Розподіл грош надходж суб’єкт госп від реаліз продук

Виручка від реаліз продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на вир-во і реалізацію продукції, утворення дох і формув фін ресурсів. За ринкової екіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки залежить не тількивнутрішньовиробниче відшкодування витрат і формув прибутку, а й своєчасність і повнота под платежів, погашення банк кредитів, які вплив на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому рахунку відбивається на фін резі діяльн підпр.

Виручка від реаліз продукції — це сума коштів, які надійшли на рах підпр за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грош дох і фін ресурсів підпр. Виручка від реаліз продукції є фін категорією, яка виражає грош віднос між постачальниками і споживачами товар у.

Суб'єкт госп самостійно визнач напрямок використ частини прибутку, яка залишилася в його розпорядженні. При цьому порядок розподілу і використ прибутку на підпрі фіксується в його статуті, визнач положенням, яке розроблюють відповідні екон служби підпр і затверджує його керівництво.

Згідно із статутом підпр можуть використовувати прибуток, який залишився в їх розпорядженні, на поповнення статут капіталу, утворення та поповнення резервного капіталу, а також спрямовувати його на виплату дивідендів та інші цілі. Відрах-я на формув фондів підпр здійснює лише в тому разі, якщо їх створення передбачене установчими документами.

245. Сутн та особлив функціон-я корпоративних фін.

Вивчаючи корпоративні фін, слід виділити вихідну категорію, що розкриває сутн абстрактних фін віднос у даній сфері. Такою категорією є акція — фін клітинка акціонерного товар иства. Акціонерне товар иство є формою підприємництва, капітал якого спочатку формується за рах продажу акцій. Купивши акцію, фіз або юридична особа стає власником акціонерного товар иства відповідно до суми її номіналу. Основною метою корпорації є збіл-я ринкової вартості акції в інтересах її власника.

На базі акції формується акціонерний капітал корпорацій.

Категорії корпоративних фін можна подати такою схемою:

Вихідна категорія – акція

Акціонерний капітал

Позичковий капітал

Функціонуючий капітал корпорації

Інвест в активи(реальні, фін)

Прибуток

Сучасна екічна ринкова сист заснована на кред відносах, тобто перерозподіл ф-ї грошей як засобу платежу. Акціонерний капітал корпорації доповнюється борговим капіталом, котрий розглядається як важіль — леверидж, на який спирається корпорація з метою розширення загальної суми капіталу, необхї їй для прибуткового й ефективного функціон-я.

Акціонерний капітал, а також борги корпорації, тобто непогашені зобов’язання, становлять складну категорію — функціонуючий капітал корпорації. Капітал як власність акціонерного товар иства за обсягом менший, ніж його функціонуючий капітал. Отже, капітал як власність відокремлюється від капіталу ф-ї.

Функціонуючий капітал корпорації породжує ще одну складну категорію — інвест як абстракцію екічних віднос із приводу розподілу та використ капіталу. Корпорація вкладає свій капітал у реальні і фін активи відповідно до її поточних і перспективних планів з метою отримання прибутку. Усі розглянуті категорії взаємозалежні і взаємообумовлені та утворюють синтетичну категорію фін корпорації.

246. Капітал корпорації, його ціна і структура.

На базі акції формується акціонерний капітал корпорацій.

Вартість капіталу — це ціна, яку корпорація має платити за залучення коштів інвесторів і кредиторів як джерел фінасув. Вона визнач процентною ставкою, яку необх сплачувати за використ капіталу. З

погляду корпорації це мінімальна ставка доходу, яку мають принести інвест, щоб можна було розрахуватися з інвесторами і кредиторами.

Капітал корпорації утворюється з окремих частин: акціонерного капіталу, що склад з оплачених акцій, нерозподіленого прибутку, резервного капіталу і зобов’язань за випущеними борговими інструментами.

Співвіднош складових капіталу корпорації являє собою його структуру.

Корпорація формує грош фонди, тобто капітал, що є в її розпорядженні, використовуючи внутр резерви та залучаючи зовн фін ресурси.
Капітал корпорації утворюється з окремих частин: акціонерного капіталу, що склад з оплачених акцій, нерозподіленого прибутку, резервного капіталу і зобов’язань за випущеними борговими інструментами.
У корпораціях обчислюється як сьогоднішня, так і майбутня вартість капіталу. Сьогоднішню вартість відбиває рух грош потоків у майбутньому і навпаки, визнач-я майбутньої вартості дох дає змогу обчислити теперішню вартість фін ресурсів. Тобто компаундінг (нарахування складних процентів) може перейти в дисконтування складних процентів і навпаки.
Структуру капіталу корпорації становлять дві частини: сплачений акціонерний капітал та зобов’язання (борги).
Сучасна екічна ринкова сист заснована на кред відносах, тобто перерозподіл ф-ї грошей як засобу платежу. Акціонерний капітал корпорації доповнюється борговим капіталом, котрий розглядається як важіль — леверидж, на який спирається корпорація з метою розширення загальної суми капіталу, необхї їй для прибуткового й ефективного функціон-я.

