Перелік питань до екзаменаційної сесії

Міністерство освіти і науки України

Донбаський державний технічний університет

Факультет менеджменту

Кафедра менеджменту

Методичні вказівки

до самостійної роботи студентів і виконання контрольної роботи з

курсу „Логістика”

для студентів спеціальності 6.050200 „Менеджмент організацій”,

„Менеджмент торгівлі і сфери послуг”,

напряму підготовки 0502 – „Менеджмент”

освітньо-кваліфікаційний рівень-бакалавр

Алчевськ, 2012

Методичні вказівки і порядок виконання контрольної роботи для студентів заочної форми навчання

В методичних вказівках наведені варіанти індивідуальних завдань щодо вивчення тем дисципліни «Логістика» із можливістю перевірки знань за контрольними питаннями.

Контрольна робота полягає у відповідях на питання і рішення практичних завдань.

Номер варіанту теоретичного і практичного завдання відповідає порядковому номеру прізвища студента за списком групи. Кожний студент повинний відповісти на чотири теоретичних  питання і розв’язати практичні завдання за варіантом. Перелік теоретичних питань і практичних завдань до таблиці 1.

Перелік питань до екзаменаційної сесії

1. Дати визначення логістики. В чому принципова різниця між логістичним підходом до управління матеріальними потоками і традиційним?

2. Назвіть три концептуальних підходи до побудови логістичних систем. У Чому їх сутність?

3. Взаємозв’язок логістики та маркетингу.

4. Сутність категорій економічних компромісів.

5. Передумови використання логістичного підходу до управління матеріальними потоками у галузі виробництва та обігу.

6. Що є критерієм ефективності логістичних систем в період неологістики?

7. Форми організації логістичного управління. Переваги та недоліки кожної форми.

8. Особливості нового підходу до розвитку логістики.

9. У чому полягає сутність визначення витрат за принципом місій?

10. Сутність та особливості концепцій мінімізації загальних витрат та планування потреб у ресурсах (MRP).

11. Сутність та особливості концепції точно в термін (just in time).

12. Концепція худого (гнучкого) виробництва (lean production). Сутність та особливості концепції.

13. Сутність та особливості концепції загального управління якістю (TQM).

14. Сутність та особливості концепції швидкого реагування на попит (SRP).

15. Які рівні рішень охоплюють економічні компроміси?

16. Що є критеріями компромісів на кожному рівні схвалення рішень?

17. Основні вимоги логістики.

18. Дати визначення матеріального потоку. Види матеріальних потоків.

19. Дати визначення логістичної операції. Класифікувати логістичні операції.

20. Дати визначення логістичної моделі та логістичного моделювання. Приклади логістичних систем.

21. Метод аналітичного моделювання логістичних систем. Його переваги та недоліки.

22. Що таке імітаційне моделювання логістичних систем? З яких процесів складається, яка його мета?

23. В яких випадках застосовується метод імітаційного моделювання?

24. Дати визначення системного підходу. Послідовність формування системи щодо системного підходу.

25. Назвіть переваги та недоліки експертних систем.

26. Закордонний досвід використання логістики у торгівлі.

27. Стратегія та планування у логістиці.

28. Закупівельна діяльність та фактори, що впливають на її ефективність. Завдання і функції закупівельної логістики на макро- та мікрорівні.

29. Визначення потреби в матеріалах. Визначення методу закупівлі.

30. Вибір постачальника: отримання та оцінка пропозицій; основні вимоги до вибору постачальника. Організація взаємодії з постачальниками.

31. Прийняття рішень щодо місця розташування складів в системі розподілу.

32. Сучасні методи здійснення закупок і розміщення замовлень з використанням стандартів EDI та EDIFAKT.

33. Як здійснюється розміщення замовлень.

34. Обґрунтування розміру та інтервалу поставок. Проблеми створення ланцюгів постачання.

35. Мета, завдання та функції виробничої логістики.

36. Вимоги щодо організації та керування матеріальними потоками.

37. Закон безперервності виробничого процесу й упорядкованості руху предметів праці на виробництві; ритм виробничого циклу.

