Транспортні витрати і тарифи.

Розрахунок за послуги, що надаються транспортними орга­нізаціями, здійснюються за допомогою транспортних тарифів.

Тарифи включають:

— плату, що стягується за перевезення вантажів;

— збори за додаткові операції, пов'язані з перевезенням ван­тажів;

— правила обчислення платні та зборів.

Тарифи як економічна категорія є формою ціни на продук­цію транспорту.

Транспортні тарифи мають забезпечувати:

— транспортному підприємству — відшкодування експлуа­таційних витрат та можливість отримання прибутку;

— транспортним послугам — можливість покриття транс­портних витрат.

Види залізничних тарифів.

1. Загальнітарифи: (визначають вартість перевезення ос­новної маси товарів).

2. Залізничнітарифи: (встановлюються з відхиленням від загальних тарифів у вигляді спеціальних надбавок та зни­жок):

— підвищені;

— занижені.

3. Пільговітарифи: (при перевезенні вантажів для певних цілей, а також вантажів для самих залізниць).

4. Місцеві тарифи: (встановлюють начальники залізниць, діють у межах цих залізниць).

Основні фактори, що впливають на розмір плати при пе­ревезенні вантажів залізницею:

— вид відправки(вантаж може бути відправлено вагонною, контейнерною, малотоннажною вагою до 25 т, обсягом до пів­вагону та дрібною відправкою — до 10 т і обсягом до 1/3 міст­кості вагона);

— швидкість відправки(висока, вантажна або пасажир­ська);

— відстань перевезення(плата стягується за відстань за найкоротшим напрямком (тарифна) — при перевезенні ванта­жів вантажною або високою швидкістю; за дійсно пройдений шлях — при пасажирській швидкості);

— тип вагона(універсальний, спеціалізований, ізотерміч­ний);

— приналежність вагона чи контейнера(власність заліз­ниці, вантажоотримувача, вантажовідправника);

— кількість вантажу,що перевозиться.

Види тарифів автомобільного транспорту:

— відрядні тарифи;

— тарифи на умовах платних автотонно-годин;

— тарифи за погодинне користування вантажними автомо­білями;

— тарифи покілометрового розрахунку;

— тарифи за перевезення рухомого потягу;

— договірні тарифи.

Фактори, що впливають на розмір тарифної плати на автотранспорті:

— відстань перевезення;

— вага вантажу;

— об'ємна вага вантажу;

,— вантажопідйомність автомобіля;

— загальний пробіг;

— час використання автомобіля;

— тип автомобіля;

— район, у якому здійснюється перевезення та ін.

Оптимізація поставки товару. Економія сукупних ви­трат — здійснюється шляхом включення оптимальних норм товароруху в оперативні плани поставок та перевезень, у тому числі й разових.

Загальні транспортні витрати можна представити як суму витрат на подачу транспортного засобу (Впод), витрат на перевезення вантажу (Вп), витрат на перевалку (Впер).

Витрати на один тонно-кілометр можна розрахувати так.

   де - тариф за подачутранспортного засобу, - обсяг перевезень, - вантажопідйомність транспортного засобу, - відстань між замовником та перевізником, - транспортний тариф, - тариф на перевалку, - обсяг вантажу, - собівартість доставки, - відстань перевезень.

Фактори, що впливають на планування разових поста­вок:

— вантажопідйомність (детермінована величина, яка є ос­новою для формування нормативів разового відвантаження продукції);

— можливість перевезення контейне­рами;                        

— перспективи розвитку міжміських автоперевезень;       

— використання декількох автомобілів;

— використання декількох видів транспорту та ін.

— різні ситуації перевезення вантажів;

— інтереси транспортувальників;

— інтереси вантажовідправників та вантажоотримувачів;

— витрати на усіх стадіях переміщення продукції.

В умовах ринкових відносин набуває актуальності еконо мічне стимулювання товароруху. Складові економічного сти мулювання товароруху наведені на рис. 2. Розглянемо кож ну з цих складових.

Рис. 2.Складові економічного стимулювання товароруху

1. Нормування транспортних витрат. Недоліки діючої сис­теми:

— була розповсюджена тільки на ту частину продукції, яка реалізувалася за цінами, що включали витрати на переве­зення;

— не стимулювалася робота закупівельно-торговельних та інших комерційно-посередницьких організацій;

— орієнтація на перевезення одним видом транспорту.

Нормативи транспортних витрат — витрати на перевезення

одиниці продукції, що регулярно коригуються та рекомендо­вані для використання закупівельно-торговельними та комер­ційно-посередницькими організаціями.

Нормативи повинні:

— стимулювати зниження транспортних витрат;

— бути максимально диференційовані продуктовими та ре­гіональними ознаками (на відміну від середніх цін);

— відображати відмінності у витратах на перевезення (за­лежно від вантажопотоків і транспортних операцій).

Порядок розрахунків за поставку продукції при викорис­танні нормативів наведено на рис. 3.

Додатні різниці між норма­тивними витратами та величиною фактичних витрат перераховують комерційно-посеред­ниць- ким організаціям			Від'ємні різниці — виклика- ють збільшення собівартості та не пов'язані з додатковими вимо­гами з боку споживачів, ком­пенсуються шляхом відраху­вання комерційно- посеред­ницькими організаціями час­тини прибутку, який отримано за рахунок зменшення витрат

Рис. 3. Порядок розрахунків за поставку продукції при ви­користанні нормативів

2. Взаємодія комерційних служб із транспортними органі­заціям досягається шляхом забезпечення спільної зацікавле­ності у підвищенні ефективності товароруху у взаємозв'язку з галузевими економічними інтересами.

3. Підвищення якості транспортного обслуговування.Ви хідні передумови підвищення якості транспортного обслуго­вування:

— зацікавленість транспортних організацій;

— економічні гарантії транспортних організацій комерцій­но-посередницьким організаціям та вантажовідправникам, узгодження з ними планів перевезень.

Способи економічного впливу на транспортні організації:

— відповідальність за зменшення відстані перевезення;

— відповідальність за своєчасне задоволення потреб у пере­везеннях.

З метою забезпечення дотримання транспортними організа­ціями зазначених видів відповідальності на державному рівні застосовується система фінансових заходів (рис.4).