Контроль податкових органів за надходженням податків до бюджету

Правовий статус податкових органів України, їх функції та правові основи діяльності визначаються наявністю цих органів у системі органів державного управління.

Єдина, незалежна система органів державної податкової служби України складається з центрального органу державного управління – Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій в районах, містах та районах у містах.

У складі органів державної податкової служби України знаходяться й відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями.

Головними завданнями податкової служби є методологічне забезпечення та контроль за дотриманням чинного податкового законодавства, правильністю обчислення податків, зборів та обов’язкових платежів, повнотою та своєчасністю їх внесення до бюджету та до державних цільових фондів, а також запобігання злочинам та іншим правопорушенням, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

При виконанні своїх функціональних обов’язків органи державної податкової служби України координують свою діяльність з різними контролюючими органами – фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики , митного контролю, контрольно-ревізійною службою тощо.

Одним з основних елементів податкового менеджменту є контроль податкових органів за надходженням платежів до бюджету. Цей процес включає такі моменти:

¨ облік платників податків;

¨ перевірка правильності обчислення податків;

¨ контроль за своєчасністю надходження податків до бюджету.

Діяльністю в сфері контролю за надходженням платежів до бюджету займаються податкові органи, а саме податкові інспекції на чолі з Державною податковою адміністрацією України.

Державні податкові адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються ДПА України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в областях, містах Києві та Севастополі.

Саме на низову ланку покладена безпосередньо робота в сфері контролю, яка передбачає:

а) повний облік платників, забезпечення правильності обчислення платежів і своєчасне їх надходження до бюджету;

б) контроль за своєчасним наданням платниками бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій та розрахунків;

в) контроль за законним проведенням валютних операцій, дотримання встановленого порядку розрахунків та використання ЕКА і ЕКК;

г) облік векселів на сплату ввізного та вивізного мита та контроль за їх погашенням;

д) забезпечення своєчасності стягнення фінансових санкцій згідно із законодавством;

е) проведення перевірок фактів приховування, заниження сум податків;

є) розгляд скарг та пропозицій;

ж) складання звітів про надходження податків та платежів і передача їх вищестоящим організаціям.

Для контролю в сфері оподаткування використовуються два види перевірок:

1. Камеральна перевірка.

2. Документальна перевірка.

Камеральна перевірка здійснюється в податковій інспекції в управлінні податків та зборів. В цьому управлінні виділяють III підрозділи:

І. Відділ податків та зборів з юридичних осіб, в якому проводяться камеральні перевірки по ПДВ, акцизному збору, податку на прибуток та відрахування в позабюджетні фонди.

II. Відділ податків та зборів з фізичних осіб, в якому перевіряють декларації та визначають суми прибуткового податку, які підлягають сплаті до бюджету.

III. Відділ стягнення місцевих, ресурсних, неподаткових платежів.

Камеральна перевірка здійснюється в момент отримання декларації з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:

1. Повнота та своєчасність надання звіту, податкової декларації та розрахунків.

2. Дотримання вимог щодо порядку заповнення представлених документів.

3. Відповідність даних по звіту.

4. Послідовність даних у формах звітності.

5. Правильність заповнення всіх пунктів декларації і розрахунків.

6. Правильність арифметичних розрахунків та визначення сум та термінів доплати чи повернення із бюджету відповідних сум податків.

Документальна перевірка - це другий етап контрольно-економічної роботи податкових інспекцій. Вона здійснюється згідно з річними планами контролю та квартальними графіками перевірок, які складаються по кожному відрізку роботи.

В першу чергу в плани та графіки включаються підприємства, які отримують значні суми прибутку або здійснюють грубі порушення ведення бухгалтерського обліку та податкового законодавства.

Документальні перевірки проводяться не рідше одного разу два роки. Для проведення перевірки податковий інспектор повинен з 10 днів повідомити керівників підприємства про перевірку і мати направлення від податкової інспекції на перевірку даного підприємства.

Існує розроблений в податковій інспекції перелік питань, які включаються до документальної контрольної роботи:

1) повнота та правильність відображення в обліку результатів попередньої перевірки;

2) відповідність показників балансу даним аналітичного обліку по рахункам;

3) дотримання положень по інвентаризації та правильність відображення в обліку її результатів;

4) дотримання порядку обліку основних фондів, нарахування і використання амортизаційних відрахувань;

5) правильність обліку і списання матеріальних цінностей, відхилень по них та результатів по переоцінці;

6) правильність обліку МШП та нарахування зносу по них;

7) правильність віднесення витрат на загальногосподарські витрати та їх розподіл;

8) правильність розрахування та відображення в обліку ПДВ;

9) правильність розрахунків та відображення в обліку акцизного збору;

10) інші питання.

Для більш конкретного вивчення економічної діяльності підприємств були сформовані відділи економічного аналізу при місцевих податкових інспекціях. Дані цього аналізу стануть основою для здійснення всього арсеналу стимулюючих заходів: податкових пільг, податкових кредитів, причому в індивідуальному порядку для даного конкретного підприємства. Таким чином, створення служби економічного аналізу в рамках податкової адміністрації сприятиме поліпшенню контролю і вдосконаленню отримання допомоги.

Наведені нижче дані таблиці додатку 13 дають змогу прослідкувати результати контрольної роботи податкових органів за 1999-1 півріччя 2001 року. По окремих видах податків виділяються кількість платників і кількість проведених перевірок. З кожним роком кількість платників збільшується, а також і кількість виявлених порушень зростає. Поясненням цьому може бути як і часті зміни і доповнення до законодавчих та нормативних документів, так і неналежна робота бухгалтерів підприємств. Безумовно, порушників необхідно "наказувати", що в податковій системі виражається в застосуванні фінансових санкцій і нарахуванні пені за несвоєчасну сплату платежів.

Як змінювалась кількість фінансових санкцій і пені показано в таблиці додатку 14. З кожним роком зростає сума донарахувань. Так у 1999 році питома вага додатково нарахованих сум становить:

- по прямих податках 29,95%, в тому числі податок на прибуток - 17,04%;

- по непрямих податках - 37,91%, в тому числі ПДВ - 32,37%. У 2000 році ті ж показники становили:

- по прямих податках - 22,72%, в тому числі податок на прибуток - 18,5%;

- по непрямих податках - 52,31%, в тому числі ПДВ - 32,33%.

За І півріччя 2001року:

- по прямих податках - 29,96%, в тому числі податок на прибуток становить 22,55%; - по непрямих податках - 45,46%, в тому числі ПДВ -40,87% до загального підсумку контрольної роботи по Україні.

Отже, питома вага донарахувань ПДВ і податку на прибуток з кожним роком зростає, а в загальному обсязі донарахування непрямих податків в 2000 році збільшились на 14,4% в порівнянні з 1999 роком, а за І півріччя 2001 року непрямі податки становлять більшу половину донарахувань 2000року. Прямі податки у 2000 році зменшились на 7,23% по відношенню до 1999 року, але вже за І півріччя 2001 року їх питома вага збільшилася до 29,96%, що на 7,24% більше питомої ваги донарахувань за весь 2000 рік.

З кожним роком зростають суми донарахувань основних платежів та фінансових санкцій. Так питома вага фінансових санкцій у загальному обсязі контрольної роботи становить в 1999 році 24,38%, у 2000 році -35,86%, за І півріччя 2001 року - 20%.

Проаналізувавши таблицю в цілому можна сказати, що роботу податкових органів можна оцінити як позитивну. Адже наявність заповнених граф "виявлення порушень", "фінансові санкції" свідчать про додаткові надходження до бюджету.

Як відомо, в податковій практиці мають місце і жорсткі порушення законодавства при здійсненні підприємницької діяльності. Іноді, крім накладання адміністративних штрафів, вирішення подальшої долі порушників передається до суду, до правоохоронних органів чи органів по боротьбі з організованою злочинністю.

В таблиці додатку 15 наведені дані щодо характеристики цього процесу. З таблиці видно, що суми адміністративних штрафів зростають, збільшується кількість складених протоколів та прийнятих по ним постановам. Також у 2000 році збільшилась кількість переданих матеріалів до суду у порівнянні з 1999 роком на стягнення сум адміністративних штрафів. Але помітно зменшилась кількість переданих матеріалів до правоохоронних органів та до органів по боротьбі з організованою злочинністю.

Треба сказати, що нові зміни в Карно-процесуальному Кодексі, прийняті в 1999 році, посилили економічну і послабили карну відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків та платежів посадовими особами підприємств, організацій всіх форм власності, а також фізичними особами.

У випадку, якщо сума прихованих податків та платежів перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів і більше (тобто становить від 1700 грн) передбачено покарання виправними роботами строком до 2 років або позбавлення права займати керівні посади на строк до 3 років чи штрафом до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо сума прихованих або занижених податків і платежів в 250 раз і більше перевищує неоподатковуваний мінімум (від 4250 грн) передбачено позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна та позбавлення права займатися відповідною діяльністю строком на 5 років.

Це дає підстави сподіватися, що керівники підприємств та фізичні особи прислухаються до цих змін і будуть вести більш чесну підприємницьку діяльність та уважніше стежити за змінами в податковому законодавстві.