Тема 3. Вербальна комунікація та її основні характеристики. ( 4 год.)

ДІЛОВА    КОМУНІКАЦІЯ

ПЛАНИ

семінарських занять

та методичні вказівки

з дисципліни “Ділова комунікація”

Для базового напряму “Документознавство та інформаційна діяльність”

Для спеціальності 6.020105 “Документознавство та інформаційна діяльність”

Затверджено на засіданні кафедри

“Соціальні комунікації та

інформаційна діяльність”

Протокол № 1 від “ 22 ” серпня 2011 р.

Документно-інформаційні комунікації:плани семінарських занять та методичні вказівки до них з дисципліни “Ділова комунікація” для студентів базового напрямку “Документознавство та інформаційна діяльність” спеціальності 6.020105 “Документознавство та інформаційна діяльність” / Н.О. Химиця. – Львів, Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2011.

Відповідальний за випуск: Пелещишин А.М., д. т.н.

Рецензенти:

   Т.1. Сутність комунікації та її основні моделі.   ( 2 год. )

                                                ПЛАН.
 1. Сутність комунікації , її класифікація за ознаками.

 2. Еволюція створення базових моделей комунікації.                                                                                      

3.  Прикладний характер комунікативних процесів. Модель Якобсона.

 4. Соціологічні та психологічні моделі комунікації.

 5. Комунікаційні моделі процесу переконання та моделі поширення інформації і впливу.       

                                                      ЛІТЕРАТУРА:

1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 344 с.

2. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. – М.: “Рефл-бук”, К.: “Ваклер” – 2001. – 656 с.

3. Кашкин В. Б. Введение в теорию коммуникации: Учеб. пособие. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с.

4. Лотман Ю. М. Семиосфера. – С.-Петербург: “Искусство-СПБ”, 2000. – 704 с.

6. Головкіна Н. В. Теоретична спадщина сучасних маркетингових комунікацій: Маркетинг в Україні. – 2002. – 240 с.

Методичні поради:

Вивчаючи першепитання теми, необхідно:

      - з’ясувати зміст, структуру та функції комунікації

 - схарактеризувати рівні комунікативних процесів;

- розкрити особливості основних каналів комунікації (вербального та візуального);

- визначити дихотомії процесу комунікації.

- охарактеризувати особливості віртуальної комунікації

Уході вивченнядругогопитання студенти ознайомлюються з такими теоретичними моделями комунікації:

-трансактивна модель К. Барклунда;

- лінійна модель Г. Лассвела;

- математична модель К. Шеннона;

- молель Г. Малецке ;

- об’ємні моделі Т. Ньюкомба  та С. Бейкера ;

- спіральну модель комунікації Ф. Денса;

- модель “інформаційних воротарів”.

Розглядаючи третєпитання, необхідно:

- визначати особливості прикладних комунікативних процесів

- розуміти елементи процесу комунікації, задаючи йому форму і зміст:

       комунікатор, котрий задає завдання і мету, котру він має і котра впливає на процес;

       цільова аудиторія, що визначає інтереси адресата;

      канал комунікації, що задає стандарти цього каналу повідомлення, виступаючи певним чином обмежувачами (повідомлення, що передається по телебаченню відрізняється від            повідомлення радіо);  мета комунікативні знання;  контекст.

- знати основні складові моделі Р. Якобсона.

Уході вивчення четвертого питаннястуденти ознайомлюються з такими теоретичними моделями комунікації:

-двоступенева модель комунікації;

- теоретична концепція Е. Ноель-Нойман;

-дифузна теорія Е. Роджерса;

- трансакційна модель комунікації В. Шремма.

Вивчаючи п’ятепитання теми, необхідно:

-схарактеризувати основні складові елементи комунікаційної моделі МакГайра;

- розкрити особливості інструментальної моделі комунікації К.Ховленда, І. Джаніса і Г. Келлі;

- охарактеризувати модель комунікаційного процесу М. Мескона.

