ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ І ЗАХИСТ ПРОЕКТУ

Для організації курсового проектування на кафедрі розробляється організаційно-планова і методична документація, яка визначає тематику курсових проектів, кількість годин, що відводиться на їх виконання, і методичні вказівки до роботи. Ця документація має відповідати робочому навчальному плану. Методичні вказівки визначають теми проектів, порядок видачі завдань, зміст питань, які необхідно розглянути, вимоги до оформлення, а також проведення консультацій і захист проектів.

Крім цього, кафедра проводить заходи з удосконалення керування курсовим проектуванням, організовує конкурси на кращий курсовий проект, здійснює контроль за якістю курсових проектів, призначає керівників курсових проектів із числа професорів, доцентів, досвідчених викладачів.

Керівник проекту рекомендує необхідну літературу; проводить систематичні, передбачені розкладом занять консультації; перевіряє виконання роботи (частинами і в цілому) та організовує захист проектів. Однак контроль керівника не звільняє студента від відповідальності за правильність виконання проекту та ухвалених проектних рішень.

Незважаючи на те, що типовим навчальним планом під час виконання курсового проекту передбачено заняття зі студентами, основний обсяг (50–60 год.) все ж таки складає їх самостійна робота, спрямована на здобуття знань шляхом інтелектуальної та практичної діяльності. Особливої уваги заслуговує планування їх самостійної роботи.

У табл. 7.1 наводиться варіант графіка самостійної роботи.

Таблиця 7.1 – Графік самостійної роботи

Наведений графік є орієнтовним. Вказана оцінка видів робіт може здатися нелогічною. На виконання складального креслення і деталювання дається по одному тижню, не зважаючи на те, що складальне креслення одне, а деталей багато. Однак, як показує практика, під час виконання складального креслення вирішуються принципові питання конструювання елемента, компонування деталей, що входять до нього, тобто це більш творча робота, що вимагає додаткових часових витрат.

Однією із форм організації самостійної роботи студента є консультації, які можна поділити на установлювальні, які організовуються перед початком курсового проектування; поточні, що проводяться керівником проекту систематично протягом семестру; та підсумкові, що організуються перед захистом курсового проекту. За охопленням студентів консультації бувають груповими та індивідуальними; за дидактичними задачами – обов'язкові та добровільні; за способами проведення – консультація-порада, консультація-роз'яснення, консультація-обговорення.

Консультація-порада, досить проста за своєю структурою, починається з пояснення змісту майбутньої роботи, потім даються поради, як краще організувати роботу над проектом. Далі студенти ставлять питання, які у них виникли, і консультація продовжується у формі «запитання–відповідь».

Консультація-роз'яснення є найбільш поширеною. На ній студенти ставлять запитання, пов'язані з уточненням фізичних явищ, що виникають в ЕРЕ, їх принципом роботи, конструкторськими рішеннями та ін. Консультація проводиться у формі «запитання-відповідь» і призначається після відповідного етапу роботи над проектом з метою систематизації набутих студентами знань і підтвердження правильності ходу проектування. На консультацію студент зобов'язаний прийти підготовленим. Тому керівник не завжди має давати готові і вичерпні відповіді на всі запитання. Він відповідає на ті з них, які не знайшли відповідного відображення у підручниках, є суперечними або виникли у результаті реалізації ухваленого конструкторського рішення. Навіть у цьому випадку викладач не повинен давати вичерпні пояснення: необхідно переконатися у тому, що студент правильно зрозумів основне і може самостійно продовжити даний етап роботи.

Консультація-обговорення найбільш корисна під час виконання курсового проекту. У цьому випадку керівнику бажано починати з короткого вступного слова і відповідати на запитання, пов'язані з уточненням особливостей даного ЕРЕ. Керівник у певній послідовності ставить запитання перед студентами, що працюють, наприклад, над комплексною темою, і організовує їх обговорення, в якому беруть участь як студенти, так і керівник. Насамкінець керівник узагальнює підсумки обговорення, вказує на недоліки і позитивні результати роботи та рекомендує додаткову літературу.

Корисно мати макети реальних конструкцій ЕРЕ з графічним матеріалом, представленим у вигляді креслень.

Методика проведення захисту курсових проектів і критерії оцінки його результатів здійснюються на базі директивних документів Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України.

Для підвищення ефективності даного етапу навчання можна рекомендувати включення у захист взаємного рецензування курсових проектів студентами. Студент-рецензент повинен показати свої знання технічних рішень, що містяться в інших проектах, уміння знаходити їхні сильні і слабкі сторони. Студенту, що захищає проект, надається можливість відповісти на зауваження рецензента. Якість рецензії може враховуватися при остаточній оцінці курсового проекту рецензента.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Белинский В.Т., Гондол В.П., Грозин А.Б. и др. Практическое пособие по учебному конструированию. – К.: Вища школа, 1992. – 495 с.

2. Белопольский И.И., Каретникова Е.И., Пикалова Л.Г. Расчет трансформаторов и дросселей малой мощности. – М.: «Энергия», 1973. – 398 с.

3. Волгов В.А. Детали и узлы радиоэлектронной аппаратуры. – М.: «Энергия», 1977. – 656 с.

4. Левин А.П. Контакты электрических соединений радиоэлектронной аппаратуры. –М.: «Сов. Радио» 1972. – 169 с.

5. Мазель К.Б. Трансформаторы электропитания. – М.: «Энергоиздат»,
1982. – 80 с.

6. Резисторы. Справочник. / Под ред. И.И. Четверткова. – М.: «Энергоиздат», 1981. – 352 с.

7. Рычина Т.А. Электрорадиоэлементы. – М.: «Советское радио»,
1976. – 336 с.

8. Свитенко В.Н. Электрорадиоэлементы. Курсовое проектирование. – М.: «Высшая школа», 1987. – 208 с.

9. Справочник конструктора РЭА: Общие принципы конструирования / Под ред. Варламова. – М.: «Советское радио», 1980. – 480 с.

10. Справочник конструктора-приборостроителя. / В.Л. Соломако и др. – М.: Высш. шк, 1988. – 271 с.

11. Тексти лекцій з дисципліни «Елементна база електронних апаратів» для студентів усіх форм навчання спеціальності 7.091003 «Електронна побутова апаратура». Частина 1 / Упоряд.: М.Г. Баранов, В.М. Світенко. – Харків: ХНУРЕ, 2012. – 192 с.

12. Тексти лекцій з дисципліни «Елементна база електронних апаратів» для студентів усіх форм навчання спеціальності 7.091003 «Електронна побутова апаратура». Частина 2 / Упоряд.: В.М. Світенко – Харків: ХНУРЕ, 2012. – 172 с.

13. ГОСТ 11677-85. Трансформаторы силовые. Общие технические условия.

14. ГОСТ 18620-86. Изделия электротехнические. Маркировка.

15. ГОСТ 2.103-95. ЕСКД. Стадии разработки.

16. ГОСТ 2.104-2006. ЄСКД. Основні написи.

17. ГОСТ 2.105-2008. ЕСКД. Изображения – виды, разрезы, сечения.

18. ГОСТ 2.105-95. ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.

19. ГОСТ 2.108-68. ЕСКД. Спецификация.

20. ГОСТ 2.109-73. ЕСКД. Основные требования к чертежам.

21. ГОСТ 2.201-80. ЕСКД. Обозначение изделий и конструкторских документов.

22. ГОСТ 2.307-68. ЕСКД. Нанесение размеров и предельных отклонений.

23. ГОСТ 2.309-73. ЕСКД. Обозначение шероховатости поверхности.

24. ГОСТ 2.310-68. ЕСКД. Нанесение на чертежах обозначений покрытий, термической и других видов обработки.

25. ГОСТ 2.316-2008. ЕСКД. Правила нанесения на чертежах надписей, технических требований и таблиц.

26. ГОСТ 26445-85 Провода силовые изолированные.

27. ГОСТ 7399-97. Провода и шнуры на номинальное напряжение до 450/750В.

28. ГОСТ Р 50509-93 (МЭК 391-72). Маркировка изолированных проводников.

29. ГОСТ Р МЭК 227-1-94 Кабели с поливинилхлоридной изоляцией на номинальное напряжение до 450/750 В включительно.

30. ГОСТ Р МЭК 60173-99. Расцветка жил гибких кабелей и шнуров.

31. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

32. ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові. Загальні вимоги та правила.

33. ДСТУ ГОСТ 7.1-2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.

Додаток А

Приклад оформлення титульного аркуша пояснювальної записки курсового проекту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАдІОЕЛЕКТРОНІКИ

Кафедра ПЕЕА

курсовий проект

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

з дисципліни «ЕЛЕМЕНТНА БАЗА РЕА»

на тему «Котушка індуктивності»

Виконав:                                                                                Перевірив:

Ст.гр. РЕА-07-3                                                                  Іванов В.М.

Астахов С.А.

2011

Додаток Б

Приклад технічного завдання на курсовий проект