Акціонерний капітал, а також борги корпорації, тобто непогашені зобов’язання, становлять складну категорію — функціонуючий капітал корпорації. Капітал як власність акціонерного товар иства за обсягом менший, ніж його функціонуючий капітал. Отже, капітал як власність відокремлюється від капіталу ф-ї.

Функціонуючий капітал корпорації породжує ще одну складну категорію — інвест як абстракцію екічних віднос із приводу розподілу та використ капіталу. Корпорація вкладає свій капітал у реальні і фін активи відповідно до її поточних і перспективних планів з метою отримання прибутку. Усі розглянуті категорії взаємозалежні і взаємообумовлені та утворюють синтетичну категорію фін корпорації.

247. Роль корпорацій на фін ринку.

Корпораціїє одним із суб’єктів фін ринку. Вони виступ на ньому як великі емітенти, тобто продавці своїх цінних паперів. Корпорації також є великими інвесторами, які вкладають свої тимчасово вільні кошти у фін активи. Як емітент корпорація виступ на фін ринку в ролі позичальника-дебітора, як інвестор — позичкодавця-кредитора. При цьому загальна ринкова вартість цінних паперів, які емітуються корпорацією, переважає інвест. На фін ринку корпорація функціонує як нетто-позичальник.Корпорація активно діє в усіх сферах і сегментах фін ринку: на грошму і фондовому ринках, на ринку банк позичок, на первинному і вторинному ринках, на біржовому і позабіржовому ринках. Вибір ринку визнач оперативними і стратегічними цілями, які ставлять перед собою фін менеджери корпорацій. На грошму ринку корпорація виступ емітентом короткострокових цінних паперів, на ринку банк позичок — позичальником короткострокового капіталу з метою мобілізації короткострокових фондів для фінасув працюючого (оборотного) капіталу. На фондовому ринку вона емітує дов­гострокові ц.п. з метою фінасув довгострокових проектів перерозподіл.Емісії акцій і облігацій відбуваються на первинному ринку через відкритий продаж або за допомогою інвестиційних банків, що є андеррайтерами, тобто гарантами первинного розміщ-я цінних паперів. На вторинному ринку перебув в обігу раніше випущені ц.п. корпорацій. Безпосерї участі на цьому ринку корпорація не бере, проте фін менеджери постійно одержують інформацію й аналізують її для визнач-я можливості нових емісій, структури капіталу, дивідендної політики та викупу акцій, що перебув в обігу. Вторин ринок цінних паперів організовують фондові біржі, а також позабіржові торговельні сист.

248. Дивідендна пол корпорації, її види.

Дивідендна пол визнач дії корпорації як юридичної особи під час розподілу чистого прибутку між акціонерами і кор­порацією. Залежно від власних стратегічних цілей, акціонерна корпорація може застосовувати наступні види дивідендної політики. 1. Пол «нульового» дивіденду полягає в невиплаті дивідендів взагалі. Це означає, що компанія свідомо попереджає акціонерів про «нульову» дивідендну політику, а акціонери підтверджують свою згоду (чи незгоду) з даною політикою, голосуючи за це фактами купівлі (чи продажу) акцій компанії.

2. Пол «100%» дивіденду - її сутн полягає у виділенні 100% нерозподіленого прибутку на виплату дивідендів. Виділення 100% чистого прибутку на виплату дивідендів фактично означає, що в розпорядження компанії не надходить нерозподілений прибуток, отриманий у даному обліковому періоді. Таким чином, за даної облікової політики не відбув збіл-я власного капіталу компанії. Така пол може бути виправдана виключно для підпр, які обмежені у зростанні специфікою своєї діяльн.

3. Пол фіксованого дивіденду - полягає у виділенні однієї і тієї самої абсолютної величини дивідендів із розрахунку на одну акцію. Оскільки чистий прибуток корпорації має тенденцію становити різну величину в різних облікових періодах, то для збереження фіксованої абсолютної величини дивіденду на одну акцію виділяють адекватну та завжди різну частину на виплату дивідендів. Коли немає чистого прибутку компанії в даному обліковому періоді, на виплату дивідендів можуть скерувати навіть резервний фонд компанії. 4. Пол фіксованого дивіденду з преміальними виплатами - передбачає на додаток до фіксованої частини дивідендів ще і додаткові преміальні виплати в ті періоди, коли керівництво компанією вирішить їх виплатити. Преміальні кошти виплачуються тоді, коли компанія досягає особливо позитивних фін резів. 5. Пол виділення на дивіденди фіксованого відсотка з прибутку - сутн даної дивідендної політики визнач саме методом обчислення дивідендів із розрахунку на одну акцію. Для такого обчислення спочатку вирішують, яку частку чистого прибутку може бути виділено на виплату дивідендів. Потім знаходять абсолютне значення даної частки чистого прибутку. Це і буде сума виділена на виплату дивідендів за акціями.

