Основні показники фінансової стійкості: порядок їх розрахунку та методи оцінки.

Фінансова стійкість –це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стійкість — один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

Важливим абсолютним показником фінансової стійкості є також показник власних оборотних коштів ( ВОК). Розрахунок цього показника здійснюється за формулою : ВОК = ВК – НА,                                     

До відносних показників фінансової стійкості відносять такі:

Коефіцієнт фінансової незалежності:

К_фнз = ВК/П, де ВК- власний капітал підприємства і прирівняний до нього;

П – пасиви підприємства.

Характеризує незалежність фінансового стану підприємства від зовнішніх джерел фінансування, показує частку власних коштів підприємства у загальній сумі його джерел фінансування. Нормативне його значення рівне 0,5 і більше.

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. Вважають, що в підприємства з високою часткою власного капіталу кредитори швидше вкладають кошти, оскільки вони мають можливість погасити борги за рахунок власних коштів. Практика свідчить, що загальна сума заборгованості не повин­на перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) мають бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності:

К_фз = ПК/П , де ПК – позиковий капітал підприємства.

Характеризує залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нормативне значення цього показника менше 0,5.

Зростання цього показника у динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці (100 %), то це свідчить про те, що власники підприємства повністю його фінансують, а якщо перевищує одиницю, то навпаки.

Коефіцієнт фінансової стабільності:

К_фс = ВК/ПК (Характеризує забезпеченість заборгованості власними коштами. Нормативне значення становить більше 1.)

Коефіцієнт фінансового левериджу:

К_фл = ПК/ВК (Характеризує залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нормативне значення менше 1.)

За цим коефіцієнтом здійснюють найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Оптимальне значення — К_ф.р £ 0,5. Критичне значення — 1.

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними оборотними коштами:

К_зоб = ОА / ВОК (Характеризує частку абсолютно оборотних коштів, що фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Нормативним є значення більше 1.)

Коефіцієнт маневреності ВОК:

К_мвок = ВОК/ВК (Характеризує співвідношення власних оборотних коштів та власного капіталу. Норм.знач. =0,2 -0,5.)

Коефіцієнт маневреності власного капіталупоказує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Для забезпечення гнучкості у використанні власних коштів підприємства необхідно, щоб коефіцієнт маневреності за своїм значенням був досить високим.

Коефіцієнт інвестування:

К_інв = ВК/ НА (Характеризує частку власного капіталу в необоротних активах. Рекомендоване значення більше 1.)

8. Запас стійкості фінансового стану розраховується як відношення суми власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань та короткострокових кредитів до одноденної виручки

6.Джерела інформації для проведення фінансового аналізу.

фінансова інформація – це набір даних (у систематизованій певним чином формі) про склад:

-господарських ресурсів, зобов’язань і фінансових джерел фірми;

-рівня прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;

-оборотів фірми та якість її активів;

-обсягу та якості потоків грошових коштів.

Потреби фінансового аналізу забезпечуються нормативно-довідковими, плановими та обліковими (фактичними) інформа­ційними ресурсами. Вони відбивають певні події, явища, проце­си, які бажано, щоб так відбулися, що мають так відбутись, або вже так відбулися

Існує кілька підходів до оцінки діяльності фірми. Один з них – це аналіз фінансових звітів фірми. Це можна зробити трьома способами:

-Вивчити звіт про фінансові результати та баланс підприємства;

-Порівняти джерела та напрямки використання і розміщення коштів фірмою на певні періоди;

-Проаналізувати, як пов’язаний звіт про фінансові результати і баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, які складені на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

Вимоги до фінансової інформації:Своєчасність,достатність,

3. Рівні деталізації та агрегації. Зрозумілість,недопущення зміщення.релевантність.зіставлюваність.надійність,надмірність,економічна ефективність (рентабельність),квантифікація (можливість кількісного вираження якісної інформації),Прийнятність формату.

Мета фінансової звітності – надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

-придбання, продажу та володіння цінними паперами;участі в капіталі підприємства;оцінки якості управління;

-оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

-забезпеченості зобов’язань підприємства;

-визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

-регулювання діяльності підприємства;

-інших рішень.