Самостійна робота над вивченням історичних термінів, понять

Берладники – це селяни ХІІ ст., що тікали від феодального гніту і оселялися в пониззі Дунаю, переважно в малдавському місті Берладі. Звідси і назва князя ізгоя Івана Берладника Ростиславича, що намагався відібрати Галицьке князівство від свого дядька Володимира Володаревича.

Галичина – історична територія, що включала частину західноукраїнських і південних польських земель, які в кінці ХУІІІ – на початку ХХст. перебували під владою Австро-Угорщини. Східна Галичина охоплювала територію теперішньої Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської областей (до 1848р. також територію Чернівецької області). Західна Галичина охоплювала Краківське воєводство, заселене в основному поляками, а також українцями (лемками).

Смута – 40-річний період історії Галицької землі з початку ХІІІ ст. коли після загибелі князя Романа в краї розгорнулась громадянська війна за владу, чим користались сусіди як іноземні, так і свої князі.

Коронація галицьких князів – папський легат провів помазання Данила Галицького, наклавши на його голову вінець і вручив скипетр 7 жовтня 1253р. у м.Дорогочині (тепер Білорусія). З того часу Галицько-Волинське князівство – королівство. Короновано і внука Данила князя Юрія Львовича.

“Правонаступниця Київської Русі” – це Галицько-Волинська держава, а не Володимиро-Суздальське чи московське князівство.

Рекомендована література

Основна

Історія України. (За ред. Б.Д.Лановика). – К., 1999, с. 33-56.

Історія України. (кер. авт. кол. Ю.Зайцев). – Львів, 1998,

с. 71-85.

Історія України: нове бачення. Т. 1. – К., 1995, с. 68-111.

Історія України: Курс лекцій. У 2 кн. Кн. 1 (Мельник Л.Г. та ін.). – К., 1991, с. 53-78.

Король В.Ю. Історія України. – К., 1999, с. 34-43.

Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1. – К., 1993,

с. 144-163, 192-214.

Додаткова література

Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад. комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 68-82.

Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

Міжнародна наукова конференція: Галицько-Волинська держава. – Львів, 1993.

Політична історія України (За ред. В.І. Танцюри). – К., 2001, с. 60-74.

1100 років Галичу (матеріали наукової конференції). – Івано-Франківськ, 1998

Національно-визвольна війна українського народу з кін. XVI-серед. XVII ст. Україна у другій половині XVII-XVIIІ ст.(4 год)

1 частина(2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: з’ясувати причини захоплення українських земель Литвою, Польщею, Угорщиною; їх становище, політичний і адміністративний устрій. Встановити основні причини підписання литовсько-польських уній. Розкрити причини і джерела виникнення українського козацтва та діяльність Запорозької Січі.Визначити причини війни, її характер, мету, рушійні сили. Засвоїти процеси визвольної війни, перемоги і невдачі козацьких військ. Дати оцінку українсько-московським відносинам, підписаним “Березневим статтям”. Розкрити історичне значення і наслідки національно-визвольної війни українського народу проти Польщі.

ПЛАН:

1. Перехідний період між державностями княжої та козацької доби:

- “тиха експансія” (без опору, прихильно) литовців в Україну;

- симпатії українців до литовців через боротьбу із ординцями;

- розгром українсько-литовськими військами ординців у 1363р. на Синіх Водах (р.Синюха – притока Південного Бугу, або р.Снивода, що на Вінничині) і звільнення значної території України;

- концепція Литовсько-Руської держави

2. Походження козацтва:

- перша згадка у письмових джерелах про українського козака у 1489р. у польській хроніці та у 1492р. у листуванні литовського князя і кримського хана;

- понад 10 різних тлумачень слова “козак”;

- виникнення реєстрових і міських козаків;

- феномен козацтва: професійний воїн, промисловець, купець, ремісник, політик, митець;

- мова та релігія козаків;

- побут і козацька медицина;

- визначення слова “січ” і “Запорозька Січ”;

- Д.Вишневецький (Байда) – засновник першої Січі на о.Хортиця (1556-1557р.р.), суперечливість в оцінці його постаті;

- структура суспільних (державних) інституцій Січі;

Козацько-селянські повстання кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст.

- соціально-економічний гніт;

- закон Польщі, що підривав козацьке самоврядування (“Ординація Війська Запорозького реєстрового” 1638р.);

- національний гніт: ополячення;

- Люблінська унія 1 липня 1569р.;

- політичний гніт: відсутність українців у владних структурах;

- релігійний гніт: окатоличення, несприйняття Берестеської унії 1596р.;

- козацько-селянське повстання на Київщині у 1591р. на чолі з Криштофом Косинським;

- 1594-1596р.р. повстання на Київщині, Волині, Поділлі і Брацлавщині на чолі з Северином Наливайком і його поразка;

- героїчні походи козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним проти турків, на Мосвку у 1614-1621 роках;

- повстання козаків і селян у 1625р. на Київщині;

-  повстання 1630, 1635, 1637-8 років;

Рекомендована лытература

Основна

Історія України: нове бачення. Т. 1. – К., 1995, с. 152-184.

