По дисципліні «Історія України в середньовіччя»

(Спеціальність 6.030300 – історія)

Оскільки курс «Історія України в середньовіччя» читається протягом другого і третього семестрів, студенти здають чотири модульних контролі (2 у другому і 2 у третьому семестрі). Модульний контроль проводиться в писемній формі.

Структура білета:

1. Два теоретичних питання

2. Студенту пропонується дати визначення термінам із пройденого матеріалу

3. Студенту пропонується розставити в хронологічному порядку (із визначенням дат) низку подій.

Оцінка письмової відповіді студента:

“Відмінно” (70-75 балів)

1. Дано правильні та повні відповіді на всі теоретичні питання відповідно до навчальної програми.

2. Дано чіткі й змістовні визначення понять і немає помилок у знанні хронології.

3. Матеріал викладено грамотною мовою з дотриманням логічної послідовності.

“Добре” (66-69 балів)

1. Дано правильні, але не повні відповіді на всі теоретичні питання завдання. Допущено несуттєві погрішності чи неточності.

2. У запропонованих завданнях по перевірці знань хронології допущена незначна помилка. Немає принципових помилок у запропонованих студентом визначеннях.

3. Матеріал викладений грамотною мовою з дотриманням логічної послідовності.

“Задовільно” (56-65 балів)

1. Відповіді на теоретичні питання в принципі правильні, але неповні. Допущено неточності у формулюваннях і логічні погрішності.

2. Визначення понять не точні. Помилки в знанні половини дат.

3. Виявлено мовні помилки, порушено логічну послідовність.

“Незадовільно” (менш ніж 56 балів)

1. Відповіді на теоретичні питання містять грубі помилки, що свідчать про незнання чи нерозуміння відповідних розділів програмного матеріалу.

2. Наявність помилок у більшій частині дат і неправильні визначення понять.

3. Грубі мовні помилки, відсутність логіки у відповіді.

Поточний контроль на семінарських заняттях

Оцінка роботи студента на семінарському занятті складається з трьох складових (теоретична підготовка студента до даного заняття, підготовка контурних карт, знання основних понять і хронології) і максимально дорівнює 30 балам.

1. Оцінка теоретичної підготовки студента визначається шляхом опитування (групового чи індивідуального), а також тестуванням. Максимальна оцінка – 15 балів. Критерії оцінки:

"Відмінно" (25-20 балів)

Вичерпні відповіді на запропоновані питання. Глибоке розуміння матеріалу, який викладається, вільне орієнтування в ньому. Матеріал викладається гарною мовою з дотриманням логічної послідовності.

"Добре" (19-16 балів)

Правильні відповіді на запропоновані питання, але не зовсім повні. Труднощі у виявленні взаємозв'язку матеріалу, який вивчається, з іншими розділами програми. Незначні порушення логічної послідовності у відповіді.

"Задовільно" (15-10 балів)

Неповні відповіді на запропоновані питання. Неточності у формулюваннях. Значні труднощі у виявленні внутрішньопредметних зв'язків.

"Незадовільно" (менш ніж 10 балів)

Незнання фактичного матеріалу (повної чи значної частини). Грубі помилки в логічному викладі.

Заповнення студентом контурних карт оцінюється
за наступними критеріями:

"Відмінно" (5 балів)

Цілком заповнені контурні карти. Чітко позначені всі легенди. Відсутність помилок. Контурні карти акуратно оформлені та пред'являються для перевірки вчасно.

"Добре" (4 бали)

Цілком заповнені контурні карти. Чітко позначені всі легенди. Присутні окремі неточності. Контурні карти акуратно оформлені і пред'являються для перевірки вчасно.

"Задовільно" (2-3 бала)

Зроблені замальовки мають потребу в доповненнях та виправленнях. Частина легенд не позначена. Контурні карти пред'являються з запізненням.

"Незадовільно" (0-1 балів)

Замальовки зроблені недбало й не відбивають завдання. Численні помилки в позначенні легенд.

Загальна оцінка студента за модуль становить:

“Відмінно”          – 90-100 балів

“Добре”                 – 75-89 балів

“Задовільно”                   – 60-74 балів

“Незадовільно”   – до 60 балів

Методичні рекомендації до виконання завдань модульного контролю, семінарських занять та самостійної роботи з історії України (сер. ХІІІ – сер. XVII ст.) для студентів I-II курсів денної форми навчання спеціальності 6.030300 «Історія»,
рівня «бакалавр» професійного напрямку «історія»

Упорядник професор А. А. Непомнящий

Редактор Василенко Н. А.

Підписано до друку

Обсяг

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

проспект Академіка Вернадського, 4, Сімферополь, 95007

[1] Kronika Polska Marcina Bielskiego.– Sanok, 1856.– Т. 2; Kronika Sarmacei Europejskiej pzez Alexandra Gwagnina z Werony.– Krakow, 1611.

[2] Боплан Г. Опис України.– К., 1990.

[3] Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки.– К., 1992; Величко С. Літопис.– К., 1991.– Т. 1.

[4]Симоновский П. И. Краткое описание о козацком малороссийском народе.– М., 1847; Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России.– К., 1993; Маркевич Н. А. История Малороссии.– М., 1842.– Ч. 1.

[5] Максимович М. Ответные письма М. П. Погодину // Собр. соч.– К., 1830.– Т. З; Антонович В. Про козацькі часи на Україні.– К., 1991; Костомаров Н. И. Богдан Хмельницкий // Собр.соч. Истор.моногр. и исследования.– СПб., 1904.– Кн. 4, т. 9.

[6] Соловьев С. М. Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого // Русский вестник.– 1859.– Т. 23, кн. 2.– С. 178; Любавський М. К. Начальная история малорусского козачества // Журнал Министерства народного просвещения.– 1895.– № 7.

[7] Грушевський М. Історія України-Руси.– К., 1995.– Т. 7; Його ж. Kультурно-національний рух на Україні в XVІ – XVІІ ст.– Львів, 1919.

[8] Клепацкий П. Г. Очерки по истории Киевской земли.– Одесса, 1912; Каманин И. М. К вопросу о козачестве до Богдана Хмельницкого // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца.– К., 1894.– Кн. 8, отд. 2.– С. 57-115.

[9] Яковлів А. 3 icтopiї регістрації українських козаків в 1-й пол. ХVI віку // Україна.– 1907.– Т. 1.– С. 265-279.

[10] Стороженко А. В. Стефан Баторий и днепровские казаки.– К., 1904; Доманицький В. Чи була реформа Баторія // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка.– Львів, 1904.– Т. 62.– С. 137-171; Крип’якевич І. П. Козаччина: Баторієві вільності // Жерела історії України-Руси.– Львів, 1908.– Т. 8.– С. 1-46.

[11] Jablonowski A. Kozaczyzna a legitymizm // Аteneum: pismo naukowe i literaturne.– Warszawa, 1896.– T. 3.

[12] Жукович П. Ceймовая борьба православного западнорусского дворянства с церковной унией.– СПб., 1912.– Вып. 6.

[13] Likowski Е. Unia Brzeska (1596).– Poznan, 1896; Chodynicki К. Kosciol pгawoslawny a Rzeczpospolita Polska 1370-1632.– Warszawa, 1934.

[14]Гуслистий К. Г. Україна під литовським пануванням i захоплення її Польшею // Нариси з історії України.– К., 1939.– Вип. 2; Голобуцкий В. А. Запорожское казачество.– К., 1957.

[15] Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький.– Львів, 1990.

[16] Шевченко Ф. П. Політичні та економічні зв’язки України з Росією в середині XVІІ ст.– К., 1959; Його ж. Народ i класи в пepioд визвольної війни 1648–1654 рр. // Середні віки на Україні.– К., 1973.– Вип. 2.– С.18-31.

[17] Леп’явко С. А. Про причину станових привілеїв українського казацтва // Проблеми української медієістики.– К., 1990; Його ж. Козацькі війни кінця XVІ ст. в Україні.– Чернігов, 1996.

[18] Chynczewska-Hennel T. Swiadomosc narodowa szlachty ukrainskiej a kozaczyzny od schylku XVI – do polowy XVIII w.– Warszawa, 1985.