Попередження виробничого травматизму та профзахворювань

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму та професійних захворювань підрозділяються на технічні та організаційні.

До технічних заходів належать:

✓заходи щодо виробничої санітарії згідно ДСТУ 2293-2014 передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи і засоби, що запобігають вплив на працюючих шкідливих виробничих факторів. Це створення комфортного мікроклімату шляхом встановлення відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря; теплоізоляція конструкцій будівлі та технологічного обладнання; заміна шкідливих речовин і матеріалів нешкідливими; герметизація шкідливих процесів; зниження рівнів шуму та вібрації: пристрій раціонального освітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування.

✓заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають вплив на працюючих небезпечних виробничих факторів. До них відносяться: розробка та впровадження безпечного обладнання; механізація і автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокуючих засобів;правильне і зручне розташування органів управління обладнанням: розробка та впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та управління технологічними процесами, принципово нових нешкідливих і безпечних  технологічних процесів.

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду за охороною праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення агітації та пропаганди охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів і випробувань транспортних і вантажопідйомних засобів, посудин, що працюють під тиском.

Для забезпечення безпеки праці застосовуються засоби захисту, котрі поділяються на дві групи: колективного та індивідуального захисту.

Засоби колективного захисту виключають вплив на працюючого небезпечного виробничого фактора, що зумовлений рухом або переміщенням матеріального тіла.

Для забезпечення безпеки працюючих від впливу небезпечних виробничих факторів застосовуються засоби колективного захисту, які повністю або частково закривають доступ у зону, де діють небезпечні фактори, та виключають їх вплив у разі проникнення людини у простір, де вони виникають. До таких засобів відносяться огороджувальні засоби, які поділяють на дві групи: огороджувальні пристрої рухомих частин, але не різальних інструментів і огороджувальні пристрої різальних інструментів.

Огородження бувають тимчасові (переносні) для позначення небезпеки у зв'язку з проведенням будь-яких робіт (ремонт шляхів, проведення робіт у колодязях, очищення покрівель, будівель тощо), постійні нерухомі, що знімаються тільки під час ремонту (для огородження валів, гвинтів, шківів, шестерень) та ті, що періодично відкриваються в процесі роботи для встановлення чи зняття деталі. Огородження можуть бути і електронними, що спрацьовують при наближенні або перетинанні контрольної зони (фотоелектронні, електромагнітні тощо).

До колективних засобів захисту відносяться запобіжні пристрої, які застосовують для обмеження виходу заданих небезпечних параметрів обладнання за межі допустимих. Цими параметрами можуть бути статичні та динамічні навантаження, довжина пересування механізму, рівень рідини, швидкість пересування, тиск пари, газу, води, температура, сила електричного струму тощо. Запобіжні пристрої спрацьовують автоматично, вимикаючи джерело параметру, що контролюється, або створюють умови для ослаблення його впливу (запобіжники, що плавляться, та автомати вимикання; запобіжні клапани та мембрани; обмежувачі; блокувальні пристрої).

Також застосовується бірочна система. Бірка (пластина зі шнурком, на якому позначено номер агрегату чи механізму) зберігається в місці перебування обслуговуючого персоналу і надає йому право на запуск у роботу машини або механізму, а ремонтному та черговому персоналу — право на виконання робіт. Про отримання і здавання бірки кожного разу робиться запис у спеціальному журналі. Більш надійною системою є «ключ-бірка».

Блокувальні пристрої призначені для вимкнення або запобігання можливості увімкнення джерела небезпеки при знятому (відкритому) огороджувальному пристрої.

Гальмівні пристрої призначені для сповільнення або зупинки виробничого устаткування під час виникнення небезпечної виробничої ситуації.

Пристрої автоматичного контролю та сигналізації призначені для контролю передавання та відтворення інформації (кольорової, звукової, світлової тощо) з метою привернення уваги. За призначенням ці пристрої поділяються на інформаційні, попереджувальні, аварійні та відповідні. За характером спрацювання сигналу – постійні або пульсуючі. За контрольованим параметром сигналізація може контролювати тиск, температуру, вологість, загазованість, шум, вібрацію, частоту обертання, початок пуску тощо.

Пристрої дистанційного керування призначені для управління технологічними процесами або виробничим устаткуванням за межами небезпечної зони. Це найефективніші засоби безпеки.

Засоби індивідуального захисту видаються робітникам індивідуально. Вони забезпечують захист органів людини від дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів, їх застосовують в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, архітектурно- планувальними рішеннями та засобами колективного захисту. Вони підлягають оцінці за захисними, фізіологічними та експлуатаційними показниками.

Засоби захисту шкірного покриву (спеціальний одяг) видаються робітникам та інженерно-технічним працівникам для захисту тіла від забруднення, механічних впливів, води, вологи, кислот, лугів, підвищених або понижених температур, радіоактивних речовин, нафти і жирів, для захисту від біологічних факторів. Залежно від призначення та виду шкідливого фактора, спецодяг виготовляють з гладкофарбованого полосника з просочуванням, лавсанобавовняної тканини, сукняної напіввовняної тканини з поліпропіленом, кислотозахисного сукна, нетканого прошивного нітронового полотна.

Для захисту працюючих від впливу вологи застосовують спецодяг з бавовнянопаперових та льняних тканин з водозахисним просочуванням і гумовим покриттям.

Спецодяг загального призначення, що захищає робітників від виробничого забруднення, механічних пошкоджень і холоду, виготовляється із звичайних бавовняно-паперових тканин.

Засоби захисту органів дихання - фільтрувальні (респіратори та протигази – протипилові, протигазові, газопилозахисні) та ізолювальні (автономні, шлангові) забезпечують ефективний захист людини від шкідливого впливу різних забруднень (пилу, газу, пари, аерозолів), які є в повітрі робочої зони та від нестачі кисню.

Засоби захисту від падіння з висоти чи для евакуації з небезпечних зон – канати, троси, пояси, жилети, портупеї, стропи, демпфери, карабіни, триноги.

Засоби дерматологічні захисні – пасти, мазі, креми: гідрофобні препарати, гідрофільні препарат, очищувачі.

Ізолювальні костюми - для захисту від: хімічних та біологічних чинників, підвищеної або зниженої температури повітря робочої зони, підвищеного вмісту радіоактивних речовин у повітрі робочої зони.

Засоби захисту обличчя – щитки для захисту від ударів твердих часток, щитки для захисту від випромінювання, щитки для захисту від бризок розплавленого металу, кислот, лугів, розчинів солей.

Засоби захисту органів слуху – протишумові навушники, протишумові вкладні, протишумові шоломи.

Засоби захисту голови – шоломи.

Засоби захисту рук – рукавиці, рукавички, на пальчики.

Засоби захисту очей – прилеглі (відкриті та закриті), неприлеглі (захисний лорнет, козиркові та насадні окуляри).

Засоби запобігання ураження електричним струмом - колективні та індивідуальні засоби. До них відносять діелектричні рукавички, боти, чоботи, калоші, виготовлені зі спеціальної діелектричної гуми. Особливу увагу слід звертати на справність засобів, перед використанням оглядати їх.

Слід зауважити, що необхідна безпека повинна забезпечуватись гігієнічним нормуванням з встановленням гранично допустимої концентрації (ГДК) або гранично допустимого рівня (ГДР) шкідливих факторів.

Сигнальні кольори і знаки безпеки, які регламентуються ГОСТом 12.4.026—76* є підвидом попереджувальної сигналізації. Встановлено чотири сигнальні кольори: червоний, жовтий, зелений, синій. Червоний сигнальний колір застосовується як заборонний і вказує на безпосередню небезпеку та засоби пожежогасіння. Він застосовується для нанесення заборонних написів і символів на знаках пожежної безпеки, для фарбування внутрішніх частин кожухів і корпусів, що відкриваються, тощо.