Тема 2. Основні  характеристики  комунікаційного процесу. ( 4 год. )

ПЛАН.

1. Означення комунікативної діяльності та комунікативного процесу.
2. Природа комунікативного процесу.
3. Форми комунікативного процесу.
4. Комунікативний процес в організації:

а) типи комунікацій в організації

б) вимоги до побудови комунікативного процесу в організації.

       в) комунікації між організаціями
       г) міжрівневі комунікації в організаціях.

       д) неформальні комунікації  

1. Організаційна (корпоративна) культура організації як чинник ефективної комунікативної політики.

                                                      ЛІТЕРАТУРА:

1. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей. — К., 1998.

2. Палеха Ю. І., Кудін В. О. Культура управління та підприємництва. — К.: МАУП, 1998.

3.Почепцов Г.Г. Теория коммуникации — М.: “Рефл-бук”, К.: “Ваклер” — 2001.

4.Антикризисное управление// Учебное пособие для подготовки к государственному итоговому междисциплинарному экзамену профессиональной подготовки менеджера по специальности 080507 Менеджмент организации бакалавра менеджмента по направлению 080500 Менеджмент /Т.В. Алесинская Л.Н. Дейнека А.Н. Проклин Л.В. Фоменко А.В. Татарова и др. Под общей ред. В.Е. Ланкина. - Таганрог: Изд-во ТРТУ 2006.

5. Менеджмент: Учебник/ Орлов А.И. М.: Издательство Изумруд 2003. - 298 с.
6. Менеджмент организации: основы менеджмента история менеджмента стратегический и инновационный менеджмент// Учебное пособие для подготовки к государственному итоговому междисциплинарному экзамену профессиональной подготовки менеджера по специальности 080507 Менеджмент организации бакалавра менеджмента по направлению 080500 Менеджмент /Т.В. Алесинская Л.Н. Дейнека А.Н. Проклин Л.В. Фоменко А.В. Татарова и др. Под общей ред. В.Е. Ланкина. - Таганрог: Изд-во ТРТУ 2006.
7. Основы менеджмента: Учебное пособие изд 2-е дополненное и переработанное./ Гольдштейн Г.Я. Таганрог: Изд-во ТРТУ 2003. 250 с.
8. Планирование на предприятии/ Кобец Е.А. Таганрог: Изд-во ТРТУ 2006.
9. Стратегический инновационный менеджмент: Учебное пособие./ Гольдштейн Г.Я. Таганрог: Изд-во ТРТУ 2004.

10. .http://www.management.com.ua

11. http://www.gurt.org.ua

12. http://www.aup.ru

13. http://enbv.narod.ru

Методичні поради:

Характеризуючи перше питання, доцільно звернути увагу на такі аспекти:

- комунікація - складний багатоплановий процес встановлення та розвитку контактів між людьми, який породжують потреби спільної діяльності та який включає в себе обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини; комунікація – процес перекодування вербальної у невербальну і невербальної у вербальну сферу;

 - комунікативна діяльність – сукупність дій, спрямованих на досягнення певної комунікативної мети;

- комунікативний процес – безпосередній або опосередкований контакт між людьми, в результаті якого відбувається обмін інформацією;

- комунікативна поведінка людини - процес встановлення відносин з метою обміну інформацією, думками тощо.

При вивченні другого питання необхідно звернути увагу на:

- складові комунікації;

- природу комунікативного процесу;

- етапи розвитку комунікації;

- структуру комунікаційного процесу.

У ході вивчення третього питання студенти ознайомлюються з такими поняттями:

- одновекторна та багатовекторна комунікація;

- комунікація з групою;

- ринково-медійна комунікація;

- віртуальна комунікація.

Розглядаючичетверте питання,доцільно звернути увагу на такі аспекти:

- ефективні комунікації та їх складові;

- типи комунікації в організаціях (міжособові комунікації; комунікації у системах зв’язку та командах; комунікації в організаціях та електронні засоби комунікації);

- бар’єри комунікації.

