Тема 8. Ціни зовнішнього ринку

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійного вивчення дисципліни

«Ціноутворення»

для студентів спеціальностей  5.0501 11 «Бухгалтерський облік»,

5.0501 07 «Економіка підприємства», 5.0501 13 «Комерційна діяльність»

Підготував

викладач Негробова С.Г.

Краснодон

ЗМІСТ

ВСТУП

Мета навчальної дисципліни: надання студентам теоретичних знань і практичних навичок з питань формування цін та розробки цінової політики на підприємстві. Навчальний матеріал ґрунтується на положеннях сучасної економічної теорії, наукових розробках закордонних учених, законах та нормативно-правових актах, що діють в українській економіці.

Головним завданнямдисципліни є розкриття :

- теоретичних засад ціноутворення;

- методики формування цін та їх окремих елементів;

- сутності методів ринкового ціноутворення;

- особливостей установлення цін на зовнішньому ринку;

- методологічних підходів до розробки цінової політики та стратегії підприємства;

- цілей і методів державного регулювання цін на його впливу на економічні процеси.

Вивчення навчального матеріалу дисципліни сприятиме підвищенню рівня загальноекономічної підготовки студентів і формуванню в них практичних навичок з ціноутворення в умовах ринкових відносин.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТ

Тема 1. Суть, види і функції цін у ринковій економіці

Система цін. Ціни світового та внутрішнього ринків. Класифікація цін за рівнем свободи. Ціна підприємства і ціна реалізації, їх взаємозв’язок. Класифікація цін за територіальним поширенням. Урахування в цінах витрат з доставки продукції до споживача. Франкування цін на внутрішньому ринку. Довідкові та ціни фактичних угод. Стартові та лімітні ціни. Сезонні ціни. Зв’язок між цінами, що функціонують в економіці. Класифікаційні ознаки цін.

Тема 2. Цінова політика держави

Цінова політика держави та її основні цілі. Необхідність державного регулювання цін. Основні форми втручання держави у процес ціноутворення. Пряме регулювання цін та його методи. Непрямі методи державного регулювання цін. Цілі державного регулювання цін. Регулювання цін на продукцію монопольних утворень. Декларування цін.

Система органів ціноутворення, їхні завдання та функції. Контроль за додержанням дисципліни цін. Система органів контролю за цінами.

Вплив на економіку втручання держави у процеси ціноутворення шляхом ведення фіксованих, або граничних цін. Товарний дефіцит та його вплив на ринкові ціни. Вплив на рівноважну ціну акцизного збору та податку на додану вартість. Розподіл податкового тягаря між виробниками та споживачами продукції.

Тема 3. Цінова політика підприємства

Цінова політика підприємства та її основні цілі. Необхідність проведення аналізу умов беззбитковості та його завдання. Визначення мінімальної зміни обсягу реалізації за умови зміни самої ціни. Умови досягнення беззбитковості при зміні ціни змінних витрат. Вплив на беззбитковий приріст реалізації зміни постійних витрат. Графік досягнення беззбитковості продажу при одночасній зміні ціни та постійних витрат. Визначення беззбиткової зміни ціни продажу в умовах пасивного ціноутворення. Оцінка витрат. Аналіз цін і товарів конкурентів.

Вибір методу ціноутворення. Витратні методи ціноутворення. Маркетингові методи ціноутворення.

Цінова стратегія підприємства та її види. Стратегія низьких цін та умови її ефективності. Стратегія високих цін та умови її ефективності. Переваги та недоліки стратегії високих цін. Стра­тегія нейтрального ціноутворення. Особливості формування ці­нової стратегії на певні асортиментні групи товарів. Визначення співвідношення цін на взаємозамінні товари.

Система цінових знижок. Кількісні цінові знижки. Розробка шкали кількісних кумулятивних знижок. Знижки за швидкість платежу, сезонні, дилерські та інші види знижок.

Тема 4. Основні ціноутворюючі чинники

       Основні теорії ціноутворення. Теорія трудової вартості, теорія витрат виробництва, теорія трьох чинників. Теорія граничної корисності. Неокласична теорія.

Попит і пропозиція як ціноутворенні чинники. Закон попиту. Взаємодія попиту і пропозиції, цін рівноваги. Цінова еластичність, коефіцієнти еластичності. Еластичність попиту та її чинники. Еластичність пропозиції.

Формування цін залежно від типу ринку. Політика ціноутворення на ринку досконалої конкуренції. Особливості встановлення цін на ринку монополістичної конкуренції. Олігополія як чинник ціноутворення. Формування цін в умовах монополії.

