Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основні умови страхування ризику втрати майна суб'єктами підприємницької діяльностіСтр 1 из 4Следующая ⇒
Тема 6. Страхування підприємницьких ризиків Сутність страхування підприємницьких ризиків. Основні умови страхування ризику втрати майна суб'єктами підприємницької діяльності. Оцінка вартості майна підприємства та встановлення страхової суми. Фактори, що впливають на величину страхових тарифів та порядок сплати страхових премій. Порядок укладання підприємствами договору страхування майна та припинення його дії. Сутність страхування підприємницьких ризиків Підприємницька діяльність у своїй основі є ризикованою і підприємницький ризик визначається як небезпека виникнення непередбачених проектним задумом матеріальних та фінансових втрат, збитків від проведення підприємницької діяльності, здійснення угод.Причиною тому є насамперед руйнівний вплив стихійних сил природи чи негативні наслідки інших надзвичайних подій (пожеж, вибухів, епідемій, травматизму та ін.). Тому провадження безперервної успішної діяльності можливе не тільки за умов попередження, подолання та локалізації стихійних та інших лих, а також при безумовному відшкодуванні нанесених збитків. Механізм такого відшкодування забезпечується страхуванням визначених ризиків. Воно дає можливість розподілити масштабні втрати в часі та просторі між зацікавленими у страхуванні особами, і чим більша їх кількість, тим дешевшим і ефективнішим є для них є страховий захист. Одна з важливіших функцій управління виробництвом - створити умови для подальшої успішної діяльності підприємства. Саме з цієї причини одним з основних принципів і цілей менеджменту є вдале подолання ризикових ситуацій, що забезпечує в перспективі максимальну фінансову стійкість. Саме на це спрямоване страхування підприємницьких ризиків, зокрема страхування майна. Слід зазначити, що в усіх розвинутих країнах для підприємців є нормою страхування найбільш небезпечних ризиків, пов'язаних з виробничою діяльністю з метою запобігання шкоді від настання різних негативних подій. Це, в свою чергу, шляхом відшкодування спричинених збитків сприяє відновленню виробничого процесу. На страховому ринку існує галузь майнового страхування, в якій об'єктом страхових відносин є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном юридичних або фізичних осіб, які здійснюються на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником. Існує багато видів страхування майна підприємств, традиційними з яких є: • страхування майна юридичних осіб (на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки); • страхування майна застави (особливо в банківських операціях); • страхування предмета іпотеки; • страхування електронних пристроїв; • страхування будівельно-монтажних ризиків; • страхування товарів на складах; • страхування експонатів виставок тощо. Додатково зазначимо, що в літературних джерелах розглядаються різні варіанти створення захисту майнової бази підприємства: організація фонду самострахування; укладення договорів поруки; укладення договорів страхування з професійними страховиками. Фонд самострахування є складовою частиною страхового фонду суспільства. Він формується шляхом щорічних відрахувань до досягнення розміру, що вказаний у статутних документах суб'єкта господарювання, а порядок використання коштів передбачається самими учасниками, які формують цей фонд. - В умовах ринку підприємства функціонують у несталому економічному середовищі, що постійно змінюється: зростають ціни на матеріальні ресурси, продукцію, що виготовляється, переглядаються умови отримання банківських позик, коливається співвідношення попиту й пропозиції тощо. Водночас підприємства прагнуть забезпечити стійке становище, можливість працювати без фінансових та виробничих зривів, досягти оперативного подолання тимчасових ускладнень у процесі виробництва, зокрема за допомогою самострахування. Тому нова модель фонду самострахування трансформується у фонд ризику, який створюється суб'єктами підприємництва для забезпечення їхньої діяльності при несприятливій економічній кон'юнктурі, затримці замовниками платежів за поставлену продукцію, нестачі коштів для погашення одержаної позики. Але самострахування, при всій своїй привабливості з точки зору економії коштів, має ряд недоліків. Окремі з них: 1) у випадку катастрофічних збитків для їх покриття може не вистачити власних коштів, що спричиняє загрозу вимушеної ліквідації підприємства; 2) самострахування вимагає відволікання до резервів значних ресурсів, які перебувають у господарському обігу, оскільки вони не зосереджуються на окремому рахунку в банку; на момент настання ризику в підприємства може не бути достатніх фінансових можливостей на покриття збитків; 3) самострахування потребує кваліфікованого управління резервними фондами. Фінансування ризику може бути також забезпечене за допомогою укладення договорів поруки, згідно з якими на певних умовах ризик передається одним суб'єктом іншому. Ця форма має обмежене застосування, оскільки вимагає надзвичайно високої довіри між суб'єктами. Крім того, вона містить елементи гри. Найпоширенішою й найдоцільнішою формою організації страхового захисту майна підприємств є укладення договорів страхування з професійними страховими компаніями. Страховики, на відміну від поручителів, мають змогу вирівняти та перерозподілити ризики між багатьма суб'єктами. Вирівнювання ризиків за допомогою страхового механізму має ту перевагу, що воно здійснюється не лише в часі, а й у просторі, тобто серед суб'єктів певного середовища.
