Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
КЛАСИФІКАЦІЯ ТРАНЗИСТОРІВ. БУДОВА Й ПРИНЦИП ДІЇ БІПОЛЯРНОГО ТРАНЗИТОРА (БТ)
Транзистори - це напівпровідникові прилади, які мають один чи декілька p-n переходів, призначені для підсилення потужності сигналів і мають 3 і більш виводів. За принципом дії транзистори поділяються на: - біполярні - НП прилади в яких використовуються носії зарядів обох знаків (електроні і дірки), мають 2 p-n – переходи, керуються струмом; - уніполярні (польові) – використовують носії зарядів одного знака, керуються електричним полем; - одноперехідні (двобазовий діод); - фототранзистори – керуються світлом. Біполярні транзистори – мають три зони провідності, які утворюють два p-n- переходи. Ці області називають: емітерНА (джерело носіїв заряду), базова (має властивість керувати цими зарядами) і колекторна (збирає носії заряду). Відповідно, кожна з областей має свій вивід, який маркується: К - колектор; Б - база; Е - емітер. Залежно від типу вільних носіїв заряду в цих областях, транзистори поділяються за типом на p-n -p та n-p-n. Рисунок 26 – Біплярний транзистор: p-n-p - типу – структура (а), схемне зображення (б); n-p-n- типу – структура (в), схемне зображення (г). Наявність p-n- переходів визначає два стани транзистора: відкритий і закритий. У відкритому транзисторі струм проходить від емітера до колектора. Для цього в транзисторі типу p-n -p (рис.26,а) до кожного p-n –переходу потрібно прикласти напругу певної полярності, а саме: між емітером і базою – в прямому напрямку, тобто до емітера «+», а до бази «-»; між колектором і базою – в зворотньому напрямку – до колектора «-», до бази - «+». Для транзисторів n-p-n- типу полярність протилежна (рис.26,в). За наявності прикладених напруг вільні заряди із зони емітера переходять у зону бази, де частина їх рекомбінує. За рахунок того, що область бази є невеликою (декілька мікронів), то більшість цих носіїв потрапляють під дією напруги UБК i переходять в область колектора. Таким чином, уворюються струми емітера ІЕ, бази ІБ та колектора ІК (рис.27), які підпорядковані першому закону Кірхгофа ІЕ =ІК + ІБ, а зв'язок з вихідним і вхідним струмами визначається коефіцієнтом передачі за струмом: α = ∆ ІК / ∆ ІЕ = Кі , UКБ = const. Таке увімкнення називають із спільною базою, але враховуючи, що ІБ є незначним, практично приймають ІЕ =ІК , то в такій схемі Кі <1, тому транзистор доцільно вмикати за схемою зі спільним емітером. Рисунок 27 – Проходження струмів транзистора у відкритому стані
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 425. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |