Сімейна медицина, відділення, центр, амбулаторія сімейної медицини, територіальна дільниця сімейного лікаря

1.  Модель та основні напрямки діяльності лікаря загальної практики-сімейного лікаря.

2.  Методичні підходи до аналізу діяльності сімейного лікаря.

3.  Економічні аспекти діяльності сімейного лікаря.

4.  Психологічні аспекти діяльності сімейного лікаря.

5.  Міжсекторальна співпраця сімейних лікарів.

6.  Формування річного плану роботи сімейного лікаря.

7.  Підготовка даних для складання статистичних звітів.

8.  Ведення медикостатистичної документації та забезпечення якості статистичної інформації.

9.  Підбір статистичного матеріалу для розрахунку показників різних видів захворювань населення.

10. Заповнення статистичних талонів, карт екстреного повідомлення, бланків скерувань на лікувально-діагностичні обстеження, посильних листів на ЛТЕК, санаторно-курортних карт, витягів з індивідуальних карт амбулаторного хворого, контрольних карт диспансерного спостереження та інших форм медичної документації.

11. Обчислення демографічних показників та оцінка демографічної ситуації.

12. Планування медичних оглядів, диспансеризації, щеплень та реалізація заходів первинної медико-санітарної допомоги на дільниці.

13. Ведення обліку роботи за встановленою формою.

14. Ведення затверджених форм обліково-звітної документації.

15. Збір інформації та складання характеристики сімейно-територіальної дільниці.

16. Управління здоров’ям пацієнта і сім’ї.

17. Збір сімейного анамнезу та складання плану оздоровлення сім’ї. Корекція психологічного мікроклімату в сім’ї.

18. Проведення профілактичної та санітарно-освітньої роботи серед населення з питань розвитку та виховання здорової дитини, пропаганди здорового способу життя.

19. Здійснення динамічного спостереження за станом здоров'я членів кожної сім'ї закріпленого регіону з проведенням необхідного обстеження і оздоровлення за індивідуальним комплексом лікувально-оздоровчих заходів.

20. Скринінг пацієнтів із професійно зумовленими захворюваннями, особливості перебігу, лікування, експертиза працездатності та здійснення відповідних профілактичних заходів.

21. Організація медико-соціальної і побутової допомоги спільно з органами соціального захисту і службами милосердя одиноким, престарілим, інвалідам, хронічним хворим.

22. Проведення допологового патронажу вагітних жінок своєї територіальної дільниці.

23. Відвідування новонароджених у перші три дні після виписки з пологового будинку.

24. Формування показників фізичного розвитку дітей.

25. Надання консультативної допомоги сім'ї з питань: вигодування, виховання дітей, підготовки їх до дитячих дошкільних закладів, школи, профорієнтації; планування сім'ї, етики, психології, гігієни, соціальних аспектів сімейного життя.

26. Регулярне спостереження за здоровими й хворими дітьми.

27. Співпраця з директорами шкіл, дитячих дошкільних закладів, розміщених на території обслуговування при спільній роботі, з метою покращання утримання дітей у дитячих садках, проведення профілактичних заходів, профоглядів, щеплень.

28. Проведення імунопрофілактики захворювань.

29. Виконання щеплень дітям згідно з графіком.

30. Теоретичні засади концепції реформування системи первинної медико-санітарної допомоги за принципом сімейної медицини.

31. Аналіз санітарно-епідеміологічного стану і розробка протиепідемічних заходів на сімейно-територіальній дільниці.

32. Складання санітарно-гігієнічної характеристики сімей територіальної дільниці.

33. Співпраця з міською (районною) санітарно-епідеміологічною станцією, одержуючи від неї спеціальні вказівки. Організація карантину і обсервації.

34. Участь у реалізації протиепідемічних заходів на сімейно-територіальній дільниці з питань проведення поточного санітарного нагляду.

35.Вирішення питань госпіталізації інфекційних хворих, проведення протиепідемічних заходів в осередках інфекцій.

36. Профілактична робота щодо своєчасного виявлення туберкульозу, онкологічних та інших захворювань.

37. Здійснення своєчасної діагностики, раннього виявлення і відповідного лікування інфекційних захворювань, негайна сигналізація про випадки інфекційних захворювань, харчових і професійних отруєнь, порушення режиму і виконання протиепідемічних заходів, скерування у відповідну санітарно-епідеміологічну станцію екстреного повідомлення.

38. Оцінка здоров’я трудового потенціалу на основі захворюваності з тимчасовою та стійкою втратою працездатності, кількості часто і тривало хворіючих, індексу здоров’я працюючих.

39. Вносити пропозиції з питань поліпшення організації та якості медико-санітарної допомоги населенню.

40. Проведення санітарно-освітньої роботи з виховання населення, пропаганди здорового способу життя, попередження розвитку захворювань.

41. Здійснення профілактичної роботи, спрямованої на виявлення ранніх прихованих форм захворювання і факторів ризику.

42. Надання оздоровчих заходів екстреної медичної допомоги хворим і потерпілим при невідкладних станах незалежно від місця проживання.

43.Співпраця зі станцією швидкої медичної допомоги з питань надання деяких видів екстреної медичної допомоги.

44. Своєчасна консультація і госпіталізація планових і ургентних хворих у встановленому порядку.

45. Співпраця з міськими лікарями у вирішенні питань стаціонарної допомоги.

46. Проведення лікувальних і реабілітаційних заходів за обсягами, які відповідають вимогам кваліфікаційної характеристики.

47. Проведення збору матеріалу для біохімічних і бактеріологічних обстежень у відповідності до призначення лікаря.

48. Контроль за виконанням хворими лікувальних і оздоровчих заходів та рекомендацій сімейного лікаря.

49. Купувати, володіти, користуватися і розпоряджатися на правах власності або повного господарського утримання рухомого майна лікарської амбулаторії на основі умов угоди (контракту) з власником майна.

50. Укладати договори про надання медичних послуг в рамках програм обов'язкового і добровільного медичного страхування з органами, підприємствами, закладами, страховими компаніями в установленому порядку, а також з окремими фізичними особами.

51. Співпраця з аптеками при здійсненні медикаментозного забезпечення хворих.

52. Вносити пропозиції з питань покращання організації і якості медико-соціальної допомоги населенню.

53. Проводити у встановленому порядку експертизу якості надання медичної допомоги пацієнту іншими спеціалістами.

54. Використовувати медичні заклади для підвищення своєї кваліфікації на договірних умовах з оплатою як за рахунок коштів лікувального закладу, так і за власний рахунок.

55. Брати участь в нарадах, науково-практичних конференціях, семінарах з питань лікувально-профілактичної допомоги.

56. Підвищення своєї професійної кваліфікації шляхом самопідготовки на курсах удосконалення, ознайомлення з досвідом організації роботи сімейного медичного працівника, участі у конференціях і семінарах.

57. Бути членом різних громадянських і професійних організацій, чия діяльність не суперечить меті і завданням сімейного лікаря.

58. Проведення систематичної роботи з підвищення рівня медичних знань сімейної медсестри та молодшого медперсоналу. Контролювати роботу підпорядкованого йому середнього і молодшого медперсоналу.