Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів

Для того, щоб реалізувати закони і закономірності треба розробити певні правила (принципи) їх застосування в різних сферах економічної діяльності.

Принцип – це правила господарювання, якими мають користуватися суб’єкти господарської діяльності, на певному етапі історичного розвитку.

Принцип –  це обґрунтоване наукою і практикою правило, яким керуються у практичній діяльності для досягнення поставленої цілі, ЦЕ:

- наближення виробництва до джерел сировини, палива, природних умов, ресурсів;

- наближення виробництва і послуг до споживачів;

- розміщення виробництва з урахуванням охорони довкілля,

- раціонального використання ресурсів і запровадження ресурсозберігаючих технологій.

Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів:

Принцип раціонального розміщення виробництва.

Суть цього принципу полягає в тому, щоб під час розміщення об’єктів досягалась висока ефективність народного господарства. Раціональне розміщення виробництва передбачає:

- наближення матеріаломістких, енергомістких, водомістких виробництв до джерел сировини, палива, енергії і води;

- наближення трудомістких галузей до регіонів з високим рівнем забезпеченості трудовими ресурсами;

- наближення виробництв товарів масового споживання до районів високої концентрації населення;

- ліквідація (уникнення) зустрічних перевезень однотипного вантажу;

- обмеження надмірної концентрації промисловості великих містах, розміщення нових промислових об’єктів у малих і середніх містах;

- охорона природи і забезпечення комфортних умов проживання населення.

2. Принцип комплексного розміщення виробництва (випливає з однойменної закономірності). Згідно з цим принципом розміщення об’єктів передбачає:

- комплексне використання природних ресурсів та відходів їх переробки;

- раціональне використання трудових ресурсів різних вікових груп чоловічої та жіночої статі;

- створення єдиної виробничої і соціальної інфраструктури з метою обслуговування локальних виробничих комплексів та населених пунктів.

3. Принцип збалансованості і пропорційності розміщення виробництва, передбачає:

- дотримання збалансованості між виробничими потужностями і обсягом виробництва з одного боку і наявністю сировинних, паливно-енергетичних, трудових, сільськогосподарських ресурсів з другого;

- дотримання пропорційності між галузями спеціалізації (між добувною і обробною галузями промисловості, між допоміжними і основними, між соціальною та виробничою сферами)

4. Принцип внутрішньодержавного та міжнародного поділу праці (тобто розвивати ті галузі виробництва, для яких складаються найкращі умови: найнижчі затрати праці, мінімальна шкода навколишньому середовищу, і при цьому вироблена продукція є конкурентоспроможною і значить користується попитом на міжнародному і внутрішньому ринках).

5. Принцип обмеженого централізму - органічне поєднання інтересів країни і інтересів регіону. При цьому створюються умови для розвитку регіону, але даний розвиток не повинен вступати у суперечність з державною політикою.

Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей.

Принцип забезпечення екологічної рівноваги.

Суть: під час вибору можливих варіантів розміщення виробництва переваги надавати тим, які не створюють екологічної напруженості регіону.

Дотримання даних принципів є основою регіональної політики. А регіональна політика має на меті створення сприятливих умов праці, побуту та відпочинку населення, забезпечення стабільного економічного розвитку та збереження природного середовища. Але всі перелічені принципи можна розцінити як ідеальні конструкції до яких суспільство (держава) має прагнути, але в дійсності ніколи не досягне.