38. Організація раціональних матеріальних потоків у безпоточному виробництві.

39. Характеристика та порівняльний аналіз внутрішньовиробничих логістичних систем: КАНБАН, МРП, МРП-2, ОПТ.

40. Штовхаючі та тягнучі системи управління матеріальними потоками у виробничій логістиці.

41. Мета, завдання та функції розподільчої логістики.

42. Логістика та маркетинг. Логістичні канали та логістичні ланцюжки.

43. Координація та інтеграція дій логістичних посередників.

44. Фізичне розподілення замовлень та контролювання за надходженням продукції.

45. Яким чином здійснюється контролювання ефективності розподілення?

46. Місце та роль логістики запасів у логістичній системі організації. Види запасів.

47. Методологічні підходи до нормування запасів, обігових коштів та збутових запасів.

48. Ризики утримання запасів.

49. Системи оптимального управління запасами: система з фіксованим розміром замовлення.

50. Системи оптимального управління запасами: система з фіксованим проміжком часу між замовленнями.

51. Системи оптимального управління запасами: система “мінімум-максимум”.

52. Управління запасами з використанням АВС- та XYZ-аналізу.

53. Визначення оптимального розміру партії товарів, яка буде замовлятись.

54. Види та функції складів у логістичній системі.

55. Структура витрат на управління складськими запасами.

56. Поняття базового модулю. Взаємозв’язок базового модулю і тари.

57. Принципи організації логістичних процесів на складі.

58. Вантажна одиниця: поняття, роль, основні характеристики. Пакетування вантажних одиниць.

59. Схвалення рішень щодо користування найманими складами.

60. Поняття та особливості інформаційного потоку. Види інформаційних потоків.

61. Концепція інформаційної системи в логістиці, класифікація, сучасні аспекти розвитку, архітектура, цілі.

62. Основні галузі застосування логістичних інформаційний систем на підприємстві, програмне забезпечення прийняття та підтримки логістичних рішень.

63. Особливості логістичних інформаційний систем на мікрорівні: ієрархічна структура, горизонтальна та вертикальна інтеграція.

64. Інформаційна інфраструктура.

65. Використання у логістиці технології автоматичного штрих-кодування.

66. Штрих-коди: поняття, види, галузі застосування.

67. Електронний обмін даними (EDI, EDIFACT).

68. Дистанційний доступ і комунікації. Комп’ютерні мережі. Е-логістика.

69. Перспективи розвитку логістичних інформаційних систем.

70. Класифікація видів сервісного обслуговування продукції.     

71. Мета, завдання та функції транспортної логістики.

72. Критерії вибору виду транспорту щодо конкретного перевезення.

73. Сучасні транспортно-технологічні системи.

74. Системи доставки товарів: юнімодальні, мультимодальні, інтермодальні, термінальні.

75. Принципи доставки “від дверей до дверей” і “точно в термін”.

76. Вибір оптимального перевізника.

77. Провайдери логістики.

78.Сучасні телекомуникаційні системи супроводження вантажних перевезень.

79. Оцінка надійності способу доставки.

80. Дати визначення поняттю послуги.

81. Показники, що характеризують рівень логістичного сервісу.

82. Стандарти якості та їх роль у забезпеченні високого рівня логістичного сервісу.

83. Проблеми сертифікації та ліцензування логістичних послуг.

84. Управління терміном процесів у логістиці.

Практичні завдання

Тема 1: Управління в логістичних системах

Задача Економічна оцінка доцільності додаткових фінансових вкладень у логістичну систему

Підприємство здійснює доставку продукції споживачам у середній кількості 2500 тис. т. на рік, для чого використовує види транспорту:

- залізнодорожний транспорт – 1400 тис. т;

- автомобільний транспорт – 1000 тис. т;

- повітряний транспорт – 100 тис. т.

Визначити змінення основних показників роботи логістичної системи в залежності від капітальних вкладень, розрахувавши:

- вантажообіг;

- доходи;

- фондовіддачу;

- рентабельність;

- прибуток;

- продуктивність праці;

- чисельність робітників;

- собівартість перевезень.

