ПІДБІР ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ІНШИХ МАТЕРІАЛІВ З ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Після узгодження змісту курсової роботи  з науковим керівником, необхідно з’ясувати стан вивчення обраної теми сучасною наукою, аби конкретніше визначити напрями дослідження та основні питання роботи.

Навчальну та спеціальну літературу з теми курсової роботи студент добирає самостійно, використовуючи для цього алфавітний, предметний та систематизований каталоги, які є в наявності у бібліотеці університету, чи будь-якій іншій науковій бібліотеці. Консультацію з питань добору літератури студент може отримати у викладачів кафедри чи у працівників бібліотеки.

Під час добору літератури особливу увагу слід звернути на першоджерела, що стосуються теми, періодичні видання, наукові статті, інтернет-джерела.

При виконанні аналітичних розрахунків слід використовувати статистичні збірники та бюлетені, підготовлені Держкомстатом та НДІ Держкомстату України, зокрема «Статистичний щорічник України», «Про соціально-економічне становище України», науково-інформаційний журнал «Статистика України», «Інформаційний бюлетень Державного комітету статистики України», а також періодичні видання з напрямів міжнародних економічних відносин та зовнішньоекономічної діяльності.

Поглиблене вивчення літературних та офіційних джерел інформації дасть змогу з’ясувати сучасний стан питань теми, правильно скласти план курсової роботи, чіткіше визначити спрямування і методику власних досліджень, обсяг і характер практичних матеріалів, необхідних для виконання роботи.

Наступний етап - складання бібліографії (списку використаних літературних джерел). Передусім слід звернути увагу на рік видання того чи іншого літературного джерела. Користуватися необхідно лише новими виданнями.

Обов’язково слід вивчити та використати у процесі написання курсової роботи нормативні акти (закони, накази, інструкції, постанови тощо) та норми міжнародного права, що стосуються обраної теми.

Перед виконанням роботи в останньому варіанті слід уважно переглянути власноручні записи, зроблені у процесі вивчення літературних джерел з питань теми, а також записи щодо діяльності об’єкта дослідження (підприємства, галузі тощо). Ці матеріали мають бути систематизовані, ретельно проаналізовані, узагальнені і лише потім використані у тексті роботи.

Після вивчення літератури з теми і складання плану роботи студент приступає до збору практичних матеріалів. Організація збору інформації передбачає, перш за все, складання переліку необхідних аспектів з кожного досліджуваного питання, з залежності від яких підбирається аналітичні дані (по країнах, в цілому по світовому господарству, окремих сферах діяльності, підприємствах тощо).

Аналітичні показники повинні охоплювати період 3-х років та бути достатньо новими - не пізніше 2 років від дати виконання курсової роботи (використання застарілих даних призведе до неточних, неактуальних  висновків).

Зібраний статистичний матеріал також необхідно ретельно опрацювати, згрупувати, класифікувати, звести у таблиці, якщо необхідно - зробити порівняльний аналіз. Подати ці матеріали можна також у вигляді діаграм, графіків, картограм, схем та ін.

Список використаних літературних джерел та інших матеріалів необхідно систематизувати і розмістити після додатків до курсової роботи.

ВИКЛАДЕННЯ ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Результати вивчення наукової літератури, інструктивних матеріалів, власні узагальнення та пропозиції необхідно перетворити у послідовне науково обґрунтоване дослідження.

Зібраний, вивчений та опрацьований матеріал з теми курсової роботи слід узгодити з планом і, якщо в цьому є потреба, уточнити останній.

Загальними вимогами до викладання матеріалів курсової роботи є - чіткість побудови, логічна послідовність, переконливість аргументації, чіткість формулювань і обґрунтованість висновків і рекомендацій.

При викладенні матеріалу необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, розкрити теоретичну значущість питань, що розглядаються в курсовій роботі, зробити аналіз фактичного матеріалу, який допоможе з’ясувати проблеми, що стосуються обраної теми, обґрунтувати шляхи їх вирішення, зробити відповідні висновки.

Таблиці мають супроводжуватися висновками, які випливають з аналізу наведених у них даних, а основні з них графічним матеріалом. Таблиці мають бути логічним продовженням основного тексту розділу або підрозділу. Слід вказувати посилання на таблицю в тексті у круглих дужках.  

Зміст роботи має відповідати питанням теми і викладатися у логічній послідовності.

У роботі не може бути повторень, надмірного цитування. Цитати мають бути короткими й органічно пов’язуватися з основним текстом. На використані у роботі цифрові дані, цитати, таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел.

Посилання на цитовані джерела оформляються у певному порядку:

для книг – вказуються їх автор, повна назва, номер тому, частини, місце видання (місто), назва видавництва, рік видання, номер сторінки;

для журналів – автор статті, її повна назва, назва журналу, рік і номер видання, номер сторінки;

для газет – автор статті, її назва, назва газети, номер і дата випуску;

для Інтернет-ресурсів – назва сайту.

Посилання на джерела дозволяється робити в середині тексту або після його викладення на тій самій сторінці, де наведено цитату, аналітичні дані чи фрагменти нормативно-правових документів або у квадратних дужках, номер якого повинен співпадати з номером джерела зі списку використаної літератури.

В першому випадку вказувати на використане джерело необхідно позначкою у вигляді арабської цифри або зірочки в тексті та внизу сторінки. Так, наприклад, в першому випадку:

…. частка Німеччини у світовому експорті ліцензій за 2007 рік становить 13 %, Великої Британії – 8%.¹

1. Козак Ю.Г. та ін. Основі міжнародної торгівлі: Навч. посібник; 2-ге вид., перероб. та доп. – Київ: ЦНЛ, 2006

В другому випадку назву джерел указують не на кожній сторінці, а використовують для цього список джерел, який наводиться у кінці роботи.

У такому разі після цитати у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела відповідно до загального списку використаних джерел, а після коми - сторінка, на якій розміщено текст цитати тощо.

 Отже, посилання на джерело матиме такий вигляд:

….частка Німеччини у світовому експорті ліцензій за 2007 рік становить 13 %, Великої Британії – 8%. [14, с. 123]  

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ТА ПОРЯДОК ЇЇ ЗАХИСТУ

Курсова робота з дисципліни «Міжнародна економіка» має бути літературно та технічно грамотно виконана та відповідати певним вимогам оформлення. Вона повинна містити:  титульну сторінку (додаток А), зміст роботи, виклад матеріалу згідно зі змістом, заключну частину, додатки, список використаних джерел.

Курсова робота виконується на папері стандартного формату А4 у друкованому (комп’ютерному) вигляді.

Текст роботи набирають за допомогою комп’ютера на одній сторінці аркуша білого паперу формату А 4 (210x297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали до 40 рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – 20 мм. Абзацний відступ – 1,25см. У разі необхідності дозволяється подання таблиць або рисунків на аркушах формату А3.

Робота повинна бути виконана тільки українською мовою шрифтом Times New Roman (виключення можливі лише для іноземних студентів та студентів, що не вивчали українську мову). В такому випадку студент подає заяву на ім’я декану факультету з проханням дозволити написання курсової роботи іншою мовою. З його письмового дозволу робота може виконуватися російською або англійською мовою.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Компактність тексту роботи повинна бути однаковою. Друкарські помилки, описки, і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним способом.

Зміст курсової роботи відображається складним планом. Розділи нумеруються римськими цифрами, підрозділи – арабськими в межах усієї роботи. «Вступ», «Висновки», «Список використаних літературних джерел», «Додатки» – не нумеруються.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ І», «РОЗДІЛ ІІ», «РОЗДІЛ ІІІ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ"»,  друкують великими жирними літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів заголовку не допускається.

Кожний розділ курсової роботи необхідно починати з нової сторінки, новий підрозділ продовжується на тій-же сторінці через 1 інтервал від основного тексту попереднього підрозділу. Назви підрозділів друкують малими жирними літерами.

До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, які повністю займають сторінку. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають суцільній нумерації.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Рисунки, графіки, діаграми, схеми, таблиці та формули оформлюються відповідно ГОСТу 2.105-95. Кожний рисунок, графік, кожна діаграма та схема повинна бути підписана, таблиця – мати назву.

Нумерацію сторінок, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами жирними малими літерами без знака № і нумерують послідовно в межах розділу.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка таким чином:

Рис. 1.3 Класифікація митного тарифу

1 – номер розділу,

3 – порядковий номер ілюстрації в даному розділі.

Рисунок виконується через один інтервал від основного тексту.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Приклад побудови таблиці наведено нижче:

Таблиця розміщується під текстом, в якому вперше дано посилання на неї, або на наступній сторінці. Якщо таблиця виходить за формат сторінки, її ділять на частини, при цьому в кожній частині повторюють її головку або боковик.

Слово «Таблиця» та її номер пишуть у правому куті. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють, але наводять жирним шрифтом.

Таблиця 2.3.