Податковий кодекс як модернізація податкової системи України

Податковий кодекс України регулює відносини, пов'язані з оподаткуванням в Україні та визначає правові основи, принципи побудови і функціонування податкової системи.

Кодекс встановлює основні положення щодо видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів (далі - податки), визначення суб'єктів податкових правовідносин, їх прав та обов'язків, об'єктів оподаткування, бази оподаткування, граничних розмірів ставок, механізмів справляння та зарахування податків, регламентує порядок їх встановлення, зміни та скасування, а також надання пільг в оподаткуванні, ведення податкового обліку, забезпечення виконання податкових зобов'язань та порядок і умови притягнення до відповідальності за порушення в сфері оподаткування.

Норми Податкового кодексу поширюються на всі види податків, які визначені цим Кодексом, крім мита, справляння якого регулюється Митним кодексом України. Норми Податкового кодексу не поширюються на обов'язкові платежі та збори, встановлені іншими законами України, що не пов'язані з питаннями оподаткування.

Характерною особливістю діючої податкової системи сьогодні є її недосконалість, а саме: неузгодженість та суперечливість окремих податкових законів, нестабільність законодавства, надмірне податкове навантаження на платників, безсистемне й невиправдане надання пільг, перекручування економічної сутності окремих податків та непристосованість її до переходу від адміністративної-командних методів управління господарством до господарювання в умовах демократичної правової системи України шляхом створення єдиного всеохоплюючого Закону - Податкового кодексу України.

Зазначений законопроект є першим кроком на шляху створення досконалої системи оподаткування з високим рівнем збирання податків і має на меті регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів та інших обов 'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів. Визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податків, порядок адміністрування податків, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства.

При розробці проекту Податкового кодексу України враховувалось те, що саме податки є ефективним знаряддям реалізації державної політики стосовно життєдіяльності суспільства, а саме: перерозподілу національного доходу в соціальному, віковому, територіальному галузевому аспектах;

компенсації недоліків ринкових механізмів розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами; заохочення ділової та інвестиційної активності тощо.

Розроблений проект Податкового кодексу України забезпечує комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, вирішує питання усунення податкового законодавства та забезпечує гармонізацію його з нормами іншого законодавства України.

У проекті Податкового кодексу України відображені питання подальшого реформування податкового законодавства у напрямі диференційованого розподілу податкового навантаження між платниками податків, спрощення механізму оподаткування, чіткого визначення прав і обов'язків платників податків, а також поліпшення роботи органів державної податкової служби з платниками податків, у тому числі забезпечення платників податків інформацією з питань оподаткування. Забезпечення всіх учасників податкових відносин повною інформацією про те, хто, коли, і при яких обставинах має обов'язки щодо сплати податків, забезпечить прозорість і зрозумілість податкового законодавства , зробить його доступним для всіх платників податків.

Положення проекту Податкового кодексу України спрямовані на необхідність:

¨ створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечувала чітке визначення порядку стягнення податків, його простоту;

¨ забезпечення чіткого визначення об'єктів оподаткування з метою запобігання випадкам подвійного оподаткування;

¨ забезпечення справедливого підходу при оподаткуванні всіх категорій платників податків;

¨ упорядкування механізму стягнення податків та посилення відповідальності за ухилення від сплати податків та їх несвоєчасну сплату;

¨ стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів і підтримки технологічного оновлення суспільства;

¨ стимулювання малого підприємництва;

¨ дотримання міжнародних угод з питань оподаткування;

¨ реальне забезпечення прав платників податків;

¨ створення дієвого механізму контролю.

У проекті Податкового кодексу визначені права та обов'язки юридичних та фізичних осіб (суб'єктів оподаткування), зокрема щодо обов'язків їх постановки на облік як платників податків в органах державної податкової служби, що передбачає присвоєння їм ідентифікаційного номера - єдиного по всіх податках, що входять до системи оподаткування України, в тому числі, які підлягають сплаті в зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України.

Ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб надасть можливість органам державної податкової служби ефективніше виконувати свої функції по контролю за обчисленням, своєчасністю сплати податків, а також оперативно виявляти порушників податкового законодавства.

Вдосконалення податкового законодавства, передбачене проектом Податкового кодексу України, має на меті створення умов для подальшого інтегрування України до світової спільноти, адаптації податкового законодавства Європейського союзу.

Відповідно до положень Податкового кодексу переважним джерелом формування дохідної частини бюджетів всіх рівнів залишаються непрямі податки. Водночас створюватимуться передумови для збільшення надходжень від прямих податків. -

Визначений Кодексом рівень вилучень податків становитиме ЗО відсотків валового внутрішнього продукту.

Запропонований проект Податкового кодексу складається з 15 розділів (включаючи резервний):

1. Загальні положення

2. Податок на прибуток підприємств

3. Податок на доходи фізичних осіб

4. Податок на додану вартість

5. Акцизний податок

6. Податок на майно

7. Державне мито

8. Інші податки

9. Гербовий збір

10. (резервний)

11. Місцеві податки і збори.

12. Спеціальні податкові режими

13. Загальні адміністративні положення

14. Правопорушення в сфері оподаткування

15. Прикінцеві положення

Перелік як загальнодержавних, так і місцевих податків в запропонованому проекті Податкового кодексу по відношенню до діючого законодавства має істотні зміни. З переліку діючих загальнодержавних д податків вилучено податок на промисел, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на землю, збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення , збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, збір до Державного інноваційного фонду. Разом з тим до переліку загальнодержавних податків віднесено гербовий збір.

Найбільш істотних змін зазнав перелік місцевих податків. Так, перелік місцевих податків доповнено місцевим акцизним податком, збором за організацію гастрольної діяльності, збором за видачу дозволів на будівництво у населених пунктах об'єктів виробничого і не виробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва садових будинків та гаражів.

При розробці положень Податкового кодексу щодо оподаткування податком на прибуток підприємств в основному збережено діючий сьогодні порядок. Поряд з тим у положеннях кодексу передбачається і ряд змін.

Запропоновано включати до валового доходу кошти, отримані платником податку з бюджету та позабюджетних фондів, на державне регулювання цін по товарах, послугах; доходи бюджетних установ та організацій, отримані ними від надання державних послуг і не перераховані до державного бюджету; а також суми збільшення розміру статутного фонду у зв’язку з індексацією вартості основних фондів шляхом додаткового випуску акцій або збільшення номінальної вартості акцій за винятком, якщо така індексація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України.

Також пропонується звільнити від оподаткування операції з конверсії цінних паперів, проведених за рішенням Кабінету Міністрів України.

Проектом запропоновані зміни стосовно оподаткування підприємств малого бізнесу. Зокрема, передбачені норми щодо пільгового оподаткування новостворених юридичних осіб, які за ознаками, встановленими чинним законодавством, відносяться до суб'єктів малого підприємництва.

В розділі проекту "Податок на фізичних осіб" на відміну від діючого | законодавства суттєво спрощується шкала нарахувань податку. Замість діючих у даний час 5 ставок - 10, 15, 20, 30 і 40 відсотків пропонуються З ставки податку - 10, 20 і ЗО відсотків. Гранична ставка оподаткування запропонована в розмірі ЗО відсотків, тобто на рівні оподаткування прибутку підприємств.

Як свідчить практика, високі ставки оподаткування підштовхують платників податків до приховування об'єктів оподаткування та зумовлюють їх перехід до тіньової діяльності.

Об'єктом оподаткування резидентів передбачається сукупний оподатковуваний дохід за звітний рік, тобто валовий дохід, незалежно від джерел його походження, зменшений на доходи, що не підлягають оподаткуванню на витрати.

Об'єктом оподаткування нерезидентів передбачається валовий дохід, одержаний з джерел походження з України.

На відміну від діючого порядку обчислення прибуткового податку з доходів громадян за основним місцем роботи пропонується новий порядок обчислення податку.

Так, протягом року обчислення податку здійснюватиметься з сукупних доходів, визначених наростаючим підсумком з початку року. Це позбавляє необхідності проведення перерахунків в кінці року, оскільки в останньому місяці року для обчислення податку вже буде застосовуватися річна шкала оподаткування. Спрощення діючого порядку дасть змогу скоротити обсяги роботи як бухгалтерів, так і працівників податкових органів.

При розробці положень Податкового кодексу щодо оподаткування податком на додану вартість в основному збережено існуючий на сьогодні порядок.

В проект включено спеціальну статтю, присвячену визначенню, за яких умов місцем продажу товарів, виконання робіт, надання послуг є територія України. Це попередить можливі непорозуміння з зазначеного питання та наблизить норми оподаткування податком на додану вартість до Європейського законодавства.

Передбачені зміни у визначенні платників податку з числа суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю за готівкові кошти. Якщо зараз усі такі суб'єкти є платниками податку незалежно від обсягів її продажу, то згідно з проектом матимуть реєструватися в якості платників на загальних підставах, тобто коли за останні 12 календарних місяців обсяг їх оподаткованих операцій досягне 1200 неоподатковуваних операцій досягне 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому у них залишається можливість, при бажанні, зареєструватися як платник податку на додану вартість на добровільних засадах. Такі зміни усувають неоднаковий підхід до різних суб'єктів підприємницької діяльності і мають призвести до зменшення витрат по адмініструванню податку на додану вартість.

З метою недопущення заниження бази оподаткування в проекті передбачено, що в разі продажу товарів, робіт, послуг власного виробництва за договірними цінами, нижчими валових витрат на їх виробництво, а покупних товарів, робіт, послуг - за договірними цінами, нижчими за ціни їх придбання, база оподаткування визначається відповідно виходячи з їх фактичних валових витрат та ціни їх придбання, незалежно від умов продажу товарів, виконання робіт, надання послуг.

Для недопущення втрат бюджету, зменшення недоїмки по податку на додану вартість та інших платежах, які зараховуються до Державного бюджету України, внесені уточнення до термінів та порядку відшкодування з бюджету від'ємного значення податку на додану вартість.

Акцизний податок в проекту Податкового кодексу передбачено як непрямий податок на окремі види товарів, що включаються до їх ціни.

При розробці положень проекту щодо справляння акцизного податку в цілому збережено діючий на сьогодні порядок.

Однак в проекту суттєво скорочено перелік підакцизних товарів, на які сьогодні встановлюється акцизний податок, визначено платників податку, порядок його обчислення та сплати при реалізації підакцизної продукції.

Зокрема, передбачається визначити 7 груп підакцизних товарів, замість 5 існуючих сьогодні, а саме: спирт етиловий, алкогольні напої; тютюнові вироби; пиво; бензин, дизельне пальне; транспортні засоби та шини до них; ювелірні вироби; зброя.

Проектом Податкового кодексу передбачається запровадження спрощеного порядку розрахунку акцизного податку при застосуванні ставок у процентах до оподаткованого обороту.

При розробці положень розділу "Податок на майно" за основу взято діюче законодавство щодо стягнення плати за землю, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та проект Закону України "Про податок на нерухоме майно (нерухомість)", що знаходиться на розгляді Верховної Ради України.

Особливістю даного розділу є те, що податок на майно, крім земельних ділянок та транспортних засобів, передбачає оподаткування будівель і споруд, що забезпечить більш ефективне використання виробничих і житлових фондів, сформує стабільне джерело поповнення доходів бюджету щорічно на суму 1330 млн. гри.

Введення податку на будівлі і споруди також наблизить податкове законодавство України до діючих систем оподаткування розвинутих країн, у більшості з яких нерухоме майно (нерухомість) є об'єктом оподаткування.

