ВПЛИВ НЕГАТИВНОГО ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ НА ПАРАМЕТРИ ПІДСИЛЮВАЧА

У випадку ВЗЗ  коефіцієнт підсилення зменшується (знак плюс в (3)), у випадку ДЗЗ – збільшується. Здебільшого підсилювачі проектуються таким чином, що виконується нерівність К·β>>1, тоді рівняння (3) набуде вигляду К_ЗЗ = 1 /β (тобто коефіцієнт підсилення підсилювачі залежить тільки від параметрів ланки ЗЗ і не залежить від параметрів каналу прямого підсилення. Ця властивість надає змогу знизити вимоги до параметрів (точності, стабільності, частотного діапазону тощо) елементів каналу прямого підсилення підсилювача під час його проектування.

Вхідний опір підсилювача, що охоплений зворотним зв´язком рівний

                                  R_{ВХ. ЗЗ} = R_ВХ ·(1± β · К)                                                                  (4)

Вихідний опір підсилювача, що охоплений ЗЗ:

                                  R_{ВИХ. ЗЗ} = R_ВИХ /(1± К · β),                                                             (5)

R_ВИХ – вихідний опір підсилювача, коли ЗЗ відсутній.

У (4) та (5) знаки «-» - для ДЗЗ, «+» - для ВЗЗ.

Вплив ВЗЗ на вхідний і вихідний опори підсилювача.

Підсилювач з паралельним ВЗЗ за напругою зменшує вхідний і вихідний опори.

Підсилювач з послідовним ВЗЗ за напругою збільшують вхідний і зменшують вихідний опори.

Підсилювач з паралельним ВЗЗ за струмом зменшує вхідний і збільшує вихідний опори.

Підсилювач з послідовним ВЗЗ з а струмом збільшує вхідний і вихідний опори.

ЗЗ дозволяє впливати на основні експлуатаційні параметри підсилювача. Він збільшує або зменшує, в залежності від необхідності, коефіцієнт підсилення, вхідний і вихідний опори, стабілізує роботу схеми. За допомогою ЗЗ створюються автогенератори електричних сигналів.

ВЗЗ зменшує коефіцієнт підсилення, а ДЗЗ – збільшує, але в режимі підсилення електричних сигналів використовується ВЗЗ, який забезпечує незмінність коефіцієнта підсилення при зміні параметрів транзисторів, а також знижує рівень нелінійних спотворень.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ;

1 Яким чином реалізується зворотний зв'язок у підсилювачах?

2 Наведіть види зворотних зв'язків та назвіть їх особливості.

3 Законспектувати формули, що визначають вихідний та вихідний опори, вхідну та вихідну ємності підсилювача, охопленого ВЗЗ, та законспектувати аналітичні висновки щодо впливу ВЗЗ на вказані параметри, та на стійкість підсилювача.

4 Законспектувати практичні схеми підсилювачів з різними видами ВЗЗ, а саме з послідовним ВЗЗ за струмом, паралельним ВЗЗ за напругою і струмом, та послідовним за напругою.

ВИКЛАДАЧ– Ковальова Т.І.

ЛЕКЦІЯ № 17 (2 год.)

ТЕМА 3.4 Температурна стабілізація і компенсація

МЕТА:

- навчальна: ознайомити студентів із температурною стабілізацією та компенсацією;

- розвиваюча: розширити світогляд студентів, поглибити вивчене для систематизації та узагальнення фундаментальних знань щодо основних кіл термостабілізації та компенсації; розвивати вміння самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань;

- виховна: виховувати увагу, логічне мислення, впевненість у вирішенні практичних завдань:

ОБЛАДНАННЯ: дошка, схеми

ПЛАН

1 Дрейф нуля. Емітерна та колекторна термостабілізація.

2 Діодна, терморезисторна термокомпенсація.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