Семінарське заняття 5: Підстави виникнення правовідносин між батьками та дітьми

1. Загальні підстави виникнення правовідносин між батьками та дітьми

2. Визначення походження дитини батьки якої перебувають у шлюбі між собою

3. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою

4. Оспорювання батьківства і материнства

Підсумок

Семінарське заняття  6:Особисті немайнові правовідносини батьків, дітей, інших членів сім'ї та родичів

1. Особисті правовідносини між батьками та дітьми

2.Позбавлення і обмеження батьківських прав

3.Особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім'ї та родичів

Підсумок

Семінарське заняття 7:Майнові правовідносини батьків, дітей, інших членів сім'ї та родичів

1. Правовідносини батьків та дітей з приводу майна

2. Обов’язок батьків утримувати своїх дітей та його виконання

3. Обов’язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків та його виконання

4. Майнові правовідносини інших членів сім'ї та родичів

Підсумок

Семінарське заняття 8: Правовий статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

1. Умови, порядок та правові наслідки набуття дитиною правового статусу сироти або такої, що позбавлена батьківського піклування.

2. Умови та порядок втрати дитиною правового статусу сироти або такої, що позбавлена батьківського піклування.

3. Поняття та принципи тимчасового влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

4. Способи тимчасового влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

5. Поняття та повноваження органів опіки та піклування

       Підсумок

Семінарське заняття 9: Влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Семінарське заняття 10. Сімейні правовідносини з іноземним елементом

1. Порядок укладення та розірвання шлюбу, обтяженого іноземним елементом

2. Правове регулювання усиновлення з іноземним елементом

3. Встановлення опіки та піклування над дітьми з іноземним елементом

4. Застосування в Україні законів іноземних держав та міжнародних договорів

Підсумок

VII. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. За навчальним планом на самостійну роботу відведено 18 годин.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Змістовий модуль І

1. Назвіть способи правового регулювання сімейних відносин

2. Які сімейні відносини є визначальними, а які похідними від них?

3. Назвіть підстави виникнення сімейних відносин

4. Якою є мета правового регулювання сімейних відносин за Сімейним кодексом?

5. Проаналізуйте принцип свободи припинення шлюбу

6. Поясніть принцип рівності суб’єктів сімейних відносин

7. В чому полягає виховна функція сімейного права?

8. В якій частині Цивільний кодекс регулює сімейні правовідносини?

9. Чи можна стверджувати, що звичай – це джерело сімейного права? Обґрунтуйте відповідь.

10.  Як взаємодіють між собою сімейне і фінансове право?

11.  Дайте визначення поняттям аналогія закону і аналогія права у сімейному праві

12.  Проаналізуйте систему сімейного права в Україні

13. Проаналізуйте визначення сім’ї, подане у Сімейному кодексі і науковій літературі. Чи потребує, на вашу думку, уточнення законодавча дефініція?

14. Розкрийте зміст права особи на сім’ю

15. Відносини між якими особами, що перелічені в Сімейному кодексі, ним не регулюються?

16. Охарактеризуйте сімейну дієздатність осіб

17. Що таке свояцтво? Якою мірою відносини свояцтва врегульовані Сімейним кодексом?

18. Які особливості реалізації суб’єктивних сімейних обов’язків недієздатними особами?

19. Назвіть способи судового захисту сімейних прав та інтересів

20. Як здійснюється захист сімейних прав та інтересів особи органами опіки та піклування?

21. Наведіть приклад договірних строків у сімейному праві

22. Як визначаються строки у сімейному праві?

23.  До яких вимог у сімейному праві застосовується позовна давність?

24.  В яких випадках, за сімейним законодавством, строк може бути встановлений судом?

25. Які особи, згідно чинного законодавства, не можуть перебувати у шлюбі між собою?

26. Який мінімальний вік особи, якій може бути надано право на шлюб?

27. В чому полягає умова добровільності шлюбу?

28. Які правові наслідки заручин?

29. У яких випадках строк реєстрації шлюбу може бути продовжений або скорочений?

30. Які шлюби називають абсолютно недійсними?

31. Які особи мають право на звернення до суду про визнання шлюбу недійсним?

32. В яких випадках шлюб не може бути визнаний недійсним?

33. Назвіть правові наслідки недійсності шлюбу для добросовісної особи

34.  Який шлюб визнається неукладеним?

35.  На яких підставах шлюб може бути розірваний органами РАЦСу за заявою одного з подружжя без згоди другого?

36.  Як визначається момент припинення шлюбу у разі його розірвання?

37.  Проаналізуйте порядок поновлення шлюбу

38.  Які правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя?

39. Проаналізуйте право подружжя на особисту свободу

40. Яке майно належить до роздільного майна подружжя?

41. Назвіть підстави припинення спільної сумісної власності подружжя

42. На яких підставах суд може відступити від принципу рівності часток подружжя при поділі спільного майна?

43. Який правовий режим майна осіб, що проживають у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу?

44. Які умови розпорядження одним з подружжя майном, що є спільною сумісною власністю?

45. Які підстави виникнення права на утримання після розірвання шлюбу?

46. Які види доходів враховуються при визначенні розміру аліментів?

47. В яких випадках судом може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання чи обмежено це право строком?

48.  Яким є зміст шлюбного договору за Сімейним кодексом?

49.  Коли в осіб виникає право укласти шлюбний договір?

50.  Який порядок зміни шлюбного договору?

Творчо-аналітичні завдання:

Завдання № 1

До одного з органів РАЦСу звернулася громадянка Мельниченко із заявою про реєстрацію шлюбу з громадяни­ном Шевцовим, який проживає в м. Дніпропетровську. У зв'язку з тим, що Шевцов не має змоги виїхати до м. Києва для подання заяви, Мельниченко подала до органу РАЦСу складену ним заяву, яка була завірена керівником підпри­ємства, де працює Шевцов. Завідувач органу РАЦСу від­мовив Мельниченко у прийнятті цієї заяви.

Чи необхідна присутність осіб, які укладають шлюб, при поданні заяви про реєстрацію шлюбу до органу РАЦСу? У яких випадках заява про реєстрацію шлюбу може бути подана однією з осіб, які бажають укласти шлюб? Які роз'яснення слід дати Мельниченко?

 Завдання №2

До органу РАЦСу звернулися громадянин Стєпаненко і громадянка Бурченко із заявою про укладання шлюбу. Вони просили зареєструвати шлюб наступного дня після подання заяви, оскільки Стєпаненко є курсантом випуск­ного курсу військового училища і незабаром буде направлений до віддаленого місця своєї служби. Туди разом з ним збирається і його майбутня дружина. Вказана обставина була підтверджена відповідною довідкою.

Якими правовими нормами слід при цьому керуватися? Які причини можуть бути визнані поважними для скоро­чення або збільшення строку реєстрації шлюбу?

 Завдання №3

Гром. Матюшенко і Бокова подали до органу РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу. Через декілька днів до завідувача від­ділу РАЦСу звернулася громадянка Мішина. Вона проси­ла у жодному разі не реєструвати шлюб Матюпіенка з Бо­ковою, оскільки вже декілька років жила разом із Матюшенком. У них дружна сім’я, є спільна дочка трьох років, хоча їх шлюб і не зареєстрований. Матюшенко встановив батьківство стосовно дочки.

Які роз’яснення повинен дати завідувач відділу РАЦСу Мішиній? Чи має право орган відмовити Матюшенкові та Боковій у державній реєстрації шлюбу?

 Завдання №4

У квітні 2007 р. громадянин Мороз подав заяву до орга­ну РАЦСу про реєстрацію шлюбу із громадянкою Самусенко. У його паспорті чомусь не було штампа про реєстрацію першого шлюбу, хоча в заяві він вказав, що був раніше у шлюбі, але його розірвано.

Працівник органу РАЦСу повірила Морозу, що у нього є свідоцтво про розірвання шлюбу і що він принесе цей до­кумент у день державної реєстрації шлюбу, тому заява про реєстрацію шлюбу від Мороза та Самусенко була прийня­та. Через місяць в органі РАЦСу перед реєстрацією шлюбу у Мороза зажадали свідоцтво про розірвання шлюбу. Він пред'явив рішення суду від 14 березня 2005 р. про розі­рвання шлюбу, яке набрало законної сили. Також з'ясува­лося, що Мороз не реєстрував розірвання шлюбу в органі РАЦСу.

Як слід вчинити органу РАЦСу в такій ситуації? За яких умов можлива державна реєстрація шлюбу між Морозом і Самусенко? Які документи підтверджують при­пинення першого шлюбу?

 Завдання №5

Гром. Краско, який перебував у другому шлюбі з Шатровою, розірвав і цей шлюб. Після цього Шатрова дізналася, що Краско до одруження з нею перебував у зареєстрованому шлюбі з Федоровою і не розривав його. Шатрова звернула­ся в юридичну консультацію з проханням роз'яснити їй, що може змінитися в результаті встановлення цього факту.

Яку відповідь ви можете дати Шатровій?

 Завдання №6

Громадянин Коренєв подав до суду заяву про розірван­ня шлюбу з громадянкою Іпатовою, вказавши, що через місяць після реєстрації шлюбу їх подружні стосунки фак­тично припинилися. Іпатова народила сина, який помер, не проживши і трьох місяців.

Суддя, з'ясувавши, що Іпатова на розірвання шлюбу зго­ди не дає, відмовив Кореневу в прийнятті позовної заяви і запропонував знову звернутися до суду через 10 місяців.

Чи правильно вчинив суддя?

 Завдання №7

До суду з позовом про розірвання шлюбу з І. Коваленко звернувся П. Коваленко, одночасно він просив передати йому на виховання двох дітей — восьми і шести років, оскільки його дружина вже більше року не займається їх вихованням.

У судовому засіданні І. Коваленко не заперечувала про­ти розірвання шлюбу, але просила дітей передати їй, пояс­нивши, що пішла з сім'ї і не виховувала цей час дітей через неприязні стосунки з чоловіком. Крім того, позивач усіляко перешкоджав їй у можливості бачитися з дітьми і про­водити з ними час. Коваленко просила суд залишити за нею після розірвання шлюбу прізвище чоловіка, проти чого він категорично заперечував.

Якими критеріями повинен керуватися суд при вирі­шенні питання про дітей? Чи має юридичне значення за­перечення Коваленка проти залишення відповідачці його прізвища?

 Завдання №8

Подружжя Вітренків, що не має дітей, вирішило розірвати шлюб. У зв'язку з терміновим виїздом у тривале відрядження І. Вітренко передав дружині заві­рену керівником установи за місцем своєї роботи заяву до органу РАЦСу з проханням розірвати шлюб. Через деякий час М. Вітренко передала цю і свою заяви до органу РАЦСу. Однак у реєстрації розірвання шлюбу їй було відмовлено з посиланням на необхідність особистої присутності обох з подружжя як під час подання заяви, так і під час держав­ної реєстрації розірвання шлюбу. Доводи Вітренко про на­явність у її чоловіка поважних причин нез'явлення в орган РАЦСу до уваги взято не було.

Дайте правову оцінку рішенню органу РАЦСу. Чи пра­вильно Вітренко оформила заяви про розірвання шлюбу?

 Завдання №9

Гром. Левицька до заміжжя перенесла важку операцію і не могла мати дітей.Одружуючись з гром. Ткачиком , вона цей факт від нього приховала. Щодо проходження медичного обстеження перед реєстрацією шлюбу, наречені не домовлялися.

Гром. Ткачик, який дуже хотів мати дітей, дізнався про недуг дружини через декілька місяців після реєстрації шлюбу і написав заяву до наальника органу РАЦСу з вимогою про анулювання шлюбу.

Дайте правову оцінку діям гром. Ткачика.

Завдання №10

До органу РАЦСу звернулася гром. О. Бойко з заявою про розірвання шлюбу з Р. Бойко, засудженим за злочин до позбавлення волі на строк 5 років. Р. Бойко з місць позбавлення волі надіслав до органу РАЦСу заяву, в якій просив передати заяву про розірвання шлюбу до суду, оскільки він має намір поділити спільне майно.

Чи підлягає задоволенню заява О. Бойко до органу РАЦСу про розлучення?

 Завдання №11

За порадою подруги, О. Терещенко, яка працює на хлібо-комбінаті, вирішила стати перукарем. її вибір професії не був схвалений чоловіком, у зв'язку з чим подружжя посва­рилося. Через тиждень І. Терещенко довідався, що, незва­жаючи на його думку, дружина все-таки звернулася в пе­рукарню з приводу працевлаштування. Тоді він пред'явив дружині вимогу відмовитися від свого наміру, інакше він з нею розлучиться. В обґрунтування своєї позиції він за­явив, що має право як чоловік давати дружині поради будь-якого характеру. У результаті доводи чоловіка здалися О. Терещенко обґрунтованими, і з метою збереження сім'ї вона відмовилася від реалізації свого наміру змінити місце роботи.

Дайте правову оцінку ситуації.

Завдання №12

Гром. Корольова при реєстрації шлюбу з гром. Білоусовим заявила, що бажає носити його прізвище. Прохання було задоволе­но. Через декілька днів гром. Корольова, тепер уже Білоусова, прийшла до органу РАЦСу і стала просити залишити за нею дошлюбне прізвище, оскільки проти нового прізвища за­перечують її діти від першого шлюбу (14 і 16 років).

Чи повинен орган РАЦСу задовольнити прохання Білоусової?

 Завдання №13

Гром. Е. Фролова, незважаючи на поради рідних і близьких взяти при укладанні шлюбу прізвище чоловіка, все ж вирі­шила залишити своє дошлюбне прізвище. Через декілька тижнів після реєстрації шлюбу, відчувши недоброзичливе ставлення до себе з боку родичів чоловіка, зрозуміла, що зробила необачно, а тому звернулася до органу РАЦСу з проханням змінити дівоче прізвище на прізвище чоловіка. В органі РАЦСу їй повідомили, що своє право на вибір прізвища вона вже реалізувала, і відмовили в проханні.

Чи правильно вчинив орган РАЦСу? Яким чином Фро­лова може змінити своє прізвище на прізвище чоловіка?

Завдання №14

Подружжя Сидоренків проживало в будинку, що нале­жав їм на праві спільної власності. Будинок був зареєстро­ваний на ім'я Сидоренко. У вересні 2004 р. Сидоренко по­їхала у гості до матері в інше місто, але до матері не прибу­ла. Розшуки Сидоренко не дали ніяких результатів. У ли­стопаді 2004 р. чоловік Сидоренко вирішив продати буди­нок, але нотаріус, вважаючи, що будинок належить по­дружжю на праві спільної власності, у посвідченні договору купівлі-продажу відмовив, посилаючись на непредставлен-ня доказу згоди дружини Сидоренка на продаж будинку. Тоді Сидоренко звернувся до суду з позовом про визнання його власником будинку. Суд задовольнив цю вимогу.

Чи правомірне рішення суду? На підставі яких право­вих норм повинні бути вирішені питання, що виникають у цій справі? Чи може Сидоренко реалізувати предмети домашньої обстановки, книги, носильні речі, що належа­ли дружині? Які правовінаслідки з'явлення дружини Си­доренко?

 Завдання №15

Гром. Алієва і Карпов у 1997 р. зареєстрували шлюб. До цього часу вони проживали разом і вели спільне господарство. Гром. Алієва після реєстрації шлюбу не працювала, а займалася домашніми справами. Дітей у них не було. У період шлюбу подружжям було побудовано будинок і придбано різне майно. Гром. Карпов мав дочку від першого шлюбу — Гром. Леонтьєву. Після смерті Карпова у 2004 р. власником половини бу­динку та іншого спільно нажитого подружжям майна ста­ла Алієва. Вона також стала спадкоємицею 1/4 будинку і частини майна, що належали Карпову, а також половини його особистого майна. Іншу частину спадщини одержала дочка Карпова — Леонтьєва. У січні 2005 р. за позовом Леонтьєвої шлюб між Карповим і Алієвою був визнаний су­дом недійсним на підставі того, що Карпов одружився з Алієвою, не розірвавши свого першого шлюбу. Суд також встановив, що Алієвій не була відома ця обставина, оскіль­ки під час укладання шлюбу Карпов приховав від неї свій шлюб.

На підставі рішення суду про визнання шлюбу Алієвої із Карповим недійсним Леонтьєва у 2005 р. подала позов про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину будинку і про право на спадщину.

Які правові наслідки визнання судом шлюбу Карпова з Алієвою недійсним? Чи є майно, нажите Карповим і Аліє­вою, спільним сумісним майном подружжя? Чи підлягає по­зов Леонтьєвої задоволенню?

 Завдання №16

Гром. Р. Поляков неодноразово наполягав на здобутті дружи­ною вищої медичної освіти, обіцяючи їй за це купити діа­мантові сережки і шубу. Через деякий час Т. Полякова по­годилася з цією пропозицією, але попросила укласти шлюб­ний договір, передбачивши в ньому купівлю їй чоловіком сережок у разі закінчення третього курсу медичного інсти­туту, а шуби — після отримання диплома про вищу освіту. Чи ґрунтується на законі вимога Полякової? Чи може шлюбний договір укладатися з умовою відкладання ?

 Завдання №17

Гром. Тищук звернулася по допомогу у юридичну консультацію і розповіла, що її чоловік, з яким вони прожили 10 років, помер. Шлюб вони не реєстрували, жили у фактичних шлюбних відносинах. Обидва добре заробляли і за час спільного прживання придбали багато цінних речей. Заповіту чоловік не залишив. Зараз на майно претендує гром. Ломакіна, його колишня дружина, з якою він шлюб так і не розірвав, хоча формально припинив усі стосунки 12 років тому.

Яку відповідь ви б дали гром. Тищук?

 Завдання №18

Подружжя Петренко під час укладання шлюбного договору вирішило відмовитись від обов'язку щодо взаємного утримання у разі розірвання шлюбу, встановивши, що аліментних зобов'язань між ними не буде, незалежно від підстав розлучення. Проте нотаріус відмовився посвідчувати їх шлюбний договір, заявивши, що він не відповідає вимогам закону.

Дайте оцінку діям нотаріуса. Чи має право подружжя під час укладання шлюбного договору відмовитись від взаємної матерівальної підтримки у разі розірвання шлюбу?

 Завдання №19

Подружжя Колосових у 2000 р. зареєструвало шлюб. У 2006 р. Колосова Н. подала позов про розірвання шлюбу і поділ спільного майна, а саме: речей повсякденного вжитку на загальну суму 25 000 грн., грошового вкладу у комерційному банку “Аваль” у розмірі 10 000 грн. Крім того, вона просила визнати за нею право на 2/3 квартири і надати їй з 2 дітьми 2 кімнати, площею 34 кв.м., а відповідачеві – одну, площею 15 кв. м.

Колосов О. проти майнових вимог дружини заперечував, заявивши, що квартиру він купив за власні кошти, оскільки його дружина домогосподарка і ніде не працює, вклад у банк було зроблено у 2003 році за рахунок коштів, отриманих у спадок від батька. До речей повсякденного вжитку дружина віднесла також професійну відеоапаратуру, яку Колосов О. використовує як приватний підприємець, підробляючи оператором і фотографом на урочистостях, виготовляючи випускні, весільні та інші фільми та альбоми. Апаратура була придбана подружжям за кошти, подаровані на весілля, але дружині вона ні до чого, крім того, за ті ж кошти подружжя купило для Колосової золотий гарнітур з діамантами, який так само тоді слід вважати спільною власністю.  

Як вирішити справу? Чи можна віднести також до спільної власності страхову виплату, яку Колосов О. повинен одержати за договором страхування від фірми “Гал страх”?

Змістовий модуль II

1. Де і в які строки проводиться реєстрація народження дитини?

2. На підставі яких документів проводиться реєстрація народження дитини?

3. Який порядок реєстрації народження дитини, народженої під час перебування матері у літаку, в потязі чи іншому транспортному засобі?

4. Який порядок реєстрації народження знайденої дитини?

5. Як визначається походження дитини, народженої матір’ю у повторному шлюбі до спливу 10 місяців після розірвання попереднього?

6. Як визначається походження дитини при штучному заплідненні чи імплантації зародка?

7. Які умови визначення походження дитини за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини і не перебуває у шлюбі з її матір’ю?

8. Який порядок встановлення факту батьківства, материнства за рішенням суду?

9. Який порядок реєстрації народження дитини за заявою матері, що не перебуває в шлюбі?

10.  Який порядок визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою за рішенням суду?

11.  В яких випадках оспорювання батьківства, материнства не допускається?

12.  Який порядок оспорювання жінкою батьківства свого чоловіка?

13. Яким є обсяг та порядок реалізації своїх прав неповнолітніми батьками?

14. Проаналізуйте особисті немайнові права та обов’язки дітей

15. Який порядок вирішення спору між батьком та матір’ю щодо місця проживання дитини?

16. Які особи мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав?

17. Які правові наслідки позбавлення батьківських прав?

18. Який порядок поновлення батьківських прав?

19. Назвіть підстави відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав

20. Які права мають мачуха, вітчим відносно своїх пасинка, падчерки?

21. Які права мають брати і сестри, що досягли повноліття відносно своїх неповнолітніх братів та сестер?

22. Хто виступає суб’єктом права власності на аліменти, одержані на дитину?

23. З якого віку дитина набуває право самостійно розпоряджатися своїм майном?

24. Які обставини враховуються судом при визначенні розміру аліментів на дитину?

25. Яка підстава звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину?

26. Який порядок стягнення заборгованості за аліментами?

27. Які підстави утримання батьками повнолітніх дітей?

28. Які підстави звільнення повнолітніх дітей від обов’язку утримувати своїх батьків?

29. Який порядок визначення розміру аліментів на батьків?

30. Які підстави виникнення аліментних зобов’язань між мачухою, вітчимом і падчеркою, пасинком?

31.  Яка черговість виникнення в інших членів сім'ї та родичів обов’язку по утриманню дитини?

32. Назвіть підстави усиновлення дитини

33. Які особи не можуть бути усиновлювачами?

34. В яких випадках згода батьків на усиновлення їх дитини не потрібна?

35. Які особи мають переважне право на усиновлення дитини?

36. Які права має усиновлена дитина?

37. Проаналізуйте співвідношення понять “скасування усиновлення” і “визнання усиновлення недійсним”

38. Які особи мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання його недійсним?

39. Які органи належать до органів опіки та піклування?

40. Які повноваження органів опіки та піклування?

41.  Назвіть підстави звільнення опікуна (піклувальника) від виконання обов’язків

42.  Яким є порядок створення дитячого будинку сімейного типу?

43.  Які особи можуть бути батьками-вихователями у дитячому будинку сімейного типу?

44.  Проаналізуйте порядок створення прийомної сім'ї

45.  Чим відрізняється прийомна сім’я від дитячого будинку сімейного типу?

46.  Якими є обов’язки сторін за угодою про влаштування дітей на виховання і спільне проживання у прийомній сім'ї?

47. Який порядок реєстрації шлюбу між громадянами України, що перебувають за кордоном у консульських установах або дипломатичних представництвах?

48. Які підстави розірвання шлюбу між громадянами України, що перебувають за кордоном у консульських установах або дипломатичних представництвах?

49. Які умови усиновлення дитини, що є громадянином України, іноземцем?

50. Які іноземці мають переважне право на усиновлення дитини-громадянина України?

51. Які документи необхідні для усиновлення дитини-громадянина України іноземцем?

52. Які повноваження консульських установ та дипломатичних представництв при встановлені опіки та піклування над дітьми?

53. Які умови застосування норм права іноземних держав для регулювання сімейних правовідносин з іноземним елементом?

54. Яку юридичну силу в Україні мають акти цивільного стану, зареєстровані за законами інших держав?

55. Який порядок застосування норм міжнародних договорів для регулювання сімейних правовідносин з іноземним елементом?

Творчо-аналітичні завдання:

Завдання № 1

Після народження дочки Т. Миколаєва відчула по­гіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим була влаштована на стаціонарне лікування в лікарню, і не змогла самостійно зробити заяву про народження дитини до органу РАЦСу. З'ясувалося, що орієнтовний термін її лікування станови­тиме близько двох місяців. Чоловік Миколаєвої перебував у тривалому службовому відрядженні, а інших близьких родичів у неї за місцем народження дитини і лікування не було. Через два тижні після початку лікування знайома Миколаєвої подала за її проханням до органу РАЦСу за­яву про реєстрацію народження Миколаєвою дитини, пре­д'явивши при цьому довідку медичної установи про наро­дження дитини і документи, що посвідчували особу батьків дитини. Проте працівники органу РАЦСу відмовили у прийнятті заяви про реєстрацію народження дитини, за­жадавши особистого звернення Миколаєвої після закінчен­ня лікування незалежно від його тривалості.

Дайте правову оцінку діям працівників органу РАЦСу. Як вони повинні були вчинити в такій ситуації? Чи вста­новлений законом термін державної реєстрації народжен­ня дитини?

 Завдання №2

16-річна Р. Денисова, яка не перебувала у шлюбі, наро­дила хлопчика і через три тижні подала заяву про реєстра­цію народження дитини до органу РАЦСу. З посиланням на те, що Денисова не досягла 18-річного віку, працівник органу РАЦСу зажадав від неї письмової згоди її' батьків на державну реєстрацію народження дитини і зобов'язан­ня надавати матеріальну допомогу у вихованні дитини. Ьатьки такі зобов'язання дати відмовилися, пославшись на свій поганий матеріальний стан і непередбачуваність дій Дочки, яка народила дитину поза шлюбом і всупереч їх ба­жанню.

Оцініть правомірність вимоги працівників органу РАЦСу.

Завдання №3

Гром. Н. Малініна назвала себе матір'ю дівчинки, народженої її неповнолітньою сестрою, і була записана як мати у сві­доцтві про народження дитини. Через п'ять років вона звер­нулася до органу РАЦСу з проханням про виправлення ак­тового запису у свідоцтві про народження дівчинки, оскіль­ки одружилася, має своїх дітей і не бажає бути матір'ю ди­тини, не народженої нею.

Чи має право орган РАЦСу виправити актовий запис про народження за проханням гром. Малініної? Який порядок оскарження записів актів цивільного стану ?

 Завдання №4

У травні 2005 р. 3. Сизов звернувся до суду з позовом до Р. Сизової про анулювання запису про батьківство у сві­доцтві про народження Віталія Сизова. Сторони перебува­ли у фактичних шлюбних стосунках упродовж двох років, а потім у жовтні 2002 р. зареєстрували щлюб. Через два мі­сяці Сизов виїхав на постійну роботу до м. Рівного, більше до Києва не повертався, до відновлення шлюбних стосунків із Сизовою, як і до розірвання шлюбу, ніяких заходів не вживав. 20 травня 2004 р. у відповідачки народився син Віталій, батьком якого у свідоцтві про народження за вка­зівкою матері дитини на підставі свідоцтва про шлюб був записаний позивач Сизов.

У суді відповідачка пояснила, що у вересні 2003 р. вона перебувала у відрядженні до м. Рівного, де мала декілька зустрічей з чоловіком, і що Віталій є його сином. Сизов за­перечував інтимну близькість і взагалі будь-які стосунки з відповідачкою з часу свого від'їзду з Києва, де прожива­ла сім'я.

Чи підлягає позов Сизова задоволенню?

Завдання №5

3. Кольцова, яка не перебувала у шлюбі, народила хлоп­чика, батьком якого був К. Сорокін, з яким Кольцова три­валий час спільно проживала. Під час державної реєстрації народження дитини Сорокін усно визнав своє батьківство і попросив записати його як батька дитини. До його прохан­ня приєдналася і Кольцова, підтвердивши правдивість за­яви Сорокіна. Однак завідувач органу РАЦСу, переконав­шись, що шлюб між Кольцовою і Сорокіним не зареєстро­ваний, відмовився зробити такий запис, зажадавши пред­ставити як підставу внесення відомостей про батька відпо­відне рішення суду.

Чи правильно вчинив завідувач органу РАЦСу? Які по­рядок і підстави внесення відомостей про батьків у запис акта про народження дитини в ситуації, коли батьки ди­тини не перебувають у шлюбі?

 Завдання №6

Гром. Коробченко подала до органу РАЦСу підписану нею і гром. О. Коваленком заяву про добровільне визнання ним свого батьківства стосовно сина Олега. Вона пояснила, що Кова­ленко не може сам з'явитися до органу РАЦСу, оскільки виїхав у тривале відрядження, але його підпис на заяві за­свідчений керівником підприємства, де він працює.

Чи може один, із батьків дитини не з'являтися до орга­ну РАЦСу для реєстрації встановлення батьківства за сумісною заявою батьків? Якхцо так, то хто повинен засвідчити підпис відсутнього батька? Назвіть правові наслідки встановлення батьківства за сумісною заявою батька і матері дитини до органу РАЦСу.

Завдання №7

Гром. В. Степченко в позовній заяві просила суд визнати гром. С. Буть­ко батьком дитини, яка народилася 12 грудня 2003 р. По­зивачка вказала, що Бутько визнавав своє батьківство не тільки в період її вагітності, а й після народження дитини. Він допомагав їй матеріально, а потім від батьківства кате­горично відмовився. Відповідач пояснив у судовому засі­данні, що їх інтимні стосунки зі Степченко почалися у трав­ні 2003 р. Надалі він поселився в її квартирі. У період вагіт­ності і після народження дитини Бутько визнавав себе за батька, повіривши твердженням позивачки про передчас­ність пологів. Однак у лютому 2005 р. Бутько стало відо­мо, що пологи були нормальними, дитина народилася до­ношеною, тому він від батьківства відмовився і позов Степ­ченко не визнав.

Чи підлягає позов Степченко задоволенню? Чи є не­обхідність у призначенні експертизи в цій справі?

 Завдання №8

Гром. Н. Стеценко звернулася з позовом про встановлення батьківства Гром. В. Терещенка стосовно її сина, який народився 10 лютого 2004 р. На доказ батьківства, гром. Стеценко предста­вила його лист із санаторію від 5 березня 2003 р., в якому він писав, що любить її і був би радий, якби у них була ди­тина. Крім того, вона стверджувала, що про її вагітність від Терещенка знала його мати, яка водила її в жіночу консультацію, де їм пояснили, що аборт неможливий у зв'яз­ку з великим терміном вагітності. Відмову від визнання себе батьком дитини відпо­відач мотивував сумнівами у своєму батьківстві, хоча да­них про те, що позивачка зустрічалася і мала близькі сто­сунки з іншими чоловіками, не було. Стеценко наполяга­ла на проведенні медичної експертизи.

 Чи є підстави для задоволення позову Стеценко?

 Завдання №9

Гром. Савченко протягом трьох місяців зустрічалася з братом подруги гром. Фроловим. Після призову гром. Фролова на військову службу, гром. Савченко народила доньку. В двох листах до Савченко і в листі до своєї сестри Фролов цікавився здоров'ям доньки і обіцяв оформити свої стосунки з Савченко. Проте з військової служби Фролов повернувся вже одруженим і незабаром загинув у автомобільній аварії. В 2007 р. Савченко звернулася до суду з заявою про визнання батьківства Фролова.

Чи підлягає задоволеню вимога Савченко?

