Розділ 4. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У ТЕХНОЛОГІЧНІЙ СХЕМІ

Сучасні транспортні технології

Курсова робота

Розділ 1. Формування ЗУВМ

1.1. Вибір вихідних даних

Цей етап полягає у виборі виду вантажу за галузями народ­ного господарства, назви вантажу і розміру партії.

1.1.1. Вибір виду вантажу за галузями народного госпо­дарства виконується відповідно до номера варіанта за табл. 1.

1.1.2. Вибір назви вантажу. Вибирається з Прейскуранту N13-01-02 для видів вантажів за варіантами згідно з ініціалами студента: перша літера назви вантажу відповідає першій літері прізвища студента.

1.1.3. Розрахунок розміру партії вантажу.

Розмір партії вантажу для кожного виду за заданим варіан­том:

q  = 0,1Х_i(q ),

де Х_i -дорівнює цифрам шифру (Х=а,в,с,d); q - макси­мальний розмір партії вантажу (i=1, 2, 3, 4) з табл. 1.

                                                                                                            Таблиця 1

1.1.4. Дальність доставки

На основному маршруті lв = 2*Nc + 15, де Nc - номер студента за списком.

1.2. Формування вантажної одиниці.

Мета: визначення технологічної, транспортної тари, а та­кож засобу укрупнення вантажного місця (ЗУВМ).

Завдання:

а) визначити вид стандартної тари з урахуванням дальності та схеми доставки, зазначити номери державного стандарту;

б) сформувати ЗУВМ для кожного вантажу.

Для обгрунтування маси - брутто ЗУВМ розробити схему його формування у двох проекціях на міліметровому папері. Зазначити засоби укріплення ЗУВМ по необхідності;

в) охарактеризувати основні вимоги до перевезень та збе­рігання вантажів у відповідності від дальності та схеми доставки та способи виконання цих вимог (Правила перевезень);

г) заповнити табл. Д.1.1 з урахуванням ва­ріантів схем доставки вантажів;

д) розрахувати показники ефективності використання ЗУВМ.

Методика виконання:

1) вибір вихідних даних, розмірів (мм) (піддон) з урахуванням обмеження висоти ячеек стелажів;

піддон: довжина l_п = 1050 +25*N_сп; ширина b_п =700+15* N_сп; висота h_п ≤ 1350; N_сп- номер студента у списку групи;

2) представити основні параметри ЗУВМ (вантажопідйомність q_п, повна маса М_п, власна маса М_о, габаритні розміри, технологічні розміри);

3) написати правила формування ЗУВМ, порахувати показники кратності ящиків на піддоні за двома схемами їх орієнтування та розміщення);

4) вибрати кращу схему розміщення та нарисувати схеми піддону (дві проекції) із ящиками, показати габаритні розміри ЗУВМ та розміри ящиків;

5) визначити кількість ящиків на піддоні, визначити його масу-брутто;

6) визначити показники використання площі К_п піддону та вантажопідйомності піддону γ_п, визначити клас вантажу.

7) висновки.

- показники кратності: а) по довжині n_l = L/l = ціле число; б) по ширині n_b =B/b =ціле число; в) по висоті  n_h = H/h = ціле число;

- кількість ящиків в ЗУВМ: N_я = n_l * n_b* n_h;

- маса-брутто ЗУВМ: М_б= N_я*М_я + М_о , де М_о – власна маса ЗУВМ, М_я - маса ящика;

-показник використання площі К_п піддону: К_п = F_в / F_п , де F_в і F_п – площі вантажу та піддону;

- показник використання вантажопідйомності піддону γ_п:

γ_п = N_я*М_я /q_п, γ_п≤ 1.

Маса-брутто ЗУВМ повинна відповідати умові кратності роз­міру партії вантажу.

Розділ 2. Вибір АТЗ

Мета: вибір рухомого складу з урахуванням виду вантажу, розміру партії вантажу, дальності, схеми доставки, а також до­рожніх та транспортних умов перевезень.

