III. УСТРІЙ ТЕРИТОРІЇ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

При організації селянських господарств, крім правових і економічних гарантій, які полягають у забезпеченні довічного успадкованого володіння земельними ділянками, охорону прав землеволодіння, матеріально-технічного постачання, встановлення економічних відносин з іншими господарствами, велике значення має надаватися вирішення організаційно-господарських та організаційно-територіальних питань :

1. Встановлення виробничого напрямку господарства, його структури, складу і поєднання галузей;

2. Визначення розміру земельного наділу, виділення ділянки в натурі з закріпленням його меж межовими знаками і юридичне оформлення відводу з видачею документів на право землеволодіння;

3. Внутрішній устрій території фермерського господарства, визначальне раціональне розташування садиби з житловими та надвірними будівлями, структуру угідь, розміщення полів, сівозмін, доріг і т.п.

Правильна сівозміна є основою системи землеробства кожного господарства. Роль її, особливо як біологічного фактора поліпшення фітосанітарного стану ґрунту і посівів, у забезпеченні високих і сталих урожаїв вирощуваних культур, а також у гармонійному розвитку господарства винятково велика і, незважаючи на інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, вона не втратила свого значення.

Устрій території фермерського господарства істотно полягає в розміщені полів сівозміни (робочих ділянок), польових шляхів, лісосмуг (в умовах посушливого клімату), розміщенню житлових та виробничих будівель фермера, проектуванню гідротехнічних споруд та інших елементів устрою території фермерського господарства.

Устрій території фермерського господарства ми спочатку виконуємо в ескізному вигляді, а потім більш точно одним із технічних способів проектування або їх комбінацією на проектному плані.

В нашому випадку на запроектованій ділянці для фермерського господарства сівозміна польова. Поля польової сівозміни проектуємо по можливості правильної форми (прямокутник чи трапеція) з таким же співвідношенням сторін, як і в овочевої сівозміни, тобто 1:1,5 - 1:2. При розміщенні полів сівозмін, їх межі суміщаються з меліоративними каналами, польовими шляхами, дорогами загального користування та іншими елементами ситуації.

Паралельно з розміщенням полів сівозміни проектуємо польову дорожню мережу, яка разом з дорогами загального користування з'єднує поля фермера з його садибою, населеним пунктом, пунктами здачі сільськогосподарської продукції. Ширину шляхів звичайно встановлюють в залежності від господарських потреб в розмірі 3-5 м. В нашому випадку ми використовуємо 3м місцевості як ширину дороги.

Густота шляхів залежить від насиченості полів сівозміни просапними культурами. В польовій сівозміні шляхи можна розміщувати через поле (через лісосмугу).

В результаті впорядкування території сівозміни складаємо експлікація земель по сівозмінах по такій формі (таблиця 12)

Таблиця 12

ЕКСПЛІКАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ПО СІВОЗМІНАХ

Отже, нам вдалося запроектувати поля сівозмін, які є відносно рівнозначними.

Після завершення впорядкування території сівозмін необхідно провести оцінку запроектованих полів сівозмін за складом ґрунтів, за рівновеликістю.

За складом ґрунтів поля сівозміни повинні бути по можливості однорідними. Оцінка їх рівновеликості проводиться за такою формою (таблиця 13).

Таблиця 13

ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗМІЩЕННЯ ПОЛІВ СІВОЗМІН ЗА СКЛАДОМ ГРУНТІВ

Оцінка полів (сівозмін) за рівновеликістю проводиться шляхом порівняння кожного поля сівозміни з середнім розміром поля сівозміни в абсолютних величинах (га) і в %. Якщо ж поля сівозміни різні за якістю грунтів, визначається умовна площа поля, по яких і оцінюється рівновеликість полів (таблиця 14), яка не повинна перевищувати 10 % середнього розміру умовного поля.