6. Прогресивна дивідендна пол - передбачає поступове постійне збіл-я дивідендних виплат із розрахунку на одну акцію. В процесі визнач-я величини поточних дивідендних виплат варто: встановити величину дивідендних виплат на одну акцію в аналогічному кварталі минулого року; прийняти рішення стосовно темпу приросту поточних дивідендних виплат порівняно з аналогічним кварталом минулого року; на основі встановленого темпу приросту, визначити поточні дивідендні виплати на одну акцію; визначити, яка сума грошей потрібна для забезпеч даних поточних дивідендних виплат; визначити, який відсоток чистого прибутку становить сума потрібна для забезпеч поточних дивідендних виплат; вирішити остаточно, чи може акціонерна корпорація виділити цю частину прибутку на дивідендні виплати.

7. Регресивна дивідендна пол - передбачає стале та поступове зменшення дивідендних виплат, що еквівалентно їх приросту з від'ємним темпом.

8. Пол негрош виплат - у цьому випадку замість прямих грош дивідендних виплат використовують, як правило, найближчі грош замінники (випуском нових цінних паперів, наприклад, акцій чи облігацій).

9. Пол нагромаджених кумулятивних дивідендів - у цьому випадку дивіденди оголошуються, проте виплата їх відкладається до кращих часів.

249. Сутн, склад та передумови виникн-я міжнар фін.

Виникн-я і перерозподіл міжнар фін зумовлено широким перерозподілитком процесів міжнародної екічної інтеграції, що супроводжуються глобалізацією екічних зв'язків, широкомасштабним переміщенням капіталів, об'єднанням фін ресурсів у світовому масштабі. Функціонуючи в міжнарй сфері, фін вплив на екон інтереси учасників міжнар зв'язків, опосередковують міжнар інтеграційний процес, сприяю­чи його перерозподіл і поглибленню.

Міжнар фін - це сук-ть перерозподільних віднос, що виник у зв'язку з формувм і використм на світовому або міжнародному рівнях фондів фін ресурсів. Тобто за допомогою міжнар фін здійсн міждерж перерозподіл фін ресурсів. Глобальною систою акумулювання вільних фін ресурсів та надання їх позичальникам є міжнар фін ринок.

Міжнар фін віднос являють собою досить складну систу руху грош потоків. Вони можуть бути згруповані за такими напрямами:

• взаємовіднос між суб'єктами госп різних країн; держ з юридичними і фізичними особами інш країн, держ з урядами інш країн та міжнародними фіновими організми; держ і суб'єктів госп з міжнародними фіновими інституціями.

У сфері міжнар фін, крім національних суб'єктів - держ, підпр і громадян, виділяються наднаціо­нальні суб'єкти - міжнар організації і міжнар фін інституції. Фін міжнар організацій, міжнар фін інституцій та міжнар фін ринок є складовими міжнар, фін.

У ф-їх міжнар фін відбивається основне їх призначен­ня — ефективно обслуговувати міждерж рух товар і послуг та перерозподіл грош капіталу між конкуруючими агентами світ ри­нку, а також, своєю чергою, вчасно подавати сигнали про стан світ фін кон'юнктури.

250. Необх-ть та призначення міжнар фін.

Міжнар фін - це сук-ть перерозподільних віднос, що виник у зв'язку з формувм і використм на світовому або міжнародному рівнях фондів фін ресурсів. Тобто за допомогою міжнар фін здійсн міждерж перерозподіл фін ресурсів. Глобальною систою акумулювання вільних фін ресурсів та надання їх позичальникам є міжнар фін ринок.

Міжнар фін віднос являють собою досить складну систу руху грош потоків. Вони можуть бути згруповані за такими напрямами:

• взаємовіднос між суб'єктами госп різних країн; держ з юридичними і фізичними особами інш країн, держ з урядами інш країн та міжнародними фіновими організми; держ і суб'єктів госп з міжнародними фіновими інституціями.

У сфері міжнар фін, крім національних суб'єктів - держ, підпр і громадян, виділяються наднаціо­нальні суб'єкти - міжнар організації і міжнар фін інституції. Фін міжнар організацій, міжнар фін інституцій та міжнар фін ринок є складовими міжнар, фін.

Ще одним важливим аспектом екічної категорії міжнар фін є їхня суспільно-екічна роль, або ф-ї, які вони вик при здійсненні міжнародної фін політики. До ф-й міжнар фін належ розподільча та контрольна.

Розподільча ф-ї, її суть полягає у грошму розподілі й перерозподілі світ продукту через механізм міжнар фін. Меха­нізм розподілу й перерозподілу має певні об'єктивні та суб'єктивні зако­номірності.

До об'єктивних закономірностейналеж такі:

- капітал обертається відповідно до зак пропорційного перерозподіл;

- потоки грош коштів перебув у русі в пошуку найвищої норми прибутку;

— отримання прибутку завжди пов'язано з ризиком.

Суб'єктивними чинниками,що вплив на механізм розподілу, є політичні й особисті інтереси суб'єктів міжнар фін. Об'єктивні та суб'єктивні закономірності можуть збігатися або бути різноспрямова-ними.

Розподільча ф-ї передбачає дві основні роліміжнар фін: обмін і перерозподіл вартості між держми. Перша роль викону­ється, коли на противагу грошовим потокам рухається товар . Друга — ко­ли акумулюються і трансформ грош фонди між держми. У поєднанні цих двох ролей і виявляється розподільча ф-ї.

Контрольна ф-ї.Суть її полягає в тому, що у будь-який час і на будь-якому етапі є можливість здійснювати облік й аналіз руху світ сусп продукту в грошй (універсальній, зіставній) формі, оскіль­ки міжнар фін вдображ рух сусп продукту саме в грошй формі. Зібрану під час цього обліку й проаналізовану інформацію можна використовувати як орієнтир для швидкого прийняття подальших адекватних рішень щодо міжнар фін, а також для опрацювання суб'єктами міжнар фін віднос поточної та стратегічної по­літики своєї діяльн. На ефективну реалізацію цієї ф-ї вплив як пол держ, характер і рівень її ек перерозподіл, техн оснащення процесу збирання й обробки інформації, так і міра розуміння можливості практичної реаліз контрольної ф-ї.

У ф-їх міжнар фін відбивається основне їх призначен­ня — ефективно обслуговувати міждерж рух товар і послуг та перерозподіл грош капіталу між конкуруючими агентами світ ри­нку, а також, своєю чергою, вчасно подавати сигнали про стан світ фін кон'юнктури.

251. Охарактер. сутн і особлив руху світ фін потоків.

Міжнар фін віднос виник у зв’язку з рухом грош потоків між нац суб’єктами різних країн:

- між підпрми;

- між урядами країн;

- між підпрми й урядами;

- між громадянами й урядами.

Взаємовіднос між підпрми склад в процесі купівлі-продажу товар ів. Ці взаємовіднос насамперед вдображ фін суб’єктів госп. Однак, оскільки ці суб’єкти належ до різних країн, то дані взаємовіднос вдображ рух грош потоків між країнами. Забезпеч еквівалентності обміну досягається через установлення реального курсу валют. Відхилення курсу валют від реального співвіднош між валютами веде до міжнародного перерозподілу дох і фін ресурсів.

Взаємовіднос між урядами різних країн виник у сфері держ кредиту, коли одна країна є позичальником, інша — кредитором. Аналогічний характер мають взаємовіднос з урядом певної країни юр і фіз осіб інш країн. За змістом ці всі віднос належ до держ кредиту, а за напрямом руху коштів — до міжнар фін віднос.

Торговельні взаємовіднос між суб’єктами госп різних країн охоплюють два грош потоки: надходж підпру вал дох від експорту товар і послуг; оплата підпрм товар та послуг, що імпортуються. Банк взаємовіднос є двосторонніми: з одного боку — надання позики позичальником кредитору, з іншого — погашення позики і сплата процентів.

252. Назв  міжн фін потоки. суб’єкти міжнар фін.

Міжнар фін потоки — це потоки іноз валют чи будь-яких інш фін активів, зумовлені ек діяльн суб’єктів світ госп.

Міжнар фін потоки обслуговують рух товар ів, послуг і міжкраїновий перерозподіл грош капіталу між конкуруючими суб’єктами світ ринку. Вони дають уявлення про стан кон’юнктури, яка служить орієнтиром для прийняття рішення менеджерами.

Серед факторів, що вплив на рух міжнар фін потоків слід назвати: стан екіки; структурна перебудова екіки; масштабне перенесення за кордон низькотехнологічних виробництв; взаємна лібералізація торгівлі країн — учасниць ВТО/ГАТТ; розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок між держми; збіл-я масштабів незбалансованості міжнар розрахунків; переважання вивезення капіталу над торгівлею товар ами та послугами.

Грош потоки в міжнар фінах рухаються між окремими міжнародними організми та урядами і між окремими підпрми та міжнародними інститутами — МВФ, МБРР та ін.

Рух міжнар фін потоків відбув за сферами міжнар розрахунків — каналами міжнар розрахунків, до яких належ:

• валют-кредитне і розрахункове обслуговування торгівлі, включаючи торгівлю золотом;

• зарубіжні інвест в основний та оборотний капітал підпр;

• операції з цінними паперами на світовому фондовому ринку;

• валют операції на світовому валютму ринку;

• перерозподіл частини національного доходу окремих країн у вигляді членських внесків у капітал міжнар фін організацій;

• надання фін допомоги окремим країнам, що передбачено держ бюджом країни-донора та ін.

Існує класиф-я міжнар фін потоків, за такими ознаками:

за типом екічної взаємодії:

зовнішньоторговельні (опосередковують торгівлю товар ами та послугами, поточні операції);

капітальні (кред-інвестиційну діяльн);

спекулятивні (не мають зв’язку з виробничою діяльн);

балансуючі (урівноваження зовн платежів і розрахунків країн);

за видами екічної діяльн:

розрахунки за товар и;

розрахунки за послуги;

поточні та капітальні трансферти у грошй формі;

коротко-, середньо- та довгострокові кредити;

прямі та портфельні інвест;

потоки резервних активів;

за ознакою часу:

потоки короткострокового капіталу;

потоки середньо- та довгострокового капіталу.

за характером власності їхніх джерел:

приватні джерела потоків — це ресурси міжнар банків, багатонаціональних корпорацій, фіз осіб

офіційні джерела потоків — це ресурси урядів країн та міжнар і офіційних організацій.