Об'єктами оподаткування нерухомого майна передбачено вважати земельні ділянки, житлові будинки або їх частини (квартири), садові будинки, дачі, гаражі тощо, а платниками податку визначено власників нерухомості, а в окремих випадках користувачів.

При цьому, передбачено надання органам місцевого самоврядування права встановлювати ставки оподаткування будівель і споруд, але не вище 2-х відсотків бази оподаткування. Зарахування податку на будівлі і споруди буде проводитись до бюджетів міста, селища, села за місцем знаходження будівель і споруд.

Проектом Податкового кодексу України встановлено соціальні пільги для фізичних осіб - власників будівель, що фактично виводить більшість населення країни з числа платників податку.

По будівлях, розташованих на території населених пунктів чисельністю постійних жителів менш як 50 тисяч, розмір податку зменшується на суму, обчислену виходячи з 40 квадратних метрів загальної площі такої будівлі на кожного члена сім'ї плюс 10,5 квадратних метра на сім'ю. Для однієї самотньої особи або двох осіб пенсійного віку, що проживають в таких населених пунктах база оподаткування зменшується на 120 квадратних метрів загальної площі будівлі. Не обкладаються податком не житлові приміщення, які використовуються для утримання свійських тварин і птахів, зберігання садового та іншого господарського інвентаря, для льохів, інших господарських цілей, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності

База оподаткування будівель, які використовуються сім'ями як садові будинки, зменшується на суму, обчислену виходячи з 60 квадратних метрів загальної площі.

Крім того, для власників будівель встановлено, що нарахована до сплати сума податку зменшується на два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.

Щодо порядку оподаткування земельних ділянок і транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів кардинальних змін в проекті Кодексу не передбачено.

Проектом Кодексу передбачено, що податок на майно в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів.

Зокрема, на відміну до діючого законодавства, передбачено справляння державного мита за проведення державної реєстрації об'єднань громадян (політичних партій, всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, інших об'єднань громадян), символіки об'єднань громадян, інформаційних агентств, періодичних друкованих видань; а також за видачу свідоцтва про надання права займатися нотаріальною та адвокатською видами діяльності.

Проектом Податкового кодексу України по операціях з цінними паперами запропоновано справляння державного мита тільки за проведення реєстрації інформації про емісію цінних паперів, крім державних та місцевих позик; а також за видачу приватизаційних паперів.

Крім того, переглянуті ставки по справлянню державного мита за дії, вчинювані судами та арбітражними судами; за нотаріальні дії, що вчиняються державними нотаріусами і посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад; та за реєстрацію угод, що здійснюються на біржах.

З метою ліквідації проміжної ланки по сплаті державного мита проектом запропоновано, що при укладанні угод на біржі державне мито сплачується покупцем (продавцем) самостійно шляхом безготівкового розрахунку або готівкою через установи банку, до реєстрації укладеної угоди.

До проекту Податкового кодексу України включено діючі платежі за спеціальне використання природних ресурсів, зокрема плата за спеціальне водокористування, за спеціальне використання лісових ресурсів, за користування надрами, а також збір на геологорозвідувальні роботи з наданням права Кабінету Міністрів України встановлювати базу оподаткування, ставки (нормативи) та порядок справляння цих платежів.

Крім того, до проекту Податкового кодексу включено рентну плату, яку сплачують юридичні особи, що видобувають нафту і природний газ в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, а також передбачено справляння відрахувань від плати за транзит через територію України мінеральної сировини та/або продуктів її переробки. База оподаткування, ставки та порядок справляння цих платежів також будуть визначатися Кабінетом Міністрів України.

Збережено збір за забруднення навколишнього природного середовища, але при цьому його названо як збір за забруднення довкілля та розміщення відходів. Об'єктом оподаткування цим збором визначено обсяги викидів і скидів шкідливих речовин в довкілля, розміщення відходів та обсяги реалізованого пального. При цьому зазначено, що база оподаткування, порядок справляння збору за забруднення довкілля та нормативи для кожного виду шкідливого впливу на довкілля встановлюватимуться Кабінетом Міністрів України.

Проектом Кодексу передбачено, що рентна плата, відрахування від плати за транзит, збір на геологорозвідувальні роботи зараховуються до Державного бюджету України; плата за спеціальне водокористування з водних об'єктів загальнодержавного значення в розмірі 80 процентів до Державного бюджету України і 20 процентів до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, з водних об'єктів місцевого значення в розмірі 100 процентів до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту в розмірі 100 процентів до Державного бюджету України; плата за спеціальне використання лісових ресурсів з лісових ресурсів загальнодержавного значення в розмірі 80 процентів до Державного бюджету України і 20 процентів до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, з лісових ресурсів місцевого значення в розмірі 100 процентів до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів; збір за забруднення довкілля та розміщення відходів зараховується до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів у співвідношенні, що встановлюється законодавством України.

Включення до податкової системи України поряд з існуючими податками такого платежу, як гербовий збір викликане необхідністю упорядкування ситуації, що склалася в державі внаслідок розвитку тіньового сектора економіки, а також необхідності забезпечення дійового контролю за сплатою податків.

Гербовий збір передбачає запровадження обов'язкового маркування господарських договорів, установчих і деяких інших документів шляхом сплати суб'єктами підприємницької діяльності гербового збору.

Проектом Кодексу передбачається такий порядок, коли учасники договорів та власники векселів і установчих документів мають завчасно придбавати в установах Ощадбанку України марки гербового збору та наклеювати їх на оригінали документів.

Розмір ставки гербового збору встановлюється для договорів залежно від грошової суми, яка підлягає сплаті; для векселів - суми яка зазначена у ньому; для установчих документів - залежно від розміру статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності або грошової суми та/або вартості майна, що передаються засновниками цій юридичній особі.

Відносно невисокі ставки не призведуть до помітного зростанню інфляції та не спровокують істотне збільшення цін. У той же час запровадження гербового збору надасть можливість підвищити банківський і митний контроль за здійсненням платежів у народному господарстві України, Крім того, інформація про сплачені суми гербового збору та її аналіз

дасть уявлення про реальний стан ділової активності суб’єктів господарювання, про кількість і обсяги цивільно-правових договорів укладених між ними.

При прийнятті запропонованої редакції цього розділу проекту Кодексу загальний розмір надходжень від гербового збору складе біля 625 млн. грн.

За період з введення в дію у 1993 році Декрету Кабінету Міністрі України «Про місцеві податки і збори» значно зросли суми тих податків ці надходять до місцевих бюджетів. Лише в 2000 році доходи бюджеті сільських, селищних, міських рад за рахунок цих обов'язкових платежі поповнилися на 393,5 млн. гри,, що на 33,3 млн. грн. більше в порівнянні 1999 роком.

Враховуючи, що змінилися соціально-економічні умови для справляння цих податків, у проекті Податкового кодексу України зроблена спроба вдосконалити порядок справляння місцевих податків і зборів. Основною метою при цьому є створення законодавчої бази для забезпечена збільшення надходжень до місцевих бюджетів в умовах різкого скорочення обсягів централізованого фінансування.

Саме місцеві податки і збори покликані забезпечувати основні надходження бюджетів міських, селищних і сільських рад, підтримувати розвивати місцеву інфраструктуру, роль якої дедалі зростає у проведенні соціальної та економічної політики.

З метою створення стабільного і вагомого джерела наповнення місцевих бюджетів пропонується запровадити ряд нових податків, зокрема місцеві акцизні податки, збір за видачу дозволу на будівництво у населених пунктах об'єктів виробничого і невиробничого призначенні індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садови будинків та гаражів, збір за організацію гастрольних заходів.

Збір за організацію гастрольних заходів пропонується справляти організаторів концертів, шоу-програм, фестивалів, інших гастрольних заходів У розмірі 3 процентів виручки від реалізації білетів. При цьому передбачається, що виручка від реалізації білетів на гастрольні заходи, які І проводяться тільки за участю вітчизняних виконавців, не є об'єктом оподаткування.

Крім того, передбачається надання права місцевим органам самоврядування додатково встановлювати місцеві акцизні податки на продукцію, що оподатковуватиметься загальнодержавним акцизним податком. При цьому об'єктом оподаткування будуть реалізовані підакцизні товари, які підлягають оподаткуванню відповідно до положень цього Кодексу. Платниками місцевих акцизних податків передбачається визначити суб'єктів підприємницької діяльності, що реалізують ці товари в роздрібні торговельній мережі.

Передбачені законопроектом зміни щодо діючого порядку справляння податку з реклами та збору за припаркування автотранспорту обумовлені, насамперед, порівняно низькими на даний час надходженнями цих платежів при наявності значної їх бази оподаткування

З метою зниження розміру нарахувань на фонд оплати праці проектом Кодексу запропоновано змінити об'єкт оподаткування комунального податку.

У проекті Податкового кодексу України запропоновано справляння ІЗ місцевих податків і зборів замість 16 діючих на даний час.

Для підтримки окремих категорій галузей народного господарства та малого підприємництва в розділі "Спеціальні податкові режими" проекту Податкового кодексу передбачена можливість застосування на обмежений період для окремих платників податку спрощеної системи оподаткування.

З метою підтримки окремих галузей народного господарства для вітчизняних виробників продукції передбачена можливість сплачувати інтегрований фіксований податок.

Перелік галузей, для яких доцільно запровадити спеціальний податковий режим, визначатиметься відповідно до програми промислової політики України шляхом прийняття Верховною Радою України нормативно-правового акту.

Розмір інтегрованого податку передбачено встановлювати за єдиною методикою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності на рівні фактично нарахованої підприємством за базовий податковий період суми податків.

До розділу включено положення про порядок встановлення деяких видів підприємницької діяльності. Передбачається, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, діяльність у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльність з надання послуг у сфері зального бізнесу та платних послуг, що провадяться суб'єктами підприємницької діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України.

Для сільськогосподарських виробників в проекті передбачається можливість сплачувати фіксований сільськогосподарський податок, ставки якого встановлюються з одного гектара - сільськогосподарських угідь у відсотках до їх грошової оцінки: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,5 відсотка, а для багаторічних насаджень - 0,3 відсотка.

При цьому, платники фіксованого сільськогосподарського податку матимуть право на вибір форми сплати фіксованого сільськогосподарського податку - в грошовій або у натуральній формі.

Для юридичних осіб - суб'єктів малого підприємництва проектом передбачається можливість сплати єдиного податку у вигляді оподаткування виручки від продажу товарів, робіт, послуг, отриманої за звітний період, за ставкою 6 відсотків.

Для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва запроваджується сплата єдиного податку за ставкою 20 відсотків з нормативного чистого доходу, встановленого місцевими радами по кожному виду господарської діяльності.

Нормативний цьому платники єдиного податку здійснюють облік та складають звітний розмір чистого доходу встановлюватиметься на основі даних статистичних спостережень, в ході перевірок в залежності від типу населеного пункту, в якому здійснюється діяльність; віддаленості місця здійснення діяльності від центру населеного пункту, транспортних розв'язок;

асортименту товарів, що виробляються чи реалізуються; виробничої потужності обладнання, що використовуватиметься; споживчих якостей товарів, робіт, послуг, що пропонуються споживачам або майна, що здається в оренду чи у під найом тощо.

Проектом податкового кодексу передбачено можливість застосування спеціального режиму оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності вільних економічних зон лише при справлянні прямих податків.

Чинним законодавством практично не врегульовані питання щодо адміністрування податків. Більшість цих питань на даний час регулюються нормативними актами Державної податкової адміністрації України. Це створює труднощі для платників податків щодо виконання ними податкових зобов'язань. З метою вирішення цієї проблеми в проекті Податкового кодексу зроблена спроба визначити в законодавчому порядку основні моменти взаємодії органів, відповідальних за справляння податків та платників податків.