Таблиця – Вихідні дані

Всі зміни основних показників роботи різних видів транспорту залежно від капітальних вкладень по кожному транспорту і по всьому підприємства розрахувати, і для наочності внести до таблиці.

Зробити висновки.

Розв’язання:

Вантажообіг – це добуток обсягу вантажу, що необхідно перевезти на середню дальність шляху проходження транспортного засобу.

Вантажообіг розраховується по формулі 1:

                                                                                       Вп =  (ткм),                                                               (1)

де  - загальний об'єм перевезень;

- середня дальність перевезень.

Звернути увагу, що для спрощення розрахунків у наведеній задачі середня дальність перевезень визначається як дальність перевезень в обидва кінці, тобто перевезення вантажів з урахуванням повернення транспорту в пункту призначення у вихідний пункт.

Визначимо, який вантажообіг має місце в підприємстві, що аналізується:

- по залізничному транспорту до капіталовкладень:

Вп. зд₁ = 1,4 * 240 = 336 млн. ткм;

після додаткових капіталовкладень:

Вп. зд₂ = (1,4 + 0,22) * 240 = 388,8 млн. ткм;

- по автотранспорту до інвестування капіталу:

Вп. ат₁ = 1 * 260 = 260 млн. ткм;

після інвестування капіталу:

Вп. ат₂ = 1,1 * 260 = 286 млн. ткм;

- по повітряному транспорту до додаткових капіталовкладень:

Вп. пт₁ = 0,1 * 390 = 39 млн. ткм;

після додаткових капіталовкладень:

Вп. пт₂ = 0,2 * 390 = 78 млн. ткм;

- по підприємству, що аналізується:

Вп. під-ва₁ = 2,5 * 250 = 625 млн. ткм;

по підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

Вп. під-ва ₂^зд = 2,72 * 250 = 680 млн. ткм;

- у автотранспорт

Вп. під-ва ₂^ат = 2,6 * 250 = 650 млн. ткм;

- у повітряний транспорт

Вп. під-ва ₂^пт = 2,6 * 250 = 650 млн. ткм;

Розрахуємо доходи по видах транспортних засобів.

                                                                       Д = СД * Вп,                                                                                   (2)

де СД – ставка доходності, встановлена підприємством в грошових одиницях на кожну тону-кілометр;

Вп – вантажообіг підприємства.

Визначимо, який дохід підприємства по всьому транспортному шляху перевезення вантажів виходячи з прибуткової ставки кожного кілометра шляху і загального вантажообігу:

- по залізничному транспорту до капіталовкладень:

Д зд₁= 0,08 * 336 = 26,88 млн. грн..;

після капіталовкладень:

Д зд₂ = 0,08 * 388,8  = 31,1 млн. грн..;

- по автотранспорту до капіталовкладень:

Д ат₁ = 0,12 * 260 = 31,2 млн. грн..;

після капіталовкладень:

Д ат₂ = 0,12 * 286 = 34,32 млн. грн..;

- по повітряному транспорту капіталовкладень:

Д пт ₁ = 0,25 * 39 = 9,75 млн. грн..;

після капіталовкладень:

Д пт ₂ = 0,25 * 78 = 19,5 млн. грн..;

- по підприємству, що аналізується:

Д під-ва₁ = 0,17 * 625 = 106,25 млн. грн;

по підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

Д під-ва ₂^зд = 0,17 * 680 = 115,6 млн. грн;

- у автотранспорт

Д під-ва ₂^ат = 0,17 * 650 = 110,5млн. грн;

- у повітряний транспорт

Д під-ва ₂^пт = 0,17 * 650 = 110,5 млн. грн;

Визначення фондовіддачі

Фондовіддача – це узагальнюючий показник використання всієї сукупності основних засобів. Чим він вищий, тим більш ефективно вони використовуються, низький свідчить про недостатній обсяг продажу або про дуже високий рівень капітальних вкладень. Його величина значною мірою залежить від галузевих особливостей, способів нарахування амортизації, активів і інших чинників.

