ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра агробізнесу і статистики

С Т А Т И С Т И К А

Методичні рекомендації

З виконання курсової роботи

для студентів економічного факультету

денної та заочної форм навчання

Одеса – 2012

Рекомендовано до видання методичною комісією економічного факультету ОДАУ для студентів економічного факультету денної і заочної форм навчання напрямку підготовки 7.030601 «Менеджмент і адміністрування» та 7.050309 «Облік і аудит»

Протокол № _ від «__»___________2012 р.

Укладачі: доц., к.е.н. Ніценко В.С.

   ас. Замлинська О.В.

Відповідальний за випуск зав. кафедрою агробізнесу і статистики 

доцент Сухій Я.В.

Рецензенти:

Проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Житомирського національного агроекологічного університету, доцент, д.е.н. Скидан О.В.

Доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, к.е.н. Цуканов О.Ю.

Методичні вказівки призначені для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання. Містять загальні положення, послідовність та структуру курсової роботи. Наведено тематику та методичні поради, що забезпечать правильність вибору теми дослідження та виконаних розрахунків.

ЗМІСТ

Вступ

У професійній підготовці фахівця будь-якого профілю значну роль відіграє курсова робота. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, отриманих студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Курсова робота з дисципліни «Статистика» уявляє собою самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке відповідає завданням дисципліни.

Під час виконання курсової роботи студент повинен проявити вміння самостійно використати такі статистичні методи в дослідженні конкретних економічних явищ:

- зведення і групування;

- індексного та кореляційного аналізу;

- графічне зображення динаміки, дослідження кореляційної залежності;

- ряди та показники динаміки;

- показники варіації тощо.

Всі методи для досягнення основної мети роботи використовуються не ізольовано, а комплексно.

Практика господарювання на ринкових засадах доводить, що ефективність функціонування підприємств залежить від компетентності та творчої активності управлінського персоналу, глибини володіння ним методологічними положеннями економічної науки на рівні основної структурної ланки суспільного виробництва. Тому виконання курсової роботи покликане надати можливість майбутнім економістам з менеджменту організацій закріпити на практиці та поглибити теоретичні знання.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Тематика курсових робіт розробляється і затверджується кафедрою у відповідності до завдань дисципліни «Статистика». Рівень підготовки курсової роботи значною мірою свідчить про ступінь засвоєння студентом здобутих знань, його грамотність та ерудицію. Основна мета виконання курсової роботи – глибоко й творчо засвоїти питання теорії і практики дисципліни «Статистика» на основі оволодіння методами наукового економіко-статистичного дослідження.

У процесі виконання роботи студенти вдосконалюють і розвивають наступні навички та вміння:

- самостійно формулювати проблему дослідження;

- визначати мету, основні завдання, предмет і об’єкт дослідження;

- здійснювати пошук і добір необхідної наукової інформації;

- використовувати основні методи наукових досліджень при вивченні конкретних економічних явищ;

- логічно та аргументовано висловлювати свої думки, пропозиції, робити висновки;

- правильно оформляти науково-дослідний матеріал;

- публічно захищати підготовлену роботу (робити наукові повідомлення, відповідати на запитання, захищати свою точку зору).

Вибір теми курсової роботи

Теми курсових робіт призначаються студентам, виходячи з наступних вимог:

- охопити в межах академічної групи весь перелік затверджених до виконання тем курсових робіт;

- досягти максимальної самостійності у роботі студентів при виконанні курсових робіт;

- не припускається виконання однієї теми за однаковими вихідними даними двома або більшою кількістю студентів.

Для дотримання цих вимог теми курсових робіт в межах академічної групи розподіляються пропорційно кількості студентів в групі. Розподіл тем курсових робіт здійснюється ведучим викладачем, який розробляє порядок і графік виконання та захисту курсових робіт. Графік захисту курсових робіт та комісія з захисту затверджуються на засіданні кафедри.

При цьому не виключається, що теми курсових робіт можуть бути обрані студентами згідно їх побажань в залежності від теми наукових досліджень під час роботи в наукових студентських гуртках або теми майбутньої дипломної роботи. Студент має право запропонувати свою тему курсової роботи, але при цьому він повинен обґрунтувати викладачу доцільність її розробки.

Для студентів заочного відділення дозволяється обирати тему, яка пов’язана з їх виробничою діяльністю, також може бути застосований варіант вибору теми за номером у списку або шифром залікової книжки (Додаток А).

