Лекція 22-23. Проблематика синтаксису речення та тексту

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з дисципліни «Вступ до мовознавства»

для студентів 1–го курсу базового напряму 6.020303 «Філологія»

Затверджено

На засіданні кафедри

Прикладної лінгвістики.

Протокол № 7 від 20.02. 2013р.

Львів – 2013

Вступ до мовознавства: Методичні вказівки з дисципліни «Вступ до мовознавства» для студентів 1-го курсу базового напряму 6.020303 «Філологія» / Укл. Р. З. Назарчук. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 61 с.

Укладач:                                                 Назарчук Р. З., асистент

Відповідальний за випуск: Левченко О. П., д-р філол. наук, доцент

Рецензенти:                                           Андрейчук Н. І., канд. філол. наук, доцент

                                            Ястремська Т. О., канд. філол. наук,

                                            ст. наук. співробітник

З М І С Т

1. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі ……….. 4

2. Зміст дисципліни ………………………………………………………….. 5

3. Тематичний план дисципліни ……………………………………………. 10

4. План та зміст основних навчальних заходів ……………………………..    12

5. Види самостійної роботи …………………………………………………. 40

6. Оцінка якості засвоєння навчального матеріалу ………………………...    44

7. Запитання на заліковий, модульний контроль, іспит, комісію …………     46

8. Зразки контрольних завдань ………………………………………………    52

9. Рекомендована література …………………………………………………    54

10. Термінологічний мінімум ………………………………………………… 57

1. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі

Актуальність та значення курсу. Курс “Вступ до мовознавства” призначений для студентів філологічних спеціальностей як початковий у циклі лінґвістичних дисциплін. Він уводить студента у проблематику науки про мову, ознайомлює з найважливішими поняттями та термінами, принциповими положеннями сучасної лінґвістики, а також основними методами та прийомами дослідження мови. Курс закладає підвалини наукового розуміня сутності мови, допомагає виробити навички спостереження та виокремлення мовних одиниць і явищ, їх аналізу та класифікації.

Основна мета вивчення курсу – сформувати розуміння природи мови, її походження, функціонування та внутрішньої структури, засвоїти основні ідеї та принципи лінґвістики як науки, а також оволодіти методами та прийомами лінґвістичного аналізу.

Завдання навчальної дисципліни – висвітлення викладачем і засвоєння студентами таких засадничих проблем: визначення мови, її походження, зв’язок із мисленням, будова мови: основні одиниці, категорії, рівні, роль мови у суспільному розвитку, принципи класифікації мов, зв’язок лінґвістики з іншими науками, методологія та методика вивчення мов.

Методами вивчення курсу є: а) лекційні заняття; б) практичні заняття; в) самостійна позалекційна робота з навчальною та науковою літературою.

Дисципліна пов’язана із паралельними курсами: “Основи прикладної лінґвістики”, “Сучасна українська літературна мова” і є основою для таких подальших курсів: “Основи теорії мовної комунікації”, “Контрастивна лексикологія української й англійської мов”, “Контрастивна граматика української й англійської мов”, “Психолінґвістика”, “Загальне мовознавство”.

Засвоївши курс, студент повинен знати: 1) основні проблеми і напрями сучасного мовознавства; 2) сутність природи мови; 3) погляди на походження мови; 4) особливості взаємозв’язку мови та мислення; 5) сутність дихотомії “мова” – “мовлення”; 6) специфіку семіотичного аспекту мовознавства; 8) внутрішню організацію мовної системи; 7) зв’язок мови із людиною, нацією, державою; 9) особливості проблематики фонетики та фонології; 10) основні аспекти вивчення лексики; 11) найважливіші поняття та категорії граматики, особливості їхнього вияву у мовах різної будови; 12) типи класифікації мов світу; 13) історичні та сучасні типи письма.  

Підготовлений фахівець повинен уміти застосовувати набуті знання у вивченні часткових лінґвістик, оперувати вивченою лінґвістичною термінологією, аналізувати мовні явища у сукупності поза- і внутрімовних чинників, а саме: 1) давати правильні визначення базових понять мовознавства; 2) розпізнавати мовні одиниці і класифікувати їх, застосовуючи різні методи лінґвістики; 3) аналізувати звуки мов світу та транскрибувати слова різних мов за допомогою знаків міжнародної транскрипції; 4) характеризувати слова різних мов під сема- та ономасіологічним кутом розгляду; 5) визначати особливості граматичної будови різних мов світу.

Викладання загальнотеоретичних положень дисципліни (а особливо специфікація добору ілюстративного матеріалу) передбачає орієнтацію як на рідну, так і на іноземні мови, які вивчають студенти.

2. Зміст дисципліни

2.1. Загальнотеоретичні положення та галузі мовознавства

Частина має за мету ознайомити студентів із предметом, завданнями, структурою науки про мову, місцем лінґвістики серед інших наук, методами дослідження мови, різними аспектами вивчення мови.

Вступ: предмет, об’єкт та завдання науки про мову; мовознавство загальне та часткове, теоретичне та прикладне, зв’язок мовознавства з іншими науками.

Поняття наукового методу. Методи: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний. Синхронія та діахронія.

Мова як вселюдське явище: погляди на природу, сутність і походження мови.

Комунікативний аспект мови: мова, мовлення, мовленнєва діяльність; найважливіші поняття теорії мовленнєвих актів; відмінності у спілкуванні людей і тварин.

Психологічний аспект мови: мова, мислення, свідомість; психофізіологічні основи єдності мови та мислення; основні одиниці мови і мислення; типи людського мислення; різні точки зору на зв’язок мови і мислення, поняття про мовну та концептуальну картину світу.

Семіотичний аспект мови: семіотика як наука про знаки і знакові системи; поняття про знак узагалі і мовний зокрема; двобічна природа знака; відмінності мовного знака від інших знаків; семантичний трикутник як схема мовного знака; мова як знакова система.

Системний характер мовної структури. Рівні мовної системи та одиниці кожного рівня. Типи зв’язків, що формують структуру мови: синтагматичні, парадигматичні, ієрархічні.

Соціальний аспект мови: форми існування мови у суспільстві (історичні – мова племені, народності, нації; сучасні – літературна мова, соціальні та територіальні діалекти, просторіччя, койне, суржик); мовна політика; світові мови; мовні стосунки в різні історичні періоди; процеси диверґенції та конверґенції мов; мовні контакти, білінґвізм, полілінґвізм; явище штучних мов.

2.2. Розділи мовознавства у синхронії та діахронії

Частина присвячена висвітленню проблем традиційних розділів лінґвістики та їх наукового апарату: “Фонетика та фонологія”, “Лексикологія та лексикографія”, “Граматика (морфологія та синтаксис)”. Крім того, як підсумковий подано розділ про класифікаційний аспект вивчення мов світу.

Фонетика та фонологія. Предмет фонетики. Фонетика загальна, окрема, описова, історична, експериментальна, практична. Три аспекти вивчення звуків мовлення:

·  акустичний, або фізичний: акустичні характеристики звука (висота, сила, тривалість, тембр), співвідношення тону і шуму як основа поділу звуків на голосні та приголосні;

·  фізіологічний, або артикуляційний: будова мовленнєвого апарату людини, функції його частин, артикуляція звука, поняття артикуляційної бази; акустично-артикуляційна основа класифікації звуків, принципи класифікації голосних та приголосних у мовах світу, міжнародний фонетичний алфавіт, поняття транскрипції та транслітерації; фонетичне членування мовленнєвого потоку: склад, такт, фраза; коартикуляційна основа позиційних та комбінаторних звукових змін, їхні різновиди;

·  лінґвістичний, або функційний: фонологія як наука, поняття про фонему, різне її розуміння, функції фонем, диференційні та інтегральні ознаки фонем, варіанти та варіації фонем, типи опозицій фонем, система фонем у мові.

Письмо, основні принципи письма: ідеографія, фонографія. Історичні типи письма: дографічне (предметне), піктографічне, ієрогліфічне, буквене. Походження і розвиток базових алфавітів. Спеціальні типи письма. Орфографія, її основні принципи.

Лексикологія. Предмет лексикології та її розділи. Слово як одиниця мови, слово в мові та мовленні. Поняття про лексему.

Проблеми лексичної семасіології: структура лексичного значення, різне її трактування; аспекти вивчення лексичного значення; базові поняття семантики слова: концептуальне ядро, емоційно-стилістичні конотації, денотат / референт, сигніфікат; співвідношення слова та поняття; типи лексичних значень.

Багатозначність (полісемія) слова, шляхи її розвитку: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.

Системні зв’язки між значеннями слів: лексико-семантичні групи, тематичні групи, семантичні поля, синоніми, антоніми, гіпероніми та гіпоніми, омоніми. Проблема розрізнення полісемії та омонімії. Поняття про прототипи, енантіосемію та лексичну конверсію.

Типи аналізу змістового плану слів: компонентний та концептуальний, структурний (семи, семеми) та когнітивний (фрейми, слоти).

Ономасіологія як наука про найменування. Типи мотивації слова (реальна, формальна, фантастична). Поняття про ономасіологічний аналіз.  

Проблема фразеології. Поняття про ідіоматичність. Фразеологічні одиниці мови, їх типи. Проблеми перекладу фразеологізмів.

Питання історичної лексикології. Історизми. Архаїзми. Неологізми, шляхи їх поповнення. Запозичення: причини запозичень, їх різновиди. Інтернаціоналізми. Поняття пуризму. Зміни значень слів в історії: розширення та звуження значень.

Лексикографія, типи словників. Зміст та будова словників різних типів.

Граматика. Предмет, завдання основні розділи граматики. Морофологія. Граматичні значення, їх формальні показники. Граматичні категорії; граматичні функції. Універсальне та специфічне у граматиках мов світу.

Поняття про морфему. Морфема у мові та мовленні. Омосемія та омонімія морфем. Типи і функції морфем.

Граматична структура слова і питання словотвору. Словозмінна парадигма. Аналітизм і синтетизм як основні типи граматичної структури. Основні способи словотворення у мовах світу.

Частини мови, принципи виділення, специфіка частин мови у різних мовах світу.

Синтаксис. Поняття про синтаксичну конструкцію, синтаксичну функцію, синтаксичну валентність. Типи синтаксичних зв’язків: сурядний, підрядний, предикативний. Поняття про словосполучення. Словосполучення та слово, типи зв’язків у словосполученні. Логіко-функційні типи підрядних словосполучень: атрибутивні, об’єктні, обставинні. Проблема визначення речення. Речення та словосполучення. Речення та судження. Речення у мові і мовленні. Ознаки речення. Комунікативні та формально-структурні типи речень. Актуальне членування речення. Найважливіші принципи ґенеративної граматики. Проблематика синтаксису тексту.

Класифікаційний аспект вивчення мов світу. Генеалогічна класифікація мов, коротка історія та принципи порівняльно-історичного методу, проблема мовної реконструкції, прамови, праформ, поняття мовної сім’ї, огляд найпоширеніших макросімей мов, актуальні проблеми компаративістики.

Типологічні класифікації мов. Морфологічна класифікація: поділ мов на кореневі (ізоляційні), аглютинативні, інкорпоративні (полісинтетичні), флективні (синтетичні та аналітичні). Поняття про фонологічну та синтаксичну типологію мов. Проблема лексичної типології. Типологія та мовні універсалії.

Тематичний план дисципліни

І семестр

ІІ семестр

План та зміст основних навчальних заходів

Лекція 1. Мовознавство як наука

1. Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне. Найважливіші проблеми мовознавства.

2. Зв’язок лінґвістики із суміжними дисциплінами.

3. Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний.

Практичне заняття 1. Мовознавство як наука

1. Предмет, об’єкт і завдання науки про мову.

2. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне. Найважливіші проблеми мовознавства.

3. Зв’язок лінґвістики із суміжними дисциплінами.

4. Методи дослідження мови:

· описовий;

· порівняльно-історичний;

· типологічний;

· структурний (дистрибутивний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками, компонентний аналіз, трансформаційний аналіз).

Основна література

Дорошенко – С. 3—21.

Дорошенко, Дудик – С. 5—23.  

Карпенко – С. 8—19.

Кодухов – С. 6—11, 16—20.

Кочерган – С. 7—17.

Маслов – С. 4—6.

Реформатский – С. 50—59.

Соссюр – С. 102—127.

Додаткова література

Ареальные исследования в языкознании и этнографии (язык и этнос). – Ленинград, 1983.

Загнітко А.П. Сучасні лінґвістичні теорії. – Донецьк, 2006.

Методологические основы новых направлений в языкознании. – К., 1992.

Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінґвістики (аналітичний огляд). – К., 1999.

Тищенко К. Метатеорія мовознавства. – К., 2000.

Этнопсихолингвистика. – М., 1988.

Sampson G. Schools of Linguistics. – Stanford, 1985.

Лекція 2. Сутність мови та її функції

1. Сутність природи мови:

1) визначення мови за її біологічною природою;

2) визначення мови за її психічною природою;

3) визначення мови за її соціальною природою.

2. Погляди мовознавців на природу мови.

3. Функції мови.

4. Поняття синхронії та діахронії.

Практичне заняття 2. Сутність мови та її функції

1. Сутність природи мови:

1) визначення мови за її біологічною природою;

2) визначення мови за її психічною природою;

3) визначення мови за її соціальною природою.

2. Погляди мовознавців на природу мови.

3. Функції мови.

4. Поняття синхронії та діахронії.

5. Обговорення праці: Соссюр Ф. де. Статична та еволюційна лінґвістика // Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К., 1998. – С. 102—127.

Основна література

Дорошенко – С. 22—24, 27—28, 39—43.

Карпенко – С. 36—38, 61—64, 70—73, 77—78.

Кочерган – С. 18—22, 35—36, 39—45.

Yule – P. 1—8.

Додаткова література

Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

Калинович М. Я. Походження мови. – К., 1948.

Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність. – Львів, 2002.

Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсности). – Львів, 2000.

Якушин Б.В. Гипотезы о происхождении языка. – М., 1984.

Armstrong D.F., Stokoe W.C., Wilcox S.E. Gesture and the Nature of Language. – Cambridge, 1995.

Lieberman P. The Biology and Evolution of Language. – Cambridge, Mass., 1984.

Landsberg M.E. The Genesis of Language. – The Hague, 1988.

Language Origins: A Multidisciplinary Approach / ed. by J.Wind, B.Chiarelli, B.Bichakjian, A.Nosentini. – Dordrecht, 1991.

Лекція 3. Походження та розвиток мови

1. Гіпотези походження мови:

1) біблійне тлумачення;

2) античність про походження мови;

3) звуконаслідувальна гіпотеза;

4) гіпотеза вигукового (афективного) походження мови;

5) гіпотеза соціального договору;

6) гіпотеза жестів;

7) гіпотеза трудових вигуків;

8) гіпотеза суспільних регуляторів;

9) новітні теорії теоантропологічного тлумачення походження і природи мови.

2. Теорія моногенезу та полігенезу мов.

Практичне заняття 3. Походження та розвиток мови

1. Гіпотези походження мови:

1) біблійне тлумачення;

2) античність про походження мови;

3) звуконаслідувальна гіпотеза;

4) гіпотеза вигукового (афективного) походження мови;

5) гіпотеза соціального договору;

6) гіпотеза жестів;

7) гіпотеза трудових вигуків;

8) гіпотеза суспільних регуляторів;

9) новітні теорії теоантропологічного тлумачення походження і природи мови.

2. Теорія моногенезу та полігенезу мов.

3. Обговорення праці: Гайдеґґер М. Мова // Гайдеґґер М. Дорогою до мови. – Львів, 2007. – С. 21—40.

Основна література

Дорошенко – С. 22—24, 27—28, 39—43.

Карпенко – С. 36—38, 61—64, 70—73, 77—78.

Кочерган – С. 18—22, 35—36, 39—45.

Yule – P. 1—8.

Додаткова література

Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

Калинович М. Я. Походження мови. – К., 1948.

Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність. – Львів, 2002.

Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсности). – Львів, 2000.

Якушин Б.В. Гипотезы о происхождении языка. – М., 1984.

Armstrong D.F., Stokoe W.C., Wilcox S.E. Gesture and the Nature of Language. – Cambridge, 1995.

Lieberman P. The Biology and Evolution of Language. – Cambridge, Mass., 1984.

Landsberg M.E. The Genesis of Language. – The Hague, 1988.

Language Origins: A Multidisciplinary Approach / ed. by J.Wind, B.Chiarelli, B.Bichakjian, A.Nosentini. – Dordrecht, 1991.

Лекція 4. Комунікативний аспект мови: поняття мови та мовлення

1. Мова, мовлення та мовленнєва діяльність.

2. Проблема відмінності мови від мовлення.

3. Ознаки мови та мовлення.

4. Погляди лінґвістів на мову та мовлення.

Практичне заняття 4. Комунікативний аспект мови: поняття мови та мовлення

1. Мова, мовлення та мовленнєва діяльність.

2. Проблема відмінності мови від мовлення.

3. Ознаки мови та мовлення.

4. Погляди лінґвістів на мову та мовлення.

5. Обговорення праць: ҐадамерГ.-Ґ. Різноманітність мов і розуміння світу // ҐадамерГ.- Ґ. Герменевтика і поетика. – К.: Юніверс, 2001 – С. 164 – 175; Соссюр Ф. де. Місце мови серед явищ мовної діяльності // Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К., 1998. – С. 23—33.

Лекція 5. Психологічний та когнітивний аспект мови: поняття мови та мислення

1. Психофізіологічні основи єдності мови та мислення.

2. Мовознавці про мову та мислення.

3. Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (практично-дійове), поняттєве.

4. Поняття мовної картини світу.

Практичне заняття 5. Психологічний та когнітивний аспект мови: поняття мови та мислення

1. Психофізіологічні основи єдності мови та мислення.

2. Мовознавці про мову та мислення.

3. Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (практично-дійове), поняттєве.

4. Поняття мовної картини світу.

5. Обговорення праць: Потебня О. Думка і мова // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів, 1996. – С.25—39; Потебня А. Язык и народность // Потебня А. Мысль и язык. – К., 1993. – С.158—185.

Основна література

Дорошенко – С. 29—30.

Карпенко – С. 53—59.

Кочерган – С. 26—29, 31—34.

Соссюр – С. 142—144.

Yule – P. 162—174.

Додаткова література

Выготский Л.С. Мышление и речь // Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6-ти т. – М., 1982. – Т.2.

Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич, 1994. – С. 82-95.

Мова і духовність нації. – К., 1992.

Леонтьев А.А. Мир человека и мир языка. – М., 1974.

Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.

Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. – М., 1994.

Bouton C. Neurolinguistics. – N.Y., 1991.

Griffin D. Animal Thinking. – Cambridge, Mass., 1984.

Lenneberg E. H. Biological Foundation of Language. – N.Y., 1967.

Lesser R., Milroy L. Linguistics and Aphasia. – London – N.Y., 1993.

Pinker S. The Language Instinct. – N.Y., 1994.

Лекція 6. Мова як особлива знакова система. Внутрішня організація мовної системи

1. Поняття про знак. Основні ознаки знака. Типи знаків. Мовознавство і семіотика.

2. Відмінності мовного знака від інших знаків. Семантичний трикутник як схема мовного знака.

3. Одиниці мови і знаки. Мова як особлива знакова система.

4. Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи.

5. Основні мовні одиниці та їх функції.

Практичне заняття 6. Мова як особлива знакова система. Внутрішня організація мовної системи.

1. Поняття про знак. Основні ознаки знака. Типи знаків. Мовознавство і семіотика.

2. Відмінності мовного знака від інших знаків. Семантичний трикутник як схема мовного знака. Поняття про денотат, сигніфікат, референт.

3. Одиниці мови і знаки.

4. Відмінність мови від штучних знакових систем.

5. Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи.

6. Основні мовні одиниці та їх функції. Основні та проміжні рівні мови.

7. Обговорення праці: Соссюр Ф. де. Природа лінґвістичного знака // Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К., 1998. – С. 86—101.

Основна література

Дорошенко – С. 54—61.

Карпенко – С. 38—41, 64—67.

Кодухов – С. 21—44.

Кочерган – С. 29—31, 34.

Реформатский – С. 27—38.

Соссюр – С. 86—101.

Додаткова література

Кисленко Ю.І. Системна організація мови. – К., 1997.

Панов Е.Н. Знаки, символы, языки. – М.,1980.

Петров М.К. Язык, знак, культура. – М., 1991.

Пирс Дж. Символы, сигналы, шумы. Закономерности и процессы передачи информации. – М., 1967.

Плотников Б.А. Основы семасиологии. – Минск, 1984.

Семиотика / Под ред. Ю.С.Степанова. – М., 1983.

Kendon A. Sign Languages of Aboriginal Australia. – N.Y., 1988.

Klima E.S., Bellugi U. The Signs of Language. – Cambridge, Mass., 1979.

Лекція 7. Мова і суспільство. Диференціація суспільства за мовними параметрами. Форми існуванні мови у суспільстві

1. Історичні форми існування мови у суспільстві.

2. Загальнонародна мова і її сучасні варіанти. Поняття про літературну мову, її ознаки.

3. Територіальні та соціальні діалекти.

4. Просторіччя, койне, суржик.

5. Білінґвізм (двомовність) та диглосія.

6. Мовна ситуація України.

Практичне заняття 7. Мова і суспільство. Диференціація суспільства за мовними параметрами. Форми існуванні мови у суспільстві

1. Історичні форми існування мови у суспільстві.

2. Загальнонародна мова і її сучасні варіанти. Поняття про літературну мову, її ознаки.

3. Територіальні та соціальні діалекти.

4. Просторіччя, койне, суржик.

5. Білінґвізм (двомовність) та диглосія.

6. Мовна ситуація України.

7. Обговорення праць: Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К., 2004; Масенко Л.Т. Нариси з соціолінґвістики. – К., 2010. – С. 106 –126.

Основна література

Білецький – С. 44—48.

Дорошенко – С. 44—53.

Дорошенко, Дудик – С. 235—262.  

Карпенко – С. 44—51, 73—77, 78—83.

Кодухов – С. 45—80.

Кочерган – С. 22—26, 45—55.

Маслов – С. 186—220.

Yule – P. 239—250.

Додаткова література

Горбач О. Арґо в Україні. – Львів, 2006.

Масенко Л.Т. Мова і політика. – К., 1999.

Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К., 2004.

Масенко Л.Т. Нариси з соціолінґвістики. – К., 2010.

Мова і духовність нації. – К., 1992.

Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики. – К., 2003.

Тараненко О.О. Українська мова і сучасна мовна ситуація в Україні // Мовознавство. – 2001. – №4. – С. 3—19.

Ткаченко О.Б. Місце України й української мови // Мовознавство. – 2001. – №1. – С. З—12.

Hellinger M., Ammon U. Contrastive Sociolinguistics. – Berlin, 1996.

Holmes J. An Introduction to Sociolinguistics. – London – N.Y., 1992.

Nash W. Jargon. – Cambridge, Mass., 1993.

Romaine S. Language and Society. – Oxford – N.Y., 1994.

Лекція 8. Закономірності розвитку мов. Роль мови у розвитку суспільства

1. Закономірності розвитку мов. Причини мовного розвитку.

2. Процеси диверґенції та конверґенції.

3. Субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.

4. Піджини та креольські мови.

5. Поняття мовної політики.

6. Явище штучних мов.

Практичне заняття 8. Закономірності розвитку мов. Роль мови у розвитку суспільства

1. Закономірності розвитку мов. Причини мовного розвитку.

2. Процеси диверґенції та конверґенції.

3. Субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.

4. Піджини та креольські мови.

5. Поняття мовної політики.

6. Явище штучних мов.

7. Обговорення праць: Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К., 2004; Масенко Л.Т. Нариси з соціолінґвістики. – К., 2010. – С. 106 –126.

Основна література

Білецький – С. 44—48.

Дорошенко – С. 44—53.

Дорошенко, Дудик – С. 235—262.  

Карпенко – С. 44—51, 73—77, 78—83.

Кодухов – С. 45—80.

Кочерган – С. 22—26, 45—55.

Маслов – С. 186—220.

Yule – P. 239—250.

Додаткова література

Горбач О. Арґо в Україні. – Львів, 2006.

Масенко Л.Т. Мова і політика. – К., 1999.

Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – К., 2004.

Масенко Л.Т. Нариси з соціолінґвістики. – К., 2010.

Мова і духовність нації. – К., 1992.

Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики. – К., 2003.

Тараненко О.О. Українська мова і сучасна мовна ситуація в Україні // Мовознавство. – 2001. – №4. – С. 3—19.

Ткаченко О.Б. Місце України й української мови // Мовознавство. – 2001. – №1. – С. З—12.

Hellinger M., Ammon U. Contrastive Sociolinguistics. – Berlin, 1996.

Holmes J. An Introduction to Sociolinguistics. – London – N.Y., 1992.

Nash W. Jargon. – Cambridge, Mass., 1993.

Romaine S. Language and Society. – Oxford – N.Y., 1994.

Tannen D. Gender and Discourse. – Oxford – N.Y., 1994.

Лекція 9. Звуки мови, їх вивчення та класифікація

1. Фонетика як лінґвістична дисципліна: предмет фонетики, її теоретичне і практичне значення.

2. Три аспекти вивчення звуків мовлення.

3. Будова мовленнєвого апарату, функції його частин. Артикуляція звука та її фази.

4. Класифікація голосних і приголосних звуків у мовах світу.

Практичне заняття 9. Звуки мови, їх вивчення та класифікація

1. Фонетика як лінґвістична дисципліна: предмет фонетики, її теоретичне і практичне значення. Фонетика описова, історична, експериментальна.

2. Три аспекти вивчення звуків мовлення.

3. Основні поняття акустики (тон, шум, висота, тембр, резонатор).

4. Будова мовленнєвого апарату, функції його частин.

5. Артикуляція звука та її фази. Поняття про артикуляційну базу.

6. Класифікація голосних і приголосних звуків у мовах світу.

7. Фонетична транскрипція та транслітерація. Міжнародний фонетичний алфавіт.

Практичне завдання: підготувати для аналізу таблиці класифікацій голосних і приголосних звуків у мовах світу.

Основна література

Головин – С. 25—43.

Дорошенко – С. 61—100.

Дорошенко, Дудик – С. 50—57, 66—81.  

Карпенко – С. 109—132.

Кодухов – С. 101—120.

Кочерган – С. 102—118.

Маслов – С. 33—44.

Реформатский – С. 157—190.

Yule – P. 40—52.

Додаткова література

Бондарко Л.В., Вербицкая П.Л., Гордина М.В. Основы общей фонетики. – СПб, 1991.

Журавлев А.П. Звук и смысл. – М., 1991.

Загальна та експериментальна фонетика.: Збірник наукових праць та матеріалів / Відп. ред. Л.Г.Скалозуб. – К., 2001.

Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М.,1979.

Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови. – Одеса, 1996.

Коструба П. Фонетика сучасної української літературної мови. – Ч.1. – Львів, 1963.

Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981.

Щерба Л.В. Фонетика французского языка. – М., 1963.

Phonetic Linguistics / ed.by V.A. Fromkin – N.Y., 1985.

Ladefoged P. A Course in Phonetics. – N.Y., 1992.

Laver J. Principles of Phonetics. – Cambridge, 1994.

Лекція 10. Фонетичне членування мовленнєвого потоку

1. Відмінності фонетичного членування від формально-семантичного виділення мовних одиниць.

2. Склад. Типи складів. Теорії складоподілу.

3. Наголос і його типи у мовах світу.

4. Інтонація та її елементи.

Практичне заняття 10. Фонетичне членування мовленнєвого потоку

1. Відмінності фонетичного членування від формально-семантичного виділення мовних одиниць.

2. Склад. Типи складів.

3. Теорії складоподілу.

4. Наголос і його типи у мовах світу.

5. Інтонація та її елементи.

Основна література

Головин – С. 47—52.

Дорошенко – С. 98—123.

Дорошенко, Дудик – С. 87—106.  

Карпенко – С. 133—156.

Кодухов – С. 125—131.

Кочерган – С. 121—150.

Реформатский – С. 190—210.

Yule – P. 57—63.

Додаткова література

Бондарко Л.В., Вербицкая П.Л., Гордина М.В. Основы общей фонетики. – СПб, 1991.

Винницикий В.М. Наголос у сучасній українській мові. – К., 1984.

Загальна та експериментальна фонетика.: Збірник наукових праць та матеріалів / Відп. ред. Л.Г.Скалозуб. – К., 2001.

Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М.,1979.

Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови. – Одеса, 1996.

Коструба П. Фонетика сучасної української літературної мови. – Львів, 1963.– Ч.1. 

Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981.

Щерба Л.В. Фонетика французского языка. – М., 1963.

Phonetic Linguistics / ed.by V.A. Fromkin – N.Y., 1985.

Ladefoged P. A Course in Phonetics. – N.Y., 1992.

Laver J. Principles of Phonetics. – Cambridge, 1994.

Лекція 11. Фонетичні процеси у мовленнєвому потоці

1. Артикуляційні причини мінливості звуків у мовленнєвому потоці. Позиційні звукові зміни: редукція голосних, оглушення приголосних, протеза.

2. Базові комбінаторні звукові зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція) та інші модифікації звуків (гаплологія, метатеза, епентеза, діереза і т.ін.).

3. Фонетичні закони.

4. Фонетична транскрипція та транслітерація. Міжнародний фонетичний алфавіт.

Практичне заняття 11. Фонетичні процеси у мовленнєвому потоці

1. Артикуляційні причини мінливості звуків у мовленнєвому потоці. Позиційні звукові зміни: редукція голосних, оглушення приголосних, протеза.

2. Базові комбінаторні звукові зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція) та інші модифікації звуків (гаплологія, метатеза, епентеза, діереза і т.ін.).

3. Фонетичні закони.

4. Фонетична транскрипція та транслітерація. Міжнародний фонетичний алфавіт.

Основна література

Головин – С. 47—52.

Дорошенко – С. 98—123.

Дорошенко, Дудик – С. 87—106.  

Карпенко – С. 133—156.

Кодухов – С. 125—131.

Кочерган – С. 121—150.

Реформатский – С. 190—210.

Yule – P. 57—63.

Додаткова література

Бондарко Л.В., Вербицкая П.Л., Гордина М.В. Основы общей фонетики. – СПб, 1991.

Загальна та експериментальна фонетика.: Збірник наукових праць та матеріалів / Відп. ред. Л.Г.Скалозуб. – К., 2001.

Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М.,1979.

Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови. – Одеса, 1996.

Коструба П. Фонетика сучасної української літературної мови. – Львів, 1963.– Ч.1. 

Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981.

Щерба Л.В. Фонетика французского языка. – М., 1963.

Phonetic Linguistics / ed.by V.A. Fromkin – N.Y., 1985.

Ladefoged P. A Course in Phonetics. – N.Y., 1992.

Laver J. Principles of Phonetics. – Cambridge, 1994.

Лекція 12. Функційний аспект вивчення звуків

1. Фонологія як наука.

2. Поняття про фонему. Різне розуміння фонеми. Фонема і звук. Функції фонеми.

3. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Позиції фонем. Варіанти та варіації фонем.

4. Типи опозицій фонем. Система фонем у мові.

Практичне заняття № 12. Функційний аспект вивчення звуків

1. Фонологія як наука.

2. Поняття про фонему. Різне розуміння фонеми. Фонема і звук.

3. Функції фонеми. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.

4. Позиції фонем. Варіанти та варіації фонем.

5. Типи опозицій фонем. Система фонем у мові.

6. Письмо. Основні історичні та сучасні типи письма. Принципи орфографії.*

Основна література

Головин – С. 32—37.

Дорошенко – С. 68—73.

Дорошенко, Дудик – С. 57—61.  

Карпенко – С. 156—180.

Кодухов – С. 131—138.

Кочерган – С. 152—163.

Реформатский – С. 211—227.

Yule – P. 53—57.

Додаткова література

Бодуэн де Куртенэ И.А. Фонема. Фонология // Бодуэн де Куртенэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию. – М., 1963. – Т.1.

Бондарко Л.В. Фонетическое описанте языка и фонологическое описание речи. – Ленинград, 1981.

Жилко Ф.Т. Фонологічні особливості української мови в порівнянні з іншими слов’янськими . – К., 1963.

Кодзасов С.В., Кривнова О.Ф. Современная американская фонология. – М., 1981.

Коструба П.П. Фонетика, фонологія і морфологія // Методологічні питання мовознавства. – К., 1966. – С. 94-99.

Трубецкой Н.С. Основы фонологии. – М., 1960.

Якобсон Р., Халле М. Фонология и ее отношение к фонетике // Новое в лингвистике. – Вып.2.– М., 1962.

Jensen J.T. English Phonology. – Amsterdam – Philadelphia, 1993.

Kaye J. Phonology: A Cognitive View. – Hillsdale, N.J., 1988. 

Лекція 13.  Слово як одиниця мови. Структура лексичного значення слова

1. Предмет, проблеми й основні розділи лексикології.

2. Слово як одиниця мови. Слово в мові та мовленні. Поняття про лексему.

3. Лексичне значення слова, його структура. Аспекти вивчення лексичного значення. Базові поняття семантики слова.

4. Типологія лексичних значень.

Практичне заняття 13.  Слово як одиниця мови. Слово та його значення

1. Предмет, проблеми й основні розділи лексикології.

2. Слово як одиниця мови. Слово в мові та мовленні. Поняття про лексему.

3. Лексичне значення слова, його структура. Аспекти вивчення лексичного значення. Базові поняття семантики слова.

4. Типологія лексичних значень.

Основна література

Головин – С. 53—61.

Дорошенко – С. 124—141.

Дорошенко, Дудик – С. 119—128.  

Карпенко – С. 182—204, 232—245.

Маслов – С. 85—102.

Кочерган – С. 181—193.

Реформатский – С. 60—89.

Yule – P. 114—117.

Додаткова література

Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. – М., 1974.

Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. – Харків, 1993.

Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. – СПб, 1997.

Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. – М., 1988.

Потебня А.А. Из лекций по теории словесности: Басня. Пословица. Поговорка. – Харьков, 1930.

Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.,1988.

Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических аспектах. – К., 1989.

Уфимцева А.А. Лексическое значение. – М., 1986.

Allan K. Linguistic Meaning. – N.Y., 1986.

Hurford J.R., Heasley B. Semantics. – Cambridge, 1983.

Lakoff G. Cognitive Semantics. – Bloomington, 1988.

Lyons J. Linguistic Semantics: An Introduction. – Cambridge, 1995.

Katz J. Semantic Theory. – N.Y., 1972.

Ullmann S. Semantics. An Introduction to the Science of Meaning. – Oxford, 1962.

Wierzbicka A. Lingua Mentalis: The Semantics of Natural Language. – London – N.Y., 1980.

Лекція 14.  Розвиток значення слова

1. Розвиток значення слова. Пряме і переносне значення.

2. Багатозначність слова (полісемія).

3. Шляхи розвитку полісемії: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.

Практичне заняття 14.  Розвиток значення слова

1. Розвиток значення слова. Пряме і переносне значення.

2. Багатозначність слова (полісемія).

3. Шляхи розвитку полісемії: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.

Основна література

Головин – С. 53—61.

Дорошенко – С. 124—141.

Дорошенко, Дудик – С. 119—128.  

Карпенко – С. 182—204, 232—245.

Маслов – С. 85—102.

Кочерган – С. 181—193.

Реформатский – С. 60—89.

Yule – P. 114—117.

Додаткова література

Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. – М., 1974.

Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. – Харків, 1993.

Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. – СПб, 1997.

Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. – М., 1988.

Потебня А.А. Из лекций по теории словесности: Басня. Пословица. Поговорка. – Харьков, 1930.

Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.,1988.

Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических аспектах. – К., 1989.

Уфимцева А.А. Лексическое значение. – М., 1986.

Allan K. Linguistic Meaning. – N.Y., 1986.

Hurford J.R., Heasley B. Semantics. – Cambridge, 1983.

Lakoff G. Cognitive Semantics. – Bloomington, 1988.

Lyons J. Linguistic Semantics: An Introduction. – Cambridge, 1995.

Katz J. Semantic Theory. – N.Y., 1972.

Ullmann S. Semantics. An Introduction to the Science of Meaning. – Oxford, 1962.

Wierzbicka A. Lingua Mentalis: The Semantics of Natural Language. – London – N.Y., 1980.

Лекція 15. Своєрідність системної організації лексико-семантичного рівня мови

1. Системні зв’язки між значеннями слів: лексико-семантичні групи, тематичні групи, семантичні поля.

2. Омоніми, синоніми, антоніми та їх типи. Гіпоніми та гіпероніми.

3. Явища конверсії й енантіосемії. Поняття про прототипи.

4. Історичні зміни словникового складу.*

5. Лексикографія, типи словників.*

Практичне заняття 15. Своєрідність системної організації лексико-семантичного рівня мови                    

1. Системні зв’язки між значеннями слів: лексико-семантичні групи, тематичні групи, семантичні поля.

2. Омоніми, синоніми, антоніми та їх типи. Гіпоніми та гіпероніми.

3. Явища конверсії й енантіосемії. Поняття про прототипи.

4. Історичні зміни словникового складу.*

5. Основні поняття лексикографії.*

Основна література

Головин – С. 64—69, 73—79.

Дорошенко – С. 141—182.

Дорошенко, Дудик – С. 125—153, 159—162.  

Карпенко – С. 204—214, 219—232, 246—257.

Кодухов – С. 169—174, 180—184, 187—196.

Кочерган – С. 194—250.

Реформатский – С. 90—155.

Yule – P. 117—124.

Додаткова література

Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. – М., 1974.

Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. – М., 1978.

Лисиченко Л.А.Лексико-семантична система української мови. – Харків, 1997.

Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.,1988.

Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М.,1968.

Широков В.А. Феноменологія лексикографічних систем. – К., 2004.

Cruse D.A. Lexical Semantics. – Cambridge, 1986.

Hartman R.R.K. Lexicography. Principles and Practice. – London, 1983.     

Jackendoff R. Semantics and Cognition. – Cambridge, Mas., 1983.

Jackson H. Lexicography: An Introduction. – London, 2002.

Lehrer A. Markedness and Antonymy // Journal of Linguistics. – 1985. – Vol.21. – P. 397 – 429.

Palmer F.R. Semantics. – Cambridge, 1981. 

Лекція 16. Поняття фразеології. Фразеологічні одиниці мови

1. Поняття фразеології.

2. Ознаки фразеологізмів.

3. Типи фразеологічних одиниць мови.

4. Проблеми перекладу фразеологізмів.

Практичне заняття 16. Поняття фразеології. Фразеологічні одиниці мови

1. Поняття фразеології.

2. Ознаки фразеологізмів.

3. Типи фразеологічних одиниць мови.

4. Проблеми перекладу фразеологізмів.

Основна література

Дорошенко – С. 173—176.

Карпенко – С. 241—246.

Кодухов – С. 169—174, 180—184, 187—196.

Кочерган – С. 241—249.

Реформатский – С. 131—133.

Додаткова література

Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987.

Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. – Івано-Франківськ, 1997.

Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча проблема. – Львів, 1983.

Коваль А.П. Крилате слово. – К., 1983.

Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. -- Харків, 1997.

Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.

Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К., 1988.

Cruse D.A. Meaning in language: An introduction. – Oxford, 1999.

Лекція 17. Граматичний устрій мови. Граматичні значення та категорії

1. Предмет, завдання, основні розділи граматики.

2. Граматичні значення, їхні типи, відмінність і взаємозв’язок з лексичними.

3. Граматичні форми та категорії. Лексико-граматичні категорії (розряди).

4. Універсальне та специфічне у граматиках мов світу.

Практичне заняття 17. Граматичний устрій мови. Граматичні значення та категорії

1. Предмет, завдання, основні розділи граматики.

2. Граматичні значення, їхні типи, відмінність і взаємозв’язок з лексичними.

3. Граматичні форми та категорії. Лексико-граматичні категорії (розряди).

4. Універсальне та специфічне у граматиках мов світу.

Основна література

Головин – С. 99—101, 105—110.

Дорошенко – С. 183—188, 190—210, 226—229.

Дорошенко, Дудик – С. 175—200.  

Карпенко – С. 257— 274.

Кодухов – С. 205—211, 211—214, 227—232.

Кочерган – С. 262—283.

Реформатский – С. 244—263, 316—320.

Маслов – С. 125—155. 

Yule – P. 74—80.

Додаткова література

Адмони В.Г. Основы теории грамматики. – М., Л., 1964.

Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

Блумфильд Л. Язык. – М., 1968.

Бондарко А.В. Функциональная грамматика. – Л., 1984.

Вежбицка А. Дело о поверхностном падеже // Новое в зарубежной лингвистике. – 1985. – Вып.15. – С. 303—341.

Вихованець І.Р. У світі граматики. – К., 1987.

Есперсен О. Философия грамматики. – М., 1958.

Загнітко А.П. Основи функційної морфології української мови. – К., 1991.

Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. – К., 1998.

Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. – М., 1978.

Современные зарубежные грамматические теории. – М., 1985.

Bybee J.L. Morphology: a Study of the Relation between Meaning and Form. – Amsterdam, 1985.

Hockett C. Two Models of Grammatical Description // Word. – 1954. – № 10. – P.21—31.

Jackson H. Discovering Grammar. – N.Y., 1985.

Langacker R. Foundation of Cognitive Grammar. – Vol.1: Theoretical Prerequisites. – Stanford, 1987.

Лекція 18. Морфеміка. Морфологія

1. Морфема як мінімальна значуща одиниця мови.

2. Морфема у мові та мовленні, варіанти морфем.

3. Типи і функції морфем.

4. Морфеміка як розділ мовознавства. Морфеміка і морфологія.

Практичне заняття 18. Морфеміка. Морфологія

1. Морфема як мінімальна значуща одиниця мови.

2. Морфема у мові та мовленні, варіанти морфем.

3. Типи і функції морфем.

4. Морфеміка як розділ мовознавства. Морфеміка і морфологія.

Основна література

Головин – С. 99—101, 105—110.

Дорошенко – С. 183—188, 190—210, 226—229.

Дорошенко, Дудик – С. 175—200.  

Карпенко – С. 257— 274.

Кодухов – С. 205—211, 211—214, 227—232.

Кочерган – С. 262—283.

Реформатский – С. 244—263, 316—320.

Маслов – С. 125—155. 

Yule – P. 74—80.

Додаткова література

Адмони В.Г. Основы теории грамматики. – М., Л., 1964.

Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

Блумфильд Л. Язык. – М., 1968.

Бондарко А.В. Функциональная грамматика. – Л., 1984.

Вежбицка А. Дело о поверхностном падеже // Новое в зарубежной лингвистике. – 1985. – Вып.15. – С. 303—341.

Вихованець І.Р. У світі граматики. – К., 1987.

Есперсен О. Философия грамматики. – М., 1958.

Загнітко А.П. Основи функційної морфології української мови. – К., 1991.

Современные зарубежные грамматические теории. – М., 1985.

Bybee J.L. Morphology: a Study of the Relation between Meaning and Form. – Amsterdam, 1985.

Hockett C. Two Models of Grammatical Description // Word. – 1954. – № 10. – P.21—31.

Jackson H. Discovering Grammar. – N.Y., 1985.

Langacker R. Foundation of Cognitive Grammar. – Vol.1: Theoretical Prerequisites. – Stanford, 1987.

Лекція 19. Проблема частин мови

1. Частини мови, принципи їх виділення.

2. З історії питання про частини мови.

3. Специфіка частин мови у різних мовах світу.

4. Характеристика основних частин мови.

Практичне заняття 19. Проблема частин мови

1. Частини мови, принципи їх виділення.

2. З історії питання про частини мови.

3. Специфіка частин мови у різних мовах світу.

4. Характеристика основних частин мови.

Основна література

Головин – С. 101—105, 112—134.

Дорошенко – С. 210—216.

Дорошенко, Дудик – С. 203—211, 214—218.  

Карпенко – С. 277—301.

Кодухов – С. 214—219, 232—236.

Кочерган – С. 194—250.

Реформатский – С. 263—312, 320—323.

Ющук – С. 86—88, 93—96.

Yule – P. 86—90.

Додаткова література

Алпатов В.М. О разных подходах к выделению частей речи // Вопросы языкознания. – 1986. – №4. – С. 37—46.

Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії. – К., 1991.

Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988.

Вихованець І.Р., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.

Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. – Л., 1972.

Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М., 1997.

Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. – М., 1978.

Мельчук И.А. Курс общей морфологии. – Т.1. – М., Вена, 1997; Т.2. – М., Вена, 1998.

Мещанинов И.И. Члены предложения и части речи. – Л., 1978.

Jackson H. Discovering Grammar. – N.Y., 1985.

Lakoff R. Talking Power. – N.Y., 1990.

Langacker R. Foundation of Cognitive Grammar. – Vol.1: Theoretical Prerequisites. – Stanford, 1987.

Лекція 20. Способи вираження граматичних значень

1. Поняття про граматичний спосіб. Синтетичні способи вираження граматичних значень.

2. Аналітичні способи вираження граматичних значень.

3. Граматична структура слова і питання словотвору. Основні способи словотворення у мовах світу.

Практичне заняття 20. Способи вираження граматичних значень

1. Поняття про граматичний спосіб. Синтетичні способи вираження граматичних значень.

2. Аналітичні способи вираження граматичних значень.

3. Граматична структура слова і питання словотвору. Основні способи словотворення у мовах світу.

Основна література

Головин – С. 101—105, 112—134.

Дорошенко – С. 210—216, 216—225.

Карпенко – С. 261—264.

Кодухов – С. 214—219, 232—236.

Кочерган – С. 284—291.

Реформатский – С. 263—312, 320—323.

Ющук – С. 86—88, 93—96.

Yule – P. 63—74.

Додаткова література

Адмони В.Г. Основы теории грамматики. – М., Л., 1964.

Мельчук И.А. Курс общей морфологии. – Т.1. – М., Вена, 1997; Т.2. – М., Вена, 1998.

Jackson H. Discovering Grammar. – N.Y., 1985.

Lakoff R. Talking Power. – N.Y., 1990.

Langacker R. Foundation of Cognitive Grammar. – Vol.1: Theoretical Prerequisites. – Stanford, 1987.

Лекція 21. Основні поняття та категорії синтаксису. Синтаксичні одиниці мови. Словосполучення

1. Предмет синтаксису. Поняття про синтаксичну конструкцію, синтаксичну валентність, синтаксичну функцію.

2. Типи синтаксичних зв’язків: сурядний, підрядний, предикативний.

3. Поняття про словосполучення. Словосполучення та слово. Типи зв’язків у словосполученні.

4. Типи словосполучень у залежності від головного члена. Типи семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення.

Практичне заняття 21. Основні поняття та категорії синтаксису. Синтаксичні одиниці мови. Словосполучення

1. Предмет синтаксису. Поняття про синтаксичну конструкцію, синтаксичну валентність, синтаксичну функцію.

2. Типи синтаксичних зв’язків: сурядний, підрядний, предикативний.

3. Поняття про словосполучення. Словосполучення та слово.

4. Типи зв’язків у словосполученні.

5. Типи словосполучень у залежності від головного члена.

6. Типи семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення.

Основна література

Головин – С. 135—150.

Дорошенко – С. 233—236.

Карпенко – С. 301—307.

Кодухов – С. 236—242.

Кочерган – С. 307—314.

Реформатский – С. 324—330.

Додаткова література

Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. – К., 1991.

Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993.

Вихованець І.Р. Нариси з функційного синтаксису української мови. – К., 1992.

Загнітко А. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк, 1996.

Курилович Е. Очерки по лингвистике. – М., 1962.

Современные синтаксические теории в американской лингвистике. – М., 1982.

Теньер Л. Основы структурного синтаксиса. – М., 1988.

Givon T. Syntax. – Philadelphia, 1990.

Lasnik H. Syntax // Language: An Invitation to Cognitive Science / ed. by D.N.Osherson, H.Lasnik. – Vol. 1. – Cambridge, Mass., 1990.

Лекція 22-23. Проблематика синтаксису речення та тексту

1. Проблема визначення речення. Сучасні теорії речення.

2. Речення та слово. Речення та словосполучення. Речення та судження.

3. Речення у мові і мовленні. Поняття висловлення.

4. Ознаки речення

5. Комунікативні та структурні типи речень.

6. Актуальне членування висловлення.

7. Найважливіші принципи ґенеративної граматики.

8. Проблеми тексту та дискурсу.

Практичне заняття 22-23. Проблематика синтаксису речення та тексту.

1. Проблема визначення речення. Сучасні теорії речення.

2. Речення та словосполучення. Речення та судження. Речення у мові і мовленні.

3. Ознаки речення.

4. Комунікативні та структурні типи речень.

5. Актуальне членування речення.

6. Найважливіші принципи ґенеративної граматики.

7. Проблематика синтаксису тексту.

Основна література

Головин – С. 135—150.

Дорошенко – С. 229—233.

Дорошенко, Дудик – С. 218—235.  

Карпенко – С. 307—315.

Кодухов – С. 242—247.

Кочерган – С. 314—319.

Реформатский – С. 330—345.

Yule – P. 100—110.

Додаткова література

Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. – М., 1976.

Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. – К., 1991.

Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К.,1983.

Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993.

Вихованець І.Р. Нариси з функційного синтаксису української мови. – К., 1992.

Загнітко А. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк, 1996.

Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. – М.,1973.

Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью. – М.,1985.

Fries Ch. The Structure of English: An Introduction to the Construction of English Sentences. – London, 1959.

Lyons J. Noam Chomsky. – London – N.Y., 1991.

Freidin R. Foundations of Generative Syntax. – Cambridge, Mass., 1992.

Radford A. Transformational Syntax. – Cambridge, 1988.

Лекція 24. Класифікація мов світу

1. Кількість мов у світі. Їхнє географічне поширення.

2. Порівняльно-історичний метод як головна передумова до створення генеалогічної класифікації мов. Проблеми мовної реконструкції, прамови, праформ.

3. Генеалогічна класифікація мов світу. Поняття мовної сім’ї, групи та підгрупи.

4. Типологічна класифікація мов світу. Поділ мов на кореневі (ізоляційні), аглютинативні, інкорпоративні (полісинтетичні), флективні (синтетичні та аналітичні).

5. Типологія та мовні універсалії.

Практичне заняття 24. Класифікація мов світу

1. Кількість мов у світі. Їхнє географічне поширення.

2. Порівняльно-історичний метод як головна передумова до створення генеалогічної класифікації мов. Проблеми мовної реконструкції, прамови, праформ.

3. Генеалогічна класифікація мов світу. Поняття мовної сім’ї, групи та підгрупи.

4. Типологічна класифікація мов світу. Поділ мов на кореневі (ізоляційні), аглютинативні, інкорпоративні (полісинтетичні), флективні (синтетичні та аналітичні).

5. Типологія та мовні універсалії.

Практичне завдання: Підготувати конспекти генеалогічної класифікації мов, проаналізувати одну із сімей, груп та мов за соціолінґвістичними характеристиками.