Вивчаючи п’яте питання, необхідно:

- охарактеризувати організаційну (корпоративну) культуру як показника якості управління організаційним процесом.

- з’ясувати суть поняття культури комунікації;

- обгрунтувати культуру як засіб ціннісного сприймання діяльності;

- охарактеризувати культуру ділового спілкування як сукупність моральних норм та уявлень, що регулюють поведінку і взаємини людей у процесі їхньої виробничої діяльності;

- визначити чинники та складові корпоративної культури організації.

Тема 3. Вербальна комунікація та її основні характеристики. ( 4 год.)

                                                              ПЛАН.

1. Сутність та структура вербальної комунікації.

2. Мова і мовлення в системі спілкування. Види  вербальних засобів комунікації.

3. Форми та стилі мовлення.

4. Культура мови. Бар’єри у вербальній комунікації.

5. Стилі слухання. Ефективне слухання.

 6.  Міжособистісне спілкування. Стратегії і тактики впливу під час спілкування.                                                                                       

                                                   ЛІТЕРАТУРА:

1.Почепцов Г.Г. Теория коммуникации — М.: “Рефлбук”, К.: “Ваклер” — 2001.

2.Абрамович С. Д., Чікарькова М. Ю.Мовленнєва комунікація: Підручник. -К.: Центр навчальної літератури, 2004.

3.Бабич Н. Д. Основи культури мовлення.— Львів, 1990.

4.Бабич Н. Д. Сила мовленого слова.—Чернівці, 1997.

5.Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник.— К.: Видавничий центр “Академія”, 2004.

6.Білецький А. О. Про мову і мовознавство.—К., 1996.

7.Богдан С. К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність.— К.: Рідна мова, 1989.

8.Сагач Г. М. Ділова риторика: мистецтво риторичної комунікації: Навч. посібн.— К., 2003.

Методичні поради:

Характеризуючи першепитання, доцільно звернути увагу на такі аспекти:

- сутність вербальної комунікації;

-  властивості мовної комунікації;

- складові вербальної комунікації: говоріння та слухання.

У ході вивчення другогопитання студенти ознайомлюються з такими поняттями:

- основні параметри мови і мовлення ;

- особливості мовлення;

- внутрішнє і зовнішнє мовлення;

- усне мовлення;

- писемне мовлення.

Характеризуючи третєпитання, доцільно звернути увагу на такі аспекти:

- форми мовлення : усна , письмова;

- діалог як вища форма спілкування, редуційований діалог;

- чинники, що перешкоджають діалогові;

- монолог як взаємодія, що передбачає поверхневе сприйняття учасників комунікації;

-  полілог як форма мовлення кількох учасників;

- стилі мовлення: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий.

У ході вивчення четвертогопитання студенти ознайомлюються з такими поняттями:

- мовленева культура особистості та її складові;

- комунікативні бар’єри, умови їх виникнення;

-форми комунікативних бар’єрів за ступенем прозорості інформації ( уникання, авторитет, нерозуміння);

- смисловий, логічний, фонетичний, семантичний, стилістичний бар’єри комунікації.

При вивченні п’ятогопитання необхідно :

- характеризувати слухання як основну складову процесу спілкування;

- розрізняти зовнішні прояви уважного та неуважного слухання;

- знати види активного слухання;

- розрізняти нерефлексивне та рефлексивне слухання.

Характеризуючи шостепитання, доцільно звернути увагу на такі аспекти:

-  структура міжособистісної взаємодії;

      - стилі спілкування;

  - способи впливу на людей під час спілкування;

  - маніпулювання та актуалізація;

      -основи асертивної поведінки.

Тема 4. Особливості невербальної комунікації. ( 2год.)

                                           ПЛАН.

1. Поняття про невербальну комунікацію.

2. Класифікація невербальних засобів комунікації.

