Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Linia     mania  Japonia Stefania




 

!Польський приголосний [ś] трохи нагадує м'який звук [ш], який чуємо при вимові російського слова «счастье», але без притаманної цьому звукові подовженості.

 

9. Прочитайте слова, правильно вимовляючи [ś].

świat         śnieg      śmiały

głośno      Jaś        środa

osiem        ktoś       właśnie

!Дзвінкий приголосний [ż]близький за вимовою до м'якого [ж'] у російському слові «дрожжи», але він коротший за ро­сійський звук.

10. Прочитайте, правильно вимовляючи слова з приголосним [żі].

zimno teraźniejszy zima
gałąź obrazi zielony
ziemia zioła źle

 

11. Прочитайте скоромовку. Вивчіть її напам'ять. Намагайтесь вимовляти її якомога швидше.

Pstry pstrąg drgnął trwożliwie pod lustrem wody.

12. Прочитайте вірш.

WARZYWA

Położyła kucharka na stole:

kartofle, buraki,

marchewkę, fasolę,

kapustę, pietruszkę,

selery i groch.                                                  

Och!'

Zaczęły się kłótnie,

Kłócą się okrutnie:

Kto z nich większy,

  A kto mniejszy,

Kto ładniejszy,

Kto zgrabniejszy:

                                                   kartofle?

                                                   buraki?

                                                marchewka?

                                                 fasola?

                                                         kapusta?

                                                          pietruszka?

                                                        Selery czy groch?

                                                                     Ach!

                                                             Nakrzyczały się,

                                                                że strach!                                              

                                            Wzięła kucharka,

Nożem...

Pokrajała, posiekała:

kartofle,

buraki,

      marchewkę,

          fasolę,

           kapustę,

            pietruszkę,

             selery i groch — i do garnka!

                                                                (Julian Tuwim)

 

13. Перепишіть прислів'я, підкреслюючи в них двознаки. Знайдіть відповідники в

українській мові.

Bez pracy nie ma kołaczy.

Dla chcącego nie ma nic trudnego.

Własny domek jest milszy niż cudze pałace.

Taki owoc, jaki krzew, jaki śpiewak, taki śpiew.

Kto sieje wiatr, sbiera burzę.

Dobre słowo mało kosztuje, a pomaga wiele.

Dobre słowo lepsze niż pieniądze.

 

! Польський приголосний [ć] у вимові дуже подібний до україн­ського чи російського м'якого [ч], але значно м'якший. При його вимові середня частина язика спочатку доторкується до піднебіння, а після дотику язик злегка відхиляється, щоб про­пустити струмінь повітря.

1. Прочитайте, правильно вимовляючи слова з [ć].

być           mieć     badać

ćwiczenie  ciekawy życie

 

! Звук [dź] є дзвінкою парою приголосного [ć]. Це злитий звук, який можна почути, вимовляючи [джь].

2. Прочитайте слова. Зверніть увагу на вимову приголосного [dź].

dzień                   młodzież     widzieć

dziś                     chodzimy     niedziela

dziura                gdzie               grudzień

3. Прочитайте скоромовку. Вивчіть її напам'ять.

 

Tracz tarł tarcicę tak takt w takt, jak takt w takt tartak tarł.

 

4. Перепишіть речення, вставляючи пропущені слова:

Dziś jest czwartek, wczoraj była .... jutro będzie ... .

Wczoraj była sobota, dziś jest ... .

Dzisiaj jest poniedziałek, jutro będzie ..., a pojutrze będzie ... .

Pojutrze będzie niedziela, dziś jest ... .

СПОЛУЧЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ść, źdź, szcz, ższ, żdż, dżdż

! У польській мові досить часто зустрічаються сполучення при­голосного [sz] із приголосним [cz]. Вони не зливаються в один звук і вимовляються окремо і твердо. Зрідка зустрічається також сполучення żcz, яке вимовляється як [szcz].

 

1. Прочитайте слова. Зверніть увагу на вимову приголосних.

szczyt płaszcz

gąszcz wieszcz

     mężczyzna

     szczotka

 

2. Прочитайте слова, звертаючи увагу на вимову [щ] та [szcz].

Щит — szczyt         szczotka — щітка

Пуща— puszcza       szczera   — щира

 

! Дзвінкою парою сполученню приголосних [szcz] є [żdż]. У де­яких словах зустрічається подвійне dż — dżdż.

3. Прочитайте слова, правильно вимовляючи сполучення [żdż]та [dżdż].

wyjeżdżam        wyjeżdżamy     dżdżysty

gwiżdżą             dżdżownica     jeżdżą

 

4. Прочитайте вірш. Вивчіть його напам'ять. Перепишіть у зо­шит, підкреслюючи сполучення приголосних.

CHRZĄSZCZ

 

W Szczebrzeszynie chrząszcz brzmi w trzcinie

I Szczebrzeszyn z tego słynie.

Wół go pyta: „Panie chrząszczu,

Po co pan tak brzęczy w gąszczu?"

„Jak to — po co? To jest praca!

Każda praca się opłaca".

Wół pomyślał: „Znakomicie!

Też rozpocznę takie życie".

Wrócił do dom i wesoło

Zaczął brzęczeć pod stodołą,

Po wolemu, tęgim basem.

A tu Maciek szedł tymczasem.

„Ja ci tu pobrzęczę, wole!

Dosyć tego! Jazda w pole!"

I dał taką mu robotę,

Że się wół oblewał potem.

Po robocie pobiegł w gąszcze.

„Już ja to na chrząszczu pomszczę!"

Lecz nie zastał chrząszcza w trzcinie,

Bo chrząszcz właśnie brzęczał w Pszczynie.

(J. Brzechwa)

 

v Досить часто в польській мові зустрічається сполучення приго­лосних [ś] та [ć].

У цьому сполученні обидва приголосні ви­мовляються чітко і не об'єднуються в один звук.

5. Прочитайте правильно слова. Зверніть увагу на вимову сполу­чень приголосних.

 

gość     moralność  nieść

liść       wieść          część

iść        kość           wyjść

6. Прочитайте слова. Зверніть увагу на різницю у вимові сполу­чень [ść] та [szcz].

gość — gąszcz

treść — dreszcz

 

ściera — szczera

wieść — wieszcz

     

v Дзвінкою парою сполученню [ść] є [źdź]. Вимову цього спо­лучення потрібно відрізняти від  вимови żdż.

7. Прочитайте, правильно вимовляючи слова.

 

październik    gwóźdź     jeździec

jeździć             źdźbło      gwoździe

8. Прочитайте. Зверніть увагу на різницю у вимові сполучень приголосних.

 

Część dreszcz dżdżysty
Szczęście znaleźć Chreszczatyk
Usiąść zagryźć szczoteczka
Deszcz błyszczą szczaw

 

9. Вивчіть напам'ять скоромовку. Вимовляйте її якомога швидше.

Drabina z powyłamywanymi szczeblami.

ВИМОВА НОСОВИХ ГОЛОСНИХ ą, ę

Букви ą та ę познача­ють носові голосні.

Носові голосні зберігають свій носовий резонанс лише перед щілинними приголосними

s, z, ś, ź, sz, ż, f, rz, w, ch та в кінці слова.

v Перед губним b, p носові [ą] та [ę] вимовляємо [om] [em] :    

skąpy                     postęp                    dąbrowa                 

              zęby                         dęby                         sęp

v  перед ]d], [t], [dz], [c], [cz] —[оn], [en]:

sąd kąt

więcej

tędy

tęcza chętnie

 

 

У кінці слова носовий відтінок [ą] слабкіший, ніж коли цей звук стоїть в середині слова. При вимові  [ę] в кінці слова носо­вий резонанс значно послаблюється або зовсім втрачається.

idą

cielę

mogą

 imię

mogę

pójdę

Перед [l] та [ł] [ą] і [ę] вимовляємо як чисті голосні [о], |e]

 

· Прочитайте слова. Зверніть увагу на вимову носових голосних перед [l] та [ł]

dął           zginęła  zginęli

zginaj      minęli   minęła


! Прочитайте речення. Перепишіть їх.   Перекладіть україн­ською мовою.

1. Rząd Polski walczy o pokój.

2. W Warszawie są piękne nowo­czesne dzielnice mieszkaniowe.

3. Na Mazurach są piękne jeziora.

4. Wszystkie dzieci w naszym kraju mogą się uczyć.

 !! Назвіть по порядку букви в поданих словах.

botanika, republika, wieczór, sąsiad, haczyk, góra, żuraw, kawa,

jasny, huk, latać, ostry, daleki




ПИТАЛЬНА ІНТОНАЦІЯ

 

Речення, у якому про щось запитують, як і в українській мові, у польській називається питальним (zdanie pytające). Питальна інтонація виражається за допомогою підвищення тону. Питальна частка „czy" завжди ставиться на початку речення.

1. Прочитайте речення. Зверніть увагу на інтонацію.

Czyja to praca?     Co to jest?

Co robimy z malin?       Czy wczoraj była burza?

Kiedy ona tu była?        Czyje to biurko?

 

2. Складіть декілька питальних речень, які б починалися питальною часткою „czy"! Запишіть їх.

3. Прочитайте речення три рази, підкреслюючи інтонацією спо­чатку перше, потім друге, а далі — трете слово.

Basia sprzątnęła pokój?

Mama upiekła placek?

4. Прочитайте речення. Поясніть їх правильну Інтонацію.

Dzisiaj nie ma wiatru?

Jutro będzie pogoda?

Wczoraj była burza?

Tatuś wróci dzisiaj?

Dzisiaj nie ma wiatru.

Jutro będzie pogoda.

Wczoraj była burza.

Tatuś wróci dzisiaj.

 

! Napamięć:

-- Nie pieprz, Pietrze, pieprzem wieprza,

Wtedy szynka będzie lepsza.

-- Właśnie po to wieprza pieprze, ,

żeby mięso było lepsze.

--Ależ będzie gorsze , Pietrze,

Kiedy w wieprza pieprz się wetrze.

 

Zadania:

 

1. Переписати. Wstawic potrzebny znak ż lub rz :

    ..art                          wie..ba                     wiecze__a, 

wyb__e__e,                       g__ech,           kalędarz

krą__yc,                  mo__emy,                __ywy,

po__ar,                    p__esta__ały,          p__ystojny,

pisa__,                     d__emie,                  b__ydki

mist__,                    sp__eda__,              p__yczyna.

krą ___ek                nó___                                ____ona             

te___                       kołnie___         bu___a      

ksią___ka                dob___e                   du___o

ły___ka                    ma___yć                  le..y

ka___dy                   gó___ysty           ..eka 

___aba                     wie___ba            g___yb      

słu___ba                  wiecze__a

 

2. Переписати подані слова в алфавітному порядку:

      wóz , ząb , gołąb , lud , krzyk , twarz , kwiat , ludzki , krzak , ksążka , piąty , kalędarz , romb , benzyna , część , węzeł , mucha , mech , humor , Kasia , angielski , tragedia.

3. Прочитати і перекласти укрїнською мовою:

Moja koleżanka bardzo dobrze tłumaczy .

Na biurku leży czarny ołówek Czesława .

Czesław studiuje język czeski.

Czytam Mickiewicza . Mickiewicz to wielki poeta polski .

Co to jest? To jest książka i czasopismo .

Czy Wanda czyta? Tak , Wanda czyta , a Irena słucha .

4. Wstawić potrzebny znak u lub ó:

Pł__cienna  bl__za,                    z__pa og__rkowa,

Wn__czka J__zefa,                     ż__łta sk__ra,

Sk__rzane buty,                sm__tny nastr__j.

5. Przepisz, uzupełniając tekst literami ó lub u. Przetłumacz.

Co za p..źno , to na pr..żno .

Pal..szek i gł..wka – to szkolna wym..wka.

Przyjaciele naszych przyjaci..ł są naszymi pryjaci..łmi .

Każda rzecz ma sw..j czas .

Kto p..źno przychodzi , ten sam sobie szkodzi .

6. Переписати і утворити 5 простих речень

piszę            zeszyt                       pyszny

proszę          wiersz             szafa

noszę            Warszawa       szeroki

towarzysz              Puszkin           szosa

7. Перекладіть речення, вставляючи пропущені слова:

a) Dziś ( być ) ...., wczoraj ( być ) ...., jutro ( być )... .

b) Wczoraj ( być )..., dziś ( być ) .....

c) Pojutrze (być) niedziela, dziś ( być ) .....

d) Dziś jest ..., jutro ... ..., a pojutrze ... ... .

8. Перекладіть польською мовою:

а) Я не можу говорити по-російськи.

б) Але я трохи розумію польську мову.

в) Ти знаєш , що Павел сьогодні йде до міста.

г) Я знаю, що Ви добре розмовляєте по-італійськи і по-французьки.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 167.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...