В якому порядку відбувається встановлення батьківства особи, яка померла?

 Завдання №10

 Гром. Федюк О. з 1998 р. був одружений з Федюк Т. У 2000 р. вони фактично припинили шлюбні стосунки, але шлюб не розірвали. У 2001 р. Федюк О. зареєстрував шлюб з Демченко І. Коли Демченко І. довідалася, що Федюк вже одружений, вона подала позов про розірвання шлюбу. Одночасно вона просила стягнути аліменти на сина Петра, який народився у 2002 р. Крім того, вона просила стягнути аліменти на себе, оскільки вона інвалід ІІ групи і отримує пенсію у розмірі 600 грн., а Федюк О. є приватним підприємцем і його середньомісячний заробіток становить 5000 грн.

Заяву про розлучення подала і Федюк Т., оскільки воні проживала у фактичних шлюбних стосунках з Мойсеєнком В. і збиралася за нього заміж. У позовній заяві вона написала, що вагітна і просила суд стягнути з Федюка О. аліменти на дитину, що народиться.

Як вирішити справи? Чи мають підстави вимоги жінок щодо утримання?

 Завдання №11

Не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, Колесниченко і Муратов у спільній заяві до органу РАЦСу просили за­реєструвати факт народження їх сина Віктора і записати Муратова його батьком. Завідувач органу РАЦСу опинився у скрутному становищі, тому що кожен з батьків просив дати дитині своє прізвище і спроби добитися вирішення спірного питання за їх взаємною згодою не мали успіху.

Яке прізвище у такій ситуації матиме син Колесничен-ко і Муратової? Який орган може вирішити суперечку між батьками дитини з цього питання?

 Завдання №12

Під час реєстрації шлюбу В. Зернова, що є громадянкою РФ, і громадянин України 3. Леоненко-Горський зберегли свої прізвища. Місцем проживання подружжя обрало м. Київ, де у них через рік народився син.

Після народження сина подружжя не досягло згоди про його прізвище і тому подало до органу РАЦСу за місцем проживання заяву про присвоєння дитині прізвища Леоненко-Горський-Зернов. Орган РАЦСу в задоволенні їх прохання відмовив. При цьому подружжю було рекомен­довано надати сину або прізвище батька, або прізвище ма­тері. Це рішення органу РАЦСу було оскаржено подруж­жям у суді за місцем проживання, який не прийняв заяви до розгляду, посилаючись на непідвідомчість цього спору  суду і порекомендував їм звернутися до органу опіки і пік­лування.

Чи обґрунтоване рішення органу РАЦСу і суду? Чи відповідає вимога подружжя Зернової та Леоненка-Горсь­кого законодавству України? Який орган вирішує розбіж­ності між батьками щодо прізвища дитини?

 Завдання №13

Після розірвання шлюбу між подружжям Борисенків їх син залишився проживати з матір'ю. Згоди про участь Борисенка у вихованні дитини батьки не дійшли, у зв'язку з чим Борисенко звернувся до суду із заявою, в якій просив суд встановити Порядок здійснення своїх батьківських прав.

Суд відмовив у прийнятті заяви, вказавши, що питання стосовно вирішення порядку участі батьків у вихованні ди­тини належить до виняткової компетенції органів опіки і піклування.

Чи правильно вчинив суд?

 Завдання №14

Після розірвання шлюбу між подружжям Степаненків їх семирічний син був за рішенням суду залишений з ма­тір'ю. Батьки домовилися, що батько зустрічатиметься з хлопчиком двічі на місяць. Через рік Степаненко вийшла заміж і з метою зміцнення стосунків між її новим чолові­ком і хлопчиком стала всіляко перешкоджати спілкуван­ню батька із сином. Вона не дозволяла хлопчикові гуляти на вулиці, де його міг побачити батько, а потім відвезла до своєї матері в село. Дізнавшись, де перебуває син, батько приїхав у село і всупереч запереченням бабусі відвіз його до себе додому. Мати подала до суду позов про відбирання дитини. Степаненко подав зустрічний позов про визначен­ня місця проживання сина.

Дайте правову оцінку діям Степаненко. Яке рішення винесе схід за згаданими вище позовами?

 Завдання №15

У червні 2003 р. у зв'язку із систематичним пияцтвом і аморальною поведінкою подружжя Дятлів за рішенням суду було позбавлене батьківських прав стосовно їх сина Бориса, 1998 року народження. Після цього хлопчик був переданий під опіку свого далекого родича Є. Никонова і проживав більше року в його сім'ї. Протягом 2004 р. Дят­ли пройшли курс лікування від алкоголізму і працевлаш-тувалися. У березні 2005 р. Дятли звернулися до суду з по­зовною заявою про відновлення їх у батьківських правах і повернення сина. У судовому засіданні представник орга_ну опіки і піклування представив висновок про можливість відновлення Дятлів у батьківських правах з урахуванням зміни в кращий бік їх способу життя і поведінки. Проте опитаний судом Борис заявив про свою категоричну незго­ду повертатися до батьків, обґрунтувавши це тим, що не може забути минулу поведінку батьків та їх погане став­лення до нього.

Яке рішення повинен ухвалити суд за позовною заявою Дятлів?

 Завдання №16

Між подружжям Терещенко виникла суперечка з приводу навчання 7-річної доньки Анастасії. Батько наполягав на навчанні доньки в спеціалізованій гімназії з поглибленим вивченням англійської мови, а мати категорично заперечувала проти цього, мотивуючи слабким здоров'ям і віком дівчинки. Бабуся і дідусь Анастасії, що проживали разом з Терещенками, підтримали в суперечці зятя.

Який вихід пропонує закон при відсутності між бватьками згоди стосовно виховання дітей?

 Завдання №17

Гром. Петрина С. подала позов до суду про позбавлення батьківських прав її доньки Кудрик Г. та зятя Кудрик Т. щодо дітей - 14- річного Петра, 10-річної Марії та 5-річної Іванни. Петрина С. зазначила, що її донька вже 3 роки перебуває на заробітках в Італії, додому не приїжджає, а тільки телефонує і грошей не присилає, мотивуючи тим, що збирає на будинок і на навчання синові і боїться, щоб чоловік цих грошей не пропив. Зять пиячить, вдома буває дуже рідко, залишає дітей сусідці, опікується тільки наймолодшою, Іванною, оскільки їздить з нею в обласний центр жебракувати. Діти погано навчаються, Петро курить, а Марія була помічена у крадіжці речей своїх однокласників. Гром. Петрина просила суд передати дітей їй, а з доньки та зятя стягнути аліменти на їх утримання. Кудрик Т. заявив, що випиває як всі, жодного разу на обліку в наркодиспансері не стояв, часто відсутній вдома, бо перебивається випадковими заробітками, оскільки в райцентрі, де вони живуть, роботи немає, з цієї ж причини і їздить жебракувати, щоб заробити на їжу собі і дітям.

Як вирішити справу?

 Завдання №18

Під час розлучення подружжя Антонових вирішило, що їх дитина залишиться проживати з матір'ю. Також вони домовилися, що обовязок батька сплачувати аліменти буде припинено в обмін на Мерседес S 500 та пакет акцій ВАТ «Укртелеком» в розмірі 2% від статутного фонду, що має перейти у власність дитини. Вони звернулися до нотаріукса з проханням посвідчити відповідний договір.

Чи може нотаріус посвідчити такий договір?

 Завдання №19

До паспортного столу звернувся Черняк В.Н. з проханням оформитит документи для виїзду за кордон на постійне місце проживання. Нешта О.О, з якою він проживав у фактичних шлюбних відносинах і мав дитину, в свою чергу теж звернулася до паспортного столу з проханням зобов'язати Черняка В.Н. урегулювати їх аліментні відносини шляхом виплати всіх належних з нього аліментів до досягнення дитиною 18 років і тільки після цього надати йому дозвіл на виїзд в РФ.

Як повинні діяти працівники паспортного столу?

Завдання №20

Сиденко Т.М. подала позов до Сиденка Р.В. про стягнення аліментів на дитину. Сиденко Р.В. заперечував проти позову мотивуючи тим, що дитина отримує доходи у розмірі 3000 грн. на місяць з належних їй цінних паперів, що на його думку, повністю забезпечує її потреби і є підставою для звільнення його від сплати аліментів. Проте, Сиденко Т. М. Не погодилася з ним, оскільки дохід Сиденка Р.В. більший, ніж 3000 грн., тобто більший, ніж дохід дитини і вона вважає, що батько зобовязаний утримувати дитину. Яке рішення має постановити суд?

Завдання №21

Супрун В.В. подала позов до Супруна П.Ю.з вимогою стягнути аліменти на утримання їх спільної дитини Тетяни. Супрун П.Ю. вимагав зменшення розміру аліментів, адже Супрун В.В. має повнолітнього сина від першого шлюбу Романа, який як брат (по матері) повинен також утримувати Тетяну. Проте позивачка не погодилась з тим, що брат повинен утримувати сестру за наявності батька, який може надавати утримання.

Як повинен вирішити справу суд?

Які обставини враховуються при визначенні розміру аліментів?

Завдання №22

Гром. Летченко В.С. добровільно платить аліменти своїй колишній дружині для утримання його сина шляхом перерахування відповідних сум поштовими переказами. У нього є підозри, що аліменти використовуються не тільки на утримання дитини, але й на інші цілі.

Як повинен діяти Летченко В.С., щоб перевірити, на що витрачаються аліменти?

Як повинен діяти Летченко В.С., якщо аліменти справді витрачаються не за призначенням?

Завдання №23

Подружжя Колганових при розлученні уклали договір про припинення права їх дитини, що залишалася жити з матір'ю, на аліменти від батька у зв'язку з передачею в її власність нерухомого майна. Через 2 роки після розлучення мати дитини мусила понести значні витрати для оплати операції, що була необхідна дитині. Після цього вона звернулася до чоловіка з проханням компенсувати їй ці витрати, проте він відмовився, на підставі того, що, на його думку, вже виконав свій обов'язок з утримання, передавши нерухомість дуже великої вартості.

Чи правомірною є відмова гром. Колганова?

Завдання №24

Рішенням суду було встановлено обов'язок Марченка А.А. сплачувати ліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 205 грн. на місяць. Протягом 5 місяців він без поважних причин не виплачував аліменти. Одержувач аліментів, Марченко Д.М., бажає отримати з нього не тільки несплачені аліменти, але й пеню.

Як повинна діяти Марченко Д.М., щоб отримати аліменти і пеню?

Обрахуйте розмір пені.

Завдання №25

На користь Михайленка Н.А. рішенням суду було призначено утримання з її онука у розмірі 30% від доходу онука. Протягом січня-травня він не сплачував аліментів, оскільки протягом січня був у відпустці за кордоном, а у березні-квітні лежав в лікарні. В червні він почав сплачувати аліменти з заробітної плати, що становить 1000 грн.

Чи виникла заборгованість за аліментами? Якщо так, то який її розмір і який розмір пені належить сплатити?

 Завдання №26

Подружжя Зарванецьких П. і О. більше 25 років прожило разом, виростили 3 дітей, двоє синів навчаються на 3 курсі Медуніверситету, а наймолодша донька, 16 річна Галина, заміжня і має дитину. У липні 2006 р. чоловік зійшовся з іншою жінкою і пішов з сім'ї. Зарванецька О. вирішила розірвати шлюб, стягнути з чоловіка аліменти на дітей і на себе, оскільки їй 54 роки, вона ніде не працює, доглядає за онуком і ніяких коштів до існування не має, Зарванецький П. працює директором фірми і отримує заробітну плату 2000 грн. За консультацією Зарванецька О. звернулася до юриста. Яку відповідь повинен дати юрист щодо того, в якому порядку має бути розірвано їх шлюб, чи мають підстави вимоги Зарванецької О. щодо утримання?

Завдання №27

Бездітна громадянка Ю. Корнієнко вирішила усиновити дитину і з цією метою прийшла на консультацію в міський відділ освіти. При уточненні відомостей про особу Корнієн­ко було встановлено, що внаслідок захворювання вона є інвалідом III групи, проте займається надомною працею і має достатній заробіток. У зв'язку з цим інспектор відділу освіти висловив сумнів у можливості Корнієнко виховува­ти дитину. Корнієнко звернулася в юридичну консульта­цію з проханням надати їй відповідну консультацію з цьо­го приводу.

Яке роз'яснення повинні дати Корнієнко в юридичній консультації?

Завдання №28

Через три роки після смерті дружини громадянин Калінін, що має дитину у віці 13 років, одружився на 25-річній громадянці Марченко, яка під час укладання шлюбу взяла прізвище чоловіка. Між мачухою і пасинком склалися хо­роші стосунки, було досягнуто повне порозуміння. У зв'яз­ку з цим через рік після державної реєстрації шлюбу Калініна вирішила усиновити дитину свого чоловіка. Проте ін­спектор відділу освіти, куди Калініни звернулися за пора­дою, заявила, що усиновлення неможливе, оскільки зако­ном забороняється усиновлення, якщо різниця у віці між усиновлювачем і усиновленим менше 15 років.

Дайте правову оцінку ситуації.

Завдання №29

Подружжя Демченків подали до суду заяву про встанов­лення усиновлення 10-річної дитини-сироти Миколи До­рошенка. Спочатку вони не мали наміру змінювати прізви­ще хлопчика, вважаючи це необов'язковим, тому у своїй заяві до суду про встановлення усиновлення Миколи До­рошенка прохання про зміну прізвища дитини не вказува­ли. Потім за порадою друзів з метою забезпечення таємниці усиновлення вирішили надати дитині своє прізвище, про що заявили в судовому засіданні.

Суд ухвалив рішення про встановлення усиновлення Миколи Дорошенка подружжям Семченків, однак разом із тим відмовив їм у проханні надати дитині їх прізвище. В обґрунтування цього суд пояснив, що прохання усиновлю-вачів про зміну прізвища усиновлюваної дитини повинне заздалегідь вказуватися в заяві усиновлювачів. Крім того, питання про зміну прізвища при усиновленні виявилося несподіванкою для хлопчика.

Чи правомірні дії суду в такій ситуації?

Завдання №30

Подружжям Терникових у встановленому законом по­рядку була усиновлена дитина, якій було присвоєне їх прізвище. Через деякий час Терникові переїхали на нове місце проживання і з метою забезпечення таємниці усинов­лення подали до органу РАЦСу заяву про видачу їм нового свідоцтва про народження усиновленої дитини із зазначен­ням її нового прізвища. В обґрунтування своєї вимоги Тер­никові пред'явили необхідні документи про усиновлення дитини. Проте їм було запропоновано направити цю заяву до органу РАЦСу за місцем народження дитини або за місцем державної реєстрації усиновлення. Всі прохання Терникових позитивно вирішити це питання були зали­шені без уваги у зв'язку з відсутністю оригіналу записів про народження дитини і про її усиновлення. Чи правомірні дії органу РАЦСу?

Завдання №31

Громадянка Куликова, яка не перебувала у шлюбі, вирі­шила усиновити свого дворічного племінника Олексія Ма­карова (сина її сестри), батьки якого загинули в авіаційній катастрофі. За її заявою суд постановив рішення про вста­новлення усиновлення дитини. Клопотання про зміну при усиновленні прізвища дитини Куликова не подавала. Після цього Куликова пред'явила рішення суду за місцем робо­ти, попросивши на цій підставі надати їй відпустку з до­гляду за малолітньою дитиною до досягнення нею триріч­ного віку, а також призначити щомісячну допомогу на ди­тину. Керівник підприємства відмовив у задоволенні її за­яви, вимагаючи надати інші документи: свідоцтво про уси­новлення дитини і свідоцтво про зміну прізвища дитини.

Чи має право Куликова на відпустку з догляду за уси­новленою дитиною до досягнення нею трьох років, а та­кож на щомісячну допомогу на усиновлену дитину? Куди подається заява про призначення щомісячної допомоги на дитину? Чи правомірні вимоги керівника підприємства?

Завдання №32

Матвієнко на прохання своєї дружини Томащук усино­вив її п'ятирічного сина, народженого від першого шлюбу з Васильєвим. Надалі стосунки між Матвієнком і Томащук зіпсувалися. Вона разом з сином Юрієм пішла до Василь­єва і відновила з ним сімейне життя. Незабаром Томащук подала позов до Матвієнка про стягнення аліментів на утри­мання сина Юрія. Суд, з огляду на те, що Матвієнко є усиновлювачем дитини, стягнув з нього аліменти, проте Мат­вієнко подав позов про скасування усиновлення, оскільки він фактично позбавлений можливості брати участь у вихованні дитини.

Чи підлягає задоволенню позов Матвієнка про скасу­вання усиновлення дитини?

Завдання №33

Аню Макаренко,яка народилася у незареєстрованому шлюбі, мати передала у дитячий будинок, коли дівчинці було 8 місяців. Вона залишила письмову згоду на можливість у подальшому удочеріння Ані, а сама виїхала з міста. Через 2 роки дівчинку у встановленому законі порядку усиновило подружжя Соболєвих. Через рік після цього, мати надіслала у дитячий будинок поштою заяву про відмову від згоди на усиновлення доньки.

Ще через рік вона подала позов до суду про скасування усиновлення, зазначивши, що бажає виховувати дитину сама.

В якій формі подається згода батьків на усиновлення дитини і чи може вона бути відкликана?

Чи є підстави для задоволеннгя вимоги Макаренко?

Який порядок усиновлення дітей, що залишилися без батьківського піклування і перебувають у виховних закладах?

Завдання №34

У 2003 р. після смерті матері дворічний Сашко Новосельцев був переданий під опіку дідові по лінії матері, оскіль­ки батько жив в іншому місті, одразу після смерті дружи­ни повторно одружився й узяти дитину в нову сім'ю не ба-жав. Повернувшись через три роки в місто, де проживав Сашко з дідом-опікуном, батько подав до суду позов про по­вернення йому сина. Він стверджував, що любить його, відмовився узяти Сашка в нову сім'ю за вимогою другої дру­жини, і згоди на призначення сину опікуна не давав, а крііу( того, він краще буде виховувати дитину, ніж дід, що не мав вищої освіти. Опікун свою відмову повернути дитину бать­кові мотивував тим, що ним створені всі умови для правиль­ного виховання Сашка, який дуже прив'язаний до нього і зовсім не знає батька, що не виявляв цікавості до долі ди­тини і навіть не надавав їй матеріальної допомоги з часу створення нової сім'ї.

Над якими дітьми, з якою метою і ким встановлюєть­ся опіка? Чи підлягає задоволенню позов батька Сашка Новосельцева? З урахуванням яких обставин суд вирішува­тиме суперечку між опікуном і батьком дитини?

 Завдання №35

Гром. Вільшанецька О. звернулася до суду з позовом про визнання недійсним усиновлення її сина, 14-річного Ростислава. Вільшанецька О. зазначила, що 2 роки тому виїхала нелегально на заробітки в Грецію, залишивши сина з чоловіком, як це робило багато жінок в їх селі. Через півроку чоловік добився позбавлення дружини батьківських прав, а ще за рік – визнання її безвісно відсутньою. Коли Вільшанецька О. повернулася, виявилося, що чоловік розлучився з нею, живе з іншою жінкою у фактичних шлюбних відносинах, яка і усиновила їх сина. Вільшанецька О. зазначила, що ніякої згоди на усиновлення не давала, позбавлення її батьківських прав і розлучення було незаконним, оскільки вона навіть не була про це повідомлена. У зв’язку з цим Вільшанецька О. просила суд поновити її батьківські права щодо сина, визнати недійсним усиновлення та поновити їх шлюб з Вільшанецьким М. Як суд повинен вирішити справу? З яких підстав Вільшанецька О. могла бути позбавлена батьківських прав? Які підстави визнання особи безвісно відсутньою? Чи легітимним було розлучення? Чи законним є усиновлення?

Завдання №36

Громадянка України Коваленко і громадянин Швеції Сундквіст подали в один з органів РАЦСу м. Києва за міс­цем проживання Коваленко заяву про укладання шлюбу. При цьому Сундквіст пред'явив документ, що засвідчує його особу, без офіційно завіреного перекладу на українську мову. Довідки про сімейний стан і яких-небудь інших до­кументів ним пред'явлено не було. У зв'язку з цим праців­ники органу РАЦСу запропонували громадянину Сунд-квісту надати довідку, видану компетентним органом Швеції і легалізовану у відповідній консульській установі України, про те, що він не перебуває в іншому шлюбі, а також зробити і нотаріально завірити її переклад.

Чи правомірна ця вимога? Які документи необхідно пред'являти іноземним громадянам при державній реєст­рації шлюбу?

Завдання №37

У липні 2004 р. громадянин України В. Петренко, пере­буваючи у відпустці в Іспанії, познайомився з громадян­кою РФ Ю. Гузєєвою, яка також відпочивала там за тури­стичною путівкою. Через декілька днів Петренко і Гузєєва за взаємною згодою уклали відповідно до іспанського за­конодавства шлюб за релігійним обрядом. У зв'язку із за­вершенням відпочинку Петренко і Гузєєва повернулися до Києва, де стали проживати в квартирі Петренка, вважаю­чи себе чоловіком і дружиною. Повторно шлюб в органі РАЦСу вони не реєстрували. Через півроку стосунки між ними зіпсувалися і Гузєєва виїхала до батьків у м. Люберці. Після цього Петренко став вважати, що їх стосунки з Гузє­євою були несерйозними, а укладання шлюбу в Іспанії ні­якого значення для нього мати не може.

У травні 2005 р. він зареєстрував шлюб із В. Вітренко в органі РАЦСу за місцем проживання. Через три місяці Петренко трагічно загинув у результаті автокатастрофи. Претендуючи на спадщину, Гузєєва звернулася до суду з позовною заявою про визнання шлюбу між Петренком та Вітренко недійсним, пред'явивши в обґрунтування позову документи про укладання шлюбу між нею і Петренком в Іспанії.

Яке рішення, повинен ухвалити суд за позовом Гузєєвої?

 Завдання №38

Після реєстрації у Києві 1975 р. шлюбу між А. Василь-чиковою і Н. Култаєвим подружжя вибрало місцем свого проживання Алма-Ату, де у них у 1976 р. народився син Василь. У 1979 р. подружжя розірвало шлюб, і Васильчи-кова разом із сином повернулася жити до Києва. До досяг­нення сином повноліття Култаєв виплачував аліменти на його утримання, продовжуючи жити в Алма-Аті з новою сім'єю. У1999 р. Василь закінчив інститут, після чого одру­жився, став жити окремо від матері, а з батьком будь-яких відносин взагалі не підтримував протягом тривалого часу. У 1998 р. Култаєв, що прийняв громадянство Республіки Казахстан, відчув погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим звільнився з роботи і став зазнавати матеріальних труд­нощів. На його лист сину з проханням надати можливу до­помогу останній відповів відмовою, мотивуючи це відсут­ністю між ними споріднених почуттів. У зв'язку з цим Кул­таєв приїхав у м. Київ, де подав до суду за місцем прожи­вання сина позовну заяву про стягнення з нього аліментів на свою користь, доклавши в обґрунтування своєї вимоги необхідні документи про власну непрацездатність.

Яке законодавство застосовуватиметься судом при розгляді позову Култаєва? Чи є підстави для задоволення вимоги Култаєва про стягнення аліментів?

Завдання №39

У 1995 р. громадянин Вірменії Т. Аветісян і громадян­ка України А. Салата зареєстрували шлюб в одному з ор­ганів РАЦСу м. Києва. При цьому подружжя громадянства і своїх прізвищ не змінили. На початку 1997 р. вони виїха­ли на постійне місце проживання до Єревана, проте сімей не життя у них не склалося, почалися конфлікти і сварки. У зв'язку з цим Салата вирішила розірвати шлюб з Аветі-сяном і повернутися додому, на що той відповів категорич­ною відмовою, сподіваючись на нормалізацію стосунків. Тоді Салата виїхала до батьків у м. Київ, де подала заяву про розірвання шлюбу з Аветісяном до суду за місцем про­живання батьків. Дізнавшись про це, Аветісян визнав дії дружини незаконними і направив до суду письмове прохан­ня не розглядати заяву Салати про розірвання шлюбу по суті. В обґрунтування свого прохання він послався на необ­хідність розгляду позовної заяви тільки за місцем прожи­вання подружжя і з дотриманням законодавства країни проживання, незалежно від громадянства подружжя.

Чи підлягає задоволенню прохання Аветісяна? Яке рішення прийме суд за позовом Салати?

Завдання №40

З липня 1998 р. подружжя Драгунових, що є громадя­нами України, працювали за контрактом в одній із тури­стичних фірм у Франції, де постійно проживали, і лише зрідка приїжджали до Харкова у службових справах. У середині 1999 р. відносини між подружжям зіпсувалися, у зв'язку з чим у вересні того самого року вони розірвали шлюб у суді та за місцем проживання відповідно до вимог французького законодавства. Після цього Драгунов повер­нувся до Харкова, а його колишня дружина залишилася жити у Франції. У травні 2000 р. Драгунов вирішив укла­сти новий шлюб з Асиною. Під час подання заяви до орга­ну РАЦСу ним було пред'явлено перекладене українською мовою рішення французького суду про розірвання поперед­нього шлюбу, легалізоване в установленому порядку. Од­нак завідувач органу РАЦСу запропонувала Драгунову оформити розірвання шлюбу на території України і відпо­відно до законодавства України.

Чи правомірна вимога завідувача органу РАЦСу? Чи допускається СК розірвання шлюбу між громадянами України за межами України в компетентному органі та відповідно до законодавства іноземної держави?

Завдання №41

Громадянка України Л. Лазаренко тривалий час пере­бувала в інтимних стосунках з громадянином Республіки Молдова Д. Беженаром, внаслідок чого у Лазаренко в 2004 р. за місцем її постійного проживання у м. Рівному народила­ся позашлюбна дитина. Під різними приводами Беженар, який перебував у м. Рівному в тривалому службовому від­рядженні, від реєстрації шлюбу і з'явлення до органу РАЦСу для встановлення свого батьківства ухилявся, а потім вза­галі виїхав до Кишинева і перестав відповідати на листи Лазаренко. Переконавшись, що Беженар не має наміру на ній одружуватися і надавати їй матеріальну допомогу у ви­хованні дитини, Лазаренко подала до суду за місцем свого проживання заяву про встановлення батьківства і стягнен­ня аліментів на утримання дитини.

Законодавством якої держави (Республіки Молдова або України) слід керуватися суду прирозгляді заяви Лазарен­ко про встановлення батьківства і стягнення аліментів на дитину? Як питання встановлення батьківства і стягнення аліментів на дітей регламентуються Конвен­цією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах стосовно громадян дер­жав — членів СНД? Чи підлягає задоволенню позов Лаза­ренко?

Завдання №42

У 2000 р. громадянин Республіки Грузія Шенгелія і гро­мадянка України Кошова зареєстрували шлюб в одному з органів РАЦСу м. Харкова. При цьому Кошова взяла прі­звище чоловіка, але громадянство не змінила. На початку 2001 р. у подружжя Шенгелія народився хлопчик, після чо­го вся сім'я виїхала на постійне місце проживання у м. Ку­таїсі. Через деякий час дитина стала хворіти, у зв'язку з чим Шенгелія (Кошова) повернулася додому до м. Харко­ва, де стала проживати з дитиною у батьків. У зв'язку з цим чоловік перестав надавати своїй сім'ї матеріальну допомо­гу, вимагаючи їх швидкого повернення до нього, що зму­сило його дружину подати до суду за місцем проживання її батьків позовну заяву про стягнення аліментів на утриман­ня дитини. Переконавшись, що дружина не зареєстрована за місцем перебування в Харкові, а чоловік проживає в Грузії, суддя відмовив у прийнятті заяви, порекомендував­ши звернутися до суду на території Грузії за місцем постій­ного проживання всієї сім'ї. Доводи Шенгелія (Кошової) про необхідність проживання сина у її батьків за станом здоров'я до уваги взяті не були. Тоді вона разом із сином зареєструвалася за місцем проживання батьків і знову по­дала аналогічну заяву до того самого суду, мотивувавши це відсутністю коштів для проїзду до місця проживання чо­ловіка.

Законодавством якої держави слід керуватися суду під час розгляду заяви Шенгелія (Кошової) про стягнення алі­ментів на дитину? Яке рішення, на вашу думку, повинен ухвалити суд за позовною заявою Шенгелія (Кошової) за вказаних обставин?

 Завдання №43

Після загибелі в авіакатастрофі батьків малолітнього Івана Войновича, що проживає в м. Львові, його єдиним близьким родичем залишився дядько — М.П. Войнович, що постійно проживає в Мінську і є громадянином Респуб­ліки Білорусь. Приїхавши до Львова, М.П. Войнович вирі­шив узяти на себе обов'язки з виховання племінника, про­те не визнав за необхідне звернутися до місцевого органу опіки та піклування для оформлення необхідних доку­ментів. Узявши Івана з собою і не розв'язавши проблем із приватизованою його покійними батьками квартирою та іншим майном, що залишилося, він повернувся до м. Мін­ська. При цьому М.П. Войнович виходив з необхідності допомогти хлопчику перенести втрату батьків в іншій об­становці. Через деякий час після повернення до м. Мінська він все-таки вирішив "узаконити" фактичне виконання обов'язків опікуна і подав відповідну заяву до органу опі­ки та піклування за місцем свого проживання. Проте йому було відмовлено у призначенні опікуном хлопчика з поси­ланням на необхідність вирішення цього питання в органі опіки та піклування за місцем постійного проживання і перебування майна племінника на території Республіки Білорусь та із застосуванням білоруського законодавства. Законодавством якої держави (Республіки Білорусь або України) слід керуватися при встановленні опіки над ма­лолітнім Іваном Войновичем? Чи може бути призначений опікуном особи, що є громадянином України, громадянин іншої держави — члена СНД, якщо він не проживає на те­риторії України? Чи правильно вчинив орган опіки і пі­клування?

Завдання №44

У 1994 р. громадянин РФ З.Е. Груздєв одружився з гро­мадянкою України А.Б. Вовк, після чого подружжя стало проживати за місцем постійного проживання Груздева в м. Калузі. Після реєстрації шлюбу Вовк узяла прізвище чо­ловіка, проте громадянство не змінила. У1998 р. Груздєви вирішили усиновити малолітнього племінника дружини, що залишився сиротою, який живе в м. Донецьку і є гро­мадянином України. Вони звернулися за необхідними ро­з'ясненнями до органу управління освітою за місцем свого проживання. В органі управління освітою подружжю Гру­здевих пояснили, що вони повинні одержати згоду на уси­новлення самої дитини і компетентного державного орга­ну України, після чого направити всі необхідні документи за місцем проживання усиновлюваного у м. Донецьк для ухвалення остаточного рішення відповідно до законодав­ства України.

Законодавством якої держави (Російської Федерації або України) слід керуватися в цьому разі? Установи якої дер­жави (Російської Федерації або України) компетентні при усиновленні в наведеній ситуації? Які порядок і умови уси­новлення неповнолітніх дітей з участю громадян дер жав — членів СНД (у відповіді пошліться на ст. 37Конвен­ції про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах)? Чи правильні роз'яс­нення дано подружжю Груздевих в органі управління осві тою ?