Права та обов'язки суб'єктів страхових відносин

Обов'язки стра­ховика:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) впродовж двох робочих днів, як тільки стане відомо про стра­ховий випадок, вжити заходів щодо оформлення всіх не­обхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити страхову ви­плату або виплату страхового відшкодування у передба­чений договором страхування строк. Страховик несе май­нову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхо­вої виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при на­станні страхового випадку щодо запобігання або змен­шення збитків, якщо це передбачено умовами договору страхування;

5) за заявою страхувальника в разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

6) тримати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, за винятком випадків, передбачених зако­нодавством України.

Обов'язки страхувальника:

1) своєчасно вносити страхові платежі;

2) при укладанні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, які мають істотне значення для оцінки страхового ризику та надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

3) повідомити страховика про інші діючі договори страху­вання щодо даного об'єкта страхування;

4) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку в строк передбачений умовами страхування;

6) умовами договору страхування можуть бути передбачені інші обов'язки страхувальника.

7) основним правом страхувальника є право на одержання обумовлених договором страхування грошових сум.

8) основний обов'язок страховика - здійснити страхові ви­плати в разі настання страхового випадку, а страхуваль­ника - своєчасно вносити страхову премію.

9) законом України " Про страхування " врегульовано питан­ня про заміну страхувальника в договорі (статті 22, 23.24). У разі смерті страхувальника-громадянина, який ук­лав договір майнового страхування, права та обов'язки страхувальника переходять до осіб, які одержали це май­но в спадщину. Страховик або будь-хто зі спадкоємців має право ініціювати переукладення договору страхування.

В інших випадках права та обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особисто­го страхування на користь третіх осіб, його права та обов'язки мо­жуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав та законних інтересів застрахованих. Якщо страхувальник - юри­дична особа припиняється й установлюються його правонаступ­ники, права та обов'язки страхувальника переходять до правонас­тупника.

У разі визнання судом страхувальника-громадянина недієздатним, його права та обов'язки за договором страхування переходять до його опікуна, а дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з часу втрати ним дієздатності.

У разі визнання судом страхувальника-громадянина обме­жено дієздатним він здійснює свої права та обов'язки страхуваль­ника за договором страхування лише за згодою піклувальника.

Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхових відшкодувань

Здійснення страхових виплат та виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальни­ка (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Проте є обставини, за яких страховик може відмовити у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування. До них законодавство відносить:

1. навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання стра­хового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службо­вого обов'язку, у стані необхідної оборони (без переви­щення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхуваль­ника або особи, на користь якої укладено договір страху­вання, встановлюється згідно з чинним законодавством України;
2. учинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що привів до страхового випадку;
3. подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання стра­хового випадку;
4. отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5. несвоєчасне повідомлення страхувальником про настан­ня страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6. інші випадки, передбачені законодавством України.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству України.

Рішення про відмову в страховій виплаті приймається стра­ховиком у строк, не більший від передбаченого правилами страху­вання та повідомляється страхувальникові в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Страхувальник може оскаржити відмову страховика у стра­ховій виплаті в суді.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальникові.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат пе­реходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. У страхуванні таке право вимоги відоме як суброгація.