3. Невербальні засоби і культура спілкування та поведінки:
3.1. Мова тіла, як елемент невербальних комунікацій.
3.2. Культура одягу.
3.3. Використання невербальних комунікацій в ПР.

                          ЛІТЕРАТУРА :

1. Моллой Дж. Одежда для успеха. – М. 1999. – 376 с.

2. Нестара Д. Деловой етикет: паблик Рилейшенз для всех и для каждого. – М.: ФАИР-ПРЕСС. – 2000. – 333 с.

3. Пиз А. Язык телодвижений: как читать мысли других людей по их жестам. – Нижний Новгород, 1992.

4. Тимошенко Н.Л. Вітання та рекомендування // Політика і час. – 1998. - № 10. – С.66-67.

5. Тимошенко Н.Л. Одяг ділової людини // Політика і час. – 2000. - № 1-2. – С.105-106.

6. Щекин Г.В. Визуальная психодиагностика: Познание людей по их внешности и поведению. – К., 1995. – 682 с.

Методичні поради:

Характеризуючи першепитання, доцільно звернути увагу на такі аспекти:

- значення невербальних повідомлень у діловій комунікації;

- відмінності між невербальною та вербальною комунікацією;

- функції невербальних повідомлень.

У ході вивчення другогопитання студенти ознайомлюються з:

- особливостями невербальної комунікації;

- основними видами невербальної комунікації;

- сенсорними системами, за допомогою яких здійснюється невербальна комунікація.

При вивченні третьогопитання необхідно :

- з’ясувати роль міміки та жестів у невербальній комунікації;

- знати основи мануальної комунікації;

- з’ясувати роль візуальногоконтакту у невербальній комунікації;

- значення зовнішнього вигляду у діловій комунікації;

- знати основні вимоги до одягу ділової людини;

- оволодіти основними техніками невербальної комунікації в ПР-діяльності.

Тема 5.  Ділова комунікація як складова корпоративної культури  ( 2 год.)                                       ПЛАН.

1. Функції, моделі та етапи ділового спілкування
2. Вербальні форми ділового спілкування
3. Ділові переговори.
4. Ділова комунікація керівника та підлеглого.

                          ЛІТЕРАТУРА:

1.Бурега В.В. Управленчиская деятельность: теория и практика профессиографического исследования. – Донецк:НЭП НАН Украины, 2000. – 96 с.

2. Бугера В.В., Любчук О.К. Економічна психологія в системах і таблицях : навч.-метод. Посібник, - Донецьк:ДонДУУ; АПЕКС, 2003. – 63 с.

2. Палеха Ю. І., Кудін В. О. Культура управління та підприємництва. — К.: МАУП, 1998.

Методичні поради:

Характеризуючи першепитання, доцільно звернути увагу на такі аспекти:

- функції ділового спілкування: інструментальна, інтегративна, соціалізаційна, експресивна, функція самовираження, функція соціального контролю, емоційна;

- моделі ділового спілкування: диктаторська модель, неконтактна модель, гіпоркфлексивна модель, гіпрефлексивна модель, модель диференційної уваги, модель активної взаємодії.

- етапи ділового спілкування.

У ході вивчення другогопитання студенти ознайомлюються з такими поняттями:

- індивідуальні форми ділової комунікації : ділова бесіда та розмова по телефону;

- колективні форми ділової комунікації ;

- нарада як ефективний спосіб ділової комунікації;

- збори, конференції, зустрічі “за круглим столом” : методика їх організації та проведення.

При вивченні третьогопитання необхідно засвоїти :

-  характерні ознаки конфронтанційних та партнерських переговорів;

- стратегії проведення ділових переговорів ;

- поради для успішних переговорів.

Характеризуючи четвертепитання, доцільно звернути увагу на такі аспекти:

-  теоретико-методологічні засади культури спілкування керівника;

- типи керівників та способи ефективної комунікації з ними;

- евристичні методи у діловій комунікації керівника;

- етносоціальні особливості управління в Україні.