Історія України. (Кер. авт. кол. Ю.Зайцев). – Львів, 1998,

с. 113-123.

Історія України: Курс лекцій. У 2 кн. Кн. 1. (Мельник Л.Г. та ін.). – К., 1991, с. 210-236.

Кісь Я.І., Педич В.П., Шокалюк О.І. Історія України: Курс лекцій. (За ред. О.І. Шокалюка). – Івано-Франківськ, 2002,

с. 63-84.

Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990, с. 170-186.

Литвин В.М., Морвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002, с. 166-188.

Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 2. – К., 1993,

с. 10-35.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993, с. 135-178.

Додаткова

Березневі статті Б. Хмельницького. // Пам’ятки України. 1991, №2.

Бойко О.Д. Історія України. – К., с. 126-139.

Грабовецький В. Західноукраїнські землі в період національно-визвольної війни 1648-1654 рр. – К., 1994.

Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.

Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад., комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 129-135.

Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький: хроніка життя та діяльність. – К., 1994.

Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 2. Розділ 12. – К., 1990.

Грабовецький В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490-1492. – Львів, 1979.

Кісь Я.І., Педич В.П., Шокалюк О.І. Історія України: Курс лекцій. (За ред. О.І. Шокалюка). – Івано-Франківськ, 2002, с. 40-60.

Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад., комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 89, 90.

Литвин В.М., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002, с. 105-148.

Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 2. Розділи: 1, 4, 7, 10. – К., 1990.

2 частина(2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття:визначити політичні наслідки діяльності гетьманів України, причини втрати більшості здобутків визвольної боротьби, перспективи для розбудови незалежності України. У зв’язку з цим – проблема пошуку військово-політичної допомоги ззовні.

ПЛАН:

1.  Богдан Хмельницький на чолі національно-визвольної війни українського народу:

- особа Богдана Хмельницького (1595-1657);

- причини та привід початку боротьби проти польських окупантів;

- план боротьби: підняти на повстання козаків, селян і міщан, заручитися підтримкою Кримського хана і донських козаків;

- вимоги до Польщі: реформування Польщі, покарання винних в знущаннях над українцями, зрівняти у правах козацьку старшину і польську шляхту;

- відсутність у плані боротьби за “воз’єднання” з Росією;

- перемога під Жовтими Водами і Корсунем у травні 1648р.;

- неоправдане припинення військових дій козацькими військами

- розгром поляків під Пилявцями у вересні 1648р.;

- Зборівський мир у серпні 1649р.;

- перетворення України в суб’єкта міжнародної політики і права;

- поразка у битві під Берестечком у червні 1651р.;

- Білоцерківська угода у вересні 1651р.;

- продовження переговорів з Москвою про допомогу проти поляків;

- Переяславська рада.

2. Українська державність при Гетьманщині:

- завершення із смертю Б.Хмельницького першого періоду Національно-визвольної війни;

- українська державність у складі Київщини, Брацлавщини і Чернігівщини (1,5 млн.населення, 250 тис.кв.км);

- поняття “Гетьманщина”;

- агресія Москви проти України;

- розгром російських військ 28-29 червня 1659р. під Конотопом;

3.  Боротьба за відновлення козацької державності у ХVІІІст.:

- трагічний наслідок для України ”Вічного миру” (1686) між Росією і Польщею;

- Коломацькі статті (с-ще біля Харкова) 1687р. між козацькою старшиною і царизмом про обмеження влади гетьманів і посилення російського впливу;

- особа І.Мазепи (1644-1709) і гетьман (1687-1709);

- Мазепа – меценат, його вклад у будівництво, освіту, медицину, культуру;

- Мазепа – державний і політичний діяч;

- поразка шведів і українських козаків під Полтавою в червні 1709р.;

- причини невдачі Мазепи: неусвідомленість народу відриву від Росії, не правильна соціальна політика, військово-стратегічні і тактичні прорахунки шведів;

- продовження справи боротьби за українську державність в діяльності П.Орлика;

- прийняття Конституції 5 квітня 1710 р.- “Пакти і конституція прав і вольностей Запорозького війська”;

- характеристика 16 статей Конституції П.Орлика;

4. Остаточна ліквідація Росією української державності:

-  запровадження Малоросійської колегії як контрольного органу державного правління у справах Лівобережної України (Глухів, 6 офіцерів, бригадир Вельямінов);

- заборона обирати гетьманів;

- діяльність наказного гетьмана Павла Полуботка (1722-1723)

- відновлення гетьманства після смерті Петра І у 1727р. з метою залучення козаків до війни з турками;

- гетьманування Данила Апостола (1727-1734), як останнього гетьмана, що намагався відновити договір 1654р.;

- останній гетьман Кирило Розумовський (1750-1764) в м.Батурині;

- остаточне скасування гетьманства у 1764р. Катериною ІІ;

- знищення Запорізької Січі у 1775р.;

- ліквідація козацького правління і запровадження російського адміністративного управління;

- кріпосне право з 1783р.;

- падіння козацької державності.

