III. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СЛУХАЧІВ)

Успішність навчання студентів оцінюється за чотирьохбальною шкалою:

«Відмінно»– студент глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно й логічно його викладає, правильно обґрунтовує прийняття рішення, уміє самостійно узагальнити і викласти суть розглянутої проблеми, не відчуває труднощів з відповідями при зміні завдань, з можливих варіантів вибирає найкращу відповідь.

Адекватно вміє дати узагальнену характеристику теорії і практиці. Вміє переносити теоретичні знання у площину практики. Вміє робити правильні висновки.

Із загального обсягу студент правильно виконує 91-100% завдань.

«Добре» –студент твердо знає весь програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих неточностей при виборі відповіді, тобто вибирає правильну, але не найкращу відповідь; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, але для визначення дійсного ступеня знань студента екзаменатор змушений задавати додаткові запитання і уточнити окремі відповіді.

Вміє розв’язувати ситуаційні завдання середньої важкості.

Із загального обсягу студент правильно виконує 72-90% завдань.

«Задовільно» –студент знає тільки основний матеріал, передбачений програмою, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, обирає недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, проявляється невпевненість у вирішенні завдань практичного характеру.

Студентспроможнийрозв’язати прості завдання.

Із загального обсягу студент правильно виконав 53-71% завдань.

«Незадовільно» – студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні основних положень курсу, з великими труднощами використовує теоретичні відомості при виконанні завдань.

Із загального обсягу студент правильно виконав не більше 53% завдань.

Необхідно відзначити, що перераховані вище критерії мають достатньо загальний і орієнтовний характер, тому екзаменатор оцінює ступінь знань студента, враховуючи його поточну успішність та результати поточного контролю.

Формами та засобами контролю є:

· письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення завдань, вправ тощо);

· тестування знань студентів, слухачів із певного модуля лекційного курсу;

· усне опитування;

· виступ на семінарських заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);

· захист індивідуального завдання;

· виконання домашнього завдання;

· модульний контроль.

ІV. ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1.  Загальні положення сімейного права

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - № 30. - 1996.

2. Сімейний кодекс України прийнятий Верховною Радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. – № 21 – 22. – Ст. 135.

3. Цивільний кодекс України прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44.

4. Цивільний Процесуальний кодекс України прийнятий Верховною Радою України 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. - № 40-41, 42. - Ст.492.

5. Закон України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р.// www.rada.gov.ua

6. Закон України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 39. -Ст. 383.

7. Миронова Г. Моральні засади Сімейного кодексу України//Право України.–2004.-№ 4

8.Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України/ За ред. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2003. – 464с.

9.Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / За ред. Є.О. Харитонова. – Х.: ТОВ «Одіссей» - 2006. – 552 с.

10. Нечаева А.М. Семейное право: проблемы и перспективы развития// Государство и право. – 1999. - № 3

11.Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар. – К., 2003

12. Ромовська З.В.Сімейний кодекс України:погляд у майбутнє//Право України.– 2001.-№ 2

13. Ромовська З.В. Українське сімейне право. Підручник. / З. Ромовська – К.: Правова єдність, 2009 – 500с. 

14. Сібільов М.М. До питання про договірні засади регулювання сімейних відносин// Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. – Х., 2003. – Вип. 63

15. Сімейне право України: Підручник/ Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 264с.

16. Сімейне право України: Підручник /За ред. Ю. С. Червоного.—К.:Істина,2004.—400с.

17. Сімейне право України: Навч. посіб. для студ. юрид. вузів та ф-тів / За ред. О. В. Дзери. — К.: Вентурі, 1997. — 271 с.

18.Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / за заг. Ред. С.Я. Фурси. - К.: Видавець Фурса С.Я. КНТ, 2008 . – 1248 с.

19.Сімейне право України ( у схемах): Навчальний посібник / В.І. Бобрик, В.П. Мироненко, Н.В. Павловська, С.А. Пилипенко / - К.: Атака, 2005. – 160 с.

20.Сімейне право: Нотаріат Адвокатура Суд: Наук.-практ. посібник з ін форм. додатком на лазерному носії: У 2 кн. / Драгнєвіч Л.Ю., Пульнєва О.С., Фурса Є.І., Фурса С.Я. та ін. / За заг. ред. С.Я. Фурси.- Книга 1. – К.: Видавець Фурса С.Я., 2005. – 896 с.,

21. Харитонов Є. Новий Сімейний кодекс України: перехрестя правових традицій// Юридична Україна. – 2003. - № 1

22. Шевченко Я.М. Проблеми нового Сімейного кодексу України// Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. – Х., 2003. – Вип. 63

23.Ярема А. Г., Давиденко Г. У.Застосування судами нового сімейного законодавства // Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 1.