Основні умови страхування ризику втрати майна суб'єктами підприємницької діяльності Умови страхування майна юридичних осіб передбачають можливість страхового захисту не тільки майна, що належить підприємству, а й майна, що взяте у найм, лізинг, на зберігання перероблення, комісію чи ремонт від фізичних та юридичних осіб. Тобто об'єктами страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням такими видами майна: 1) будівлями, спорудами, устаткуванням, інвентарем, товарно-матеріальними цінностями, готовою продукцією, сировиною, матеріалами та іншим майном, що належить підприємству та відображено у його балансі; 2) майном, отриманим за договором лізингу, оренди (якщо воно не застраховане в орендодавця) чи прийнятим від інших організацій і (або) населення; 3) майном, придбаним у кредит. Рухоме майно приймається на страхування і знаходиться під страховим захистом тільки на території, вказаній у договорі страхування, або якщо інше не обумовлено у договорі страхування. При зміні місця перебування застрахованого майна підприємство повинне завчасно повідомити страховика й у випадку збільшення ступеня ризику сплатити додаткову премію, визначену страховою компанією. Резервуари (трубопроводи, апарати і т.п.), інше технологічне обладнання знаходяться під страховим захистом за умови, якщо вони перебувають у тому технологічному зв'язку між собою і використовуються для тих речовин та матеріалів, які було відображено в заяві на страхування, технологічному регламенті, монтажно-технологічних схемах та в інших документах, що є доповненнями до договору страхування. Підприємство може використати вибіркове страхування, тобто застрахувати визначені одиниці майнових об'єктів. Не приймаються на страхування предмети, факт знищення яких складно встановити: —грошові знаки; —цінні папери; —вироби з дорогоцінних металів, напівдорогоцінного та дорогоцінного каміння; —рідкісні та антикварні предмети; —слайди та фотокартки; —предмети релігійного культу; —філателістичні колекції; —документи, рукописи; —майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальникові. У договорі обов'язково вказуються страхові ризики, обсяг страхової відповідальності, винятки зі страхових випадків та обмеження страхування. Так, страховими ризиками є: 1) знищення або пошкодження майна внаслідок пожежі, удару блискавки; 2) знищення або пошкодження майна внаслідок землетрусу, виверження вулкану та дії підземного вогню, гірського обвалу, цунамі, бурі, урагану, граду, сходження снігових лавин, злив, повені, сильного снігопаду, просідання ґрунту. У договорі можуть бути передбачені й інші події: вибух газу, котлів, машин, апаратів; аварії опалювальної, протипожежної, водопровідної, каналізаційної систем; проникнення води із сусіднього приміщення; крадіжки. Найчастішою з небажаних подій на підприємствах є пожежі. Тому при укладанні договорів більшим попитом користується ризик знищення або пошкодження майна внаслідок пожежі, удару блискавки. Відповідно, таке страхування називається пожежним, хоча захист від комплексу ризиків підвищує ступінь безпеки господарської діяльності підприємства. За погодженням сторін перелік страхових ризиків може бути розширений чи звужений. Не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок таких причин: 1) оброблення вогнем, теплом чи іншим термічним впливом на майно з метою переробки або в інших цілях (сушіння, зварювання, копчення, гаряче оброблення тощо); 2) пошкодження тиском, що виник унаслідок вибуху, а також оброблення вибухом чи тиском у виробничих чи інших цілях (зварювання вибухом, закріплення матеріалів вибухом, штампування тиском тощо); 3) використання вибухових речовин (динаміту, тротилу тощо) та інших хімічних сполук або сумішей речовин, яким властиві швидкі екзотермічні реакції, що супроводжуються виділенням великої кількості тепла чи газів, спеціально призначених для проведення вибухів у тій чи іншій формах, чи для екзотермічних реакцій у режимі теплового вибуху тощо); 4) груба недбалість чи намір страхувальника (в тому числі з метою збільшення розміру страхового відшкодування); 5) порушення встановлених законодавством чи іншими нормативними актами правил та норм безпеки чи інших аналогічних норм; 6) неминучі в процесі роботи чи природно пов'язані з нею випадки самозагоряння, корозії, гниття, природного зносу; 7) усякого роду військові дії, громадянська війна, народні збурення, страйки та їх наслідки, реквізиція, арешт, конфіскація, знищення чи пошкодження майна за розпорядженням цивільної чи військової влади; 8) дія бомб, мін, снарядів та інших знарядь війни; 9) радіоактивне забруднення та (чи) вплив ядерної енергії в будь-якій формі; 10) дія гризунів чи інших шкідників; 11) обвал будівель чи їх частин, якщо такий обвал не спричинений страховим випадком; 12) викрадення майна під час або безпосередньо після страхового випадку. Як бачимо, страхова відповідальність має велику кількість обмежень, що використовуються з метою підвищення відповідальності страхувальника за збереження майна та уникнення випадків страхового шахрайства
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 473. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |