по відбутті 15 років. Умовно достроковому звільненню не підлягають усі іноземці та рецидивісти, що вчинили тяжкі злочини.

Штраф при неможливості його сплати може бути замінений ув’язненням з розрахунку, що 1дню позбавлення волі рівноцінні 1-10 гульденів; притому строк ув’язнення не повинен тривати понад 6 місяців, якщо штраф накладався як основне покарання, чи 3 місяці, якщо накладався як додаткове покарання (але якщо основне покарання – пожиттєвий цухтгауз чи 15-річне ув’язнення у цухтгаузі або державній в’язниці, то додатковий штраф не підлягає заміні позбавленням волі).

При позбавленні волі на строк понад 6 місяців можуть призначатись додаткові покарання – позбавлення службових прав і тимчасове позбавлення політичних прав. До позбавлення службових прав належить: позбавлення посад, місць і звань; права займатися адвокатською, нотаріальною і викладацькою діяльністю; права опіки і піклування; неуспадковуваних титулів, орденів, відзнак. До тимчасового позбавлення політичних прав належить: позбавлення права бути членом рейхстагу або муніципального чи общинного управління, присяжним засідателем, брати участь у виборах у рейхстаг та муніципальні чи общинні органи. Ці додаткові покарання тривають (крім часу ув’язнення) при засудженні за проступок 1-3 роки, а за злочин – 3-10 років з часу відбуття покарання.

Іноземцям крім передбачених покарань додатково може бути призначене вислання з держави, причому із постійною чи тимчасовою забороною повернення в Угорську монархію.

Знаряддя і засоби вчинення злочину чи проступку, якщо вони належали злочинцю, вилучаються.

За наявності обтяжуючих обставин призначається вища і тяжча міра покарання, передбаченого санкцією конкретної статті, а за наявності пом’якшуючих обставинпризначається нижча і легша міра покарання в межах санкції статті чи в межах даного виду покарання, або навіть м’якше покарання, але притому смертна кара не може замінюватись покаранням легшим, ніж 15-річний цухтгауз, а пожиттєвий цухтгауз – покаранням легшим, ніж 10-річний цухтгауз.

Якщо особа попередньо була заарештована, то строк арешту зараховується у строк позбавлення волі (максимально – день арешту за день ув’язнення), а також при сплаті штрафу.

Сукупність злочинних діянь. Якщо одне й те ж злочинне діяння водночас порушує кілька норм кримінального закону, то застосовується стаття, що передбачає більш тяжке покарання чи більш тяжкий вид покарання. Якщо особа вчинила кілька злочинних діянь або одне й те ж діяння кілька разів, то їй призначається покарання за сукупністю, тобто найтяжче за видом з усіх покарань, передбачених за вчинені нею діяння; притому може бути призначене позбавлення волі строком понад найвищу міру, передбачену кримінальним кодексом (15 років), але не більше як ще на 15 років.

Кримінальне переслідування та виконання вироку про покарання припиняється в разі смерті обвинуваченого (чи засудженого), помилування, давності вчинення злочину чи винесення вироку.