1. Завдання:

а) описати принципи вибору рухомого складу і їх викорис­тання стосовно задачі;

б) виписати з довідника основні технічні характеристи­ки автомобілів;

в) заповнити таблицю Д.2.1 .

В колонку 3 надати автомобілі групи А (осьове наванта­ження менше або дорівнює 10 (18) т).

В колонку 4 надати автомобілі групи Б (осьове наванта­ження менше або дорівнює 6 (11) т).

В колонку 5 надати автомобілі з бортовими навантажуваль­но-розвантажувальними засобами (табл. Д.2.2).

В колонку 6 можна надати автомобілі з колонок 3 або 4.

Для кожного автомобіля зазначити його вантажопідйомність, навантаження на осі, масу і вантажопідйомність бортового навантажувально-розвантажувального засобу (кол.5).

При необхідності, якщо в типажу відсутній автомобіль на­даної вантажопідйомності, розмір партії можна поділити на кілька їздок.

2. Визначити числові значення наведених характе­ристик.

2.1. Номінальна вантажопідйомність q, т.

2.2. Питома об'ємна вантажопідйомність , т/м³,

q - номінальна вантажопідйомність, т; Vв - внутрішній об'єм кузова, м , V_В = l_Вb_Вh_В, де l_В, b_В і h_В - відповідно внутрішні довжина, ширина і висота кузова, м.

2.3. Коефіцієнт спорядженої маси: η_q = q_o/q, qo - власна маса автомобіля в спорядженому стані, т.

2.4. Навантажувальна висота підлоги кузова h_П, м.

2.5. Показник компактності, м²/т,

= , де

 і -відповідно довжина та ширина автотранспортного засобу, м.

2.6. Коефіцієнт використання габаритної довжини .

2.7. Найменший радіус повороту R_п, м.

2.8. Контрольна витрата палива Q_k, л/100 км. Дати характеристику умов використання показника.

2.9. Лінійна норма витрати палива Q_Л, лінійна норма вит­рати палива на 100 км пробігу за погодинною формою оплати пра­ці Q_ЛП. Дати характеристику умов використання показників.

2.10. Обчислення загальної норми витрат палива на 100 км пробігу:

а) для вантажних бортових автомобілів:

б) для автомобілів-самоскидів

де Qл, Qлс - лінійні норми витрати палива для бортового авто­мобіля і самоскида; L - пробіг, що дорівнює 100 км;  = 0,5;   = 1; Нпг - норма витрати палива на виконання транспортної роботи 100 ткм; Нпг = 2л/100ткм для автомобілів з карбюратор­ними двигунами; Не - норма витрати палива на їздку для автомо­біля-самоскида, дорівнює 0,25; n_e - кількість їздок, прийняти ne = 5; Нпг = 1,3л/100 ткм - для автомобілів з дизельними дви­гунами; K_d - коефіцієнт врахування дорожніх умов руху (K_d = 0,85 – 1,15).

2.11. Запас ходу по паливу, км:

1=

де V  - корисний об'єм паливних баків, л.

2.12. Питома витрата палива, л/100ткм

Q_УД=  ; _ст = 1; L = 100км, = 0,5.

2.13. Питома потужність, кВт/т (к*с/т);

N_уд=

де N - номінальна потужність двигуна, кВт/к*с; М_а - повна маса автотранспортного засобу.

2.14. Максимальна швидкість руху Vmax , км/год.

2.15. Коефіцієнт розподілу маси за осями, %:

a) у разі повного завантаження;

б) без завантаження

де Mві - маса, яка приходиться на і-ту вісь; Mа - маса транс­портного засобу.

2.16. Визначити, до якої групи відносяться транспортні засоби (А або Б).

Розділ 3. Аналіз енергетичної ефективності автомобілів.

3.1.Коефіцієнт швидкості АТЗ в розрахункових циклах (місь­кому та магістральному):

К_v = a₁(1.07-6.88*y_ср ) / (0,5t_р + a₂) ,

де t_р - час розгону АТЗ до 60 км/год (сек); а₁ і а₂ - коефіцієнти, прийняті а₁=90, а₂=60 для міського циклу і а₁=360, а₂=240 - для магістрального циклу; y_ср- середнезначення коефіцієнту опору дороги.