Розподіл фін потоків залежно від джерел на приватні та офіційні вплив на формув валют-фін потоків таких основних типів:

валют-фін потоки, спрямовані з приватних джерел у приватну власність;

валют-фін потоки, спрямовані з офіційних джерел у приватну власність;

валют-фін потоки, спрямовані з приватних джерел в офіційну власність;

валют-фін потоки, спрямовані з офіційних джерел в офіційну власність.

Міжнар фін потоки функціон на світ ринках — територіальних утвореннях, де здійснюються міжнар фін операції.

253. Призначення та складові міжнародного фін ринку. роль у розв світ екіки.

Міжнар фін ринок має три складові: міжнар ринок грошей (валют ринок); міжнар ринок кред ресурсів, міжнар ринок цінних паперів.

Ринок кред ресурсів і ринок цінних паперів у фінй літературі часто називають ринком капіталів.

Головне призначення міжнародного фін ринку полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фін ресурсів для сталого ек перерозподіл світ госп й одержання від цих операцій певного доходу.

Міжнар валют ринки — це купівля й продаж іноземної валюти або цінних паперів в інозй валюті на основі попиту і пропозиції. Є світ і регіональні міжнар валют ринки. Учасниками є банки, банкірські будинки, брокерські фірми, транснац корпорації. Інструментами вал операцій є банк перекази

Введення в обіг євро означає новий етап у перерозподіл сист міжнар фін у цілому і європ валютї сист зокрема.

Міжнар ринок кред ресурсів — це специфічна сфера руху коштів між країнами. Банк ресурси на міжнародному ринку рухаються на загальновідомих принципах, а саме принципах обов’язкового повернення коштів, терміновості, платності і забезпеченості. На міжнар кредит вплив такі фактори, як платіжний баланс, розмір процентної ставки, вид валюти, курс валюти, рівень рентабельності кред операцій та ін.

Ф-ї: забезпечує перерозподіл фін ресурсів; посилює процес нагромадження в рамках світ госп; прискорює процес реаліз товар (робіт, послуг) у всесвітньому масштабі.

У ролі кредиторів виступ приватні банки, фірми, страх компанії.

Залежно від суб’єкта кредитування кредити поділ на приватні, урядові й кредити міжнар фін організацій. Кредити надаються коротко-, середньо- і довготермінові. Міжнар кредити поділ також на забезпечені й банкУ міжнарй банкй діяльн з метою страх поширена практика надання синдиційованих кредитів — це кредити, що надаються двома або більше кредиторами, тобто банк синдикатами, одному позичальнику.

Міжнар ринок цінних паперів — це теж форма мобілізації капіталів з метою задоволення виробничих потреб. Спеціалізується переважно на емісії цінних паперів (первинний ринок) і їх купівлі-продажу (вторин ринок). Поряд з ринком іноз облігацій у 70-х роках ХХ ст. виник ринок єврооблігацій — облігацій у євровалютах. Найб їх випускається у доларах США.

254. Розкрийте сегмента міжнародного фін ринку.

Залежно від здійснюваних на світовому фін ринку операцій (вал, кред або інвестиційних), ринок має відповідні сегменти: валют ринок, кредитний ринок і ринок цінних паперів. Водночас кре­дити та інвест поділяють за терміном реаліз майнових прав на ко­роткі (до одного року) і тривалі, тобто виник сегменти: ринки гро­шей та капіталів.

Валют ринок — найб за розміром сегмент світ фін ринку, на якому об'єктом купівлі-продажу є валюта, термін реаліз майнових прав на яку не перевищує року. Кредитний ринок — ринок індивідуалізованих боргових зобов'язань. Ринок цінних паперів — це сук-ть сусп віднос із приводу емісії й обертання цінних паперів, які мають похідні інструменти. На світовому ринку значну роль у забезпе­ченні міжнародної ліквідності відіграє також золото як валют і сиро­винний метал, операції з купівлі-продажу якого формують ринок золота.

Грош ринок поєднує валют ринок і короткострокові боргові зо­бов'язання. Ринок капіталів — це ринок зобов'язань з терміном понад один рік і довгострокових цінних паперів.

Кожен із сегментів має справу з певним типом фін активів, що відображає умови купівлі-продажу тимчасово вільних грошей

Світ (міжнар) фін ринок поділяється на централі­зований та децентралізований.Централізований світ фін ринок представлений валютними біржами. Його також називають біржо­вим ринком. На децентралізованому (позабіржовому) світовому ринку то­ргівля повністю децентралізована і здійсн переважно через дилінго-ві сист, міжнар телекомунікаційні сист, телефоном. На сучасному етапі спостерігається процес глобалізації централізованого фін ринку. Прикладом цього є угода про злиття лондонської та фра­нкфуртської фондових бірж. До цієї угоди приєднується також американ­ська, яка у Європі представлена через електронну біржу у Брюсселі.

255. Які причини та наслідки глобалізації світ фін середов

Фін глобалізація– зрост фін єдність та взаємозалежність фіново-екічних сист країн світу. Чинники формув глоб фін середовища:1)інтернаціоналізація господарського життя. Інтенсифікація екічних зв'язків між країнами, нац компаніями та активізація міжнародного вир-ва ТНК потребували нового фін середовища. Це викликало:1)якісні перетворення в міжнар валют-кред відносах;2)переплетіння та доповнення національних ринків позичкових капіталів;3)інтеграцію та глобалізацію фондових ринків;4)величезні темпи зрост міжнар банк операцій, створення всесвітньої мережі філій транснаціональних банків;2)активне поширення наук-техн досягнень. Комп'ютеризація фін сфери привела до форсованого перерозподіл світ фін сист. Поширення новітніх технологій викликало справжню "банківську революцію". Інформаційна революція на базі мікроелектроніки викликала перетворення широкого спектра банк послуг, дала змогу ефективно впроваджувати новітні фін інструменти та забезпечити транснац характер банківської діяльн. Це відкрило можливості для надзвичайного зрост обсягу міжнар фін трансакцій, пришвидшило транскордонні потоки капіталу;3)лібералізація міжнар валют-кред віднос та фін ринків. Фін конкуренція між країнами посилює тенденцію лібералізації. Цей процес охоплює, по-перше, дедалі більшу кількість країн, які переглядають свої режими сист міжнар екічних віднос, відмовляються від протекціонізму та жорстких заходів регулюв світо-господарських зв'язків. По-друге, він поширюється на нові, складніші сфери екічних віднос. Дерегулюв ринку капіталу дало можливість власникам фін активів швидко переводити їх з однієї країни в іншу і, таким чином, оперувати по суті у глобальному фін середовищі;4)зрост інтеграції національних ринків грошей та капіталу,виникла глоб фін архітектура. Вигоди фін глобалізації розподіл між окремими країнами не нарівно. Наслідки:1)Формув глобальної фін архітектури супроводжується стрімким зростм світ фін потоків, різким збіл-ям обсягів міжкраїного переливу капіталу, гігантським розширенням масштабів міжнар кред та фондових ринків. 2)Для сучасного світ фін ринку характерне вибухоподібне зрост обсягу операцій у всіх його сегментах. 3)В міжнародному обігу з'являються нові фін інструменти, які розробляються транснац банками. 4)Глобалізація значно інтенсифікувала потоки прямих іноз інвестицій. 5)Розширення світ мережі транснаціональних корпорацій на основі нових прямих іноз інвестицій викликало значні міжнар фін потоки дивідендів, "роялті", внутрішньо корпораційних кредитів та міграцію тимчасово вільних фін активів у под "оазиси" та офшорні центри транснаціонального бізнесу.6)Ще одним наслідком глобалізації стало те, що за останні 30 років виникла справді світ мережа фін центрів. Вона об'єднує провідні фін центри — Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Цюріх, а також інші фін центри (Франкфурт, Амстердам, Париж, Гонконг). Дещо змінилися умови формув таких центрів. Якщо раніше необхідними їхніми атрибутами вважалися високоперерозподілинуга банк сист, велика фондова біржа, то останнім часом для виникн-я деяких нових фін центрів (Сінгапур, Бахрейн, Кіпр, Панама, Багамські Острови і т.д.) виявилося достатньо таких умов, як ліберальне фін законодавство, відсутн под на дох, спрощена процедура реєстрації представництв та філій іноз банків і проведення біржових операцій . Якісно новою рисою цієї мережі стали взаємозалежність, взаємодоповнюваність і зрост інтеграція в єдину систу.7) дедалі вагомішими суб'єктами глоб фін середовища стають великі інституц інвестори (пенсійні, страх фонди, інвест компанії, взаємні фонди). 8)Глобалізація фін породжує багато складних проблем і суперечностей(світ фін кризи).

256. Бюдж ЄС: джерела дох і напрями вик бедж коштів.

Бюдж ЄС є централізованим фондом грош коштів країн-членів та водночас фіновим планом формув та використ фін ресурсів Європ Союзу.Основними принципами формув дох бюджу ЄС є принцип спільної фін відповідальності, який передбачає, що всі держ — члени ЄС зобов'язані брати участь у формув дох бюджу і принцип фін солідарності держав — членів ЄС, який вимагає приведення внесків держав — членів ЄС у відповідність до їх фін можливостей.

Спершу бюдж ЄС формувався із внесків країн-членів, потім була створена сист власних дох бюджу ЄС. Сьогодні власні ресурси бюджу ЄС об'єднуються у три основні групи: 1) традиційно до власних коштів належ мито; с\г збори; под на вир-во.  2) країни-члени відраховують до бюджу ЄС певний відсоток від бази оподаткув податком на додану вартість.  3) найважливішу роль серед власних ресурсів бюджу ЄС відіграють відрах-я певної частки валового національного доходу. Цей додатковий ресурс бюджу покликаний збалансувати бюдж, покриваючи всі видатки ЄС, на які не вистачає коштів із двох перших джерел.

Крім власних ресурсів, до бюджу зараховують й інші дох, роль яких є незначною: відсотки за наданими кредитами; внески країн, які не є членами ЄС, до певних програм Союзу (наприклад, наук-дослідних); невикористані суми за резами викон-я бюджу.

Основними видатковими статтями бюджу ЄС є такі: фінасув сільського госп, соц і рег програм перерозподіл, проведення наук-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, забезпеч зовн політичних та екічних зв'язків, видатки на управл. А також:

1. сприяння ек зростанню, підтримці конкурентоспроможності та зайнятості. 2. Програми Євросоюзу, спрямовані на охорону та управл природними ресурсами, покликані забезпечити чистоту навколишнього природного середовища, якісну та екологічно чисту їжу для насел-я Європи. 3. фінасувм програм гарантування громадянських свобод, захисту прав споживачів, підтримки демократії та свободи слова, контролю за кордонами ЄС і міграційними процесами загалом. 4. видатки на фінасув зовн програм і, зокрема, щодо кооперації з іншими держми, у тому числі країнами, що перерозподілив. 5. Адміністративні витр. 6. платежі, які будуть спрямовані у вигляді допомоги новим країнам — членам ЄС.

257. Особлив бюджу Європ Союзу.

Бюдж ЄС формується за рах надходжень від країн Союзу. Усі дох поділ на дві групи: внески країн-членів та дох бюджу ЄС. Внески кожної країни до бюджу визнач залежно від рівня її ек перерозподіл, який відображається у виробленому ВНП. Специфікою бюджу ЄС як ланки міжнар фін є наявність власних дох. До них належ, по-перше, мито і с\г под, якими обкладаються продукти, що імпортуються з країн, які не є членами Союзу. По-друге, важливе місце займає ПДВ, який установлюється за єдиною для всіх країн ставкою відносно уніфікованого в усіх країнах об’єкта оподаткув (ставка податку не може перевищувати 1,4%). Установлено ліміт бюджу ЄС — він не може перевищувати 1,2 % загального обсягу ВНП Союзу.

Видатки бюджу ЄС поділ на адміністративні (» 5%) та операційні (до 95%). Операційні видатки склад з фінасув сільського госп (до 50%), структурних перетворень в екіці країн Союзу, наукових досліджень і освіти, зовнішньої діяльн (реструктуризація екіки країн Центральної і Східної Європи та підготовка їх до вступу в ЄС, надання технічної і гуманітарної допомоги ).

Бюдж ЄС розробляється Європейською комісією і затверджується Європейським парламентом. Виконує бюдж фін управл Європ комісії, яке перебуває під подвійним контролем — з боку Палати аудиторів і Європарламенту. До складу Палати аудиторів входять 15 членів, які перевіряють надходж дох і фінасув видатків.

258. Под пол Європ Союзу.

В межах Європ Союзу країни-члени здебільшого самі несуть відповідальність за проведення податк політики. Водночас перерозподіл європ екічної інтеграції закономірно зумовив перерозподіл концепції міждержавної податк уніфікації та гармонізації. Под уніфікація (зведення до єдиної форми, сист, єдиних нормативів) — введення обов'язкових однакових юр норм і правил у сфері оподаткув і формув на цій основі єдиної податк сист. Натомість под гармонізація (приведення в стан відповідності, злагодженості) — вироблення загальної стратегії держав у сфері под правовіднос на відповідному етапі інтеграційної взаємодії, що передбачає координацію податк політики, систтизацію та уніфікацію окремих под і под сист країн, які входять до міжнар рег угруповань. Відповідно под гармонізація базується на таких принципах:

— забезпеч нейтральності под з позицій умов конкуренції на єдиному ринку, іншими словами, недискримінаційний под режим для всіх його учасників;

— усунення под (митного) контролю на внутр кордонах співтовар иства;

— виключення можливості подвійного оподаткув прибутку компаній, які здійснюють діяльн у двох або більше країнах ЄС;

— зведення до мінімуму можливості ухилення від сплати под;

— існув-я гарантії надходж відповідних дох у бюджи країн-учасниць.

Отже, уніфіковану наднаціональну податкову систу ЄС можна представити у вигляді такої класифікації платежів, що стали основним джерелом фінасув спільного бюджу співтовар иства:

1. С\г под

2. Мита, стягнуті в ЄС, які вик переважно протекціоністську ф-ю і мають дві основні форми: антидемпінгові та компенсаційні мита.

3. ПДВ (відсоткові відрах-я), який є найбільш перспективним з погляду фінасув діяльн ЄС.

4. Прибутковий податок з фіз осіб, які працюють в апараті ЄС.

Разом з тим, незважаючи на посилення інтеграційних тенденцій, под пол країн Євросоюзу досі характер. суттєвими нац особливостями, що не дає підстав сподіватися на проведення повної уніфікації європ оподаткув навіть у дуже віддаленій перспективі.

259. Охарактер.фін ЄС. Гармонізація под сист країн ЄС?

Бюдж ЄС формується за рах надходжень від країн Союзу. Всі дох поділ на дві групи; внески країн-членів та дох бюджу ЄС. Внески кожної країни до бюджу визнач залежно від рівня її ек перерозподіл, який відображається у виробленому ВВП. Специфікою бюджу ЄС як ланки міжнар фін є наявність власних дох. До них належ, по-перше, мита і с\г под, якими обкладаються продукти, що імпортуються з країн, які не є членами Союзу. По-друге, важливе місце займає ПДВ, який встановлюється за єдиною для всіх країн ставкою по відношенню до уніфікованої в усіх країнах бази оподаткув.
  Гармонізація под сист країн ЄС означає вироблення загальної стратегії держав у сфері под правовіднос на відповідному етапі інтеграційної взаємодії, що передбачає координацію податк політики, систтизацію та уніфікацію окремих под і под сист країн, які входять до міжнар рег угруповань. Відповідно под гармонізація передбачає приведення у відповідність структури под сист, порядку стягнення основних видів под у всіх країнах співтовар иства, і базується на таких принципах:
— забезпеч нейтральності под з позицій умов конкуренції на єдиному ринку, іншими словами, недискримінаційний под режим для всіх його учасників;
— усунення под (митного) контролю на внутр кордонах співтовар иства;
— виключення можливості подвійного оподаткув прибутку компаній, які здійснюють діяльн у двох або більше країнах ЄС;
— зведення до мінімуму можливості ухилення від сплати под;
— існув-я гарантії надходж відповідних дох у бюджи країн-учасниць

260. Ф-ї і напрями діяльн Міжнародного валют фонду.

Міжнар валют фонд є провідним світовим фіновим інститутом, який має

статус спеціалізованої установи ООН.

Діяльн МВФ охоплює три основні напрями: кредитування, з метою надання

фін допомоги країнам; регулюв міжнар вал віднос; постійний

нагляд за світовою екікою.

Кредитування включає кредитування для потреб вирівнювання платіжного балансу,

компенсаційне фінасув та допомогу найбіднішим країнам. Фін операції, які

є основним напрямом діяльн, МВФ здійснює тільки з офіційними органами країн —

членів Фонду. Другим основним напрямом діяльн МВФ є регулюв вал

взаємовіднос. При цьому МВФ установлює певні валют обмеж. Так, країни —

члени Фонду не можуть без його згоди вводити обмеж за платежами і переказами

з поточних міжнар операцій, використовувати дискримінаційні валют засоби,

застосовувати систу кількох видів вал курсів. Будучи провідною міжнародною

фін інституцією, МВФ здійснює постійний нагляд і спостереження за світовою

екікою. Він формує значний масив інформації як у цілому по світй екіці, так і

в розрізі окремих країн.

261. Характер бюджу ООН.

Бюдж ООН формується за рах внесків країн. Розмір внесків визнач залежно від рівня ек перерозподіл країни. В основі розрахунків лежить норматив платежів, який залежить від обсягів ВНП даної країни.

За видатками бюдж ООН поділяється на дві частини: адміністративні та накладні витр і програмні видатки. Адміністративні та накладні видатки нині становлять 38%, програмні — 62%. Поставлено завдання скоротити адміністративні витр до 25%, що дасть змогу вивільнені кошти спрямувати на соц-екон програми.

Видатки бюджу ООН плануються в розрізі окремих підрозділів та організацій. При цьому також виділяються адміністративні й накладні витр та кошториси на окремі програми, що викся даним підрозділом. Фінасув з бюджу ООН окремих країн здійсн через реалізацію на їх території відповідних програм, а не у формі прямого виділення коштів. В 2010 році бюдж ООН становив 5 млрд 160 млн $

262. Група Світ банку: склад, завдання, сфери діяльн.

Група Світ банку включає до свого складу чотири міжнар фін інституції: Міжнар банк реконструкції та перерозподіл (МБРР); Міжнародну асоціацію перерозподіл (MAP); Міжнародну фін корпорацію (МФК) та Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ) і спеціалізовану структуру — Міжнар центр з урегулюв інвестиційних конфліктів (МЦУІК).

Серцевиною групи є МБРР - учасниками банку можуть бути лише країни — члени МВФ. Основною метою діяльн банку є сприяння перерозподіл екіки країн — членів МБРР шляхом надання довгострокових кредитів та гарантування приватних інвестицій.

Напрями діяльн МБРР визнач його завданнями саме як банку реконструкції та перерозподіл. Кредитування здійсн у двох формах — систні позики та інвест кредити.

Систні позики надаються урядам окремих країн під програми макроекічної стабілізації та інституц зміни. Інвесткредити видаються під конкретні інвест проекти. Основними напрямами інвестиційного кредитування є галузі інфраструктури (енергетика, транспорт, зв’язок), а також сільське госп, охорона здоров’я та освіта.. МАР надає безпроцентні кредити найбіднішим країнам світу на термін до 50 років. Кошти МАР форм за рах внесків екічно перерозподілинених країн. Кредити спрямовуються на реалізацію проектів перерозподіл і програм перебудови екіки. МФК надає кредити високорентабельним підпрм країн, що перерозподілив без гарантій урядів відповідних країн. БАГІ було засновано з метою сприяння країнам, що перерозподілив, у залученні іноз інвестицій на основі страх інвесторів від специфічних ризиків. МЦУІК виконує ф-ї з урегулюв спорів між урядами окремих країн та їх інвесторами.