Виробниче навантаження ветеринарних фахівців

При визначенні штату спеціалістів ветеринарної медицини для обслуговування певного поголів`я тварин (крім головного та старшого з правами головного лікаря) можна користуватися формулою.

Для цього кількість голів тварин кожного виду необхідно помножити на відповідний коефіцієнт переведення фізичного поголів`я в умовні голови великої рогатої худоби. Отримані цифри складають і загальну суму ділять на 850.

Розрахунки проводяться за наступною формулою:

Х = (А К1 +Б К2 +В К 3+і.д.) : 850,

де, Х – число штатних одиниць;

   А, Б, В, -  кількість тварин різних видів;

   К – коефіцієнти переведення фізичних голів тварин відповідного виду в умовні голови великої рогатої худоби;

    850 – норматив навантаження на одного спеціаліста

Оптимальним співвідношення між кількістю лікарів та фельдшерів для звичайних господарств та промислових комплексів є 1 : 2 , для племінних господарств 1 : 1 та для відгодівельних господарств 1 : 3.

    При виробничій необхідності можуть бути запроваджені такі посади, як завідувач аптекою, завідувач ветеринарною та зооветеринарною лабораторією, лаборант цих лабораторій чи інші за рахунок загальної чисельності спеціалістів за нормативами.

Приклад розрахунку

Таблиця 2.1. Показники переведення фізичних голів в умовні голови

Х = (400 х 1 + 100 х 0,75 + 220 х 1,9 + 36 х 0,28 + 330 х 0,07 + 37 х 0,05) : 850 = 928,03 : 850 = 1,09

Згідно з розрахунку в господарстві повинен очолювати ветеринарну службу один фахівець, що відповідає дійсності.

Забезпечення ветеринарної служби приміщеннями, автотранспортом, медикаментами, біопрепаратами, інструментами.

Звертають увагу на забезпечення ветеринарної служби господарства приміщеннями, визначити якого вони призначення та в якому стані, забезпечення транспортом, якої марки. Чи достатньо ветеринарна служба забезпечена медикаментами, біопрепаратами, інструментами. Визначити процент забезпечення.

Епізоотичний стан господарства,  перелік інфекційних, інвазійних, незаразних хвороб зареєстрованих за останні 3 – 5 років.

Надається характеристика епізоотичної ситуації в господарстві з таких питань:

- чи реєструвалися в даному господарстві інфекційні хвороби;

- припустиме джерело інфекції;

- види щеплення, спосіб і дата щеплення до виникнення хвороби;

- кількість захворілих, загиблих і вимушено вбитих по рокам;

- перебіг хвороби (миттєвий, гострий, підгострий, хронічний, злоякісний) і її клінічний прояв (типовий, атиповий);

- благополуччя сусідніх населених пунктів і господарств

Приклад оформлення розділу

Важливе значення в роботі ветеринарної служби має епізоотичний стан місцевості. Це один з важливих моментів у діяльності працівників ветеринарної медицини.

Територія с. Рибянцево на протязі 3 років благополучна по інфекційним хворобам гострого перебігу тварин і птиці. За 2010 рік при алергічному дослідженні великої рогатої худоби на туберкульоз, позитивно реагуючих тварин не виявлено, а в 2011 р. позитивно реагувало 2 голови, 2012 р. – 6 голів. Випадки сказу тварин не зареєстровано. За 2004 р. 6 голів великої рогатої худоби позитивно реагувало на лейкоз. Дана худоба відправлена на м’ясокомбінат.

За останні 3 роки не зареєстровано падіжа птиці від хвороб Ньюкасла, Гамборо. Плани протиепізоотичних заходів виконуються своєчасно і на 100 %.

Хвороби незаразної етіології реєструються дуже часто, тому що годівля тварин неповноцінна, порушуються правила утримання тварин. Найчастіше виникають захворювання: диспепсія телят, атонія, тимпанія, ендометрити, мастити, затримання посліду, отруєння, кон’юнктивіти, гастроентерити.

Для зручності аналізу епізоотичного стану господарства, мною розроблено графік. (див. Графічна частина)

Планування ветеринарних заходів в господарстві, виконання розроблених планів та їх обґрунтування.

Планування ветеринарних заходів є обов`язковим для всіх ланок державної і відомчої ветеринарних служб країни. Вся робота ветеринарних органів і спеціалістів будується на основі відповідних планів. Студент вивчає методику складання планів, приймає участь у їх розробці під час практики. Під час практики необхідно:

- ознайомитися з розробкою планів щодо ветеринарно - профілактичних і протиепізоотичних заходів;

- вивчити план з ліквідації інфекційних і інвазійних хвороб тварин;

- скласти план з профілактики незаразних хвороб;

- вивчити три системи планування: перспективну, поточну, оперативну.

Проаналізувати роботу ветеринарної служби, згідно плану. Вказати процент виконання запланованої роботи, вказати причини невиконання плану.

ПЛАН