3.2. Коефіцієнт швидкості АТЗ на розрахунковому маршруті:

K_vр = K_vг* _г + K_vм(1 - _г) ,

де _г - частка часу роботи АТЗ в міських умовах; K_vг і K_vм - значення коефіцієнта для міського і магістрального циклів.

Значення _г вибрати з таблиці.

Варіант	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
г	1	0,9	0,8	0,7	0,6	0,5	0,4	0,3	0,2	0,1
д	0	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9

3.3. Визначення паливного коефіцієнту пробігу АТЗ в розрахункових цик­лах.

Середнє значення коефіцієнта опору дороги:

y_ср = _д*y₁ + (1 - _д) y₂,

де _д - частка доріг 1 та 2 категорії, яка припадає на маршрут; y₁ і y₂ - значення коефіцієнтів опору руху АТЗ на дорогах 1-2 і 3-4 категорій, y₁ = 0,02, y ₂ = 0,035.

Паливний коефіцієнт пробігу АТЗ в циклах дорівнює:

К_е = (2.7*10³(19*y_ср + 0,5)К_д*Н* ) /(1420*q*(g _ст+ _q)+1120H*B),

де Н – норма витрати палива;  - об'ємна маса палива ( =0,76 - бензин, =0,84 дизельне паливо); К_d - коефіцієнт умов руху (К_d   =1,1 для міського циклу, К_d =0,85 для магістрального циклу); q - вантажопідйомність АТЗ; В_а і Н_а - ширина і висота АТЗ.

Паливний коефіцієнт пробігу АТЗ на розрахунковому маршруті:

К_ер = К_ег* _г + (1 - _г)К_ем ,

де К_ер і К_ем- значення коефіцієнтів для міського і магістрального циклів.

3.4. Показник енергетичної ефективності АТЗ в розрахунковому маршруті дорівнює:

П_E = K_vp* _ст/К_ер( _q + _ст) ,

де  _ст - коефіцієнт використання вантажопідйомності АТЗ; _q -коефіцієнт спорядженої маси.

3.5. Коефіцієнти коректування технічної швидкості АТЗ та витрати палива.

3.5.1. Визначення коефіцієнту коректування технічної швидкості АТЗ

К_ш = K_vр /K_v0,

де K_v0 –значення коефіцієнту швидкості АТЗ у магістральному циклі при y₁ = 0,012.

3.5.2. Визначення коефіцієнту коректування витрати палива:

К_п = К_ер / К_е0 ,

де К_е0 - значення паливного коефіцієнту пробігу АТЗ у магістральному циклі при y = 0,012.

3.6. Зробити висновки щодо порівняльної оцінки АТЗ по значенням П_E.

Розділ 4. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У ТЕХНОЛОГІЧНІЙ СХЕМІ

Задачі:

1.Вибір вихідних даних.

2. Вибрати НРЗ для навантаження і самонавантаження піддону, охарактеризувати умови їх вибору, визначити показники вибору.

3. Сформувати блок-схему операцій оберту піддону, визначити всі компоненти часу оберту піддону та їх суму.

4. Визначити кількості потрібних технічних засобів

5. Висновки (що виявлено, що визначено, що запропоновано).

Вихідні дані. Річний об'єм перевезень Р_р=10000N_сп, т.

Рухомий склад (автомобіль з розд. 2).

Тип ЗЗВМ та її характеристики (піддон з розд. 1), вибрати навантажувально-розвантажувальний засіб (НРЗ), його технічні характеристики (табл. Д.4.1). Вибрати бортовий вантажний пристрій. Охарактеризувати правила вибору.

Режим роботи транспорту; об'єкта, що обслуговується; навантажувально-розвантажувальних засобів: час наряду Т_н = 10 год, робочих днів Д_р = 300 дн.

Відстань перевезень ( l_в =2* N_сп +15) км.

