Політичне роздроблення і занепад Київської Русі

Методичні рекомендації до семінарських занять

Докняжий період (4 години)

1 частина(2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття:домогтися усвідомлення того, що докняжий період нашої історії – український, і на його землі існувало понад 35 державностей. Найголовніша із них держава Аратта-Оратонія (Трипільська культура), яка поклала початок світової цивілізації. На базі знань про державності України докняжого періоду навчити студентів розуміти проблеми нинішнього етапу становлення української держави. Крім того, вивчивши тему, вони одержуть знання про медичні характеристики первісних людей: гомінідів, пітекантропів, неандертальців, кроманьйонців.

ПЛАН:

Першопочатки людського життя в Україні.

- концепції походження людини:

- сліди залишків високорозвинутих двоногих приматів (гомінідів) – родоначальників людини в Танзанії, Кенії, Ефіопії, 2-2,6 млн. тому назад;

- шляхи і причини їх просування в Європу;

- пітекантропи;

- нинішні сумніви щодо еволюціоністської теорії Дарвіна(1871 р.)

- історичні періоди розвитку людства – палеоліт

-  мезоліт

-  неоліт

-  енеоліт

2. Найдавніше поселення України та його родоплемінні об’єднання:

- наявність життя в Україні протягом усіх археологічних періодів;

- мільйонна давність появи людини в Україні;

- значення археологічних розкопок у Закарпатті (с.Королеве) у 1974 р.

Трипільська культура – найдавніша цивілізація світу

- доба енеоліту (мідно-кам’яний вік) – ІУ-ІІІ тис. до н.е.;

- землеробство з використанням рала і тяглової сили, глиняний посуд;

- відкриття Трипільської культури (В.В.Хвойко, 1893);

- її періодизація: І – ранній період 3500 – 3000 років до н.е.; ІІ – середній період 3000-2000 років до н.е.; ІІІ – пізній період 2000-1700 років до н.е.;

- вхід у її сферу усієї етнічної України;

- державний лад – конфедерація племінних союзів, його близькість до військової демократії;

- територія від Верхньої Наддністрянщини і Південної Волині до Середньої Наддніпрянщини та Надчорномор’я;

- населення

- забудова міст

- релігійні вірування;

- вплив Трипільської культури на розвиток світової цивілізації;

- переселення племен із Центральної та Північної Європи в Україну;

- племена степу, які прийшли з Поволжя і Північного Кавказу;

- племена культури шнурової кераміки (або культура бойових сокир);

- інвазія названих племен – одна із причин загибелі трипільської протоцивілізації;

- міжнародна виставка у США під назвою “Україна: образи У-ІУ тисячоліття до Христа (1993 р)”.

Самостійна робота над вивченням історичних термінів, понять

Ант – (індоарійська, індоєвропейська) – край, можливо Україна.

Ашельська епоха – Сент-Ашельська околиця м.Ам’єна (Північна Франція) – місце дослідження відповідної культури.

Гомініди – (лат. homo, hominis) – людина, eidos (гр.) – вид – родоначальники людини, характерне для них примітивні знаряддя з каменю та прямоходіння.

Енеоліт – (лат. aeneus -мідний) – мідно-кам’яна епоха.

Кроманьйонці – від назви гроту Кро-Маньйон у Франції, де у 1868р.­ знайдено рештки людини.

Мезоліт – (гр.мезос - середній) – епоха середнього каменя.

Неоліт – (гр. “неос” - новий) – епоха нового каменя.

Неандерталець - назва від долини Неандерталь недалеко від Дюссельдорфа (Західна Німеччина), де у 1856 р. виявлено рештки людини.

Каганат – (з тюрк. - верховний володар) – правитель Аварської та Хазарської державностей.

Палеоліт – (гр.”палеойос” – стародавній, “літос” – камінь) – епоха стародавнього каменя.

Пітекантропи – (гр. pithekos – мавпа, antropos – людина), найдавніші викопні люди, попередники неандертальців.

Фракія – історична область на сході Балканського півострова, між Егейським, Чорним і Мармуровим морями, народ якої переселився в район Карпат.

Рекомендована література

Основна

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – С.9-34.

2. Крип’якевич І.П. Історія України. – С. 17-27.

3. Субтельний О. Україна. Історія. – С.22-33.

4. Історія України (Кер.авт.кол. Ю.Зайцев). – С.3-50.

Додаткова

1. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – С.22-46.

2. Етнографія України

Докняжий період.

2 частина(2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: показати безперервність державотворчих процесів з часів стародавнього світу і по сьогоднішній день. Варто зазначити, що наступним після енеоліту періодом був період бронзи (від 2 до 1 тисячоліття до нашої ери) – першого штучно створеного людиною сплаву, який має великі переваги над міддю. За доби бронзи патріархальні відносини (верховенство чоловіків) остаточно утвердились у тогочасному суспільстві. Приблизно з рубежу 2 і 1 тисячоліття до нашої ери починається ранньозалізна доба. В цей час активізується розвиток землеробства, військової справи, ремесла, торгівлі.

ПЛАН:

Бронзова доба.

- бронза – перший штучно створений людиною сплав;

- завершення відокремлення скотарства від землеробства;

- перехід від матріархату до патріархату;

- поява майнової нерівності, рабства;

- існування племінних об’єднань і союзів племен;

- Тщинецька і Комарівська культури;

- землеробство і скотарство – основне заняття жителів цих культур;

- Білогрудівська культура (біля м.Умані) – лісостепова смуга Правобережжя від Збруча до Дніпра;

- військова демократія;

- наявність високорозвинутої металургії;

- культура Ноа (симбіоз прафракійців і сабатинців) – Прикарпаття та Західне Поділля в ХІУ ст. до н.е.;

- землеробство, скотарство, металургія.

2. Державницькі утворення залізної доби:

- залізна доба (рубіж ІІ і І тис. до н.е.);

- демократичність епохи і підвищення продуктивності землеробства і ремесла;

- відокремлення ремесла від землеробства;

- розрив родової общини і перетворення її у сусідську, територіальну;

- створення воєнно-політичних об’єднань;

- Кіммерійці – найдавніша державність Х-УІІ ст. до н.е. на північному Причорномор’ї і Криму;

- Скіфія УІІ-ІІІст. до н.е. – територія Північного Причорномор’я між Доном і Дністром;

- суспільство – общинники, воїни, жерці;

- розпад Великої Скіфії на Малу Скіфію в Криму і одну на Нижньому Дунаї (Добруджа);

- Сарматія (ІІІ ст.до н.е.) – у степах Північного і Східного Причорномор’я;

- кочовий спосіб життя, скотарство;

- кінне військо;

- війни з Персією, Римською імперією (роксолани);

3. Міста-держави Північного Причорноморя;

- раціональна забудова цих міст;

- форма політичної організації – рабовласницька республіка;

- демократичний характер влади;

- Боспорське царство на берегах Керченської протоки у 480 р. до н.е. – 70 роки ІУ ст.н.е. – об’єднання 8 держав;

- навала гунів.

Рекомендована література

Основна

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – С.9-34.

2. Крип’якевич І.П. Історія України. – С. 17-27.

3. Субтельний О. Україна: історія. – С.22-33.

4. Історія України (Кер.авт.кол. Ю.Зайцев). – С.3-50.

Додаткова

5. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – С.22-46.

6. Етнографія України

Українська держава Київська Русь(4 год)

1 частина(2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття:на основі рекомендованої літератури, матеріалів навчальної лекції допомогти студентам оволодіти темою, звернувши особливу увагу на друге питання плану: “Утворення і розвиток Київської держави”.

План:

1. Східнослов’янські племінні обєднання напередодні утворення Київської Русі:

- теорії походження слов’ян: Карпатсько-Дунайська, Вісло-Одерська та Вісло-Дніпровська;

- землеробство (перелогова система, дво- і трипілля), залізоробне ремесло, гончарство, деревообробка, торгівля;

- дажбогивська віра (Рунвіра);

- три великі політичні об’єднання (середина ІХ ст.): Куявія, Славія, та Артанія;

- Норманська та антинорманська теорії утворення Київської Русі.

2.  Утворення і становлення Київської Русі:

- писемні джерела про перші кроки державності;

- значення міста Києва в державотворчому процесі;

- державотворча діяльність князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава;

Рекомендована література:

Основна

1. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник.- К.: Либідь, 1999.- С.18-39.

2. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності.- Львів: Світ, 1995.- С.16-24.

3. Папюк А., Рожик М. Історія становлення української державності.- Львів: Центр Європи, 1995.- С.14-27.

4. Історія України / Керівник авт. кол. Ю.Зайцев.- Львів: Світ, 1996.- С.51-74.

Додаткова

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К.: Радуга, 1990.- С.49-110.

2. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991.- С.29-60.

3. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: Світ, 1992.- С. 33-74.

