Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ДРЕЙФ НУЛЯ. ЕМІТЕРНА ТА КОЛЕКТОРНА ТЕРМОСТАБІЛІЗАЦІЇ




Для забезпечення працездатності підсилювальних каскадів, працюючих у режимі класу А, при зміні температури, старінні і заміні транзисторів, ламп і резисторів використовують схеми стабілізації струму спокою (стабілізації робочої точки) від'ємним зворотним зв'язком за постійним струмом.

При підвищенні температури у області бази зростає генерація пар носіїв заряду – електронів і дірок, тобто збільшується концентрація неосновних носіїв і власна провідність напівпровідника, ток колектора транзистора ІОК ≈ h21е ОБ + Ікбо ),

де h21е(β)- низькочастотний коефіцієнт підсилення струму в схемі зі СЕ;

- Ікбо – зворотний струм колектора при відключеному емітері транзистора (тепловий струм неосновних носіїв заряду через p-n – перехід). Положення точки спокою на вихідній характеристиці залежить від коефіцієнта передачі транзистора за струмом. При підвищенні температури навколишнього середовища він зростає, при зниженні – зменшується. В результаті положення точки спокою транзистора змінюється залежно від температури навколишнього середовища або при заміні транзистора на інший (коефіцієнти передачі різних екземплярів транзисторів навіть одного типу різняться) (рис.54).

Рисунок 54 – Температурний дрейф точки спокою траанзистора

Найпростішею зі схем стабілізації точки спокою за допомогою від'ємного зворотнього зв'язку є схема колекторної стабілізації (рис.55).

Рисунок 55 – Схема підсилювача з колекторною термостабілізацією

 

На рис.12 показана схема колекторної стабілізації при включенні транзистора за схемою зі СЕ (можна включати транзистори зі СК, СБ). Резистор R1 підключений верхнім кінцем не до джерела живлення, а до колектора транзистора, вводиться паралельний від'ємний зворотний зв'язок по напрузі, що знімається з колектора транзистора. При цьому на резисторі RБ  діє не вся напруга джерела живлення ЕК, а різниця, тобто

URБ = ЕК  - UR – UБ0;

UR = (ІК0 + ІБ0 )R

                                                   URБ = ЕК  - (ІК0 + ІБ0) R- UБ0 ,                                           (1)

URБ = ІБ0 RБ,

ІБ0 = ІК0  / β.

Схема колекторної стабілізації проста і економічна, але має обмежене застосування із-за ряду недоліків.

Таким методом термостабілізації створюється від'ємний зворотний зв'язок по змінному струму, тобто вихідний сигнал через R1 протидіє вхідному сигналу, зменшуючи вхідний опір і підсилення каскаду.

Емітерна термостабілізація.

У підсилювачах за схемою зі СЕ послідовно з емітером транзистора вмикається резистор RЕ, шунтований конденсатором СЕ (рис.56).

Рисунок 56 – Схема підсилювача з емітерною термостабілізацією

 

Розглянемо як резистор RЕ стабілізує режим спокою, скориставшись рівняннями:

                                                    Uд = UБ0 + ІЕ0 RЕ ,,                                                      (2)

звідки                                             UБ0= Uд - ІЕ0RЕ.                                                         (3)

При зростанні температури транзистора, збільшується його коефіцієнт передачі β, що призводить до зростання колекторного струму спокою ІОК = β ІОБ, а отже, і струму емітера ІЕ0 = (ІОКОБ). Падіння напруги на RЕ збільшується, а це, виходячи з (2), викликає зменшення UОБ , що зменшить ІОБ, а значить і ІОК (приблизно до попереднього значення).

Таким чином, відхилення ІОК від заданого значення припиняється за рахунок наявності в схемі RЕ. Але RЕ створює від'ємний зворотний зв'язок за струмом, тобто в еміторі з'являється сигнал, який протидіє вхідному сигналу.

Коефіцієнт підсилення через це значно зменшується.

Щоб усунути протидію RЕ вмикають СЕ. Конденсатор СЕ забезпечує вимкнення від'ємного зворотного зв'язку за вхідним сигналом. Його ємність визначається зі співвідношення

1/ωн СЕ << RЕ ,

де ωн – нижня границя діапазону робочих частот підсилювального сигналу.

Для ПЗЧ СЕ обирають одиниці або десятки мікрофарад. З підвищенням частоти емність пропорційно зменшується. 

При зменшенні температури струм ІОК також практично не змінить свого значення.

Звичайно, задають RЕ = (0,1…0,2) RК .

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 343.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...