Коефіцієнт добової нерівномірності об'єму перевезень h_н = 1,15.

Час зберігання ЗЗВМ в пунктах відправки і одержувача 10 і 15 год.

Порядок обчислень:

4.1. Обчислення часу оберту ЗУВМ t_об =  , n - кількість операцій.

Представити блок-схему операцій і проаналізувати забезпечення принципу безперервності.

-t₁ – час формування ЗУВМ t₁ = t_пз1 + N_я * t_я ; t_пз1-підготовчо-заключний час -3хв., t_я –час навантаження на піддон 1 ящика (t_я = 4сек-якщо N_сп-парне число, t_я=6сек-якщо N_сп-непарне число); N_я - кількість ящиків на піддоні (див. розд. 1).

- t₂ – час переміщення ЗУВМ у склад t₂= l_пер/V_нрз , ( l_пер =2* N_сп +10) м, V_нрз= швидкість НРЗ (із довідника).

-t₃ –час зберігання ЗУВМ у складі відправника 10год.

- t₄ –час переміщення на вантажну площадку t₂ = t₄;

- t₅ –час навантаження піддонів на АТЗ , t₅ = t_пз2 + n_пд *t_ц , t_пз2 -підготовчо-заключний час для АТЗ -9хв., t_ц – час циклу НРЗ (60сек. для парних номерів у списку, 70сек. для непарних номерів);

-t₆ – час руху АТЗ до отримувача вантажу, t₆ = l_в/ V_т , V_т- технічна швидкість АТЗ (25 км/год – для парних номерів у списку, 30 км/год – для непарних номерів);

 -t₇ – час розвантаження АТЗ -t₇ =t₅;

-t₈ –час переміщення ЗУВМ на склад, t₈ = t₂ ;

- t₉ –час зберігання на складі отримувача вантажу-15 год.;

 -t₁₀ -час розформування ЗУВМ- 15 год.; t₁₀ = t₁;

-t₁₁ –час навантаження порожних піддонів на АТЗ, t₁₁ = t₅ ;

 -t₁₂ –час руху повернення АТЗ t₁₂ = t₆;

-t₁₃ - час розвантаження порожних піддонів з АТЗ, t₁₃ = t₅.

4.2. Обчислення необхідної кількості ЗЗВМ для t_об < доби:

N₁ = ,

де q_т =М_б – маса брутто ЗУВМ, т; t_об > доби:

N₂ = ,

де t_об - час оберту ЗУВМ, діб.

Списочна кількість ЗУВМ:

N_C1 = N₁/ _u , N_C2 = N₂/ _u ,

де  - коефіцієнт використання тари (  = 0,8 для N_сп-парного,  = 0,9 для N_сп-непарного).

4.3. Обчислення необхідної кількості навантажувально-розвантажувальних засобів (НРЗ).

4.3.1. Обчислення експлуатаційної продуктивності НРЗ наданого типу:

- НРЗ циклічної дії:

P_е =

де  - коефіцієнт використання НРЗ у часі;  = 0,8; t_ц - довжина робочого циклу, с; q_n – маса-брутто ЗУВМ, який переміщує НРЗ за один цикл, т. (t_ц =60сек. для парних номерів у списку, t_ц = 70сек. для непарних номерів);

4.3.2. Кількість НРЗ:

N_нрз= .

4.4. Обчислення необхідної кількості автотранспортних засобів (АТЗ).

4.4.1. Обчислення годинної продуктивності АТЗ:

Р_{ч= ,}

де  - коефіцієнт використання пробігу (  = 0,5); V_T - технічна швидкість; t_пр - час простою під навантаженням-розвантаженням, год t_пр=2 t₅; n_пд –кількість піддонів у кузові, n_пд= n_l n_b, де n_l –показник кратності піддонів по довжині кузову, n_b- показник кратності піддонів по ширині.

4.4.2. Обчислення кількості АТЗ:

N_аТз=

де Д_к - кількість календарних днів (Д_к = 365),  - коефіцієнт використання АТЗ ( = 0,71).