Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Які особливості договору купівлі-продажу на ринках?




Купівля-продаж на ринках підлягають загальним пра­вилам договору, встановленим Цивільним кодексом Украї­ни, а особливості цього виду договору містяться у Прави­лах торгівлі на ринках, які затверджено наказом Міністер­ства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України 12 бе­резня 1996 р. (зі змінами від ЗО січня і 7 червня 1998 р.).

Правилами встановлені вимоги відносно функціонування ринків, організації продажу на них продовольчих товарів, утворення відповідних умов і надання необхідних послуг у процесі купівлі-продажу товарів, дотримання санітарних вимог і прав покупців.

Для покупця вхід на ринок безоплатний (п. 19 правил). Продавець за день торгівлі на ринку повинен сплатити рин­ковий збір, суму якого встановлюють місцеві Ради. Збір не стягують із сільськогосподарських підприємців, підпри­ємств торгівлі, громадського харчування, кооперативів, громадян, які уклали з дирекцією ринку договори про орен­ду приміщень чи інших стаціонарних пунктів торгівлі.

Громадяни, які систематично (більше чотирьох разів на рік) продають товари на ринках, повинні мати дозвіл на торгівлю (сертифікат, ліцензію) і стати на облік у подат­ковій інспекції.

Якщо юридична або фізична особа займається торгово-посередницькою діяльністю чи реалізацією виготовлених товарів через стаціонарні пункти на ринку, то вона повинна мати відповідні ліцензії чи сертифікати.

Дирекція та інші працівники ринку не мають права вимагати від громадян, підприємств і організацій докумен­ти про належність їм продукції, якою вони торгують (крім тропічних фруктів і овочів, які надходять за імпортом).

Торгівля продукцією тваринного і рослинного похо­дження дозволяється тільки після проведення експерти­зи на ринку й отримання відповідного документа про якість продукції (п. 37 Правил).

На ринках заборонено продавати такі товари;

1) продовольчі:

• солоні і мариновані гриби, консервовані продукти до­машнього виготовлення (м'ясо, риба, овочі та ін.), м'ясні і рибні кулінарні вироби та напівфабрикати, м'ясо дикоїпер-

натої птиці ітварин, кондитерські вироби домашнього ви­робництва;

• хліб і хлібобулочні вироби, алкогольні напої і тютю­нові вироби приватних осіб;

• дикі рослини, риби, занесені у Червону книгу, польові квіти, лікарські рослини;

• зернові і крупи, забруднені насінням шкідливих бу­р'янів;

2) непродовольчі:

• вогнепальна, газова і холодна зброя;

• готове військове спорядження, а також тканини, які використовуються для його виготовлення, обмундируван­ня, інші товари військового асортименту;

• білизна зі штампами організацій і підприємств;

• іграшкова зброя з пластиковими кулями;

• товари для дітей (до трьох років);

• дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також вироби з них;

• шкіра цінних звірів без відповідного маркування під­приємства-виготовлювача;

• ліки, лікарняні рослини, наркотичні засоби;

• паливні матеріали;

• балони з побутовим газом;

• порнографічні вироби.

Товари побутової хімії, парфумерні вироби, предмети гігієни, санітарії дозволяється реалізовувати тільки за наявно­сті сертифіката якості або сертифіката встановленого зразка.

Газові плити дозволяється продавати тільки за наявності документа про придатність їх до експлуатації, який вида­ється службою газового господарства.

Продавцям на ринках заборонено використовувати осо­бистий санітарний одяг, вимірювальні прилади і торговий інвентар, а також палити і приймати їжу на торговому місці.

Якщо покупцю було реалізовано товар неналежної якості й про це його не повідомили, він має право замінити його на якісний, повернути продавцеві та отримати сплачену суму чи вимагати зменшення ціни (п. 28 Правил).

Дирекція ринку зобов'язана інформувати продавців і покупців про вимоги Правил торгівлі на ринках, обладна­ти на доступному місці контрольні терези з відповідною інформаційною таблицею і контролювати дотримання про­давцями цих правил (п. 45 Правил).

Що таке договір купівлі-продажу в зовнішньоторговельному обігу?

Особливості цього виду купівлі-продажу зумовлені уча­стю в товарообігу іноземних суб'єктів господарської діяль­ності, необхідністю захисту економічних інтересів держави міжнародними звичаями та договорами. Основні принци­пи, умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної торгівлі визначено Законом України "Про зовнішньоеконо­мічну діяльність", іншими актами законодавства. Продав­цями і покупцями в зовнішньоторговельному договорі ку­півлі-продажу можуть бути всі суб'єкти зовнішньоекономіч­ної діяльності, перелічені у ст. З Закону "Про зовнішньо­економічну діяльність". Крім юридичних осіб, таке право мають фізичні особи, які постійно проживають на території України і зареєстровані як підприємці. Суб'єкти, які є сто­ронами цього договору (в зовнішньоекономічній практиці його іменують контрактом), мають бути здатними до укла­дення договору відповідно до законів України та (або) зако­ну країни, де його укладено. При цьому його учасники мають право використовувати відоміміжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій.

Цей договір повинен укладатись у письмовій формі. Якщо стороною в договорі є фізична особа, потрібен підпис лише цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоеконо-мічний договір (контракт) підписують особа, якамає таке право за посадою відповідно до Статуту, та особа, яку упов­новажено дорученням, виданим за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособове, якщо Статут не передбачає інше.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) мають укла­датися з урахуванням Положення про форму зовнішньо­економічних договорів (контрактів), затвердженого 5 жов­тня 1995 р. Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. Недодержання форми цих договорів і порядку підписання може призвести до недійсності їх.

Відповідно до Указу Президента України від 7 листопа­да 1994 р. окремі види контрактів мають бути зареєстро­вані Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і тор­гівлі України та уповноваженими ним органами на умовах, визначених Положенням про порядок реєстрації окремих видів договорів (контрактів), затвердженим цим самим Указом.

З метою однакового тлумачення комерційних термінів суб'єктами підприємницької діяльності України при укла­денні договорів, а також учасниками відносин, що виника­ють у зв'язку з такими договорами. Указом Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтер­претації комерційних термінів" від 4 жовтня 1994 р. (на­далі Правила ІНКОТЕРМС) було встановлено, що ці Прави­ла застосовуються при укладенні суб'єктами підприємни­цької діяльності усіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних, предметом яких є товари (роботи, послуги).

Єдині правила, які мають застосовуватися в міжна­родній купівлі-продажу, були також зафіксовані в 1980 р. у Конвенції 00Н про договори міжнародної купівлі-прода­жу товарів.

Зразок контракту купівлі-продажу

КОНТРАКТІ__










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 608.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...