Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

При припиненні трудових правовідносин існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобов'язаний дотримуватися, аби звільнення вважалося законним.

Передбачено, зокрема, що припинення трудового договору незалежно від підстав оформляється наказом або розпо­рядженням роботодавця, де обов'язково вказується підстава припинення трудового договору згідно з чинним законодав­ством та з посиланням на відповідну статтю чи пункт закону. Наприклад, "звільнений за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України". Якщо ж трудовий договір розривається з ініціативи працівника за наявності для цього поважних причин, то сама причина також вказується у наказі. Часто в наказах або роз­порядженнях про звільнення працівника дається вказівка для бухгалтерії підприємства провести з таким працівником розра­хунок.

Днем звільнення вважається останній день роботи. Він обов'язково повинен бути зазначений у наказі або розпоряд­женні роботодавця.

90

У день звільнення роботодавець має провести з працівником розрахунок, а також видати на руки належним чином оформлену трудову книжку. За кожен день затримки розрахунку при звіль­ненні працівника, а також затримки видачі трудової книжки працівник має право вимагати виплату середнього заробітку.

В окремих випадках законодавство дозволяє розірвання тру­дового договору за ініціативою роботодавця лише після того, як працівнику буде запропонована інша робота. Це стосується звільнення з підстав скорочення чисельності або штату, вияв­лення невідповідності працівника займаній посаді або викону­ваній роботі, а також поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

При звільненні працівників за окремими підставами є необ­хідність отримання роботодавцем попередньої згоди профспіл­кового органу.

У випадках, передбачених законодавством про працю, ви­борний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у 15-денний термін обгрунтоване письмо­ве подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Рішення профспілкового органу про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звіль­нення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

КЗпП у ст. 43-1 встановлює також випадки, коли роботода­вець має право розірвати трудовий договір з працівником без попередньої згоди профспілкового органу. За загальним прави­лом звільнення у цих випадках відбувається з незалежних від роботодавця обставин, а тому позиція профкому тут суттєвого значення не має.

У випадках передбачених ст. 44 КЗпП України, при ро­зірванні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога.

Ще однією важливою умовою при розірванні трудового до­говору є вимога ст. 40 КЗпП України, яка забороняє звіль­нення працівника за ініціативою роботодавця в період його тимчасової непрацездатності. Також закон забороняє звільняти працівника за ініціативою роботодавця у період перебування його у відпустці.

Для деяких категорій працівників встановлені додаткові гаран­тії при розірванні трудового договору.

91

Згода профспілкового органу

Як умова розірвання трудового договору

З ініціативи роботодавця

Однією з гарантій при звільненні працівників є необхід­ність отримання роботодавцем попередньої згоди профспілко­вого органу у випадках, передбачених ст. 43 КЗпП України.

У випадках, передбачених законодавством про працю, ви­борний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у 15-денний термін обгрунтоване письмо­ве подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди ви­борного органу профспілки.

КЗпП у ст. 43-1 встановлює також випадки, коли робото­давець має право розірвати трудовий договір з працівником без попередньої згоди профспілкового органу. За загальним правилом звільнення у цих випадках відбувається з незалеж­них від роботодавця обставин, а тому позиція профкому тут суттєвого значення не має. Це, зокрема, стосується припи­нення трудового договору у випадках: ліквідації підприємства, установи, організації; незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу; звільнення з суміщу-ваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого праців­ника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством; по­новлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; звільнення працівника, який не є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі, організації; звіль­нення з підприємства, установи, організації, де немає проф­спілкової організації; звільнення керівника підприємства, уста­нови, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бух­галтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів держав­ного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними

92

органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян; звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стяг­нення або застосування заходів громадського впливу.

Трудове законодавство не встановлює якихось правових наслідків звільнення працівника без згоди профкому у випад­ках, коли така згода є необхідною. Разом з тим ч. 4 ст. 43 КЗпП передбачено, що коли розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до проф­спілкового органу, суд зупиняє провадження у справі; запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті.