Організація торговельно-технологічного процесу з продажу товарів та надання послуг

Обов'язковою операцією технологічного процесу  є приймання товарів за кількістю та якістю.

Приймання товарів здійснюється як комплекс робіт з перевірки кількості та якості отриманих товарів, оформлення їх приймання відповідними документами та оприбуткування товарів. Основними завданнями роботи з приймання товарів на складах і торговельних підприємствах є:

• контроль за збереженням товарно – матеріальних цінностей;

• перевірка виконання постачальниками договірних зобов'язань за кількістю, асортиментом, якістю і комплектністю товарів;

• недопущення в торговельну мережу недоброякісних товарів і реалізації товарів, котрі не відповідають за якістю вимогам стандартів, технічним умовам та ін.;

• пред'явлення до постачальників (виробників) майнових претензій за неналежне виконання ними умов договорів.

Приймання товарів за кількістю та якістю покладається на матеріально відповідальних осіб (як правило, завідувач складу, комірники) разом з товарознавцем, уповноважених на це керівником або заступником керівника торговельного підприємства – товароодержувача. Разом з цим у вітчизняній практиці виконання операцій приймання товарів на складах постачальників (виробників) або від підприємств транспорту досить часто покладається на експедиторів, які є працівниками підприємства торгівлі і мають відповідні повноваження. Усі вони повинні добре знати вимоги нормативних документів, асортимент і технологію виконання операцій з приймання окремих видів товарів.

  У сучасних умовах порядок проведення приймання товарів регламентується положеннями укладених договорів, угод, контрактів, на підставі яких здійснюється постачання товарів на склад. За загальними правилами приймання товарів має здійснюватися відповідно до вимог стандартів, технічних умов, інших обов'язкових правил і документів [7, c. 192].

Основними елементами процесу приймання всіх товарів є:

• ознайомлення з транспортними і супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

• перевірка відповідності найменування товарів і маркування даним супровідних документів;

• перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

• перевірка маси брутто;

• розкривання тари;

• перевірка якості товарів;

• документальне оформлення результатів приймання.

Олія тварина і маргарин звільняють від тари і пергаменту і зачищають з усіх боків від пожовтілого шару (штаффа). Моноліт олії і маргарину попередньо нарізають спеціальними розмітниками. Молоко і молочні продукти подають у торговий зал у шухлядах, касетах, кошиках, лотках. Молоко розливне в бочках і флягах повинне бути попередньо охолоджено. Сири сичугові протирають чистими зволоженими, а потім сухими рушниками. Великі сири розрізають на кілька частин. Молочні продукти фасують у кількості, необхідному на один день торгівлі. Якщо в торговому залі магазина відсутнє холодильне  устаткування, то, що виноситься в торговий зал запас молока і молочних продуктів повинний бути розрахований на двох-тригодинний, сиру - на три-чотиригодинний термін реалізації.

Розміщуючи товар в торговельному залі, виходять з асортименту реалізованих у магазині товарів і застосовуваних методів продажу кожної товарної групи. Враховують також конструктивні особливості торговельного залу, розташування вікон, дверей, колон. Крім того, на розміщення товарів у магазині впливають визначені правила установки різних видів торгово-технологічного устаткування, необхідність дотримання правил пожежної безпеки. При продажі товарів через прилавок обслуговування покупцям пропонуються тільки зразки товарів,що знаходяться за прилавком. Тому для покупців не має значення, як розташовані товарні запаси, з яких продавець відпускає обрані ними товари. З упровадженням самообслуговування місце розміщення товарів у тортовому залі і площа, що відводиться для їхнього викладення, здобувають самостійне значення і впливають на товарообіг. У магазинах, асортимент яких складається з продовольчих і непродовольчих товарів, для розміщення цих товарів рекомендується виділяти окремі зони.