Рекомендована лытература:

Основна

Історія України: нове бачення. Т. 1. – К., 1995, с. 152-184.

Історія України. (Кер. авт. кол. Ю.Зайцев). – Львів, 1998,

с. 113-123.

Історія України: Курс лекцій. У 2 кн. Кн. 1. (Мельник Л.Г. та ін.). – К., 1991, с. 210-236.

Кісь Я.І., Педич В.П., Шокалюк О.І. Історія України: Курс лекцій. (За ред. О.І. Шокалюка). – Івано-Франківськ, 2002,

с. 63-84.

Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990, с. 170-186.

Литвин В.М., Морвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002, с. 166-188.

Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 2. – К., 1993,

с. 10-35.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993, с. 135-178.

Додаткова

Березневі статті Б. Хмельницького. // Пам’ятки України. 1991, №2.

Бойко О.Д. Історія України. – К., с. 126-139.

Грабовецький В. Західноукраїнські землі в період національно-визвольної війни 1648-1654 рр. – К., 1994.

Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.

Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад., комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 129-135.

Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький: хроніка життя та діяльність. – К., 1994.

Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 2. Розділ 12. – К., 1990.

Грабовецький В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490-1492. – Львів, 1979.

Кісь Я.І., Педич В.П., Шокалюк О.І. Історія України: Курс лекцій. (За ред. О.І. Шокалюка). – Івано-Франківськ, 2002, с. 40-60.

Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад., комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 89, 90.

Литвин В.М., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002, с. 105-148.

Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 2. Розділи: 1, 4, 7, 10. – К., 1990.

Ідея української державності у суспільно-політичному житті України наприкінці ХУІІІ- на початку ХХст.(2 години)

Мета заняття: домогтися усвідомлення того, що втративши державність наприкінці ХУІІІст., український народ не припиняв боротьби за її відновлення. Українська державницька ідея знайшла втілення у діяльності “Руської трійці” і Кирило-Мефодіївського товариства, у творчості Тараса Шевченка, Василя Подолинського, Михайла Драгоманова, Юліана Бачинського, Івана Франка, Миколи Міхновського, Дмитра Донцова та ін. Вищого ступеня розвитку вона досягла у програмах і діяльності українських політичних партій та організацій наприкінці ХІХ – на початку ХХст. Без цього національного відродження не було б успіху національної ідеї наприкінці ХХст.

ПЛАН:

І. Зародження і становлення української національної ідеї:

- поняття української національної ідеї як ідеї національного самовизначення, усвідомлення кожною людиною своєї приналежності до українського етносу, спільності долі, характеру, менталітету, культури, а головне – мати незалежну, самостійну державу, в якій все було б українське;

- В.Капніст проти російського поневолення України (“Ода на рабство”, 1783);

- просьба В.Капніста в Берліні у пруського канцлера розпочати війну проти Росії на захист України;

- “Енеїда” І.Котляревського (1798) – перший твір народною мовою

- поява університетів у Харкові (1805), Києві (1834), але у Львові ще у 1661р. (1784р.);

- “Історія Русів” – політичний трактат (згадка 1828 р.) – ідея культурного, морального й історичного права українців на самостійну державу;

ІІ. Питання української державності в суспільно-політичному русі. Кирило-Мефодіївське братство.

- поява наприкінці 30-х років ХІХ ст. Т.Шевченка як етапу завершення формування української народної літератури і початку соціально-політичного етапу розвитку національно-визвольного руху;

- оформлення його у 1846р. Кирило-Мефодіївського братства;

- програмні документи: “Статут Слов’янського товариства св.Кирила і Мефодія” і “Закон Божий, або “Книга буття українського народу”, написаному М.Костомаровим;

- початок видання з 1861р. в Петербурзі українського щомісячника “Основа”;

- нова генерація патріотичних сил в особі історика і публіциста М.Драгоманова;

Рекомендована література

Основна

1. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності,- С.140-196.

2. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності.- С.52-77.

3. Карамзіна М. Ідея державності в українській політичній думці (кінець ХІХ-початок ХХ століття),- К.: 1988.

4. Субтельний О. Україна. Історія.- С.184-217.

5. Історія України. Нове бачення.- Т.І.- С.263-349.

6. Історія України (Керівник авт.кол. Ю.Зайцев.- С.165-212).

Додаткова

1. Качкан В. Хай святиться ім’я твоє.- Кн.3.- С.7-72.

2. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії.- Івано-Франківськ, 1993.- С.20-41.

3. Медведчук В. Сучасна українська національна ідея і питання державотворення.- К.: Україна.- 1997.- 169с.