Тема 14. Основи криміналістичної тактики.

Криміналістична тактика як частина криміналістики: поняття, задачі, структура та зміст. Її зв’язок та співвідношення з криміналістичною технікою та криміналістичною методикою розслідування. Поняття слідчої тактики. Використання даних логіки, психології, науки управління, наукової організації праці та інших наук.

Поняття, зміст, структура та логіко-інформаціний зміст слідчої дії, тактичного прийому, тактичної операції. Тактика слідчих дій та її співвідношення з процесуальним порядком їх провадження. Тактичні рекомендації (щодо застосування прийомів) та процесуальні норми, їх співвідношення. Тактичні комбінації. Проблема та критерії допустимості тактичних прийомів та їх комбінацій. Тактичні аспекти організації та планування окремих слідчих дій та тактичних операцій. Можливості та умови застосування тактичних прийомів під час судового розгляду справи.

Планування та організація слідчих дій та тактичних операцій. Загальні питання. Які мають бути відображені в плані слідчих дій та тактичних операцій. Форма планів.

Тема 15. Форми використання спеціальних знань під час розслідування.

Форми застосування спеціальних знань під час розслідування та судового розгляду цивільних та кримінальних справ. Застосування спеціальних знань слідчим за участі спеціаліста та шляхом експертизи.

Використання спеціальних знань в формі залучення спеціаліста до слідчих дій.

Роль експертизи в розкритті та попередженні злочинів. Класифікація судових експертиз. Організація та структура судово-експертних установ в Україні.

Підготовка до провадження експертизи за конкретною справою. Вибір експерта, ознайомлення його з матеріалами справи, які стосуються предмету експертизи. Взаємодія слідчого з експертом під час підготовки, під час провадження експертного дослідження та після його завершення.

Особливості організації та провадження повторної, додаткової, комісійної та комплексної експертиз. Види висновків експерта.

Наукові критерії оцінки достовірності та доказового значення висновку експерта.

Тема 16. Тактика слідчого огляду.

Основні поняття, задачі та принципи слідчого огляду. Види слідчого огляду.

Огляд місця події. Поняття, загальні та спеціальні задачі. Основні вимоги, які висуваються щодо огляду місця події. Учасники огляду, їх роль в огляді. Доцільність участі в огляді підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка.

Стадії огляду, їх зміст та задачі. Методи та тактичні прийоми огляду на кожній стадії. Способи просторового охоплення місця події. Вибір початкової точки та направлення руху. Методи (способи) пересування в процесі огляду. Об’єктивний та суб’єктивний методи. Вузловий метод. Особливості використання під час огляду науково-технічних засобів та допомоги спеціалістів.

Оперативно-розшукові заходи, пов’язані з оглядом місця події. Негативні обставини. Поняття, особливості оцінки та використання в процесі розслідування. Інсценування: поняття, види, засоби.

Поверхневий огляд трупу на місці його виявлення. Методи фіксації місцезнаходження і пози трупу та інших об’єктів. Особливості фіксації положення трупу, який висить в петлі. Міри щодо збереження слідів. В тому числі мікрочастинок на тілі та одежі трупу.

Фіксація ходу та результатів огляду. Протокол огляду. Види планів та схем і засоби їх креслення.

Тема 17. Тактика допиту та очної ставки.

Поняття, задачі, значення та види допиту. Поняття очної ставки. Загальні тактичні положення допиту та очної ставки. Стадії допиту. Підготовка і планування допиту та очної ставки.

Психологічні основи допиту. Психологія взаємовідносин на допиті за умов конфліктної та безконфліктної ситуації. Учасники взаємодії, особлива роль слідчого в організації та проведенні допиту. Психологічний контакт. Поняття, умови та прийоми його встановлення. Психологічний вплив, зміст, умови та межі його використання. Рефлексія, рефлексивні судження, рефлексивне керівництво. Психологічні особливості формування показань. Довільне та недовільне запам’ятовування. Ремінесценція. Можливі дефекти та недоліки в повідомленій допитаним інформації; прийоми їх подолання.

Тактичні прийоми допиту свідків та потерпілих. Формування показань свідків. Свідки-очевидці активні та пасивні. Специфіка формування показань потерпілих. Тактика допиту зазначених осіб.

Допит підозрюваного. Тактичні прийоми допиу підозрюваного за умов конфліктної та безконфліктної ситуації. Тактичні прийоми перевірки алібі. “Докази поведінки”.

Допит обвинуваченого в ситуації, коли в системі доказів, які знаходяться в розпорядженні слідчого, містяться прогалини. Особливості тактики допиту за наявності у слідчого достатньої сукупності викриваючих доказів. Основні тактичні правила ефективного використання доказів під час проведення допиту за умов конфліктної ситуації.

Самооббріхування. Поняття, виявлення, діагностика. Тактика викриття та подолання брехливого зізнання.

Особливості тактики допиту неповнолітніх та малолітніх. Допит неповнолітніх обвинувачених.

Тактика допиту під час проведення очної ставки. Тактичні рекомендації щодо вибору черговості допиту під час проведення очної ставки. Тактичні прийоми, які дають можливість уникнути навідного характеру очної ставки.

Фіксація ходу і результатів допиту та очної ставки. Застосування звуко- та відеозапису. Ситуації, за яких застосування звуко- та відеозапису є найбільш доцільним. Етичні аспекти тактики допиту.

Тема 18. Тактика пред’явлення для впізнання.

Поняття, задачі та психологічні основи тактики пред’явлення для впізнання. Ідентифікація як методологічна основа впізнання осіб та предметів. Об’єкти впізнання: люди, трупи і предмети. Види впізнання в натурі (людина), впізнання за фотознімками, кінозображеннями, відеозаписами, масками і зліпками з окремих елементів та частин тіла померлих, загиблих або вбитих.

Тактичні прийоми підготовки до цієї слідчої дії. Триєдина задача допиту особи, яка впізнає – перевірка можливості спостереження нею об’єкту, виявлення психофізіологічних проявів особи, яка впізнає, з’ясування можливості впізнання допитуваним певного об’єкту в певний момент слідства. Криміналістична експрес-діагностика. Добір об’єктів впізнання. Застосування науково-технічних засобів.

Тактичні прийоми проведення пред’явлення для впізнання живих осіб, предметів, фотопортретів, трупів. Особливості впізнання осіб по кіно- та відеофільмам. Впізнання за функціональними ознаками – усним мовленням та ін. Впізнання за фонограмою. Зустрічне впізнання. Можливості повторного впізнання.

Фіксація ходу та результатів впізнання. Оцінка результатів пред’явлення для впізнання.