На показник фондовіддачі, що виражає зв'язок між засобами праці і виробленої з їх допомогою продукції, впливають з одного боку, зміна обсягу і структури основного капіталу, його вартості, рівня екстенсивного і інтенсивного використання, з іншої — зміна цін, об'єму і структури продукції, ступеня спеціалізації і кооперації виробництва. Слід мати на увазі, що фондовіддача може бути вище там, де основні засоби більш зношені.

Отже, фондовіддача – це відношення доходу до вартості основних фондів.

                                                                       ,                                                                          (3)

де Д – річний доход;

Воф – вартість основних фондів.

Розрахуємо фондовіддачу:

- по залізничному транспорту до капіталовкладень:

Фвзд₁= 26,88 / 820 = 0,033 грн../грн..;

після капіталовкладень:

Фвд₂ = 31,1 / 820 = 0,038 грн../грн..;

- по автотранспорту до капіталовкладень:

Фват₁ = 31,2 / 950 = 0,033 грн../грн..;

після капіталовкладень:

Фват₂ = 34,32 / 950 = 0,037 грн../грн.;

- по повітряному транспорту капіталовкладень:

Фвпт ₁ = 9,75 / 3450 = 0,0028 грн../грн..;

після капіталовкладень:

Фв пт ₂ = 19,5 / 3450 = 0,0056 грн../грн.;

- по підприємству, що аналізується:

Фв під-ва₁ = 106,25 / 5220 = 0,02 грн../грн.;

по підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

Фв під-ва ₂^зд = 115,6 / 5320 = 0,022 грн../грн.;

- у автотранспорт

Фв під-ва ₂^ат = 110,5 /5320 = 0,021 грн../грн.;

- у повітряний транспорт

Фв під-ва ₂^пт = 110,5 / 5320 = 0,021 грн../грн.;

Аналогічно розраховуються інші показники за наведеними формулами:

Розрахунок прибутку:

                                                                   П = Д_баз – Ев_баз,                                                                               (4)

де Ев_баз, Д_баз – експлуатаційні витрати підприємства і дохід відповідно у базовому періоді.

Планові показники витрат розраховуються за формулами (5-7):

                                           ,                                           (5)

                                           ,                                                                                  (6)

                                           ,                                                                                (7)

де – експлуатаційні витрати базові (загальні);

Епл – витрати планові (загальні);

Впост – витрати постійні;

Кзрост – показник (коефіцієнт) зростання вантажообігу в плановому періоді по відношенню до базового;

 – коефіцієнт постійних витрат від загальної суми витрат підприємства;

ПитВаг_витр – питома вага постійних витрат у загальному обсязі витрат підприємства, %.

Розрахуємо коефіцієнт зростання по:

- залізничному транспорту

К _зрост^зд = 388,8 / 336 = 1,16;

- автотранспорту

К _зрост^ат = 286/ 260 = 1,1 ;

- повітряному транспорту

К _зрост^пт = 78 / 39 = 2.

Коефіцієнт зростання по всьому підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

К _зрост2^зд = 680 / 625 = 1,09;

- у автотранспорт

К _зрост2^ат = 650 / 625 = 1,04;

- у повітряний транспорт

К _зрост2^пт = 650 / 625 = 1,04.

Умовно-постійні витрати по:

- залізничному транспорту

Впост ^зд = 20*40 / 100 = 8 млн. грн..;

- автотранспорту

Впост ^ат = 26 * 30 / 100 = 7,8 млн. грн.;

- повітряному транспорту

Впост ^пт = 10,5 * 20 / 100 = 2,1 млн. грн.;

- всьому підприємству

Впост ^під-ва = 56,5 * 35 / 100 = 19,775 млн. грн.

Розрахуємо витрати підприємства у плановому періоді після додаткових капіталовкладень по:

- залізничному транспорту

Епл ^зд = 8 + (20-8)* 1,16 = 8+13,92 = 21,92 млн.грн.;

- автотранспорту

Епл ^ат = 7,8 + (26-7,8) * 1,1 = 27,82 млн.грн.;

- повітряному транспорту

Епл ^пт = 2,1 + (10,5 – 2,1) *2 = 18,9 млн.грн..

- по всьому підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

Епл ₂^зд = 19,775 + (56,5 - 19,775) * 1,09 = 59,81 млн.грн.;

- у автотранспорт

Епл ₂^ат = 19,775 + (56,5 - 19,775) 1,04 = 57,97 млн.грн.;

- у повітряний транспорт

Епл ₂^пт = 19,775 + (56,5 - 19,775) * 1,04 = 57,97 млн.грн.

Визначимо прибуток:

- по залізничному транспорту до капіталовкладень:

Пзд₁= 26,88 – 20= 6,88 млн.грн.;

після капіталовкладень:

Пзд₂ = 31,1 – 21,92 = 9,18 млн.грн.;

- по автотранспорту до капіталовкладень:

Пат₁ = 31,2 – 26 = 5,2 млн.грн.;

після капіталовкладень:

Пат₂ = 34,32 – 27,82 = 6,5 млн.грн.;

- по повітряному транспорту до капіталовкладень:

Ппт ₁ = 9,75 – 10,5 = - 0,75 млн.грн.;

після капіталовкладень:

Ппт ₂ = 19,5 – 18,9 = 0,6 млн.грн.;

- по підприємству, що аналізується:

П під-ва₁ = 106,25 – 56,5 = 79,75 млн.грн.;

по підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

П під-ва ₂^зд = 115,6 – 59,81 = 55,79 млн.грн.;

- у автотранспорт

П під-ва ₂^ат = 110,5 – 57,97 = 52,53 млн.грн.;

- у повітряний транспорт

П під-ва ₂^пт = 110,5 – 57,97 = 52,53 млн.грн.

Визначення рентабельності

Рентабельність – це відносна величина (комплексний інтегральний показник), виражена у відсотках (або коефіцієнтом) і характеризуюча ефективність застосування у виробництві ресурсів, упредметненої праці або витрат виробництва.

Розрахуємо рентабельність активів, яка є показником, що відображає здатність підприємства використовувати обіговий і не обіговий капітал і що свідчить про те, скільки грошових одиниць було потрібно для отримання однієї одиниці прибутку. Він застосовується для визначення рівня конкурентоспроможності підприємства і порівнюється в практиці його середньогалузевим значенням (формула 8).

                                                                               ,                                                     (8)

де R – рентабельність активів;

П – прибуток;

ОВФ – основні виробничі фонди;

ОК – обігові кошти.

Розрахуємо рівень рентабельності активів:

- по залізничному транспорту до капіталовкладень:

Rзд₁= 6,88 *100 / (820+120) =0,73%;

після капіталовкладень:

Rзд₂ = 9,18 * 100 /(920 + 138) = 0,87%;

- по автотранспорту до капіталовкладень:

Rат₁ = 5,2 * 100/ (950+150) = 0,47%;

після капіталовкладень:

Rат₂ = 6,5 * 100/ (1050 + 168) = 0,53%;

- по повітряному транспорту капіталовкладень рівень збитковості:

Rпт ₁ = - 0,75 *100 /(3450+680) = 0,018%;

після капіталовкладень рівень прибутковості:

Rпт ₂ = 0,6 *100 / (3550 + 698) = 0,014%;

- по підприємству, що аналізується:

R під-ва₁ = 79,75 * 100 / (5220+950) = 1,29%;

по підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

R під-ва ₂^зд = 55,79 *100 /6288 = 0,89%;

- у автотранспорт

R під-ва ₂^ат = 52,53 *100 /6288 = 0,84%;

- у повітряний транспорт

Rпід-ва ₂^пт = 52,53 *100 /6288 = 0,84%.

Розрахунок чисельності працівників в плановому періоді.

У даній задачі ми розраховуємо чисельність робітників підприємства після додаткового фінансування.

                                   ,                        (9)

де Др% – частка працівників, залежних від об'єму робіт %;

 – коефіцієнт зростання W вантажообігу (формула 10).

                                                                                                                                                        (10)

Визначаємо чисельність працівників у плановому періоді:

- по залізничному транспорту:

Чзд_пл1= 1520*0,6 *1,16 + 1520*0,4=1666 осіб;

- по автотранспорту:

Чат_пл1 = 920*0,7*1,1+920*0,3 = 984 осіб;

- по повітряному транспорту:

Ч пт_пл1 = 640*0,8*2+640*0,2 = 1152 особи;

- по підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

Ч під-ва _пл2^зд = 3080*0,75*1,09+3080*0,25 = 3288 осіб;

- у автотранспорт

Ч під-ва _{пл 2}^ат = 3080*0,75*1,04+3080*0,25= 3172 особи;

- у повітряний транспорт

Чпід-ва _{пл 2}^пт = 3080*0,75*1,04+3080*0,25= 3172 особи.

Визначення рівня продуктивності праці.

Продуктивність праці може виражатися:

- у вартісному вираженні:

                                                                                     А = Дохід/чисельність робочих, (грн./осіб.);                                                   (11)

- у натуральному вираженні:

                                                                                     А = Вантажообіг/чисельність робочих (т.км/осіб.).                                        (12)

Визначаємо рівень продуктивності праці у плановому періоді у вартісному вираженні:

- по залізничному транспорту до капіталовкладень:

Азд₁= 26880 / 1520= 17,68 тис.грн. / осіб;

після капіталовкладень:

Азд₂ = 31100 / 1666 = 18,67 тис.грн. / осіб;

- по автотранспорту до капіталовкладень:

Аат₁ = 31200 / 920 = 33,91 тис.грн. / осіб;

після капіталовкладень:

Аат₂ = 34320 / 984 = 33,88 тис.грн. / осіб;

- по повітряному транспорту до капіталовкладень:

Апт ₁ =  9750 /640 = 15,23 тис.грн. / осіб;

після капіталовкладень:

Апт ₂ = 19500 / 1152 = 16,93 тис.грн. / осіб;

- по підприємству, що аналізується:

Апід-ва₁ = 106250 / 3080 = 34,5 тис.грн. / осіб;

по підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

Апід-ва ₂^зд = 115600 / 3268 = 35,37 тис.грн. / осіб;

- у автотранспорт

Апід-ва ₂^ат = 110500 / 3152= 35,06 тис.грн. / осіб;

- у повітряний транспорт

Апід-ва ₂^пт = 110500 / 3152= 35,06 тис.грн. / осіб.

Визначаємо рівень продуктивності праці у плановому періоді у натуральному вираженні:

- по залізничному транспорту до капіталовкладень:

Азд₁= 336 / 1520= 0,22 млн. ткм./осіб;

після капіталовкладень:

Азд₂ = 388,8  / 1666 = 0,23 млн. ткм./осіб;

- по автотранспорту до капіталовкладень:

Аат₁ = 260 / 920 = 0,28 млн. ткм./осіб;

після капіталовкладень:

Аат₂ = 286 / 984 = 0,29 млн. ткм./осіб;

- по повітряному транспорту до капіталовкладень:

Апт ₁ = 39 /640 = 0,061 млн. ткм./осіб;

після капіталовкладень:

Апт ₂ = 78 / 1152 = 0,068 млн. ткм./осіб;

- по підприємству, що аналізується:

Апід-ва₁ = 625/ 3080 = 0,2 млн. ткм./осіб;

по підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

Апід-ва ₂^зд = 680 / 3268 = 0,21 млн. ткм./осіб;

- у автотранспорт

Апід-ва ₂^ат = 650 / 3152= 0,21 млн. ткм./осіб;

- у повітряний транспорт

Апід-ва ₂^пт = 650 / 3152= 0,21 млн. ткм./осіб.

Розрахунок собівартості перевезень.

Собівартість перевезень – це ті витрати, які витрачає підприємство на кожну тону за кілометр.

Розрахуємо собівартість перевезень у базовому періоді по:

- залізничному транспорту

S_баз ^зд = 20 / 336 = 0,06 млн.грн./ткм;

- автотранспорту

S_баз ^ат = 26 / 260= 0,1 млн.грн./ткм;

- повітряному транспорту

S_баз ^пт = 10,5 / 39 = 0,27 млн.грн. /ткм;

- по всьому підприємству, що аналізується:

S_баз ^пыд-ва = 56,5 / 625 = 0,09 млн.грн. /ткм.

Розрахуємо собівартість перевезень у плановому періоді по:

- залізничному транспорту

S_план ^зд = 21,92 / 336 = 0,06 млн.грн./ткм;

- автотранспорту

S_план ^ат = 27,82 / 260= 0,1 млн.грн./ткм;

- повітряному транспорту

S_план ^пт = 18,9 / 39 = 0,27 млн.грн. /ткм;

- по всьому підприємству, що аналізується, після додаткових капіталовкладень:

- у залізничний транспорт

S_план ^зд ₂ = 59,81 / 680 = 0,09 млн.грн. /ткм;

- у автотранспорт

S_{план 2}^ат = 57,97 / 650 = 0,089 млн.грн. /ткм;

- у повітряний транспорт

S_{план 2}^пт = 57,97 / 650 = 0,089 млн.грн. /ткм.

Оцінка економічної ефективності.

Економічна ефективність може визначатися на рівні підприємства, галузі, народного господарства, враховуючи витрати і результати, пов'язані із здійсненням капіталовкладень у проект, показники якого виходять за межі прямих фінансових інтересів його учасників і допускають їх грошову оцінку.

Показники економічної ефективності на рівні підприємства дозволяють враховувати виробничі результати – виручку від реалізації продукції (робіт) за вирахуванням тієї її частки, яка витрачена на власні потреби, прибуток (дохід) або зниження поточних витрат виробництва (собівартості), соціальні, такі, що відносяться до працівників підприємств і членів їх сімей. У них враховуються тільки інвестиції і поточні витрати підприємства, не допускаючи їх повторного рахунку.

Оцінка економічної ефективності додаткових фінансових інвестицій в розвиток логістичної системи може здійснюватись за допомогою системи показників і різних критеріїв, що мають одну важливу особливість – використовувані щодо їх визначення витрати і доходи розосереджені в часі, тому доводиться приводити їх до одного (базового) момента. Причина в цього – неоднакова цінність грошових коштів у часі тобто грошова одиниця, вкладена в інвестиції, нетотожна грошовій одиниці через рік-два тощо. Тому в практиці часто використовують методу зрівнювання поточних витрат і доходів проекту зі змінами, які визвані вказаними причинами.

Оцінка економічної ефективності додаткових капіталовкладень у нашій задачі проведемо за методом приведених витрат по формулі 13.

                                                                                                              (13)

де Витр_прив — приведені витрати;

Ен — коефіцієнт ефективності (формула (14).

Слід також відзначити, що ефективність капіталовкладень полягає в найменших приведених витратах, розрахованих по вищенаведеній формулі.

                                                                                                       ,                                                                                                                                      (14)

де Тн — час або період капіталовкладення (виберемо його, рівним п'яти рокам); Звідси коефіцієнт ефективності буде рівний:

Ен = 0,2.

Економічна ефективність від капіталовкладень у логістичний комплекс підприємства у:

- у залізничний транспорт

Витр_прив2^зд = 59,81 + 1058*0,2= 271,41 млн.грн.;

- у автотранспорт

Витр_{прив 2}^ат = 57,97 + 1218*0,2= 301,57 млн.грн.;

- у повітряний транспорт

Витр_{прив 2}^пт = 57,97 + 1438*0,2 = 345,57 млн.грн.

Всі зміни основних показників роботи різних видів транспорту залежно від капітальних вкладень по кожному транспорту і по всьому підприємства для наочності зведемо до таблиць.

Таблиця – Показники роботи за видами транспорту підприємства до і після капіталовкладень

Таблиця – Показники роботи підприємства до капіталовкладень і після капіталовкладень за видами транспорту

Обираємо варіант капітальних вкладень у залізничний транспорт як варіант найбільш ефективного вкладення фінансів за приведеними витратами.

Варіанти завдань для самостійної роботи

Варіант 1

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 2

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 3

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 4

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 5

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 6

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 7

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 8

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 9

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 10

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 11

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 12

Таблиця – Вихідні дані

Варіант 13

Таблиця – Вихідні дані