Проектом Податкового кодексу передбачено порядок визначення податкового зобов'язання, умови та порядок зміни термінів виконання податкового зобов'язання, призупинення виконання вимог по сплаті податків, а також порядок узгодження донарахованих органами державної податкової служби сум податків та застосованих фінансових санкцій.

Запропоновано принципово нову схему стягнення податкової заборгованості. Зокрема передбачено скасування картотеки № 2 з одночасним збереженням права органів державної податкової служби на безспірне стягнення платежів до бюджету.

У цьому розділі проекту Податкового кодексу дано визначення пені, що нараховується за невиконання податкового зобов'язання та визначено порядок зарахування її до бюджету.

Крім того, розділом визначені методи та шляхи здійснення податкового контролю, порядок проведення податкових перевірок.

Передбачено встановити новий порядок заліку та повернення надміру сплачених податків. Зокрема, у разі якщо сума податку, податкової санкції і пені, що надміру надійшла до бюджету з вини державного органу податкової служби на суму зазначених коштів, запропоновано нараховувати проценти у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день повернення цієї суми платникові податку за кожний день надмірного внесення починаючи з дня відрахування зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем їх повернення (зарахування).

Проектом Податкового кодексу дано визначення поняття «правопорушення у сфері оподаткування», а також визначено перелік осіб, які несуть відповідальність за вчинення правопорушень, і види відповідальності за ці правопорушення.

Проектом податкового кодексу передбачено фінансову відповідальність, яка встановлюється за правопорушення у сфері оподаткування, та конкретизовано її в залежності від виду правопорушення.

Так, фінансові санкції застосовуються до платників податку в разі ухилення від обліку в органах державної податкової служби, порушення ведення податкового обліку, порушення порядку збереження документів, пов'язаних з оподаткуванням, порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог щодо порядку патентування деяких видів підприємницької діяльності тощо.

Також встановлено фінансову відповідальність у разі порушення установами банків порядку: подання інформації про відкриття банківських рахунків; виконання доручень на перерахування податку; передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби, а також у разі невиконання банком рішення органу державної податкової служби - про призупинення операцій платника податку та в разі ненадання або порушення порядку надання Національним банком України, комерційними банками та їх установами інформації органу державної податкової служби.

Крім того, проектом Податкового кодексу визначені випадки правопорушень, за які передбачена адміністративна відповідальність. Прийняття запропонованої редакції проекту Податкового кодексу України надасть можливість збільшити річні надходження бюджетів усіх рівнів на 1 млрд. 124.8 млн. гривень.

Оскільки не можна стверджувати, що найближчим часом після запровадження Податкового кодексу в життя моментально будуть вирішеними всі проблеми в державі, треба дуже виважено підходити до прийняття та впровадження цього документу. Поспішності у цій справі не повинно бути.

Вдосконалення податкового законодавства треба проводити поступово. Поспішне прийняття законодавцями проекту Податкового кодексу може призвести до невиправних наслідків.

За час дії податкової системи України у нашому суспільстві уже склалося певне розуміння і ставлення до існуючого податкового законодавства, а також певні навички по його застосуванню в Україні.

Разом з тим, не можна затягувати з прийняттям та введенням Податкового кодексу, оскільки якраз цей документ повинен відкрити шлях до нової системи оподаткування, яка відповідатиме інтересам суспільства в цілому та кожного платника податків зокрема.

Кінцева мета проведення податкової реформи – зробити оподаткування соціально справедливим та об’єктивно створити умови однакової податкової відповідальності перед державою для всіх учасників процесу оподаткування.

Податкова реформа в Україні є складовою частиною загальнодержавної програми переходу до ринкової економіки, забезпечення нормалізації ринку та грошового обігу.

І тоді з часом основним документом у податковому законодавстві України стане Податковий кодекс.