Таблиця 14

 Характеристика полів сівозмін по рівновеликості в залежності від бальної оцінки полів

Проводиться оцінка запроектованих полів сівозмін з точки зору створення сприятливих умов для високопродуктивного використання сільськогосподарської техніки. З цією митою даємо просторову характеристику полів сівозмін  яка наведена у таблиці 15.

При розміщенні полів сівозмін слід дотримуватися виконання вимог щодо економічної доцільності, форми, компактності, розмірів і співвідношення сторін полів, їх орієнтування відносно напряму шкідливих вітрів, рельєфу, існуючих елементів ситуації, різноякісності ґрунтів тощо.

Форма полів повинна бути зручною для механізованого обробітку, що забезпечується проектуванням полів у форму прямокутників або трапецій з паралельними довгими сторонами. Менш бажаною формою полів є паралелограм і косокутна трапеція. Просторові й інші умови конкретного орного масиву можуть зумовити необхідність проектування складних і тому незручних для механізованого обробітку полів у формі трикутників, многокутників і складних фігур з криволінійними межами. Однак завжди слід прагнути до мінімуму таких полів і окремо оброблювальних ділянок до них.

Таблиця15

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОСТОРОВИХ УМОВ ЗАПРОЕКТОВАНИХ ПОЛІВ СІВОЗМІН

Для прямокутників і близьких до них за формою трапецій і паралелограмів, що запроектовано в цій роботі, кут яких не відхиляється від прямих більш ніж на 10 - 15⁰ , робоча довжина береться графічно безпосередньо з плану.

Розміщення лісосмуг і польових шляхів слід погоджувати не тільки з межами полів (робочих ділянок), а також і між собою. 

Лісосмуга - це смугові лісові насадження штучного походження (лісові культури), які розташовані в рівнинних умовах і на схилах до 1,5(2)° на сільськогосподарських землях по межі полів з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур, для покращення на прилягаючих полях мікроклімату, снігозатримання, боротьби з дефляцією та збереження і покращення родючості ґрунтів. Вони також відіграють велику загальноекологічну роль. Юридичне положення лісових смуг мало врегульоване законодавством України. Не встановлено нормативних розмірів смуг. Законодавство містить лише деякі умови стосовно обмеження рубок лісу цієї категорії[2].

Лісосмуги розміщується перпендикулярно до вітрів, які переважають на певній ділянці. В нашому випадку це – Північно-Східні вітри. Переважно лісосмуги розміщують вздовж польових доріг та просік шириною не більше 9м.

Розміщення лісосмуг провадиться відповідно до чинних інструктивних і нормативних вказівок щодо проектування і вирощування захисних лісових насаджень.

 Різноманітність факторів, які доводиться ураховувати при впорядкуванні території сівозмін, часто викликає необхідність розгляду й оцінки варіантів проектних рішень для вибору кращого з них.

IV. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України від 22.06.1993р. "Про селянське (фермерське) господарство.

2. Земельний Кодекс України

3. Закон України "Про пріоритетність соціального розвитку села і АПК в народному господарстві"

4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про хід виконання Закону України "Про селянське (фермерське) господарство та рішень уряду з цього питання" від 13.01.1993р.

5. Андреев Ю.М. Овощеводство. - М.:ПрофОбрИздат, 2002. - 256с.

6. Вирощування зернових культур у Лісостепу та Поліссі України / Зіневич Л.Л., Глуздєєв В.Г., Круть В.М. і ін. - К., 1993. - 49с.

7. Титова Н.І. Фермерство в Україні. Основні правові засади.Питання та відповіді.-Львів.-1998.

8. Титова Н.І. Фермер і закон.-Львів.-1996.

9. http://agroua.net – інтернет-портал «Аграрний сектор України»

10. Періодичне видання «Агробізнес сьогодні» №9(208) травень 2011

11. Аграрне право України : Підручник / За ред. О. О. Погрібного. — К.: Істина, 2007. — 448 с.

12.

[1] Закон України про фермерське господарство Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Поняття фермерського господарства

[2] Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/ Ред. Ю.С. Шемшученко. – К.: Юридична думка, 2005. –848с.