Тема 5. Структура ціни і формування її елементів

Склад ціни. Обов'язкові та необов'язкові елементи ціни. Структура ціни. Роль витрат у формуванні ціни. Групування ви­трат за елементами та статтями калькуляції. Склад собівартості за новими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Методи обліку витрат у ціноутворенні. Суть методу обліку повних витрат та його недоліки. Метод обліку прямих витрат. Маржинальний дохід.

Методи визначення в ціні прибутку. Нормативний метод. Гра­ничні та розрахункові нормативи рентабельності. Залишковий метод визначення прибутку в ціні.

Формування в ціні товарних податків. Акцизний збір, ставки акцизного збору. Особливості визначення в ціні вітчизняних то­варів акцизного збору на основі відсоткової ставки.

Податок на додану вартість і його визначення в ціні.

Посередницько-збутові та торговельні надбавки як самостійні елементи ціни. їх склад та порядок визначення. Умови застосу­вання торгово-посередницьких знижок.

Тема 6. Методи ринкового ціноутворення

Основні ціноутворюючі чинники та форми їх прояву. Витратні методи ціноутворення. Метод повних витрат. Метод надбавок. Метод беззбитковості та цільового прибутку. Графік беззбитковості. Визначення точки беззбитковості аналітичним шляхом.

Методи, що спираються на попит. Метод балової оцінки. Ви­значення ціни методом прямих витрат та умови ефективності йо­го застосування.

Методи з орієнтацією на конкуренцію. Метод лідера та сфера його поширення. Питома ціна та параметричні індекси якості. Ін­диферентна ціна. Особливості визначення цін на продукцію ви­робничо-технічного призначення. Основні положення визначення ціни методом відносної оцінки технічного рівня продукції.

Тема 7. Система цін біржової торгівлі

       Поняття товарної біржі. Принципи та права товарної біржі. Біржові угоди та їх ціни. Процедура укладання біржових угод. Ціна продавця і покупця на біржовий товар. Види біржових цін. Ф’ючерсні угоди. Біржові котирування. Ціни товарних аукціонів. Ціни торгів. Аграрна біржа, особливості діяльності в Україні.

Тема 8. Ціни зовнішнього ринку

Види зовнішньоторговельних цін. Види світових цін. Механізм розрахунку зовнішньоторговельних цін. Правила «Інкотермс-90». Особливості встановлення цін на експортно-імпортну продукцію. Визначення експортних цін та врахування товарних податків. Індикативні ціни.

Формування цін на імпортну продукцію. Визначення митної вартості. Встановлення в цінах ввізного мита, митних зборів та акцизного збору. Визначення ціни придбання товару. Особливості укладання зовнішньоторговельних контрактів.

Тема 1. Суть, види і функції цін у ринковій економіці

З даної теми передбачається вивчення таких питань:

• визначення ціни і ціноутворення;

• внутрішні і зовнішні ціни;

• роль цін в економіки держави. Ціна як інструмент економіки.

Мета теми — засвоєння студентами сутності дисципліни, надати студентам можливість ознайомитися з теоретичними засадами ролі та значення ціни і ціноутворення, функцій цін в умовах ринкової економіки, класифікацією цін.

Література для самостійного вивчення теми:

1. Ерухимович І.Л. Ціноутворення: Навч. – метод. Посібник. – К.: МАУП, 1998. – 104 с.: іл. 

2. Шкварчук Л.О. Ціни і ціноутворення: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 214 с.

Термінологічний словник

Цінна – грошове вираження вартості товару або послуги.

Ціноутворення – процес формування на товари та послуги.

Ціна:

відпускна — ціна, за якою продукція реалізується виробничому споживачу;

вільна — ціна, яка встановлюється підприємцями самостійно з урахуванням особистих витрат та співвідношення між попитом і пропозицією;

довідкова — інформаційна ціна, що слугує відправною точкою для встановлення, як правило, договірної ціни;

закупівельна — ціна, за якою сільськогосподарська продукція реалізується державними, кооперативними та фермерськими господарствами для подальшої переробки;

заставна — ціна товару, який, як правило, піддягає поверненню;

оптова — ціна, за якою продукція великими партіями здійснює обіг між промисловими підприємствами або між ними та підприємствами й організаціями інших галузей;

підприємства — ціна, за якою виробник визначає вартісні результати своєї безпосередньої роботи і яка складається з витрат і прибутку;

регульована — ціна, межі змін якої прямо чи опосередковано встановлює держава. Встановлюється, як правило, на продукцію та послуги монопольних утворень;

фіксована — ціна, що встановлюється державою на невизначений період і може бути скасована тільки спеціальним розпорядженням;

франко — ціна, встановлена з урахуванням передбаченого порядку відшкодування транспортних витрат з доставки продукції до пункту, зазначеного після слова «франко».

Тариф — ціна на транспортні послуги, а також на послуги, що надаються населенню підприємствами побутових та комунальних служб.

