Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поправка на розширенння скла.




НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

 

 

Калібрування та повірка вимірювальних засобів для випробувальних аналітичних лабораторій

 

ІНСТРУКЦІЯ

 до лабораторної роботи № 1

для студентів базового напрямку 6.051002 «Метрологія стандартизація та сертифікація” з дисципліни “Сертифікація в окремих галузях промисловості”

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

 “Метрологія, стандартизація та сертифікація”

Протокол № від . .2010р.

 

 

Львів-2010



Калібрування та повірка вимірювальних засобів для випробувальних аналітичних лабораторій. Інструкція до лабораторної роботи №1 з дисципліни “Сертифікація в окремих галузях промисловості” для студентів базового напрямку 6.051002 «Метрологія стандартизація та сертифікація”/ Укл. Міхалєва М.С., Бойко Т.Г., Бубела Т.З, Микийчук М.М., Куць В.Р. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010– 20с.

 

 

Укладачі                           М.С. Міхалєва, с.н.с., асист.

                                          Т.Г. Бойко, к. т. н, доц.

Т.З. Бубела, к. т. н, доц.

                                           М.М. Микийчук, к. т. н, доц.

                                           В.Р. Куць, к.т.н.

                             

Відповідальний за випуск П.Г. Столярчук, д.т.н., проф.

 

Рецензент                         В.О. Яцук, д.т.н., проф.



ЗМІСТ

1. План роботи.

2. Необхідні теоретичні пояснення і основні положення при користуванні устаткуванням.

3.Хід роботи.

4. Опрацювання результатів визначення загальної провідності рідин.

5. Зміст звіту.

6. Контрольні запитання.

Література

Додатки

1.Приклади діючих сертифікатів відповідності засобів вимірювання об’єму рідин і сипких речовин

2.Виробничі документи з описами вимірювального посуду.

 

 

Мета роботи – набути практичних навиків використання апробованих засобів вимірювань об’ємів рідин, оволодіти методикою їх калібрування і повірки та методикою вимірювання і опрацювання результатів вимірювань.

План роботи

1.1. Вивчити методики виконання об’ємного аналізу.

1.2. Оволодіти методиками калібрування і повірки вимірювального посуду.

1.3. Виконати калібрування мірних колб, та повірку піпеток.

1.4. Виконати повірку бюреток. Побудувати криву поправок. Оформити звіт.

Необхідні теоретичні пояснення і основні положення при користуванні устаткуванням

При користуванні засобами вимірювальної техніки та лабораторним устаткуванням необхідно переконатися в дотриманні вимог техніки безпеки, справності засобів і їх придатності до застосування [1,2,3,4].

Засоби вимірювання вважаються придатними до застосування протягом міжповірювального інтервалу, якщо результати повірки підтверджують їх відповідність до метрологічних і технічних вимог, встановлених для даного засобу вимірювання нормативно-технічною документацією.

Засоби випробувань і випробувальне обладнання вважаються придатними до застосування протягом терміну, встановленого під час атестації цього обладнання, якщо результати атестації підтверджують його відповідність до метрологічних і технічних вимог, встановлених для даного обладнання нормативно-технічною документацією.

Вимірювальні експерименти повинні виконуватися за атестованими методиками.

Об’ємний аналіз. Відтворення вмісту вимірювального посуду.

Об’ємний аналіз заснований на точному вимірюванні об’ємів реагуючих між собою розчинів речовин. У міжнародній системі одиниць за одиницю об’єму прийнятий кубічний метр (м3).

Але рідкі і сипучі тіла в умовах тяготіння не можуть мати власну форму з просторовими розмірами, а приймають форму того посуду, де безпосередньо розміщені.

Тому для вимірювання об’ємів рідин користуються посудом певного вмісту, що називаються вимірювальним посудом.

Для одиниці місткості посуду використовується не одиниця довжини, а одиниця маси, що у свою чергу важливо те, що маса може бути виміряна точніше, ніж довжини.

У міжнародній системі одиниць місткість, вміст не передбачений. У метричній системі і в об’ємному аналізі за одиницю вмісту прийнятий літр. Літрце об’єм, що займає маса чистої води, яка дорівнює кілограму при температурі її найбільшої густини (3,980С~40С) і при нормальному атмосферному тиску. Інакше кажучи, літром називають об’єм 1кг води, зважуваного на рівноплечих вагах у пустоті при температурі +3,980С. Одну тисячну долю літра називають мілілітром.

Практично можна вважати, що 1л дорівнює кубічному дециметру (дм3).

Так як визначення вмісту вимірювального посуду в лабораторіях проводиться не в пустоті (вакуумі) і не при +3,980С, а при звичайних лабораторних умовах, для відтворення вмісту вимірювального посуду, що відповідає 1л, необхідно зважувати не 1кг води. а завжди значно менше.

При визначенні вмісту посуду шляхом зважування у них води (гравіметричний метод) вводять три поправочні коефіцієнти:

перший – пов’язаний з температурним коефіцієнтом розширення води;

другий – пов’язаний з температурним коефіцієнтом розширення скла;

Третій – пов’язаний з зважуванням у повітрі.

Поправка на температурний коефіцієнт розширення води.

Як відомо, всі тіла при нагріванні розширюються, відповідно, одна і та ж кількість рідини при різній температурі має різний об’єм. Тому маса води, що дорівнює 1кг, займає об’єм 1л тільки при +3,980С.

Температура повітря у випробувальних лабораторіях, як правило, приблизно 200С.

Відповідно для відтворення 1 л вимірювального посуду, при температурі не +3,980С, завжди необхідно брати масу води меншу за 10000г на число грамів, що дорівнює:

                                      (1),

де ρ – густина води при даній температурі.

Поправка на розширенння скла.

При підвищенні температури розширюється не тільки вода, але і скло, і ємкість посуди збільшується на:

                                   (2),

де - ємкість колби;  - різниця температур; 0,000026 – коефіцієнт об’ємного розширення скла.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 297.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...