Фін механізм: елементи. Взаємозв’язок між ф механізмом і ф політикою

Фін механізм — сук-ть фін ме­тодів і форм, інструментів та важелів впливу на соц-екон перерозподіл суспільства.

Структурна побудова фін механізму:

Фін забезпеч реалізується на основі відповідної сист фінасув, яке може здійсн у трьох формах: самофінасув, кредитування, зовнішнє фінасув. Різні форми фін забезпеч використ на практиці одночасно через установлення оптимального для даного етапу перерозподіл суспільства співвіднош між ними.

Самофінасув являє собою забезпеч потреб простого і розширеного відтворення вир-во за рах власних кош­тів юр і фіз осіб.

Кредитування як форма фін забезпеч полягає у тимчасовому використанні позичених ресурсів. Якщо самофінасув — це вихідна форма фін забезпеч, то кре­дитування, особливо в умовах ринкової екіки, є головною, провідною формою

Зовнішнє фінасув. Воно полягає у виділенні коштів певним суб'єктам на без­поворотній і безоплатній основі. Це може бути держ фінасув з бюджу чи держ фондів цільового призначення, надходж коштів від громадських та доброчинних фондів і організацій даної країни та з-за кордону, гранти від міжнар організацій .

Фін регулюв полягас у регламентуванні розподіль­них віднос у суспільстві й на окремих підпрх. Оскільки фін являють собою розподільні й перерозподільні віднос, то фін методи регулюв, по суті, є методами розподілу. Існ два методи розподілу дох: сальдовий і нормативний.

У будь-якому механізмі управл ґрунтується на використанні відповідних важелів. Сук-ть важелів становить систу управлінн я фіновим механізмом

Фін пол - це комплекс держ за­ходів, що забезп ефективне функціон-я фін і фін сист.

Це, у свою чергу, стимулює перерозподіл матеріального вир-во і створює екон грунт для здійсн державою покладених на неї ф-й і завдань.

Фін пол охоплює широкий комплекс заходів:

- розробку загальної концепції фін політики, визнач-я її основних напрямів, цілей і головних завдань;

- створення адекватного фін механізму;

- управл фін діяльн держ та суб’єктів госп.

Фін пол є складовою частиною екічної політики держ. В ній конкретизуються головнінапрями перерозподіл екіки; визнач заг обсяг фін ресурсів, їхні джерела, шляхи використ; розробляються механізми регулюв і стимул-я соц-екічних процесів фіновими методами.

Фін пол - відносно самостійна сфера діяльн Держ. При її розробці варто виходити з конкретних особли­востей історичного перерозподіл суспільства, враховувати специфіку внутрішнього і міжнародного становища, реальні екон і фін можливості країни. При проведенні фін полі­тики особливо важливим є забезпеч її взаємозв'язку з іншими складовими частинами екічної політики - кредю, ціно­вою, грошю.

Головними цілями фін політики ємобілізація й ефек­тивне використ фін ресурсів, регулюв екічних і соц процесів, стимул-я провідних напрямів перерозподіл продуктивних сил.

275. Сутн та методи фін планув і прогнозування.

Фін планув являє собою процес розроблення і затвердження фін планів як засобу збалансування фін потреб і можливостей. Фін план того чи іншого суб’єкта відображає його фін діяльн, тобто про­цес формув дох і здійсн витрат. У фін плануванні використовується балансовий метод.( для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття.) Суть нормативного способу полягає в тім, що на основі встановлених фін норм та техніко-екічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльн у фін ресурсах та визнач джерела цих ресурсів. За використ розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фін показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.

Прогноз же по самій своїй суті має альтернативний, варіантний зміст. Розробка прогнозів грунтується на прогностичних методах, а планув спирається на більш строгі і точні методи балансових та інш розрахунків. Мета фін прогнозування- оптимізація розподілу і використ сусп продукту, а в кінцевому підсумку – підвищення ефективності вир-во.

Групи методів прогнозування:суб’єктивні (експертні) методи визнач-я прогнозних показників;каузальне прогнозування;методи екстраполяції.

Каузальний (причинний) метод прогнозування побудований на визначенні майбутніх планових показників на основі оцінки причинно-наслідкових зв’язків з іншими показниками. Наприклад, прогнозний обсяг дебіторської заборгованості визнач на основі даних про строки оплати готової продукції; прогноз вир-во робиться виходячи з інформації про обсяги реаліз, прогнозна величина затрат — від обсягів вир-во .

екстраполяція — поширення кількісних (статистичних) висновків щодо існуючих тенденцій, одержаних у резі вивчення впливу минулих подій на майбутні (прогнозні) періоди.

Методи екстраполяції використовують за відносно стабільного перерозподіл підпр (чи окремих показників його діяльн) або за наявності сезонних чи циклічних коливань з чітко вираженим трендом. Під трендом (від англ. trend — напрям, тенденція) розуміють тривалу тенденцію зміни екічних показників в ек прогнозуванні.

До основних методологічних прийомів, що використ за суб’єктивного методу прогнозування, належ такі: індивід опитування; мозкова атака; розробка сценаріїв.

276. Обгрунт, чому фін планув і прогнозування посідають центр місце у фін менеджі.

Фін планув являє собою процес розроблення і затвердження фін планів як засобу збалансування фін потреб і можливостей. Фін план того чи іншого суб’єкта відображає його фін діяльн, тобто про­цес формув дох і здійсн витрат. Першим завданням за послідовністю і значущістю є визнач-я реальних обсягів дох. Другим важливим завданням фін планув є оптимізація витрат. Третім завданням є збалансування дох і видатків. Фін план і за формою, і за змістом є балансом дох та видатків. Зміст координуючої ролі плану полягає у наявності добре деталізованих і взаємопов'язаних цільових установок, що дисциплінують оперативну перспективну діяльн підпр.

Фін прогнозування допомагає визначити імовірний обсяг реаліз, собівартість продукції загалом і по важливих статтях, потребу в джерелах фінасув, грош потоки . Прогнозування, як один із методів управл не повинен зводитися тільки до розрахунку орієнтирів, що мають кількісне вираження. Під ним також потрібно розуміти метод пошуку оптимальних дій для підпр. У цьому значенні прогнозування тісно пов’язано з перспективним аналізом, оскільки остаточний варіант дій вибирається після розгляду та приймається після порівняльного аналізу різних варіантів, зокрема і альтернативних.

Мета фін прогнозування - оптимізація розподілу і використ сусп продукту, а в кінцевому підсумку – підвищення ефективності вир-во.

Види фін планів. Які розробляют на загальнодерж рівні?

Фін план — це план формув і використ фін ресурсів.

всі фін плани поділ на дві великі групи — зведені та індивід. У свою чергу, зведені фін плани поділ на загальнодерж, плани окре­мих господарських об'єднань (промислово-фін груп, концернів, асоціацій ) і територіальні. Індивід — це фін плани окремих підпр структур. За тривалістю дії розрізняють:-перспективні фін плани (на період понад один рік);-поточні (на один рік);-оперативні (на квартал, місяць).

Розглянемо детальніше деякі види фін планів.

Баланс дох і витрат підпр — це індивідуальний поточний фін план, розраховується на рік з розбивкою по кварталах. Індивід фін плани різняться між собою залежно від форм власності, видів діяльн, типу організацій, методів управл.

Платіжний календар — це оперативний фін план. Головна мета його складання — спрогнозувати фін стан підпр на певну дату, на відміну від балансу дох і ви­датків, який склад на певний період.

Бізнес-план — план реаліз певного проекту або угоди. Це не суто фін план, але він містить розділи, в яких наводи­ться розрах фін показників, таких як затрати, прибу­ток, рентабельність, термін окупності затрат.

Бюджи, як фін плани на рівні держ або її окремих територіальних підрозділів, завжди мають дві частини — дохідну і видаткову. Фін планув зводиться до розробки, затвердження та викон-я лише річних бюджів, а на загальнодержавному рівні - до розробки балансу фін ресурсів країни, проекту зведеного бюджу У та деяких інш показників.

Поясн відмінності між кошторис дох і видатків бюджних установ і баланс дох і витрат підпр.

Кошторис дох і видатків бюджної установи, організації - є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання дох та здійсн видатків, визнач обсяг і спрямування коштів для викон-я нею своїх ф-й та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджних призначень. Кошторис бюджних установ має такі складові частини: заг фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджу та розподіл видатків за повною ек класифікацією видатків на викон-я бюджною установою основних ф-й або розподіл надання кредитів з бюджу за класифікацією кредитування бюджу;

спец фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджу на конкретну мету та їх розподіл за повною ек класифікацією видатків на здійсн відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з викон-ям установою основних ф-й, або розподіл надання кредитів з бюджу згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджу. Форма кошторису затверджується Мінфіном.

Баланс дох і витрат підпр – цефін план підпр, служить для прогнозування фін віднос, формув і використ грош дох . Склад з наступних розділів : дох і надходж засобів , витр і відрах-я засобів , банк взаємини, взаємини з бюджом і позабюджи фондами.

279. Фін стимули: їх види і роль.

Фін стимули передбачають застос-я як матеріаль­ного заохочення, так і екічних санкцій. До стимулів належ: бюдж фінасув ефективних напрямів перерозподіл народного госп (в тому числі дотації підпрм, діяльн яких має важливе значення для екіки), фінасув підготовки і перепідготовки кадрів, спеці­альні фін пільги (пільги щодо под та можливість про­ведення прискореної амортиз). Взагалі, у широкому розумінні стимули вклю­чають і санкції. Розмежування цих понять має на меті розрізнити напрями дії важелів. Стимули матеріалізують фін заохо­чення, а санкції— покарання. Фін санк­ції- особливі форми організації фін віднос, покликані посилити матеріальну відповідальність суб'єктів госп щодо викон-я взятих зобов'язань (договірних умов, сплати под і зборів ). В умовах ринку роль фін санкцій значно зростає. Найбільш поширеними серед них є штраф і пеня.

Штраф— це засіб матеріального впливу на винних у пору­шенні законодавства, угод або чинних правил. Накладається, як правило, в твердій грошй сумі.

Пеня— застосовується у разі несвоєчасного викон-я грош зобов'язань і нараховується за кожен день прострочення. Розмір пені встановлюється в процентах від суми простроченого платежу.

280. Обгрунт необх-ть фін санкцій. Які існ їх види?

Фін санкції – це засоби держ примусу, передбачені фіново-правововими нормами, що покладають на правопорушників додаткові обтягнення у вигляді впливу на їх фін стан. поділ на:

- правовідновлювальні, реаліз яких спрямована на усунення шкоди, заподіяної протиправними діяннями фіновим інтересам держ, примусове викон-я невиконаних фін обов’язків, а також на відновлення порушених фіскальних (бюджних) прав держ.

- каральні (штрафні), реаліз яких спрямована на попередження фін правопорушення, а також на виправлення і перевиховання порушників фін законодавства. Вони встановлюються за фін правопорушення з метою покарання правопорушника, а також попередження нових правопорушень.

Правова природа зазначених санкцій (заходів) потребує додаткового дослідження в контексті виділення специфічних властивостей, що відрізняють або виокремлюють передбачені Бюдж кодексом У санкції (заходи), як спеціальні, в межах фіново-правових. Уявляється можливим виділити наступні їх особлив:

1) Їх завданням є охорона прав та інтересів держ і тому вони можуть бути визначені як правоохоронні санкції.

2) Вони мають односторонній характер. Ці заходи застосовуються уповноваженою особою безпосер в позасудовому порядку і тому, на нашу думку вони мають оперативний характер.

3) Застос-я уповноваженою особою санкцій (заходів) спричиняє невигідні наслідки для розпорядника або одержувача коштів.

4) Санкції (заходи) можуть застосовуватися по відношенню до установ та організацій, які підпорядковані відповідним органам державної вик влади і фінуються за рах держ або місцевих бюджів шляхом перерахування передбач відповідними актами грош сум цим ж уповноваженими органами.

Внаслідок встановлення Бюдж кодексом У певної чисельності санкцій (заходів) за порушення бюдж законодавства їх можна об'єднати у дві групи.

Перша група – санкції (заходи), які пов'язані з викон-ям уповноваженою особою певних дій, наслідком яких не є прямий (безпосередній) вплив на фін стан розпорядника або одержувача бюджних коштів.

281. Фін контроль:призначення. об’єкти і

Фін контроль як одна із ф-й управл фін-ми являє собою особливу діяльн щодо перевірки формув й використ фондів фін ресурсів у процесі створення, розподілу та спожив-я

ВВПз метою оцінювання обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і резів їх викон-я.

Об’єктом є процеси формув й використ фондів фін ресурсів. Суб’єкт контролю — це носій контрольних ф-й щодо об’єкта контролю. Він, як правило, визнач законодавством держ, нормативно-правовими актами суб’єк­тів фін діяльн.

Залежно від суб’єктів, які здійснюють контроль, розрізняють такі види фін контролю: загальнодерж, муніципальний, відомчий, внутрішньогосподарський, громадський і ауди­торський.

Суб»єктами загальнодерж контролю є:Верховна Рада ,Рахункова палата ВР У, Президент У , Кабінет Міністрів У

Від уряду фін контроль здійснюють Міністерство фін, Держ контрольно-ревізійна служба, Держ казначейство, а також Держ под адміністрація Мінфіну Держ казначейства Держ под адміністрація

Об’єктом муніципального контролю є місц бюджи, позабюдж фонди, господарсько-фін діяльн підпр і організацій комунальної власності.

Суб’єктами відомчого фін контролю є контрольно-реві­зійні служби галузевих міністерств, відомств та інш вищих органів управл.

Внутрішньогосподарський фін контроль здійсн еки службами підпр, організацій, установ (бухгалтерія, фін відділ ). Об’єкт контролю — господарська і фін діяльн самого підпр та його структурних підрозділів.

Громадський фін контроль здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації).

282. Суб’єкти держ фін контролю в У, їх ф-ї.

Фін контроль як одна із ф-й управл фін-ми являє собою особливу діяльн щодо перевірки формув й використ фондів фін ресурсів у процесі створення, розподілу та спожив-я

ВВПз метою оцінювання обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і резів їх викон-я.

Об’єктом є процеси формув й використ фондів фін ресурсів. Суб’єкт контролю — це носій контрольних ф-й щодо об’єкта контролю. Він, як правило, визнач законодавством держ, нормативно-правовими актами суб’єк­тів фін діяльн.

Залежно від суб’єктів, які здійснюють контроль, розрізняють такі види фін контролю: загальнодерж, муніципальний, відомчий, внутрішньогосподарський, громадський і ауди­торський.

Суб»єктами загальнодерж контролю є:Верховна Рада ,Рахункова палата ВР У, Президент У , Кабінет Міністрів У

Від уряду фін контроль здійснюють Міністерство фін, Держ контрольно-ревізійна служба, Держ казначейство, а також Держ под адміністрація Мінфіну Держ казначейства Держ под адміністрація

Об’єктом муніципального контролю є місц бюджи, позабюдж фонди, господарсько-фін діяльн підпр і організацій комунальної власності.

Суб’єктами відомчого фін контролю є контрольно-реві­зійні служби галузевих міністерств, відомств та інш вищих органів управл.

Внутрішньогосподарський фін контроль здійсн еки службами підпр, організацій, установ (бухгалтерія, фін відділ ). Об’єкт контролю — господарська і фін діяльн самого підпр та його структурних підрозділів. Громадський фін контроль здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації).

283. Характер видів, форм і методів фін контролю.

Види фін контролю:визначають співвіднош контролюючого і підконтрольного суб’єктів(Залежно від взаємозв’язку об’єкта контролю — фін діяльн, і суб’єкта — органу контролю виділяють).1. Внутр контроль— контрольно-ревізійні відділи, управл . метою якого є перевірка доцільності та обґрунтованості окремих фін операцій, їх відповідності фінй стратегії і тактиці даного суб’єкта.2.Зовн контроль: Метою цього контролю є перевірка відповідності фін діяльн чинному фін законодавству. Цей контроль за ознакою суб’єктів його здійсн поділяється на держ, відомчий, внутрішньокорпоративний, незалежний і сусп, за ознакою суб’єктів його здійсн зовн контроль поділяється на:1)Держ 2) Відомчий та внутрішньокорпоративний 3) Незалежний 4) Сусп.

Форми фін контролю: 1)Попередній - здійсн до початку руху грош потоків. мета — перевірити доцільність і надійність даної фін операції, виявити рівень ризику, що пов’язаний з нею, та передбачити конкретні способи його хеджування, з’ясувати відповідність даної операції чинному фін законодавству, інтересам підпр чи фізичної особи.;2)Поточний- здійсн у процесі руху грош потоків. мета — забезпечити реальність проходження грош потоків, реалізацію їх адресності й цільового призначення та дотримання встановлених термінів проведення фін операцій;3)Наступний- проводиться після здійсн фін операцій та за підсумками фін діяльн за певний період. Наступний контроль дає повну і вичерпну інформацію про фін діяльн як кожного суб’єкта, так і суспільства у цілому. Методи фін контролю - це сук-ть прийомів та способів його здійсн: 1)Ревізія- метод комплексного контролю усієї фін і господарської діяльн підпр та організацій стосовно її відповідності чинному законодавству. За змістом види ревізій: Фактична та документальна; За часом проведення види ревізій: Планова та позапланова; Залежно від періоду діяльн, який аналізується: Вибіркова та повна; Залежно від об’єкта діяльн, який перевіряється: Комплексна та тематична.2)Перевірка- це обстеження і вивчення окремих ділянок фіново-господарської діяльн підпр, установ, організацій чи їх підрозділів. 3)Обстеження- ознайомлення з окремими напрямами фін діяльн з метою виявлення проблем та шляхів їх удосконалення, але на відміну від перевірки проводиться по значно ширшому колу показників.4)Інспекція-Це перевірка стану фін підпр на місцях, що періодично здійсн представниками держ та її окремих органів. 5)спостереження - це заг ознайомлення зі станом фін діяльн бюджної установи, підпр, відомства.