Теоретичний матеріал

Ціна – грошове вираження вартості товару (послуг).

Ціноутворення– процес формування цін на товари та послуги.

За різних умов господарювання ціна має різноманітні функції.

Маємо виділити 2 основні моделі ціноутворення:

- ринкове ціноутворення, яке функціонує на ґрунті взаємовідносин між попитом споживачів та пропозицією продавців на ринку того чи іншого товару;

- централізоване державне ціноутворення – визначення цін державними органами, при якому у рамках ціноутворення у грунт ціни кладуть витрати виробництва та обігу.

Ціна як важлива складова ринкової економіки є еквівалентом обміну товарів.

У загальному вигляді це кількість грошей, за яку продавець бажає продати товар, а покупець – купити його.

Через ціну формується більшість економічних відносин в суспільстві. Це стосується як сфери виробництва, так і сфери їх обігу, реалізації.

Внутрішні і зовнішні ціни, характеристика:

- ціни, які обслуговують зовнішній ринок, відображають зовнішньоекономічні зв`язки держави з іншими країнами.

-  ціни перебувають під впливом цін на світових ринках, що відображають умови виробництва та реалізації у цілому по світовому господарству.

Зовнішньоекономічні ціни – являють собою ціни, за якими здійснюються розрахунки із закордонними партнерами при імпорті та експорті товарів або при продажу їх усередині країни іноземним покупцям за валюту.

З переходом до ринку та розширенням практики ринкового ціноутворення фірмам доводиться брати участь у формуванні зовнішньоекономічних цін.

Це відбувається:

- при експорті товарів або їх продажу іноземним клієнтам,

- купівлі товарів за кордоном,

- здійсненні бартерних угод

- створенні спільних підприємств і маркетингових дослідженнях зовнішніх ринків.

· В Україні з кінця 1994 року запроваджено так звані – індикативні ціни.Індикативні ціни. Плануються, рекомендуються та стимулюються державою. В Україні їх застосовують при укладанні та виконанні зовнішньоекономічних угод на постачання товарів за кордон. Ціна, зазначена в контракті між вітчизняними та іноземними партнерами на продаж окремих видів товарів (здебільшого сировина, корисні копалини, продукція її первинної обробки), не може бути нижчою за встановлену державою індикативну ціну.

Вони встановлюються на товари, щодо експорту та імпорту яких визначено режим ліцензування й квотування або інший спеціальний режим.

 Індикативні ціни відповідають цінам, що склалися на ринку експорту або імпорту на момент здійснення зовнішньоторговельної операції. Такі ціни обов`язкові для всіх підприємницьких структур, які здійснюють експортно-імпортні операції.

Індикативні ціни переглядаються щомісячно. Їхнє використання спрямоване на впорядкування ціноутворення у сфері зовнішньої торгівлі, запобігає демпінгу і сприяє збільшенню валютних надходжень від експорту українських підприємств.

Зовнішньоекономічні угоди укладаються, як правило, на базі світових цін.

Для експортних і імпортних товарів, які реалізуються на внутрішньому ринку країни, використовують ціни внутрішнього ринку.

В ширшому сенсі під цінами внутрішнього ринку розуміють ціни на товари в даній країні, що віддзеркалюють специфіку її національного відтворення:

- забезпеченість та якість ресурсів,

- рівень платоспроможного попиту населення

- структуру економіки, транспортні умови.

Питання для перевірки якості засвоєння знань.

1. Визначення ціни і ціноутворення.

2. Функції цін в умовах планово-директивної економіки.

3. Функції цін в умовах ринкової економіки.

4. Основні моделі ціноутворення

5. Спеціальні види цін та їх класифікація.

6. Класифікація видів цін за різними ознаками.

7. Характеристика внутрішніх і зовнішніх цін.

8. Сутність індикативних цін.

9. Сутність світових цін.

10. Сутність зовнішньоекономічних угод.

11. Сутність цін внутрішнього ринку.

Тестові питання:

1. Відпускною називається ціна, за якою продукція реалізується:

1) виробничому споживачу;                           

2) населенню;

3) усередині підприємства;       

4) роздрібному торговцю.

2. Квартирна плата — це ціна:

1) вільна;                                       

2) регульована;

3) фіксована;                                   

4) лімітна.

3. Індикативні ціни встановлюються:

1) на продукцію монопольних утворень;

2) на продукцію підприємств державного сектору;

3) на товари експорту-імпорту;

4) на товари роздрібної торгівлі.

4. До цін, що діють у зовнішній торгівлі, відносять:

1) контрактні;

2) вільні;

3) оптові;

4) регульовані.

5. Ціна — це:      

1) грошовий вираз вартості товару;

2) грошовий вираз вкладеної у виробництво даного товару праці;

3) вимірник корисності товару для покупця;

4) грошовий вираз витрат на виробництво продукції.