2 частина(2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

1. Розквіт Київської держави в кінці Х - першій половині ХІ ст.:

- розширення і зміцнення держави за князювання Володимира Святославовича (980-1015);

- завершення об’єднання етнографічної території південного відгалуження східних слов’ян в єдиній державі;

- офіційне хрещення Київської Русі;

- відносини з Візантією;

- чотирьохрічні міжусобиці;

- Київська Русь у зеніті могутності за князювання Ярослава Мудрого (1019-1054);

- зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі;

- ознаки держави “Київська Русь”.

Політичне роздроблення і занепад Київської Русі

причини роздроблення єдиної держави;

- ознаки її політичного роздроблення;

- князівські міжусобиці і чвари;

- намагання утримати єдність держави і її могутність при князюванні Володимира Мономаха (1113-1125);

- процес виділення окремих земель із єдиної спільної держави;

- вторгнення половців, татар, монголів;

- остаточний розпад Київської держави.

Рекомендована література:

Основна

5. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник.- К.: Либідь, 1999.- С.18-39.

6. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності.- Львів: Світ, 1995.- С.16-24.

7. Папюк А., Рожик М. Історія становлення української державності.- Львів: Центр Європи, 1995.- С.14-27.

8. Історія України / Керівник авт. кол. Ю.Зайцев.- Львів: Світ, 1996.- С.51-74.

Додаткова

4. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К.: Радуга, 1990.- С.49-110.

5. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991.- С.29-60.

6. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: Світ, 1992.- С. 33-74.

Галицько-Волинська держава(2 години)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: знати основні інформативні дані про зародження, розвиток і занепад чисто української за населенням Галицько-Волинської держави. Продовженням Київської Русі була саме ця держава, а не Володимиро-Московська про що пише російська шовіністична історіографія. 

ПЛАН:

1. Галицьке і Волинське князівство в ХІ-ХІІ ст:

- початковий період Галицького князівства при князюванні Рюрика, Володаря і Василька Ростиславовичів;

- війни київських князів Всеволода Ярославича, Святополка Із’яславича за вплив у Галицькій землі;

- зазіхання Польщі і Угорщини на край;

- князювання Володимирка;

- походження назви “Галич”;

- перша згадка про Галич у 898р.;

- розквіт Галицької держави при князі Ярославі Осмомислі (1152-1187);

- Волинське князівство в ХІІст.;

- князювання Мстислава Із’яславовича та Ярослава Із’яславовича;

- залежність Волині до 1170р. від Києва;

- статус спадкової вотчини Волині при Із’яславі Мстиславовичі;

- князювання Романа Мстиславовича.

2.  Утворення Галицько-Волинської держави:

- причини об’єднання у 1199р. Галицького і Волинського князівств при князі Романі Мстиславовичі (1199-1205р.р.) – традиції політичних зв’язків, етнічна і географічна близькість;

- успішні походи Романа Мстиславовича проти литовців, половців, допомога Візантії, оволодіння ним Київською землею, контакти з Папою Римським;

- трагічна загибель князя Романа у 1205р. у війні з польським князем Лешком;

- наступники престолу – неповнолітні Данило і Василько

- початок “галицької смути” (1205-1245р.р.);

- боротьба внутрішньої боярської опозиції за владу;

- князювання Данила Романовича (1228-1264р.р.);

- встановлення мирних відносин з Польщею та Угорщиною, підкорення Литви;

- розгром Тевтонського ордену у 1238р.;

- перенесення столиці з Галича до Холма;

- спроба створення антитатарської коаліції

- коронація Данила в Дорогочині у 1253р.;

3. Наступники Данила Галицького. Занепад держави.

- державницька діяльність Лева І Даниловича (1264-1301);

- князювання на Волині сина Василька Володимира;

- функціонування єдиного Галицько-Волинського князівства під владою внука Данила, сина Льва Юрія І (1301-1308р.р.);

- заснування Галицької митрополії (Ніфонт), яка існувала до 1437р.;

- коронація Юрія І;

- перебування на Галицькому престолі з 1315 до 1323 років синів Юрія І Лева ІІ Юрійовича (Галич) і Андрія Юрійовича (Володимир-Волинськ);

- національне і релігійне гноблення галичан;

- отруєння боярами Юрія ІІ у Володимирі в 1340р. – кінець династії Романовичів;

- захоплення князем литовського походження Любартом (Дмитро) Гедиміновичем Волині і польським королем Казимиром ІІ – Галичини;

- друге захоплення Льва і Галича Казимиром ІІІ у 1349р., який проголосив себе “правителем Королівства Русі”, тобто Галичини;