Якщо не удається відокремити ці зони, то на ділянці зіткнення продовольчих і непродовольчих товарів розміщають нейтральні по своїх властивостях товари, наприклад, дрібні галантерейні вироби. Важливу роль в удосконалюванні організації процесу продажу товарів грає правильний вибір послідовності розміщення товарів у торговому залі. Спочатку визначаються місця розміщення кожної товарної групи в торговому залі з урахуванням площі, необхідної для їхнього викладення. При самообслуговуванні всю необхідну інформацію про товар покупець одержує не від продавця, а безпосередньо знайомлячи з викладеним товаром, тому особливо великого значення набуває видимість усіх товарів, що знаходяться в залі. Розміщаючи товари, керуються засадами угруповання, враховують напрямок руху купівельних потоків, фізико-хімічні властивості товарів і правила товарного сусідства. Рух купівельного потоку починається від входу в торговий зал магазина і спрямовується найчастіше проти ходу годинної стрілки. Отже, розміщати товари необхідно так, щоб забезпечити рівномірний розподіл потоку покупців по всьому торгівельному залі [8, c. 580].

При розміщенні товарів у торговому залі їх прагнуть підбирати за принципом комплексного споживання, чи взаємозамінності по призначенню. Це дає можливість покупцям робити комплексні покупки, скорочує час їхнього перебування в магазині.

Взаємозамінними вважаються товари, що можуть замінити один одного по своїх споживчих властивостях. Угруповання по призначенню – це розташування поруч товарів що можуть задовольнити яку-небудь визначену потребу покупця

Кожна товарна група одержує своє визначене місце, що дозволяє постійним покупцям магазина легко орієнтуватися в торговому залі. Це має велике значення, оскільки саме постійні покупці приносять найбільший прибуток магазину. Створення ж сприятливих умов для придбання товарів, у тому числі і за рахунок скорочення часу на, вибір при правильному розміщенні, дозволяє збільшити число таких покупців. Якщо який - небудь товар тимчасово відсутній у продажі, це місце повинне бути заповнене іншим, що заміняє його, товаром.

Великою популярністю у населення користуються роздрібні ярмарки, що організовуються напередодні традиційних свят, навчального року або після збору врожаю. Магазин може брати участь у таких ярмарках, здобувати популярність і активізуючи продажі своїх товарів. Великі магазини можуть стати й організаторами таких роздрібних ярмарок, залучаючи дрібні магазини тієї ж спеціалізації до участі у них.

Покупець при відвідуванні магазину завжди встановлює для себе діапазон цін, у межах якого він може здійснити покупки. Зрозуміло, що зниження цін, надання знижок суттєво впливає на прийняття рішення щодо придбання товару, тобто активізує роздрібний товарооборот.

До основних засобів стимулювання збуту належать: призи (подарунки) покупцям, розигриші призів, розповсюдження купонів, роздавання потенційним покупцям зразків товарів, надання товару у тимчасове користування. У роздрібній торговельній мережі доцільно проводити розпродажі з врученням призів - подарунків.

Дегустація слугує дійовим засобом рекламування продовольчих товарів. За допомогою дегустації покупці в продовольчих магазинах знайомляться з новими або маловідомими їм продуктами.

Розповсюдження зразків товару безкоштовноє дорогим, але ефективним з точки зору впливу на споживачів засобом залучення покупців.

Послуги, що надаються покупцям у магазині, можна підрозділити на три види: " пов'язані з покупкою товару (наприклад, прийом попередніх замовлень на тимчасово відсутні в продажі товари, упакування товару, доставка великогабаритних товарів на будинок покупця й ін.); пов'язані з наданням допомоги покупцям при використанні придбаних товарів (розкрій куплених у магазині тканин, дрібна переробка і прасування готового плаття); " пов'язані зі створенням сприятливої обставини для відвідування магазина (організація кафетерію, стоянки для автомашин). Товар стає більш привабливим, якщо він супроводжується сервісом: доставкою, монтажем, технічним обслуговуванням, ремонтом.

Таким чином можна сказати, що торгово-технологічний процес – це не від’ємна частина кожного підприємства, так як це комплекс взаємозв’язаних, торгових та технологічних операцій і є завершенням стадій усього торгово-технологічного процесу товароруху [9.c248].

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАГАЗИНУ – «ПРОДУКТИ -27» ТОВ «АТБ-МАРКЕТ»