Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Розміщення продуктивних сил і функціонування регіональної економіки визначається дією загальних і специфічних економічних законів.

- загальні закони, які діють упродовж всього існування людства (закон відтворення; закон економії часу; закон відповідності виробничих відносин рівню розвитку продуктивних сил тощо);

- специфічні закони, які визначають економічний розвиток суспільства в межах певних історичних епох (закон вартості; закон попиту і пропозиції; закон грошового обігу тощо)

Сучасна територіальна організація продуктивних сил України сформувалась під впливом економічних законів планової економіки. Перехід до ринкової економіки потребує певних змін в теорії розміщення продуктивних сил .

Закономірність – це прояв дії закону, результат дії якихось чинників, процесів тощо; причинно-наслідкові зв’язки.

Закономірність розміщення продуктивних сил– це своєрідність розміщення виробництва на території країни (регіону). Це закони територіальної організації господарства.

Кожен регіон (країна) має свої закономірності у розміщенні продуктивних сил:

- виробництво залежить від природних умов і ресурсів регіону;

- від регіональних відмінностей у заселенні і наявності трудових ресурсів.

А вже від цього залежить і галузева і територіальна структура господарства.

Основні закономірності формування регіональної економіки:

1.Соціальна спрямованість розвитку регіональної економіки.

Дана закономірність зумовлюється дією таких економічних законів: відповідності виробничих відносин рівню розвитку продуктивних сил, підвищення продуктивності праці.

За всіх історичних часів кінцевою метою виробництва було задоволення потреб людини, які постійно зростали. В кожному суспільстві мета виробництва різна. Первіснообщинне суспільство – при низькому рівні знарядь праці, основна мета – боротьба за виживання і забезпечення мінімальних фізіологічних потреб людини.

В капіталістичному суспільстві – одержання максимального прибутку.

В соціалістичному – повне забезпечення потреб людини.

Українське суспільство (трансформоване суспільство): від соціалізму вже відійшло (певною мірою дистанціювалось), а до капіталізму ще остаточно не прийшло. Тому в Україні діють економічні закони і соціалізму і капіталізму.

В Конституції України наша держава проголошена соціальною державою (ст.3) – тобто найвища цінність суспільства – це сама людина. Соціальна спрямованість у розміщенні продуктивних сил передбачає:

- інтенсивний розвиток інфраструктури (особливо в сільській місцевості);

- створення сприятливих умов праці;

- зменшення антропогенного навантаження на територію;

- формування раціональної системи розселення.

2. Закономірність сталого розвитку виробництва– це досягнення збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових господарської системи (регіону, країни).

Причини виникнення даної закономірності – це хижацьке використання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, нераціональне розміщення продуктивних сил. Концепція Сталого розвитку була проголошена на Всесвітній конференції глав держав та урядів у Ріо-де-Женейро в 1992 році.

Економічно ефективне розміщення продуктивних сил.

Дана закономірність випливає із економічного закону “економії праці”, який регулює затрати на подолання просторової незбалансованості між районами видобутку сировини, виробництва та споживання продукції. Таким чином, треба зменшувати витрати на подолання територіального розриву між виробництвом і споживачем. Отже, ця закономірність реалізується насамперед через принцип наближення виробництва до джерел сировини, енергії та споживача. Тобто, найбільший ефект досягався шляхом найменших витрат на розміщення об’єкту.

Ефективність – співвідношення ефекту і витрат (це певний дохід, який може бути розрахований як для окремого підприємства так і для цілого регіону).

Звичайно ефективність залежить від багатьох факторів: технічна оснащеність; кваліфікація робітників, але “територіальна складова” в загальному розмірі ефективності досить вагома.

4. Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил

Дана закономірність є проявом економічного закону «суспільного поділу праці».

Правильна галузева структура господарства обов’язково принесе економію за рахунок зменшення витрат.

5. Закономірність територіального поділу праці.

Закономірність є проявом економічного закону «територіального поділу праці», та закону «суспільного поділу праці».

Проявляється в спеціалізації господарства регіонів на виробництві певних видів продукції і послуг, відповідно до наявних природних і трудових ресурсів, традицій, навичок населення, економіко-географічного положення.

6. Територіальна концентрація виробництва.

Суть: полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий (ніж середній для регіону) рівень життя та ефективність виробництва.

Донбас, Нижнє Придніпров’я: унікальне поєднання покладів кам’яного вугілля, залізної та марганцевої руд, кухонної солі, флюсових вапняків, вогнетривких глин -це все сировина для чорної металургії, коксохімії, виробництва азотних добрив, теплоенергетики, важкого машинобудування + сприятливі агрокліматичні умови стимулюють розвиток АПК.

Дана закономірність проявляється у формування промислових центрів (вузлів), агломерацій, технополісів тощо.

7. Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил.

Дана закономірність випливає з закону “концентрації виробництва”.

Реалізація цієї закономірності сприяє обмеженню надмірної концентрації промислових підприємств і населення у великих містах.

Врахування закономірності дозволить:

- вирівнювати економічний розвиток регіонів (дасть змогу більш рівномірно розвивати продуктивні сили);

- встановити територіальні пропорції у розвитку господарського комплексу;

- налагодити економічні зв’язки між різними регіонами країни.

8. Закономірність регіональної інтеграції господарства.

Полягає у встановленні економічних зв’язків між підприємствами

Видобуток руди – виплавка металу – важке машинобудування = всі ці підприємства пов’язані виробничим процесом – люди, які працюють повинні харчуватись, лікуватись, одягатись – все це вимагає розвитку обслуговуючих галузей (інфраструктури).

9.Закономірність економічної цілісності регіонуполягає в єдності природної, матеріальної та соціальної сфери регіону.

Кожен регіон неповторний. Цей факт має велике значення: навіть найкращу модель розвитку регіону неможливо перенести на інший регіон не враховуючи його специфіку (ця схема стосується не тільки регіонів , але і країн).

10. Закономірність зближення соціально-економічного розвитку регіонів.

Дану закономірність треба враховувати в економічній регіональній політиці. Між регіонами існують відмінності (причина: різні природні, економічні, демографічні умови). Як результат є прогресивні регіони, є проблемні регіони, а є депресивні регіони. Тому необхідно посилити взаємозв’язок між регіонами.

Закономірність планомірності і керованості.

Відображає вимоги законів: планомірного розвитку, закону економії часу, закону концентрації виробництва тощо.

12. Забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Основна умова виконання: кількісне і якісне співвідношення попиту і пропозиції на товарному ринку і на ринку робочої сили.

Україна є прикладом стійкої незбалансованості попиту на робочу силу. Західний регіон України – трудонадлишковий. Донецький регіон також – причина реструктуризація вугільної промисловості (закриття шахт). Нормального співвідношення немає.

13. Забезпечення національної безпеки країни.

Національна безпека, поняття дуже широке і включає в себе: економічну, соціальну, демографічну, продовольчу, енергетичну, науково-технічну, інформаційну, оборонну безпеки.

Що ми маємо на Україні сьогодні: наявна мінерально-сировинна база спроможна забезпечити збалансований розвиток і промисловості і сільського господарства, але є висока залежність України від імпорту енергоносіїв. Україна тільки на половину забезпечує себе в продукції целюлозно-паперової, текстильної, медичної промисловості.

14. Закономірність глобалізації і регіоналізації.

Глобалізація проявляється через світовий ринок, який стирає межі між країнами. Регіоналізація – проявляється в межах країни підвищується роль певного регіону. Дану закономірність можна розглянути на прикладі України.

Україна має певні конкурентні переваги у світогосподарській системі, тому може брати активну участь у глобальних економічних процесах:

- унікальний природно-ресурсний потенціал (залізні і марганцеві руди) – можуть відігравати велику роль у розвитку світової економіки;

- природні умови доповнюються високим людським потенціалом;

- наявність виробничих комплексів (металургійного, машинобудівного, хімічного);

- міжнародне значення мають і рекреаційні ресурси ;

- Лісостепова і Степова зони мають унікальні агрокліматичні умови та земельні ресурси. Тут можуть вироблятися продукти харчування, які забезпечать продовольством багато країн світу;

- роль України, як транзитної держави (нафто-, газопроводи, лінії електропередач, які з’єднують Україну з іншими державами, транзитні залізничні та автомобільні шляхи, вихід України до моря) – все це створюють прекрасні умови для міжнародного співробітництва.

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 225.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...