Незалежно від методу вибору теми кожен студент як денної, так і заочної форми навчання повинен заповнити бланк-завдання на виконання курсової роботи (Додаток Б), який підписується викладачем під час розподілу тем і підшивається після титульної сторінки курсової роботи. Роботи, в яких завдання не затверджене ведучим викладачем, не реєструються і не приймаються на перевірку.

Вихідна інформація для дослідження береться із додатку до даної методички (Додатки Д-М). Для дослідження динаміки окремих економічних явищ і процесів та виявлення тенденції їх розвитку окремі показники аналізуються за 9 років (відповідно до методики застосування таких прийомів економіко-статистичного методу економічних досліджень, як ряди динаміки та виявлення тенденцій в рядах динаміки). Для застосування прийомів, які дозволяють виявляти взаємозв’язки між досліджуваними явищами і процесами (групування, кореляційно-регресійний, дисперсійний, індексний аналіз) може використовуватись інформація по сукупності господарств.

Студенти денної форми навчання подають роботу на кафедру для пере­вірки згідно затвердженого графіку. Курсова робота студента-заочника повинна бути подана на кафедру не пізніше як за тиждень до початку екзаменаційної сесії.

Незадовільно оцінена курсова робота виконується заново і обидва екземпляри подаються на кафедру. Робота, яка не виконана самостійно (у разі надходження на кафедру однакових за змістом робіт), залишається на кафедрі, а студент самостійно виконує нову курсову роботу.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконання курсової роботи охоплює декілька етапів. Перший або підготовчийетап починається з вибору і затвердження теми курсової роботи, її осмислення та обґрунтування. На даному етапі студентом з’ясовується об’єкт і предмет дослідження і визначається мета виконання курсової роботи, яка має бути тісно пов’язана з назвою її теми. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які слід розв’язати в процесі виконання роботи.

Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми курсової роботи. На цьому етапі студент підбирає та складає список літературних джерел. Для цього необхідно використати каталог бібліотеки та бібліографічні посібники. Вивчення літератури необхідно починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Так, спочатку ґрунтовно опрацьовуються відповідні розділи підручників та навчальних посібників. Літературні джерела дають можливість ознайомитись з науковими дослідженнями з даної проблеми й обґрунтувати методику виконання курсової роботи, а також сформулювати пропозиції щодо раціонального та ефективного використання виробничих ресурсів підприємств.

З літературних джерел необхідно виписувати окремі положення або коротко формулювати їх суть і розподіляти ці записи до розділів курсової роботи. Конспектуючи матеріал літературних джерел, слід виписувати цитати на одну сторону аркушів або картки, що допоможе краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його за розділами і пунктами роботи, кожна цитата при цьому має супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано матеріал, що допоможе оформити згідно вимог список використаних джерел. Чим ширшим і різноманітнішим буде коло джерел, що використовував студент, тим вищим буде теоретичний і практичний рівень виконання роботи. Після ознайомлення з літературою та джерелами інформації слід скласти та уточнити план курсової роботи, який має бути узгоджений з науковим керівником. План курсової роботи включає найважливіші питання, що відображають зміст теми: суть даної проблеми і методику її дослідження, динаміку розвитку.

Далі слід приступити до складання таких підготовчих елементів:

· система показників;

· система методів дослідження;

· схеми аналітичних розрахунків;

· макети таблиць.

Склавши проекти вказаних вище елементів, можна приступити до виписування інформації та її опрацювання. Це дасть змогу заповнити і оформити таблиці, побудувати графіки і приступити до наступного етапу – написання тексту курсової роботи.

На третьомуетапі здійснюється викладення тексту курсової роботи. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожний розділ в цілому висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) – окрему частину цього питання. Найкращих результатів у викладенні тексту роботи можна досягти при комплексному застосуванні традиційних методів статистичного дослідження та їх прийомів.

На заключному етапі передбачається написання тексту вступу, висновків, оформлення списку використаних джерел, додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка до захисту роботи.

3. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ВИМОГИ ДО ЇЇ ОФОРМЛЕННЯ

Курсова робота виконується студентами з дотриманням рекомендованої структури та вимог оформлення. Курсова робота повинна мати титульну сторінку, зміст, вступ, основну частину, висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки.

1. Титульна сторінка формується згідно загальноприйнятих положень (Додаток В).

2. У змісті вказуються заголовки розділів та підрозділів і сторінки, на яких вони починаються.

3. У вступі розкриваються актуальність теми, її практичне значення та роль проблеми, якій присвячена тема курсової роботи, в стабілізації та у підвищенні економічної ефективності аграрного виробництва. У вступі вказуються мета і завдання дослідження, характеризується структура роботи, дається перелік методів дослідження, джерела інформації. Обсяг вступу – 2 сторінки.

4. Основна частина складається з двох основних розділів (обсяг першого розділу близько 12 сторінок, другого – до 10 і третього – до 20 сторінок), які поділяються на підрозділи і за змістом відповідають спрямованості теми, підпорядковуються основній меті та завданням. У першому та другому розділі (теоретична частина) на основі вивчення на попередньому етапі дослідженя спеціальної літератури по темі курсової роботи, статистичних збірників, нормативних актів, законодавчої бази, постанов уряду висвітлюються наукові, теоретичні, методологічні основи дослідження. Тут дається визначення сутності основних економічних категорій, характеристика системи показників та методика їх визначення. В третьому розділі студент застосовує статистичні методи дослідження при розвязанні практичних завдань. Тут наводятся інформація, таблиці, графіки, робляться аргументовані висновки.

5. Висновки представляють собою узагальнення результатів роботи та викладення перспектив покращення економічних показників з теми дослідження. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, рекомендацій. Вони мають відповідати поставленим завданням. У висновки включають не лише те позитивне, що вдалося виявити, а й недоліки, проблеми та рекомендації з їх усунення. Тут не приспускається повторення змісту вступу або основної частини роботи. Обсяг висновків до 3 сторінок.

6. Список використаних джерел розміщують після висновків в алфавітній послідовності.

Кожне джерело у списку повинне мати номер. У літературних і наукових джерелах вказують прізвище та ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок або сторінки на яких знаходиться у виданні використаний матеріал (Додаток Г).

Оптимальною є кількість джерел від 20 до 30. Посилання в тексті на джерела даються у дужках і включають номер літературного джерела у списку та сторінку, на якій розташована наведена цитата в даному джерелі. Наприклад, [5, с. 24].

7. Додатки включають допоміжні матеріали: таблиці допоміжних розрахунків, рисунки. Кожен додаток починають з нової сторінки, в правому верхньому куті пишуть слово «Додаток». Додаток має тематичну назву. Якщо їх в роботі декілька, то їх нумерують літерами. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи. Додатки розташовують в порядку посилання на них у тексті. Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов’язковим.

8. Літературне оформлення роботи є важливим елементом її виконання і одним із чинників, на які звертає увагу комісія при оцінюванні курсової роботи під час захисту. Курсову роботу рекомендується спочатку виконувати в чорновому варіанті, що дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як самим студентом, так і згідно зауважень керівника роботи.

Текст роботи виконується чітко, розбірливо з однієї сторони аркуша паперу формату А4 (210х297 мм) відповідно вимог державного стандарту України «Документація, звіти у сфері науки і техніки» ДСТУ 3008-95, який гармонізується з міжнародним стандартом ISO 5966:1982 «Documentation – Presentation of scientific and technical reports». Загальний обсяг роботи має складати до 40 сторінок, рядки тексту розташовуються з полуторним інтервалом, у друкованому варіанті шрифт Тimes New Roman (розмір 14).

Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких параметрів сторінки: верхній і нижній – 20 мм, лівий – 25 мм, правий – 10 мм. Під час виконання роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усієї роботи. У роботі мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри, рисунки і знаки повинні бути однакового кольору в продовж усієї роботи. Скорочення слів і словосполучень у роботі допускається тільки відповідно до чинних стандартів або загальноприйнятих скорочень.

Слід звернути увагу на вигляд тексту роботи. Вона повинна подаватись в розрізі питань з їх обов’язковим виділенням. Кожен розділ слід починати з нової сторінки. Порушенням стандартів оформлення є залишення вільних місць після закінчення кожного питання розділу, перед таблицями, штучне розтягування обсягу роботи. Після викладу одного параграфу слід робити відступ 2-3 см і вказувати наступний. В тексті слід уникати загальних фраз, повторень, тез, що не підтверджуються попередніми або наступними розрахунками, дотримуватись логічної послідовності, виділяти поля і абзаци.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати у центрі рядків без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту.

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації продовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи. Завдання на курсову роботу не включають до нумерації сторінок роботи.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Структурні елементи «Список використаних джерел», «Зміст», «Вступ», «Висновки» не нумеруються.

Формули і рівняння в роботі (за винятком формул і рівнянь наведених в додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входить до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Наприклад: «Характеризуючи динаміку врожайності сільськогосподарських культур за допомогою ланцюгових темпів зростання слід застосувати формулу (1.3):

%,                                              (1.3)

де Т_зр – ланцюговий темп зростання, виражений у відсотках;

y_n – рівень урожайності звітного періоду;

y_n-1 – рівень урожайності попереднього періоду».

Важливим етапом роботи є складання макетів таблиць. Таблиці повинні відповідати змістові конкретного аналітичного завдання. Необхідно чітко встановити підмет і присудок таблиці, звернути увагу на її завершеність (наявність підсумків, загальної назви, редакції заголовків, одиниць виміру та ін.). Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводять у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, 2.1 – перша таблиця другого розділу.

В тексті необхідно вміло, раціонально подати числові дані, таблиці, рисунки. Адже аналіз повинен в достатній мірі спиратись на розрахунки та ілюстрації, проте, з іншого боку, не слід перевантажувати курсову роботу числовими даними. У зв’язку з цим рекомендується дотримуватись таких правил:

 - великі за обсягом розрахункові таблиці допоміжного характеру виносити у додатки;

- таблиці, рисунки, розрахунки за можливістю розміщуються рівномірно по тексту;

- кожна таблиця, схема розрахунків, рисунок повинні бути проаналізованими.

Вимоги до оформлення аналітичних таблиць курсових робіт:

- наявність порядкового номера (без знаку №), заголовка, загальних (в заголовку) або часткових (в рядках, графах) одиниць виміру;

- показники повинні бути названі правильно згідно прийнятої термінології і повністю з використанням тільки загальноприйнятих скорочень (грн., кг, ц, га, в т.ч. тощо);

- заповнювати потрібно всі графи. При відсутності показника на перетині рядка і графи ставиться знак «...», якщо показник не може мати значення – знак «х», а коли значення менше прийнятої точності – знак «0,00»;

- загальні назви і одиниці виміру однорідних величин доцільно виносити в окремий рядок чи графу;

- для наочності показники записуються з невеликою кількістю цифр, скорочуються до тисяч з одним десятковим знаком, з однаковою точністю, тобто в одній графі не припускається наведення даних по однорідних показниках з різною кількістю знаків після коми;

- таблиця мусить бути замкненою по графах підсумковими або середніми показниками, а по рядках – відсотками, індексами або відхиленнями.

Перехід від тексту до таблиць може бути такий: спочатку висловлюється думка (теза), а потім подається таблиця, тобто таблиця наводиться після першого посилання на неї в тексті, наприклад, в тексті вказується: «Охарактеризуємо динаміку врожайності зернових за допомогою показників, наведених в таблиці 2.1». І далі наводиться таблиця. Після таблиці має бути аналіз її цифрових даних. В ньому вказуються загальні тенденції зміни або загальна оцінка. Не слід перераховувати цифрові дані таблиці, детально характеризувати кожен рік або показник. Якщо таблиця замкнена темпом зростання у відсотках, то при проведенні аналізу її даних краще оперувати абсолютними величинами змін показників і навпаки. Потрібно також обов’язково вказувати використаний прийом аналізу, а самих прийомів доцільно використати якомога більше. Але головна увага має приділятись не констатації фактів змін показників, а причинам, які обумовили ці зміни, та виявленню резервів підвищення ефективності.

Не припускається розривати таблиці крім випадку, коли їх розмір перевищує розмір сторінки. Але при цьому слід дотримуватись правил переносу: крім назви кожна графа повинна містити номер, а з нової сторінки пишеться: «Продовження таблиці ...» і графи наводяться без назви, але з номерами. В тих випадках, коли на сторінці залишилося мало місця і таблиця не поміститься, слід на цій сторінці продовжити текст, який мав бути після таблиці. З нової сторінки спочатку наводиться таблиця, а потім продовжується перерваний на попередній сторінці текст.

Необхідно звернути увагу і на оформлення графіків, які в роботі називаються рисунками і нумеруються. Не слід забувати, що на графіках повинні бути вказані прийнятий масштаб, одиниці виміру показників, умовні позначення. Слід пам’ятати, що на відміну від таблиць, назва рисунку вказується під графіком.

Рис. 2.1 - Динаміка середньої урожайності зернових

Умовні позначення:

Урожайність зернових з 1 га, ц: фактична ___________

                                              вирівняна _ _ _ _ _ _ _

Масштаб обирається так, щоб графік не був занадто розтягнутим, а оптимальне співвідношення масштабу по осях абсцис та ординат вважається рівним 1,62 : 1. Позитивним в оформленні роботи є застосування студентом пакетів прикладних програм комп’ютерної графіки.