Тема 8: РИНОК ДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Досконала конкуренція – модель функціонування ринкової структури, за якої велика кількість фірм виробляють і продають однорідну продукцію; вхід і вихід господарських агентів з галузі нічим не обмежений; кількість покупців на цьому ринку досить велика, усі покупці і продавці мають повну інформацію про ціни товарів, що продаються. В таких умовах жодна фірма не має частки ринку, здатної впливати на ціну продукту. При збільшенні обсягу виробництва якоюсь фірмою, що оперує на цьому ринку, загальний галузевий випуск змінюється незначно і впливу на ринкову ціну товару не здійснює.

На конкурентному ринку фірма, керуючись поточною ціною, виступає як «прайс-тейкер»; при цьому споживчий вибір характеризується горизонтальною кривою попиту. Тому середній доход (АR) фірми і її граничний доход (МR) дорівнюють ринковій ціні продукту, а лінії середнього і граничного доходу збігаються з кривою попиту. Загальний доход (ТR) зростає в міру збільшення обсягу продажів.

В умовах досконалої конкуренції фірма максимізує свій прибуток, вибираючи такий обсяг виробництва, при якому граничний доход дорівнює граничним витратам і дорівнює поточній ринковій ціні (правило МR = МС = Р). Максимум прибутку в цьому випадку не обов'язково означає позитивний економічний прибуток. Якщо ціна продукту на короткостроковому тимчасовому інтервалі перевищує середні витрати на його виробництво, то фірма дістає прибуток Якщо ціна точно дорівнює середнім витратам, то фірма забезпечує самоокупність (breakeven) виробництва, тобто дістає нульовий прибуток. Якщо ринкова ціна виявляється нижче середніх витрат, то фірма несе збитки. Виробництво тимчасово припиняється, якщо ціна товару падає нижче мінімального рівня середніх перемінних витрат (точки закриття).  Крива пропозиції конкурентної фірми, орієнтованої на максимізацію прибутку, на короткостроковому тимчасовому інтервалі збігається з висхідною частиною кривої граничних витрат, що лежить вище крапки мінімуму середніх змінних витрат.

Для галузі в цілому короткострокова крива пропозиції ілюструє зміну обсягу продукції, пропонованої для продажу усіма фірмами, при зміні ринкової ціни. Рівноважна ціна встановлюється на такому рівні, за якого загальний обсяг пропозиції дорівнює загальному обсягові попиту на продукцію галузі. При цьому кожна індивідуальна фірма може або діставати економічний прибуток, або зазнавати збитків, або працювати на рівні самооплатності (одержувати нормальний бухгалтерський прибуток).

  Економічний прибуток у довгостроковій перспективі буде залучати в галузь нові фірми, а збитки змусять фірми залишити галузь. У результаті ринкова ціна продукту установиться на рівні мінімальних середніх витрат (LАС) типової фірми. Усі фірми галузі одержать нульовий економічний прибуток, і кожна з них вибере обсяг виробництва, при якому виконується умова Р = МR = SАС = SМС = LАС = LМС. B економіці досконалої конкуренції досягається ефективність розподілу ресурсів між фірмами і галузями, коли граничні суспільні витрати (МSС) рівні граничним суспільним вигодам (МSВ).

Контрольні питання

1. Визначте основні риси ринку досконалої конкуренції.

2. Поясніть, чому конкурентна фірма не може впливати на ринкову ціну продукту.

3. Як конкурентна фірма, що максимізує прибуток, приймає рішення про обсяг пропозиції товарів і послуг?

4. За яких умов фірма може тимчасово припинити виробництво продукту?

5. Як формується короткострокова крива пропозиції фірми?

6. Як встановлюється довгострокова рівновага в конкурентній галузі?

7. Як в умовах конкурентної економіки досягається найбільш ефективне використання ресурсів суспільства?

Тема 9: МОНОПОЛЬНИЙ РИНОК

Монополія являє собою ринкову структуру, у якій одна фірма є постачальником товару, що не має на ринку близьких замінників. Цей термін відноситься і до самого єдиного продавця товару. Виникненню монополії сприяють юридичні і природні бар'єри для входу в галузь, що запобігають конкуренції з боку нових продавців.  Крива попиту на продукт монополії має від’ємний нахил. Тому монополіст може впливати на ціну, контролюючи випуск товару.

У випадку простої монополії (що не використовує цінову дискримі-націю) граничний доход, одержуваний від продажу додаткової одиниці продукції, завжди нижче її ціни. Існує взаємозв'язок еластичності попиту за ціною, загального доходу і граничного доходу простої монополії. Коли попит еластичний, значення граничного доходу позитивне і за-гальний дохід зростає. Коли попит нееластичний, граничний доход менше нуля і загальний доход падає. Нарешті, коли попит одиничної еластичності, граничний доход дорівнює нулеві і загальний доход максимальний.

Монополія максимізує прибуток, виробляючи таку кількість продук-ції, за якої граничний доход дорівнює граничним витратам. Ціна, що вста-новлюється монополістом на свою продукцію, визначається висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку. Така ціна завжди вище граничних витрат. Тому що монополія може маніпулювати обсягом виробництва і ціною продукту, для неї не існує якоїсь визначеної кривої пропозиції.

У деяких ситуаціях монополія може здійснювати цінову дискриміна-цію ‑ установлювати різні ціни на той самий продукт для різних покупців. У випадку здійсненої цінової дискримінації (на кожну продавану одиницю продукції установлюється відповідна ціна попиту) монополіст перерозпо-діляє у свій прибуток весь надлишок покупців. При цьому монополія про-понує на ринок такий же обсяг продукції, який був би в умовах конкурентної галузі.

Монополія може використовувати сегментування ринку, тобто вста-новлювати різні ціни для різних груп покупців. Така цінова дискримінація збільшує прибуток монополії тільки якщо групи покупців розрізняються за чутливістю до зміни ціни. Щоб максимізувати прибуток, монополія випус-кає такий обсяг продукції, за якого МR = МС, а потім призначає для кож-ної групи покупців максимально можливі ціни, які вони готові заплатити. У порівнянні з конкурентною галуззю монополія, що максимізує прибуток, прагне виробити менший обсяг продукції й установити більш високу ціну на свій товар. Збиток від монополії можна представити у виді чистих втрат суспільства, що виникають через те, що монополіст робить менше, ніж обсяг ефективного випуску. Крім того, монополія перерозподіляє у свою користь частину доходів споживачів.

Існують галузі, в яких економія, обумовлена ростом масштабу виробництва, особливо різко виражена. Такі галузі називаються природними монополіями і знаходяться під контролем держави. Стосовно природних монополій можливі різні варіанти державного регулювання ціноутворення:

1. Ціна встановлюється на рівні граничних витрат (Р = МС).

2. Ціна встановлюється на рівні середніх витрат (Р = АС).

3. Встановлюється «двохставочний тариф».

Ефективність перелічених варіантів регулювання проблематична.

Контрольні питання

1. Визначте основні риси ринку чистої монополії.

2. Перелічите і охарактеризуйте види монополій.

3. За яких умов може існувати монополія?

4. Як монополія обирає обсяг випуску продукції й ціну, за яких прибуток максимальний?

5. Чому монополії іноді практикують цінову дискримінацію? Які наслідки цінової дискримінації?

6. Порівняйте результати функціонування монополії та конкурентної галузі.

7. Які існують варіанти державного регулювання природної монополії?