Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
Об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з життям і здоров'ям працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт. Зазначені особи вважаються застрахованими з моменту заходження на борт повітряного судна з метою виконання ними своїх обов'язків, до моменту сходження з нього. Страхувальником є фізична або юридична особа, яка є замовником авіаційних робіт і уклала відповідну угоду з виконавцем авіаційних робіт. Страховим випадком вважається подія, внаслідок якої заподіяна шкода життю і здоров'ю застрахованих осіб (смерть, інвалідність, тимчасова втрата працездатності) під час виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення технологічного процесу Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою ніж 100 000 гривень для кожної застрахованої особи. у разі загибелі або смерті застрахованої особи внаслідок - у разі встановлення застрахованій особі інвалідності I групи - у разі тимчасової втрати працездатності застрахованою особою Розмір максимального страхового тарифу на один рік не повинен перевищувати двох відсотків страхової суми, визначеної договором обов'язкового страхування. Добровільні види авіаційного страхування Добровільні види авіаційного страхування — це насамперед види, передбачені Законом «Про страхування» ст. 6, а саме п. 7 «Страхування повітряного транспорту» та п. 13 «Страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)». Поняття «повітряний транспорт», як відзначалось раніше, набагато ширше і виходить за межі регламентації цивільної авіації. Якщо страхувальник бажає застрахувати, наприклад, військовий літак при виконанні ним показових виступів чи страхувальник страхує мотодельтоплан або повітряну кулю, то він укладає договір добровільного страхування. Але, крім того, договори добровільного страхування можуть укладатись і для страхового захисту різних ланок авіаційно-транспортної системи. Функціонування авіаційно-транспортної системи цивільної авіації забезпечується дуже широким спектром робіт, без яких неможливо здійснити кінцевий результат — політ. Це — технічне обслуговування і ремонт літака та двигунів, підготовка пілотів та авіаційних техніків, забезпечення якісним паливом, утримання злітно-посадкової смуги у відповідному стані, аеронавігаційне забезпечення польоту та багато інших. Переважно це ризики, пов'язані з відповідальністю. Усі ці ризики можуть бути застрахованими, і в більшості розвинутих країн світу так воно і є. Тобто страхове поле авіаційного страхування дуже велике. Розглянемо лише кілька важливих видів добровільного авіаційного страхування. Страхування відповідальності обслуговування повітряного простору. Польоти усіх літаків здійснюються під керуванням авіадиспетчерів — працівників відповідних аеронавігаційних організацій (в Україні така організація має назву Украерорух). Крім того, ця діяльність забезпечується шляхом безперебійної експлуатації дуже складного обладнання та апаратури (локаторів, приводів, комп'ютерів і т. ін.). Ризик відповідальності в даному разі — це й ризик «людського фактора», тобто помилки авіадиспетчера, і ризик збоїв або відмов обладнання, через що може статися помилка. Слід зазначити, що помилка в управлінні повітряним простором, як правило, коштує дуже дорого, і страхові суми дуже великі (від 500 млн. до 3 млрд. дол.). Якщо в наслідок такої помилки зіткнуться в повітрі два літаки і буде доведено, що таке зіткнення сталося саме з вини аеронавігаційної організації, то загальна сума відшкодування може сягати сотень мільйонів або навіть мільярди доларів США. Тому страхування відповідальності при управлінні повітряним простором є важливою складовою авіаційного страхування. Страхування відповідальності технічного обслуговування повітряних суден Існує кілька форм технічного обслуговування повітряних суден та двигунів залежно від їх складності. Деякі форми, так звані легкі, виконуються технічним персоналом авіакомпанії, а «важкі» форми виконують авіатехнічні підприємства компаній, що мають відповідні сертифікати — дозволи на виконання таких робіт від конструкторських бюро та заводів — виготовлювачів авіатехніки. Якісне проведення технічних робіт впливає не безпеку польотів значною мірою, й підприємства страхують свою відповідальність. До традиційних авіаційних ризиків можна віднести також страхування воєнних політичних ризиків при експлуатації повітряного транспорту; страхування запасних частин повітряного судна; страхування відповідальності та забруднення навколишнього середовища радіоактивними джерелами, що входять до комплекту штатного обладнання повітряного судна; ризик «порушення гарантій» авіатехніки (заводу-виготовлювача, конструкторського бюро або авіатехнічного підприємства); страхування франшизи і т. п. Космічне страхування Космічне страхування як вид - одне з наймолодших у світі. Воно з кожним роком відіграє все більшу роль у забезпеченні економічного захисту космічної діяльності держав при реалізації космічних проектів, що здійснюються за участю як українських, так і закордонних інвесторів. Щорічно страхується більше як 15 космічних проектів. В освоєнні космічного простору роль страхування важко переоцінити, особливо в галузі страхування телекомунікаційних супутників. Спеціалісти в цій галузі стверджують, що ряд космічних проектів не було б здійснено, якщо б світовий страховий ринок не прийняв на себе ризик невдачі. Це стосується насамперед програми "Аріан", американського космічного кораб ля "Space Shuttle"(застрахованого на 250 млн дол.), а також європейської лабораторії" Spacelab" (вартість страховки 1 млрд дол.). Абсолютно виключним і дуже сприятливим для розвитку космічного страхування епізодом стало повернення супутників, що "заблукали", "Палапа В-2" і "Вестер-б" у 1984 р. на Землю і їх ремонт. Цю операцію, яку провели два астронавти з корабля "Дискавері", запропонував і повністю фінансував консорціум страхових компаній на чолі із страховим товариством "Ллойд". Вся операція по поверненню та їх ремонту коштувала приблизно 10 млн дол., однак повна втрата супутників обійшлася б страховим товариствам в 170 млн дол. Як супутники, так і ракети-носії з моменту їх виготовлення і до експлуатації на орбіті піддаються небезпеці, яка може привести до повного знищення об'єкта або порушення окремих його функцій. Виділяють чотири основні стадії виникнення ризиків: - стадія виробництва; - передпускова стадія, яка включає в себе транспортування об'єкта, його складання на стартовому майданчику, завантаження ракети і підготовка до пуску; - стадія запуску, яка включає вихід супутника на орбіту і перевірку справності усіх систем; - стадію експлуатації. Для кожного космічного проекту спеціально розробляється консолідована програма управління ризиками. Така програма є одним із необхідних елементів страхового обслуговування космічних ризиків І передує укладанню договору страхування. Програма узгоджується з усіма учасниками космічного проекту. Ризики, що виникають при реалізації космічних проектів, можна розділити на 4 види: технічні; відповідальності перед третіми особами; контрактні та фінансові; політичні та форс -мажорні. Відповідно існують чотири види страхування: • страхування ризиків пов’язаних із установкою і зборкою(включає монтаж і наступні випробування ракет-носіїв, супутників і їх частин); передпускове страхування (включає всі ризики під час транспортування з приміщень виробника на стартовий майданчик, а також під час установки, зборки і підготовки до запуску); • страхування пуску (включає всі ризики з моменту запуску до виходу супутника на завдану орбіту); • страхування на орбіті (включає покриття від усіх ризиків при загальній і частковій загибелі об’єкту на стадії експлуатації). Можна назвати ще кілька видів страхування космічних ризиків. Це насамперед страхування відповідальності. Мета цього страхування - захист третіх осіб від шкоди, яка може виникнути в результаті запуску і перебування на орбіті космічного апарата, незалежно від того, проти кого були направлені позови про відшкодування збитків. Страхувальниками в кожному космічному проекті є кілька юридичних осіб, серед яких: замовник проекту; головний розробник—виготовлювач космічного апарата; головна компанія з виведення космічного апарата на задану орбіту («пускове агентство»); експлуатуюча організація, що володіє наземною космічною інфраструктурою. Тому страхування може бути проведене принципово двома різними способами: або кожен учасник проекту страхує свої ризики самостійно, або учасники консолідуються й страхують свої ризики сумісно. Звичайно, найбільш оптимальним з технічного й економічного погляду є принцип консолідації. Страховик установлює поетапний порядок проведення страхування космічного проекту та надійно розміщує ризики на страховому ринку за участю міжнародних страхових брокерів. Законом України «Про страхування» ст. 7 передбачені такі види обов'язкового страхування космічних ризиків: п. 22) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України; п. 23) страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності; п. 24) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'яза них з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її в космічному просторі; п. 25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних із підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її в космічному просторі. Умови та порядок здійснення кожного з перелічених видів регламентуються відповідними Постановами Кабінету Міністрів України. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 233. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |