Порядок укладення договору страхування та набуття ним чинності

Тема 2. Порядок укладання та ведення страхової угоди

1. Правові відносини між суб'єктами страхування.
2. Порядок укладення договору страхування та набуття ним
   чинності.
3. Права та обов'язки суб'єктів страхових відносин.
4. Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхо­вих відшкодувань.
5. Вирішення суперечок та припинення дії договору.

Правові відносини між суб'єктами страхування

Правові відносини між суб'єктами страхування встановлю­ються шляхом укладення договору страхування.

У Законі України "Про страхування" № 2745 (розділ III, ст. 10) визначено, що договір страхування є письмовою угодою між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у виз­начені строки та виконувати інші умови договору страхування.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страху­вання життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнута угода за всіма істотними умовами.

У страхуванні комплекс істотних умов, що становлять зміст договору, наведено в правилах страхування.

У статті 17 Закону № 2745 говориться, що правила страху­вання розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при ви­дачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Правила страхування повинні містити:

1. перелік об'єктів страхування;
2. порядок визначення страхових сум та (або) розмірів стра­хових виплат;
3. страхові ризики;
4. винятки зі страхових випадків і обмеження страхування;
5. строк та місце дії договору страхування;
6. порядок укладення договору страхування;
7. права та обов'язки сторін;
8. дії страхувальника у разі настання страхового випадку;
9. перелік документів, що підтверджують настання страхо­вого випадку та розмір збитків;
10. порядок та умови здійснення страхових виплат;
11. строк прийняття рішення про здійснення або відмову у здійснення страхової виплати;
12. причини відмови у страховій виплаті або виплаті стра­хового відшкодування;
13. умови припинення договору страхування;
14. порядок вирішення спорів;
15. страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя;
16. страхові тарифи та методику їх розрахунку за договора­ми страхування життя;
17. особливі умови.

У разі якщо страховик запроваджує нові правила страху­вання чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до уповноваженого органу.

Отже, важливим моментом при укладені договору страху­вання є досягнення домовленості за істотними умовами, викла­деними в правилах страхування. Однак на практиці за наяв­ності стандартних умов договору страхування, зафіксованих у відповідних правилах, перелік істотних умов має вужче значен­ня. Як правило, він зводиться до визначення страхової суми та строку страхування. Інші умови стандартних договорів страху­вання не узгоджуються, а в односторонньому порядку визнача­ються страховиком на основі затверджених правил.

Порядок укладення договору страхування та набуття ним чинності

Для укладання договору страхування страхувальник по­дає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або інше заявляє про свій намір укласти договір страхування. Заява повинна містити явно виражений характер волевиявлення страхувальника до укладення договору. В ній необхідно зазначити усі суттєві особливості ризику, який пе­редбачається страхувати. Подану заяву страховик може прий­няти або відхилити залежно від змісту наведеної у ній інфор­мації.

При укладанні договору страхування страховик має право запросити в страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) та інші до­кументи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

Факт укладання договору може посвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою страхового до­говору і містить усі його істотні умови. Структуру страхового поліса показано на мал. 2.1.

Рис. 1.1. Принципова структура страхового полісу

У статті 18 Закону № 2745 зазначено, що договір страху­вання життя може бути укладений як шляхом складання одно­го документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними сто­роною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником пись­мової заяви за формою, встановленою страховиком, що вира­жає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальникові копії правил страхування та видачі страхувальникові страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальникові з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропоно­ваних умов страхування.

Договір страхування як цивільно-правова угода відноситься до реальних договорів. Це означає, що він набуде чинності тільки після внесення повної суми страхового платежу або визначеної його частини.

При безготівковій формі розрахунку договір набуває чин­ності з нуля годин доби, в яку страховий платіж (або перша його частина) надійшов на рахунок компанії. При розрахунку готівкою - з нуля годин тієї доби, в яку сплачено страховий платіж (або його перша частина). При відновленні договору до закінчення строку попереднього договору - з моменту закінчен­ня його дії.

Страхувальники, згідно з укладеними договорами страху­вання, мають право вносити платежі лише в грошовій одиниці України, а страхувальники-нерезиденти - в іноземній вільноконвертованій валюті або в грошовій одиниці України у випадках, пе­редбачених чинним законодавством.

Якщо дія договору поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то поря­док валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог зако­нодавства України про валютне регулювання.

Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбаче­на договором, якщо інше не передбачено законодавством України.

Грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній ва­люті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахунко­вих величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виконання цих зобов'язань.

Отже, договір страхування є юридичним фактом, з яким норми права пов'язують виникнення страхових правовідносин. Крім того, він виступає регулятором поведінки сторін у цих пра­вовідносинах, який безпосередньо визначає права та обов'язки його учасників.