6. Ціноутворення це:

1) процес формування цінової політики підприємства;

2) процес формування цін на товари та послуги;

3) формування монопольно високих цін.

7. Монопольним визначається стан суб'єкта підприємницької діяльності, якщо:

1) не існує близьких конкурентів на ринку;

2) вданому регіоні немає підприємства, яке виробляє схожу про­дукцію;

3) частка певного підприємства на ринку певного товару пере­вищує 35 %;

4) частка певного підприємства на ринку певного товару пере­вищує 25 %.

Тема 2.  Цінова політика держави

З даної теми передбачається вивчення таких питань:

• цінова політика держави та її основні цілі;

• повноваження органів державного регулювання цін;

• практика державного регулювання цін в деяких країнах світу.

Мета теми — засвоєння студентами цілей і методів держаного регулювання цін, механізму та можливих на­слідків державного регулювання цін. Ознайомити з практикою державного регулювання цін у деяких країнах світу.

Література для самостійного вивчення теми:

1. Колесников О.В. Ціноутворення: навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 144 с.

2.  Ерухимович І.Л. Ціноутворення: Навч. – метод. Посібник. – К.: МАУП, 1998. – 104 с.: іл. 

3.  Шкварчук Л.О. Ціни і ціноутворення: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 214 с.

4.  Яковлев Н.Я. Цены и ценообразование: Учебное пособие. – 3-е узд., переаб. и доп. – М.: Издатесльско-книготорговый центр «Маркетинг», 2001. – 106 с.

Термінологічний словник

Державна дисципліна цін — процес дотримання визначених нормативними актами вимог щодо формування, встановлення та використання цін за умов регульованої економіки.

Державна цінова політика — діяльність органів виконавчої влади, яка в умовах України спрямована на досягнення трьох основних цілей: послідовного проведення лібералізації цін, державного регулювання цін і тарифів на окремі товари та послуги й здійснення контролю за їх дотриманням.

Декларування цін — комплекс заходів щодо отримання дозволу на зміну ціни, яка підлягає державному регулюванню.

Державна інвестиційна політика – передбачає формування таких умов, які б сприяли нормальному інвестиційному клімату, забезпечувати недоторканість інвестицій зарубіжних партнерів, громадян.

Виважена імпортно-експортна та митна політика - переду­сім це стосується встановлення виважених і диференційованих тарифів та ставок мита.

Державне замовлення – держава укладає з окремими вироб­никами угоди, згідно з якими зобов'язується купити у виробника продукцію за певною ціною у певні строки за умови дотримання ним правил і технологічних вимог виробництва.

Теоретичний матеріал

Державне регулювання цін являє собою діяльність держави, спрямовану на встановлення і збереження такого рівня цін, який би забезпечував рентабельну діяльність суб'єктів господарюван­ня, паритет цін різних галузей народного господарства, реальність заробітної плати, стійкість валюти й інші економічні параметри в державі. Державне регулювання цін — це не разовий акт встанов­лення рівня цін, їх динаміки і співвідношення, а комплекс заходів щодо активізації всіх ціноутворюючих факторів.

Загалом перехід будь-якої економіки до ринкових відносин у кінцевому підсумку сприяє розвитку економіки. Однак при цьому збільшується кількість кризових ситуацій, тому держава повинна втручатися в економічні процеси з метою пом'якшен­ня наслідків негативних явищ, адже, впливаючи на ціни, дер­жава намагається зменшити циклічні коливання процесів ви­робництва та реалізації, а також перерозподілити фінансові ре­сурси між галузями та підприємствами. Загалом такий вплив має антикризовий характер. При цьому важливого значення набу­ває правильно обрана мета державного регулювання ціноутво­рення.

Мета державного регулювання цін у будь-якій країні залежить від багатьох чинників: національних особливостей, кліматичних умов, наявності сировини, матеріалів, політичної ситуації в кра­їні, становища держави у світовому поділі праці.

Державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами влади України і органами місцевого самоврядування.

Так, Кабінет Міністрів України (КМУ) зі згоди Верховної Ради України затверджує роздрібні ціни на хліб, борошно, м`ясо, цукор, молоко, олію, дитяче харчування, лікеро-горілчані вироби і на товари в межах держзамовлення, відповідно до умов еквівалентності товарообміну – закупівельні ціни на основні види сільськогосподарської продукції.

Органи державної виконавчої влади встановлюють ціни і тарифи на окремі види продукції, товарів і послуг у відповідності з повноваженнями, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Втручання держави у процеси ціноутворення передбачає насамперед спостереження за рівнем цін. Цим займаються центральні статистичні управління, а також соціальні партнери (науково-дослідні центри профспілок, спеціальні комісії за завданням голів різних партій, міжнародні організації).