Жовтий сигнальний колір застосовується для попередження можливої небезпеки. Він наноситься на будівельні конструкції, елементи виробничого обладнання, запобіжні пристрої.

Зелений сигнальний колір застосовується для нанесення знаків, що вказують на безпеку і наказують, що треба робити.

Синій сигнальний колір застосовується для інформації та вказівок.

На підставі цих сигнальних кольорів встановлено чотири групи знаків безпеки: заборонні, попереджувальні, наказові та вказівні. Заборонні знаки призначені для заборони певної дії. Виконуються у вигляді кола червоного кольору з білим полем усередині, білою по контуру знака каймою із символічним зображенням чорного кольору на внутрішньому білому полі, перекресленому нахиленою смугою червоного кольору. Замість нахиленої смуги червоного кольору на деяких знаках робиться пояснювальний напис, який виконується шрифтом чорного кольору.

Попереджувальні знаки призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку. Вони виконуються у вигляді рівнобічного трикутника з округленими кутами жовтого кольору, направленого вершиною догори, з каймою чорного кольору та символічним зображенням чорного кольору.

Наказові знаки призначені для дозволу певних дій працюючих тільки за умов дотримання конкретних вимог безпеки праці, пожежної безпеки та позначення шляхів евакуації. Виконуються вони у вигляді квадрата зеленого кольору з білою каймою по контуру і білим полем квадратної форми усередині нього. Усередині білого квадрата наносяться чорним кольором символічне зображення або пояснюючий напис. На знаках пожежної безпеки пояснюючі написи виконуються червоним кольором.

Вказівні знаки призначені для позначення місць знаходження різних об'єктів, пунктів медичної допомоги, вогнегасників тощо. Виконується знак у вигляді синього прямокутника, окантованого білою каймою по контуру з білим квадратом усередині. У білому квадраті наносяться символічне зображення або пояснюючий напис чорного кольору, за винятком символів і пояснюючих написів пожежної безпеки, що виконуються червоним кольором.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення «виробничого середовища»

2. Що розуміють під «умовами праці»?

3. Наведіть визначення таких понять: «виробничий ризик», «шкідливий виробничий фактор», «професійне захворювання», «виробничо зумовлене захворювання», «небезпечний виробничий фактор», «виробнича травма», «нещасний випадок на виробництві».

4. На які групи поділяються небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШВФ)? Дайте їх характеристику.

5. Визначте поняття безпеки праці.

6. Дайте характеристику причин, які зумовлюють виробничий травматизм.

7. Дайте характеристикуметодів аналізу виробничого травматизму та профзахворювань.

8. Що розуміють під «нещасним випадок на виробництві»? Розслідування яких нещасних випадів проводиться відповідно чинного «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»?

9. Охарактеризуйте порядок розслідування нещасного випадку на виробництві.

10. Хто входить до комісії з розслідування нещасного випадку? Хто входить до комісії з розслідування гострого професійного захворювання (отруєння)?

11. Які форми звітності складаються за результатами розслідування нещасного випадку? Які форми звітності складаються у разі виявлення гострого професійного захворювання?

12. Охарактеризуйте порядок порядок проведення спеціального розслідування нещасного випадку. Хто входить доскладу спеціальної комісії?

13. Охарактеризуйте порядок розслідування та обліку хронічних професійних захворювань.

14. Як розраховуються збитки, через втрату працездатності працівників?

15. Хто здійснює відшкодування працівникові у разі ушкодження його здоров’я? У яких випадках здійснюється ?страхова виплата за моральну шкоду

16. У яких розмірах здійснюються страхові виплати Фондом соціального страхування від нещасного випадку?

17.  На які групи поділяються основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму та професійних захворювань? Дайте характеристику кожної з груп.