Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Не підлягають відшкодуванню збитки.
а) внаслідок дії води або іншої рідини, що проникла через відкриті вікна або двері, спеціально пророблені отвори, не передбачені проектом, або отвори, що утворилися внаслідок старіння; б) внаслідок підвищеної вологості усередині помешкання; в) внаслідок ушкодження майна, що знаходиться в підвальних або заглиблених помешканнях на відстані менше 20 см від по верхні підлоги; г) внаслідок природного зносу або корозії систем. 5. Стороннього впливу: а) наїзду наземних транспортних засобів або самохідних машин; б) впливу водних транспортних засобів або самохідних плаваючих інженерних споруджень; в) падіння на застраховане майно літаків, вертольотів, космічних апаратів, аеростатів, дирижаблів та інших літальних апаратів, їхніх частин, уламків або їхнього вантажу (предметів з них); г) падіння на застраховане майно дерев та впливу інших об'єктів, передбачених договором страхування. 6. Протиправних дій третіх осіб- зникнення, знищення або пошкодження застрахованого майна в результаті виключно таких дій, вчинених з проникненням у приміщення чи інше сховище: крадіжки зі зломом, відкритого викрадення майна (грабежу), нападу з метою заволодіння майном, поєднаного з насильством (розбій), а також умисного знищення або пошкодження майна, вчиненого шляхом підпалу або іншим способом. Не підлягають відшкодуванню збитки, що виникли внаслідок шахрайства з боку третіх осіб. 7. Розбиття скла- випадкового розбиття або розбиття в результаті навмисних дій третіх осіб шибок, вітражів, скляних стін, дзеркал, віконного і дверного скла, розмір яких вказується в договорі страхування, а також пошкодження віконних і дверних рам або інших обрамлень, у яких закріплене таке скло; Не підлягають відшкодуванню збитки, що виникли внаслідок: а) видалення або демонтажу скла або деталей із скла з вікон них рам або з інших місць їхнього постійного кріплення; б) ушкодження поверхні скла і виробів із скла (подряпини або відколи). Договір може бути укладений по сукупності усіх вищезгаданих страхових ризиків або у будь-якій їхній комбінації усіх вищезгаданих страхових ризиків. В обсяг страхових зобов'язань страховика можуть бути включені витрати страхувальника на заходи превентивного та репресивного характеру. Не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок: - ядерного вибуху, радіації або радіоактивного зараження; - військових дій, а також маневрів або інших військових за ходів, якщо інше не передбачено договором страхування; - громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань усякого роду або страйків, якщо інше не передбачено договором страхування; - вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту або знищення застрахованого майна по розпорядженню державних органів; - навмисних дій страхувальника, його близьких родичів, або вжитих іншими особами з відома страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку; невиконання, порушення чинних норм і розпоряджень органів відомчого і державного пожежного нагляду, неприйняття заходів для попередження можливої загибелі або ушкодження застрахованого майна; - дефектів і недоліків застрахованого майна, що були відомі страхувальникові до настання страхового випадку, але про які не було повідомлено страховику; - самозаймання, шумування, гниття, усушки або інших природних процесів, що відбуваються в застрахованому майні. Фізична особа може укласти договір страхування на термін до одного року, на один р. чи на більший період, але в останньому випадку щорічно переглядається страхова оцінка та страхова сума. Щодо страхового платежу, то він встановлюється виходячи з розміру страхової суми, строку страхування і страхового тарифу по відповідному ризику та об'єкту страхування. Страховик при визначенні розміру страхового платежу застосовує базові тарифні ставки залежно від виду майна, прийнятого на страхування, стра хового ризику, строку страхування. Базовий тариф може бути збільшений або зменшений з урахуванням факторів ризику: оснащеності застрахованого помешкання, його вогнестійкості, технічних особливостей об'єкта, поверховості будинків, наявності засобів пожежогасіння, віддаленості від найближчого поста пожежної служби, аварійних і ремонтних служб, наявності засобів охорони, власного обсягу покриття, географічного положення та інших факторів, що впливають на ступінь страхового ризику. При страхуванні на строк менше одного року страхова премія сплачується в такому розмірі складає таку частину від суми річного страхового платежу:
При страхуванні на строк більше одного року страховий платіж за договором страхування встановлюється як сума страхових платежів за кожний рік. Якщо термін страхування встановлюється як р. (декілька років) і місяць (декілька місяців), то страховий платіж за місяць (декілька місяців) визначається як пропорційна частина страхового платежу за р. Страховий платіж за неповний місяць сплачується як за повний. Страховий платіж сплачується одноразово або частинами в декілька термінів у порядку, встановленому договором страхування. - При підписанні договору страхування між страхувальником і страховиком повинно бути досягнуто згоди за такими істотними умовами: а) про об'єкти страхування; б) про характер подій, на випадок настання яких здійснюється страхування (страхових випадків); в) про розміри страхових сум; г) про строк дії договору страхування та територію страхування; д) про страхові тарифи, розміри страхових платежів та строки їх сплати; є) про порядок зміни і припинення дії договору страхування; є) про умови здійснення страхової виплати, причини відмови у страховій виплаті; ж) про права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору страхування; з) про інші умови за згодою сторін, та визначені чинним законодавством. Договір страхування набуває чинності з моменту надходження першого страхового платежу на поточний рахунок чи до каси страховика, якщо інше не передбачено договором страхування. Дія договору страхування припиняється о 24 год доби, що зазначена в договорі страхування як дата закінчення його дії, а також у випадках, передбачених чинним законодавством. Договір страхування діє тільки на території, що вказана у договорі страхування (території страхування), при цьому територією страхування нерухомого майна є його фактичне місцезнаходження, а територією страхування рухомого майна є вказані у договорі страхування будівлі, склади та приміщення або ділянки, в яких зберігається застраховане майно. Це застереження не розповсюджується на майно, яке зазнало пошкоджень під час евакуації з місця страхової події з метою його врятування. Якщо територія страхування рухомого майна змінюється, то страхувальник повинен попередити про це страховикові не пізніше, ніж за три доби до моменту зміни фактичного місцезнаходження застрахованого майна. Усі зміни та доповнення до договору страхування приймаються за згодою сторін у письмовій формі. Передбачається також умова дострокового розірвання договору страхування з ініціативи страхувальника (наприклад, втрата права власності в разі продажу або дарування будівель та ін.). Тоді, якщо в період страхування не було страхового випадку, страхувальникові повертається частина сплаченого платежу. Обчислюється вона пропорційно до невикористаного терміну, за який страховик має нести відповідальність, із зменшенням на певну суму, використану на ведення справи страхової компанії: СП = СП1 – СП1 ∙ К1 де СП - премія, що підлягає поверненню у випадку дострокового розірвання договору страхування ; СП1 - сплачена страхова премія; К1 - коефіцієнт, який враховує пропорційність терміну страхування та частку витрат на ведення справи. У випадку збільшення страхової суми страхувальник сплачує додаткову страхову премію, величину якої можна обчислити за формулою ДП = СПі – СП2 ∙ Т/ 12, де ДП - додаткова страхова премія, СП1 - премія, визначена за меншою страховою сумою; СП2 - премія, визначена за більшою страховою сумою; Т- кількість місяців, що залишилися до закінчення терміну страхування від моменту збільшення страхової суми. При зменшенні страхової суми страхувальник має право на повернення частки надмірно сплаченої страхової премії, величина якої розраховується за формулою ЧП = СП1 ∙ К2 - СП2 ∙ К1 де ЧП - частка страхової премії, що підлягає поверненню страхувальникові у випадку зменшення страхової суми; СП1 - страхова премія, що обчислена за більшою страховою сумою; СП2 - страхова премія, що обчислена за меншою страховою сумою; Кі та К2 - відповідні коефіцієнти, що враховують пропорційність терміну страхування та витрати на ведення справи залежно від моменту зменшення страхової суми. У разі зміни страхувальником будівель (замість проданих будівель придбано інші) укладається новий договір. Тоді страховий платіж обчислюється на підставі характеристики нових будівель з урахуванням невикористаної частини платежу за попереднім договором. Укладений договір страхування свідчить про те, що в разі настання страхового випадку страхувальникові буде відшкодовано збиток. Оперативне вирішення питання про виплату страхового відшкодування створює сприятливі передумови для швидкого відновлення майнового стану страхувальника, що його він мав до страхового випадку. А тому якщо страховий випадок настане, страхувальник має вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих страховим випадком: повідомити протягом доби компетентні органи (залежно від події - пожежний нагляд, органи міліції та ін.); письмово повідомити про будь-який випадок страховика; дати змогу представникам страховика оглянути пошкоджені будівлі, не виконуючи робіт з їх відновлення. У разі невиконання страхувальником зазначених вимог страховик має право не виплачувати страхового відшкодування. Документи, які підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків: 1) заява, що складається страхувальником за формою, визначеною страховиком; 2) перелік пошкодженого, знищеного або викраденого майна; 3) документи, видані Компетентними органами, які підтверджують настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок; 4) наявність протиправних дій підтверджується постановою Компетентного органу, що проводить дізнання або попереднє слідство, про порушення кримінальної справи за ознакою скоєння відповідного злочину; 5) страховий акт; 6) кошторис збитків - документ, що складається страховиком або уповноваженою ним особою; визначає та обґрунтовує розмір збитків, понесених страхувальником внаслідок настання страхового випадку, а також витрати на рятувальні роботи; 7) за наявності осіб, винних у заподіяних збитках, - документи, необхідні для забезпечення реалізації права страховика на регресний позов. Страхове відшкодування сплачується тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків. Страхувальник зобов’язаний надати страховику усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитків, перелік яких наведено вище. Ненадання таких документів дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами. Розмір збитків визначається страховиком або уповноваженою ним особою шляхом проведення експертизи і складання кошторису збитків. Кожна із сторін має право на проведення незалежної експертизи. Незалежна експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення. Якщо незалежна експертиза визнала випадок нестраховим, витрати на її проведення несе страхувальник. Страховик повинен скласти страховий акт протягом десяти робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів. Якщо випадок визнано страховим, страхове відшкодування виплачується протягом 5-ти робочих днів з дня підписання страхового акту, якщо договором страхування не передбачений інший строк виплати. За згодою сторін, страхове відшкодування може бути виплачене страхувальнику або перераховане на рахунок, вказаний страхувальником у заяві на виплату страхового відшкодування, згідно з належним чином оформленими документами, наданими спеціалізованими підприємствами (будівельними, ремонтними тощо), про вартість ремонтних (відбудовних) робіт (наряд-за-мовлення, рахунок, акт виконаних робіт тощо). Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також вартість складових частин та матеріалів, використаних під час ремонту (відбудовних робіт). Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальникові в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи. У разі необхідності страховик може робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку. Страхове відшкодування виплачується тільки після того, як встановлено причини і розмір збитку від подій, передбачених договором страхування, і складений страховий акт. Страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний надати заяву про виплату страхового відшкодування разом з всіх необхідних документів, що підтверджують права його власності на застраховане майно на момент надання заяви, а також про причини і розмір збитку (довідки з органа Державного пожежного нагляду, висновки відповідного органа державної аварійної служби, повідомлення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи органами МВС, довідки з місцевої гідрометеослужби про те, що відбулося, тощо), на підставі яких страховик зобов'язаний протягом 10 днів скласти страховий акт. Розмір страхового відшкодування дорівнює розміру заподіяних визначених за вирахуванням встановленої договором страхування франшизи та сум, отриманих страхувальником у відшкодування збитків від інших осіб, але не більше страхової суми. Непредставлення необхідних страховиком документів без об'єктивних причин дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування в частині збитку, що не підтверджена такими документами. Якщо страховиком прийняте рішення про виплату, страхове відшкодування виплачується протягом 5-ти днів від дня підписання страхового акта, якщо договором не передбачений інший строк виплати. Якщо випадок визнано нестраховим, страховик на протязі двох робочих днів від дня підписання страхового акта письмово повідомляє про це страхувальника При значних збитках, коли їхній повний розмір протягом встановленого в договорі страхування строку визначити неможливо, договором страхування може бути передбачена виплата страхового відшкодування частками. У цьому випадку, за згодою страхувальника і на підставі його письмової заяви, страховик відшкодовує частину збитків шляхом видачи авансу у визначеному сторонами розмірі, а частину відшкодування, що залишилася, виплачує після визначення повного розміру збитку у встановленому порядку. Причини і розмір збитку встановлюються страховиком на підставі даних огляду, експертиз і документів, необхідність надання яких визначається характером події і вимогами законодавства України. У випадку виникнення спору між сторонами про причини і розмір збитку кожна зі сторін має право зажадати проведення експертизи. Експертиза проводиться за рахунок сторони, що зажадала її проведення. Збитки визначаються: - при загибелі майна - у розмірі дійсної вартості майна на дату укладання договору страхування з урахуванням зносу за час дії договору, але не більше страхової суми, за вирахуванням вартості наявних залишків, придатних для по дальшого використання. Загибель застрахованого майна означає повне або часткове знищення майна, при якому витрати на відновлення дорівнюють дійсній вартості або її перебільшують, з урахуванням зносу за період дії Договору; - при ушкодженні (частковій руйнації) майна - у розмірі витрат на його відновлення; - при викраденні майна - у розмірі дійсної вартості майна на момент укладення договору страхування з урахуванням зносу за час його дії. - Витрати на відновлення майна містять у собі: - витрати на матеріали і запасні частини для ремонту (відновлення з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку), необхідні для відновлення застрахованого майна до стану, в якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку; - витрати на оплату робіт із ремонту, необхідного для відновлення застрахованого майна до стану, в якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку. До витрат на відновлення майна не належать: - витрати, пов'язані зі змінами або поліпшеннями застрахованого об'єкта; - витрати, пов'язані з тимчасовим (допоміжним) ремонтом або відновленням; - інші, зроблені понад необхідні, витрати. У разі, коли страхова сума становить певну частку дійсної (страхової) вартості застрахованого об'єкта: Страхове відшкодування виплачується в такій самій частці від визначених по страховому випадку збитків, якщо інше не передбачено договором страхування (пропорційна система відповідальності). Договором страхування може бути передбачено також відшкодування збитків у повному обсязі але не більше страхової суми (система відповідальності по першому ризику). Розмір страхового відшкодування встановлюється з урахуванням франшизи після відрахування сум, отриманих страхувальником (вигодонабувачем) у відшкодування даного збитку з інших осіб, а у випадку подвійного страхування - також і з застосуванням положення п. 5.4. даних Правил. Якщо договором страхування не передбачене інше, до страховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить у межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник (вигодонабувач) має до особи, відповідальної за збитки, відшкодовані в результаті страхування. Право вимоги, яке перейшло до страховика, здійснюється ним із дотриманням правил, що регулюють відношення між страхувальником (Вигодонабувачем) і особою, відповідальною за збитки. Страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний передати страховику всі документи і докази і повідомити йому всі відомості, необхідні для здійснення страховиком права вимоги, що перейшло до нього. Якщо страхувальник (вигодонабувач) відмовився від свого права вимоги до особи, відповідальної за збитки, відшкодовані страховиком, або здійснення цього права стало неможливим з вини страхувальника (вигодонабувача), страховик звільняється від виплати страхового відшкодування цілком або у відповідній частині і вправі зажадати повернення зайво виплаченої суми відшкодування. Якщо страхувальник або вигодонабувач одержали відшкодування збитку від третіх осіб, страховик виплачує лише різницю між сумою, що підлягає виплаті за умовами страхування, і сумою, отриманої від третіх осіб. Страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний негайно сповістити страховика про одержання таких сум. Якщо на момент виплати страхового відшкодування страхувальник має заборгованість по сплаті страхового платежу, то із суми страхового відшкодування страховик утримує несплачену частину страхового платежу. Після виплати страхового відшкодування, відповідальність страховика зменшується на суму виплаченого страхового відшкодування. Наступні виплати страхового відшкодування проводяться з урахуванням зменшення відповідальності страховика. Якщо страхове відшкодування виплачене в розмірі повної страхової суми, то дія договору страхування припиняється з дня складання страхового акта. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 190. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |