Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Види вправ з лексики й методика їх проведення
Серед різноманітних вправ, яківикористовуються вчителем з метою піднесення мовленнєвої культури школярів, помітне місце повинні посідати вправи з лексики. Такі вправи спрямовані на розширення словника учнів, а також на вироблення у них уміння вибирати із свого словникового запасу для висловлення думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання. У процесі виконання лексичних вправ перед дітьми, з одного боку, розкривається багатство рідної мови, а з другого — діти вчаться вживати ці слова у своєму мовленні. У зв'язку з тим що теоретичний матеріал з розділу «Лексика», за винятком синонімів і антонімів, у початкових класах не вивчається, основним під час засвоєння лексичних відомостей є виконання дітьми різних вправ. Вправи з лексики можна класифікувати за такими критеріями: І. За дидактичною метою. Вправи, які використовує вчитель під час роботи над словом, спрямовані на усвідомлення школярами функції слова у мовленні. З огляду на це можна розрізняти: 1. Вправи, розраховані на пояснення значення слів: — пояснити значення слова клас у такому тексті: Значень слова клас багато: Перше — це шкільна кімната, Друге — група школярів, підлітків чи малюків, Клас об'єднує людей спільних поглядів, ідей. Класи знають футболісти, і пілоти, й хокеїсти. Клас каюти визначають, І у класи діти грають. — виписати спочатку слова, вжиті в прямому, а потім у переносному значенні: Ще сонно диха тихий сад, Ще сплять навколо квіти. Ще не прокинулась роса в бузковому суцвітті. Спить чоловік, і діти сплять у затишних кімнатах. (А. Костецький) — прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів: Соняшник за тином головусхилив (В. Сосюра). Голова розпочав шкільні збори. — відгадати загадку, пояснити, які предмети названі с ловом-відгадкою: Зрізаю я траву, колосся; в дівчат я сплетена з волосся; а ще я суші довга стрічка, що забігає в море, річку. (А. Арсірій) 2. Вправи, розраховані на формування навичок уживання слів у власному мовленні: — скласти речення з різними значеннями багатозначного слова (наприклад, машина, голка), — скласти речення з кількома словосполученнями (наприклад, срібний голос, срібний іній, срібні ложки), — описати два предмети, використовуючи, зокрема, антоніми (великий, новий і маленький, старий будинки). II. За характером розумових операцій, які здійснюють учні під час роботи зі словом, слід розрізняти: 1. Аналітичні вправи (аналіз текстів: визначення невідомих слів, уточнення відтінків значення слів, з'ясування мети вживання того чи іншого слова тощо). Наприклад: прочитати вірш Г. Бойка. Користуючись довідкою, пояснити значення виділених слів: Хто кричав? Йшов з лікарні Гнат селом, А дружки й спитали: — Що, брат, боляче було, Коли зуби рвали? — Ні, — хлопчина їм сказав, — Не дуже боліло… — А чого ж то ти горлав В лікаря щосили? — Так тож лікар заволав, Бо я став брикаться, Йому щипці поламав, І … вкусив за пальця! Довідка: голосно кричати, голосно покликати, звертатися до когось із запитанням, передавати словами думки. 2. Синтетичнівправи (складання речень із словом, вжитим у певному значенні, дописування речень, виконання різних творчих вправ). Наприклад: — дібрати синоніми до слова нероба, виправити речення, використовуючи синоніми: Ледар усе життя ледарює. Тільки нероба нічого не робить; — до виділених слів дібрати антоніми і поставити їх у тексті замість крапок: У великої річки був брат —... струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різними. Струмок вузенький, а річка ... . Струмок швидко мчав з гори, а річка... несла свої води. Та все ж мілководийструмок і... річка були вірними друзями. 3. Вправи на порівняння текстів чи речень, у яких відбувалася заміна одних слів на інші (усунення недоречних повторювань, уживання емоційно забарвленої і образної лексики тощо). Наприклад: Прочитай речення, записані в лівій і правій колонках. Які з них потребують редагування, а які — ні? Чому? III. За ступенем самостійності у виконанні слід розрізняти вправи: 1. Розраховані на спостереження за вживанням і значенням окремих слів у готових реченнях чи текстах: — з казки «Рукавичка» виписати синоніми до слова прийти; — пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку і виписати антоніми парами, зокрема у прислів'ї Не хвались, як починаєш, а хвались, як кінчаєш або в загадці Г. Бойка про віск: У вогні я розмокаю, у воді я висихаю. 2. Конструктивні вправи (складання словосполучень із поданих слів, введення в речення антонімів, заміна одних слів іншими тощо). Наприклад: — прочитати текст, замінити підкреслені слова антонімами. Яку пору року буде тепер описано? Прийшла весна. Зазеленіли дерева. Дні сіпали довгими, а ночі короткими. Прилетіли перелітні птахи. У полях починається гаряча пора; — скласти можливі словосполучення з словами багряний, багровий (прапор, рубець); — доповнити речення порівняннями (наприклад: Усе було вкрите білим снігом, мов ...). 3. Творчі вправи (складання словосполучень, речень із потрібним словом, розповідей за опорними словами тощо). Наприклад: — скласти кілька словосполучень з багатозначними словами (за вибором учнів); — скласти текст, використовуючи дані вчителем слова чи словосполучення: Київ, столиця України, місто-герой. За формою виконання вправи з лексики бувають усні і письмові. Дані критерії розпізнавання лексичних вправ дають змогу охарактеризувати не різні вправи, а кожну. Зокрема, вправа «Прочитати текст. Назвати в ньому слова, вжиті в переносному значенні» є за дидактичною метою вправою на пояснення значення слів; за характером розумових операцій — аналітичною; за ступенем самостійності — на спостереження за вживанням і значенням слова в поданому тексті; за формою виконання — усною. Робота над вивченням лексичного матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мови — словом, є головним джерелом збагачення словника дітей. Вивчення лексики розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення думки, чуття мови. Через інтерес до лексики виховується інтерес до мови в цілому.
Лекція№ 13(2 години) Методика вивчення розділу "Будова слова". Методика вивчення розділу “Слова. Значення слова” План лекції. 1. Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова. 2. Вивчення основи слова і закінчення. 3. Вивчення кореня слова. 4. робота над афіксами. 5. Методика опрацювання елементів лексики: а) завдання опрацювання розділу "Слово. Значення слова"; б) робота над словом; прийоми тлумачення значень слів; в) робота над багатозначністю слів; г) вивчення синонімів, антонімів, омонімів; д) види вправ з лексики. Рекомендована література 1. Сапун Г.М. Збірник диктантів з української мови для початкових класів. - 2. Шкуратяна Н.Г. Методика вивчення орфографії. - К.: Рад. школа, 1985. 9 25. 3. Бадер В.І. Граматико-стилістична робота при вивченні іменника.- ж-л 4. Бадер В.І. Ознайомлення учнів зі стилістичними різновидами текстів.- ж-л 5. Бадер В.І. Робота над текстом при вивченні теми "Дієслово" у 3 класі.- ж-л 6. Бадер В.І. Робота над текстом при вивченні теми "Іменник" у 3 класі.- ж-л |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 348. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |