Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тест для самоперевірки знань
1. Основними засобами економічного регулювання природокористування є: а) екологічна освіта та екологічне виховання; б) плата за використання природних ресурсів; в) безвідходні технології; г) штрафи за нанесення еколого-економічної шкоди. 2. Основний зміст платного природокористування полягає в тому, що: а) природокористувач вносить плату до місцевого чи державного бюджету за використання природного ресурсу; б) природокористувач вносить плату до місцевого чи державного бюджету за нанесення еколого-економічної шкоди; в) природокористувач вносить плату до місцевого чи державного бюджету за використання природного ресурсу та нанесення еколого-економічної шкоди; г) природокористувач вносить плату до місцевого чи державного бюджету за понадлімітне використання природного ресурсу. 3. Методами економічного примусу раціонального використання природних ресурсів та здійснення природоохоронної діяльності є: а) пільгове кредитування підприємств, які здійснюють ефективну природоохоронну діяльність; б) матеріальне заохочення за досягнення в природоохоронній діяльності; в) штрафи за забруднення чи руйнування природних компонентів; г) збільшення плати за понадлімітне використання природних ресурсів. 4. Методами економічного заохочення раціонального природокористування та запровадження природоохоронних заходів є: а) штрафи за забруднення чи руйнування природних компонентів; б) пільгове кредитування підприємств, які здійснюють ефективну природоохоронну діяльність; в) матеріальне заохочення за досягнення в природоохоронній діяльності; г) застосування заохочувальних цін на екологічно чисту продукцію. 5. Вартість ресурсу за затратною методикою визначається за: а) різницею між одержаним прибутком та поточними витратами; б) величиною затрат на виявлення, видобуток та використання природного ресурсу; в) додатковим прибутком, що одержується за рахунок кращої якості ресурсу. 6. Основою для визначення вартості ресурсу за рентною методикою є: а) величина затрат на виявлення, видобуток та використання природного ресурсу; б) різниця між одержаним прибутком та поточними витратами; в) диференціальна рента (додатковий прибуток, що одержується за рахунок кращої якості ресурсу); г) затрати на відтворення ресурс. 7. У разі відсутності на підприємстві затверджених у встановленому порядку лімітів викидів та скидів забруднюючих речовин: а) нормативи плати за викиди і скиди забруднюючих речовин встановлюються як за понадлімітні; б) плата за викиди і скиди підприємством забруднюючих речовин взагалі не здійснюється; в) плата за забруднення здійснюється на основі базових нормативів плати за викиди і скиди забруднюючих речовин в межах ліміту. 8. Еколого-економічна шкода – це: а) збитки підприємства, що утворюються у разі експлуатації природних ресурсів низької якості; б) виражені у вартісній формі фактичні та ймовірні збитки, які завдаються суспільству внаслідок забруднення або руйнування компонентів природного середовища; в) збитки підприємства, зумовлені збільшенням плати за понадлімітне використання природних ресурсів. 9. Екологічне страхування – це: а) страхування відповідальності підприємств – джерел підвищеної екологічної небезпеки за заподіяння збитків фізичним та юридичним особам; б) плата за забруднення навколишнього природного середовища; в) страхування власних збитків, що виникають внаслідок аварійного забруднення навколишнього середовища; г) комплексна система спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан навколишнього середовища. 10. Екологічнийризик – це: а) ймовірність виникнення несприятливих екологічних ситуацій; б) техногенна аварія, що має несприятливі екологічні наслідки; в) фактичні збитки, завдані забрудненням природного середовища. Інформаційні джерела 1. 1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – С. 91–102. 2. 2. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник. – 3-тє вид., випр., доп. – Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – С. 275. 3. 3. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник. – К.: т-во «Знання», КОО, 2000. – С. 133–140. 4. 4. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 381–386. 5. 5. Екологія: Підручник / С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 190–240, 346–351. 6. 6. Основи соціоекології: Навчальний посібник / За ред. Г.О. Бачинського. – К.: Вища школа, 1995. – С. 186. 7. 7. Царенко О.М., Нєсвєтов М.О., Кадацький М.О. Основи екології та економіка природокористування. Курс лекцій. Практикум: Навчальний посібник. – Суми: «Університетська книга», 2001. – С. 87–109. [Вверх] [Вниз] Економічна та соціальна ефективність |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 390. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |