Тема 2. Криміналістична ідентифікація та діагностика.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра кримінального права, кримінального процесу та криміналістики

КРИМІНАЛІСТИКА

Для студентів юридичних вузів та факультетів

Одеса – 2010

Криміналістика: Навчально-методичний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів / Укладач Шевчук В.М. Одеса: Астопринт, 2010. – 34 с.

Рецензенти – доктор юридичних наук, професор Долженков А.Ф., доктор юридичних наук, професор Музика А.А.

Затверджено

рішенням кафедри кримінального права, кримінального процесу та криміналістики, протокол № 1 від «27» серпня 2010 року.

Рекомендовано до друку Вченою Радою економіко-правового факультету, протокол № 1 від «10» вересня 2010 року.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.

Криміналістика – наука про закономірності механізму вчинення злочину, виникнення джерел інформації про злочин і його учасників, закономірності збирання, дослідження, оцінки і використання доказів і розроблених на підставі цих закономірностей спеціальних засобів і методів розслідування злочинів та їх запобіганню.

Високий рівень науково-технічного прогресу сприяє не тільки поліпшенню благоустрою держави, але й застосуванню найновітніших прийомів, способів та технологій вчинення злочинів.

Актуальність дослідження основних теоретичних проблем криміналістки полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку боротьби зі злочинністю організація діяльності правоохоронних органів потребує застосування перспективніших методів провадження розслідування.

Мета навчального курсу з криміналістики - окреслити коло науково-теоретичних та практичних проблем, які постають на сучасному етапі розвитку науки, показати можливі шляхи їх розв’язання і сформувати систему теоретичних знань, а також комплекс практичних вмінь та навичок щодо ефективного використання техніко-тактичних прийомів, способів та методів розслідування злочинів.

Навчальний курс з криміналістики складається з 26-ти тематичних занять, кожне з яких проводиться у формі лекційного та семінарського заняття.

Розподіл тематичних занять відповідає структурі навчального курсу з криміналістики, який складається з чотирьох тісно пов’язаних між собою та взаємообумовлених розділів.

Відповідно до кожного тематичного заняття навчальна програма визначає об’єм та зміст теоретичного матеріалу та практичних навичок, якими має оволодіти студент.

Програма також містить в собі перелік рекомендованої навчальної та наукової літератури необхідної для ліпшого засвоєння тематичного матеріалу.

На вивчення навчального курсу з криміналістики надається 190 годин, з яких 70 – лекційних, 66 – семінарських занять, 54 – самостійної підготовки студента.

Підсумковою формою контролю в VII семестрі є «залік», в VIII семестрі – «іспит».

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН (СТРУКТУРА)

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛІСТИКА».

ЗМІСТ (ПРОГРАМА)

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛІСТИКА».

Тема 1. Система та методологія криміналістики.

Система криміналістики. Теорія та методологія криміналістики. Криміналістична техніка, тактика та методика розслідування окремих видів злочинів.

Загальні та спеціальні завдання криміналістики як прикладної науки стосовно розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Об’єкт криміналістичного вчення з погляду діяльнісного підходу. Структура злочинної та криміналістичної діяльності. Предмет криміналістичного вчення в об’єктах криміналістики. Поняття науки криміналістики.

Криміналістика в системі юридичних наук кримінально-правового циклу. Характер її взаємозв’язку з зазначеними науками. Криміналістичне, кримінально-правове та процесуальне знання про злочин. Взаємозв’язок криміналістики з судовою медициною, судовою психіатрією, судовою статистикою, загальною та юридичною психологією та логікою. Роль та місце природничих та технічних наук в системі криміналістичних знань.

Діалектичний метод як основа криміналістики і базовий метод пізнання її об’єктів. Взаємодія суспільних, природничих та технічних наук і її вплив на методологію криміналістики.

Рівні методології криміналістичних досліджень та характерні для них наукові категорії та методи пізнання. Загальнонаукові методи та підходи. Метод системного аналізу-синтезу. Роль дедукції, індукції, традукції, аналогії. Гіпотетичний метод пізнання. Метод моделювання. Значення формалізації інформації, створення криміналістичних алгоритмів та програм для ЄОМ. Використання логічних прийомів: аналізу, синтезу, порівняння, абстракції, узагальнення, класифікування.

Науково-практичні методи: спостереження, вимірювання, опис, експеримент, моделювання.

Спеціальні методи фізики, хімії, соціології, психології та інших наук.

Власне криміналістичні методи, їх характеристика, критерії їх допустимості. Вивчення способу злочинного діяння.

Наукове узагальнення слідчої, судової та експертної практики як джерело формування спеціальних криміналістичних методів та засобів. Інструментально-аналітичні методи. Криміналістичні методики.

Криміналістичне моделювання. Поняття, зв’язок з іншими методами пізнання. Матеріальні, розумові, логіко-математичні та інші методи моделювання, які використовуються в криміналістиці як науці та практичній діяльності.

Тема 2. Криміналістична ідентифікація та діагностика.

Поняття криміналістичної ідентифікації. Задача ідентифікації, її зв’язок та співвідношення з класифікацією, диференціацією, пошуковою діяльністю та доказуванням.

Об’єкти ідентифікації. Поняття та принцип розмежування об’єктів пошуку та перевірки, ідентифікуємих та ідентифікуючих об’єктів. Ідентифікаційні ознаки та властивості. Класифікація ідентифікаційних ознак. Ідентифікаційне поле.

Стадії процесу ідентифікації: попереднє дослідження, роздільне дослідження, порівняльне дослідження, оцінка результатів. Загальна методика дослідження на кожній стадії.

Рівні та цикли ідентифікаційного дослідження. Класифікація висновків про тотожність.

Класифікація форм ідентифікації: а) за процесуальними умовами її проведення; б) за суб’єктом; в) за типом ідентифікуємого об’єкту; г) за характером ідентифікаційного поля; д) за механізмом відображення властивостей в ідентифікуючих об’єктах; е) за формою відображення інформації.

Роль ідентифікації в дослідженні причинного зв’зку в кримінальній справі і у встановленні предмету доказування та фактів, які мають силу доказів.

Основи криміналістичної діагностики. Поняття, задачі та види криміналістичної діагностики та криміналістична ідентифікація. Класифікація об’єктів криміналістичної діагностики. Диференціація.

Тема 3. Криміналістичні версії та планування криміналістичної діяльності.

Криміналістична версія. Роль гіпотетичних форм розумової діяльності в пізнанні події минулого. Криміналістична версія як вид гіпотетичного пізнання під час розслідування та інших видів криміналістичної діяльності. Її поняття та логічна природа. Підстави побудови версії. Класифікація криміналістичних версій за об’ємом, суб’єктами побудови, ступенем визначенності, ступенем складності та ін. Процес побудови версій. Вимоги, які висуваються стосовно перевірки версій.

Планово-організаційне забезпечення розслідування як одного з найскладніших видів криміналістичної діяльності. Планування та організація розслідування. Поняття та предмет.

Принципи, умови, функції, елементи та форми планування. Планування експертно-криміналістичної діяльності.